Ухвала

від 26.07.2023 по справі 908/2393/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.07.2023 cправа № 908/2393/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Левкут Вікторія Вікторівна, розглянувши заяву Запорізької міської ради про вжиття заходів забезпечення позову у справі №908/2393/23

за позовом Запорізької міської ради (пр. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105)

до відповідача-1 товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК-СНС» (вул. Л. Жаботинського (Правди), буд. 53, офіс 220, м. Запоріжжя, 69035)

до відповідача-2 обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровська Рив`єра» (пр. Маяковського, 11, м. Запоріжжя, 69035)

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

Без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

Запорізька міська рада звернулась до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідачів: товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК-СНС» та обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровська Рив`єра» про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівель з розстроченням платежу від 05.08.2022, укладений відповідачами.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 справу № 908/2393/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Разом із позовом Запорізькою міською радою подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно: адміністративний корпус, літ. А, загальною площею 90,6 кв. м. та спальний корпус № 3, літ. Е, загальною площею 176,8 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровська Рив`єра» на підставі договору купівлі-продажу будівель з розстроченням платежу від 05.08.2022, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Будніковою Ю.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 627 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2616906323060, номер відомостей про речове право 47519277).

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що невжиття заходів щодо накладення арешту на майно, відчуження якого за оспорюваним договором є предметом позовних вимог у даній справі, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 у справі №908/2870/21, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2022, задоволено позовні вимоги керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК-СНС» про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна в розмірі 1431444,41 грн. Станом на сьогоднішній день виконавчі документи, видані на підставі вищезазначеного рішення, перебувають на примусовому виконанні у Лівобережному відділі державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) у складі зведеного виконавчого провадження № 71095772. Відповідно до відомостей порталу «Автоматизована система виконавчого провадження» встановлено, що у боржника відсутнє рухоме майно та кошти, достатні для забезпечення вимог Стягувача. Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 12.06.2023 №335306380 встановлено, що 05.08.2022 ТОВ «МАЯК-СНС» та обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровська Рив`єра» укладено договір купівлі-продажу № 627, предметом якого є: адміністративний корпус, літ. А, загальною площею 90,6 кв. м. та спальний корпус № 3, літ. Е, загальною площею 176,8 кв. м., за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим право власності на вказані об`єкти зареєстровано за ОК «ЖБК «Дніпровська Рив`єра». Крім того, відповідно до вказаної інформаційної довідки 05.08.2022 вчинено запис до реєстру речових прав на нерухоме майно, що у зв`язку зі знищенням об`єктів нерухомого майна припинено право власності ТОВ «МАЯК-СНС» на наступні об`єкти нерухомості: будівлі та споруди дитячого оздоровчого табору - намет літ. X, намет для сушки білизни літ. Ч, погріб пг, вбиральня літ.Щ, їдальня В площею 561,2 кв. м., спальний корпус № 1, Г площею 173,8 кв. м., спальний корпус № 2, Д площею 176,9 кв. м., спальний корпус № 4, Ж площею 174,5 кв. м, спальний корпус №14, 15, З площею 349,6 кв. м., складські приміщення, К площею 175,9 кв. м., склади Л площею 222 кв. м., баня, М площею 82,7 кв..м., туалет Н площею 41,8 кв. м., літня естрада О площею 29,2 кв. м., павільйон «Умілі руки» № 1, П площею 47,9 кв. м., павільйон «Умілі руки» № 2, Р площею 47,5 кв. м., насосна С площею 10,5 кв. м., будівля Ш площею 10,8 кв. м. (знищення об`єкта нерухомого майна Документ, що підтверджує факт знищення об`єкта будівництва (Витяг з ЄДЕССБ), серія та номер: DТ01:9806-3014-1868-6105). За доводами заявника, єдиним майном, за рахунок якого було б можливо забезпечити виконання рішення суду, є об`єкти нерухомості, які відчужено ТОВ «МАЯК-СНС» на користь обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровська Рив`єра» на підставі договору купівлі-продажу будівель. Відчуження нерухомого майна ТОВ «МАЯК-СНС» відбулось шляхом укладення договору купівлі-продажу будівель з розстроченням платежу від 05.08.2022 із обслуговуючим кооперативом «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровська Рив`єра», яке зареєстроване 18.02.2022, тобто через 23 дні після ухвалення судового рішення про стягнення із ТОВ «МАЯК-СНС» на користь Запорізької міської ради 1431444,41грн.), та передачі цій новоутвореній юридичній особі єдиного належного ТОВ «МАЯК-СНС» об`єкту нерухомого майна, що призвело до неплатоспроможності боржника та унеможливило виконання рішення суду. Метою звернення Запорізької міської ради з позовом про визнання недійсним правочину є приведення його сторін на підставі ст. 216 ЦК України у попередній стан, який існував до вчинення оспорюваного правочину, зокрема, повернення переданого на підставі договору купівлі-продажу будівель з розстроченням платежу нерухомого майна його попередньому власнику - ТОВ «МАЯК-СНС». У такому випадку, майнові вимоги Запорізької міської ради за рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.01.2022 у справі № 908/2870/21, яке наразі перебуває на примусовому виконанні, будуть задоволені за рахунок нерухомого майна, що було предметом недійсного правочину, шляхом його примусової реалізації в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження». Натомість, у випадку вчинення відповідачами подальших неправомірних дій на відчуження нерухомого майна третім особам, навіть у разі задоволення судом даного позову, захист позивача не буде ефективним, а поновлення його порушених прав стане неможливим.

Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

За змістом норм чинного законодавства у вирішенні питання про забезпечення позову особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарем діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Одним із завдань господарського судочинства у відповідності до вимог статті 2 ГПК України є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів юридичних осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Складовою права на справедливий суд, гарантованого ст. 6 Конвенції, є виконання рішення господарського суду. Право на суд було б ілюзорним, якби судові рішення залишалися не виконуваними. Зокрема, у рішення Європейського суду з прав людини у справі Горнсбі проти Греції зазначено, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система договірних держав допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалось б на шкоду одній з сторін.

Ефективність правосуддя залежить і від виконання судового рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Також Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що пункт 1 статті 6 Конвенції забезпечує всім "право на суд", яке охоплює право на виконання остаточного рішення, ухваленого будь-яким судом. ЄСПЛ в контексті права на виконання остаточного рішення зауважує, що метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. ЄСПЛ також звернув увагу на те, що тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (§§ 60, 61 рішення від 13.01.2011 у справі "Кюблер проти Німеччини", заява № 32715/06). Отже, заходи забезпечення позову, без застосування яких існує ризик такої зміни обставин, внаслідок якої подальше ухвалення остаточного рішення суду на користь позивача вже не призведе до захисту прав або інтересів позивача, по який він звертався до суду, слід розглядати як такі, що охоплені "правом на суд".

Враховуючи викладене та доводи Запорізької міської ради, суд визнав, що заява про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: адміністративний корпус, літ. А, загальною площею 90,6 кв. м. та спальний корпус № 3, літ. Е, загальною площею 176,8 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровська Рив`єра», є адекватним та ефективним способом забезпечення позову. Такий вид забезпечення позову - накладення арешту на нерухоме майно, що належить відповідачу-2 на праві власності за оспорюваним договором, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Враховуючи викладене, у даному випадку, за висновками суду, застосування обраних заявником заходів забезпечення позову направлено, насамперед, на забезпечення дійсної ефективності судового захисту та упередження можливості додаткового порушення прав та законних інтересів позивача.

Суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову, щодо яких подано заяву, сприятиме запобіганню порушення прав заявника на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову забезпечить захист прав і законних інтересів позивача.

При цьому судом враховано, що застосування заходів забезпечення позову у відповідності до норм чинного законодавства жодним чином не порушують інтересів відповідачів. Обраний спосіб забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідачів, оскільки майно, на яке накладається арешт, фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним. Зазначений захід забезпечення позову не буде мати наслідком припинення господарської діяльності суб`єктів господарювання, не призводитиме до погіршення стану майна чи зниження його вартості, а тому обрані заходи забезпечення позову жодним чином не будуть порушувати збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу.

Отже, заходи забезпечення позову, із заявою про застосування яких Запорізька міська рада звернулась до суду, є розумним, адекватним та ефективним способом забезпечення позову та відповідають меті вжиття заходів щодо забезпечення позову, якою є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення виконання рішення в даній справі та запобігання можливому утрудненню реалізації прав позивача в разі задоволення позову, суд ухвалив задовольнити заяву Запорізької міської ради та забезпечити позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно: адміністративний корпус, літ. А, загальною площею 90,6 кв. м. та спальний корпус № 3, літ. Е, загальною площею 176,8 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровська Рив`єра» на підставі договору купівлі-продажу будівель з розстроченням платежу від 05.08.2022, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Будніковою Ю.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 627 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2616906323060, номер відомостей про речове право 47519277) до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

Керуючись ст. 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1.Заяву Запорізької міської ради про вжиття заходів забезпечення у справі №908/2393/23 задовольнити.

2.Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно: адміністративний корпус, літ. А, загальною площею 90,6 кв. м. та спальний корпус №3, літ. Е, загальною площею 176,8 кв. м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що належать на праві власності обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровська Рив`єра» на підставі договору купівлі-продажу будівель з розстроченням платежу від 05.08.2022, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Будніковою Ю.С. та зареєстрованого в реєстрі за № 627 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2616906323060, номер відомостей про речове право 47519277) до вирішення справи по суті та набрання судовим рішенням законної сили.

3.Стягувач: Запорізька міська рада (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; ідентифікаційний код 04053915)

4.Боржник: обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив «Дніпровська Рив`єра» (пр. Маяковського, 11, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код 44684337).

5.Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, а саме з 26.07.2023.

6.Ухвала є виконавчим документом в розумінні Закону України «Про виконавче провадження» зі строком пред`явлення до виконання до 27.07.2026 року і підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку, визначеному ст.ст. 255-257 ГПК України. Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Ухвалу підписано 26.07.2023

Суддя В.В. Левкут