Ухвала від 27.07.2023 по справі 911/328/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" липня 2023 р. Справа № 911/328/23

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., за заявою Автогаражного кооперативу «Олімпієць» про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу)

за позовом ОСОБА_1

до 1. Автогаражного кооперативу «Олімпієць»

2. Відділу з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Центру надання адміністративних послуг Борщагівської сільської ради Бучанського району

про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов`язання вчинити дії

встановив:

У провадженні Господарського суду Київської області перебувала справа №911/328/23 за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Автогаражного кооперативу Олімпієць (далі відповідач 1) та Відділу з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Центру надання адміністративних послуг Борщагівської сільської ради Бучанського району (далі відповідач 2) про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2023 у справі № 911/328/23 заяву ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду задоволено, позов ОСОБА_1 до Автогаражного кооперативу Олімпієць та Відділу з питань реєстрації речових прав на нерухоме майно, реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Центру надання адміністративних послуг Борщагівської сільської ради Бучанського району про визнання недійсним рішення загальних зборів та зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду.

03.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області, шляхом надіслання на електронну пошту суду, від Автогаражного кооперативу Олімпієць надійшла заява про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу).

Згідно вказаної заяви, посилаючись на ч. 1, 3 ст. 123, ч. 1, 2 ст. 126, ч. 5 ст. 129, ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України, відповідач 1 зазначив про зловживання позивачем своїми процесуальними правами, а тому просив стягнути з нього 20000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

До вказаної заяви додано копії: договору на про надання правничої допомоги від 26.03.03.2023; акта здачі-приймання наданих послуг №1 від 30.06.2023; ухвали Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі №911/2097/21.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2023 у справі №911/328/23 заяву Автогаражного кооперативу Олімпієць про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) залишено без розгляду, оскільки таку заяву з відповідними доказами подано з порушенням передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку, у тому числі і після спливу 5-денного строку з дня отримання заявником рішення у даній справі (ухвали про залишення позову без розгляду), без заяви про поновлення відповідно пропущеного строку.

20.07.2023 через канцелярію Господарського суду Київської області від Автогаражного кооперативу Олімпієць надійшла заява про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу), згідно якої, посилаючись, зокрема, на ч. 1 ст. 119, ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України, відповідач 1 просить:

- поновити строк для подання до суду доказів понесення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та заяви про розподіл судових витрат;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Автогаражного кооперативу Олімпієць витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн.

До вказаної заяви, яку подано до суду засобами поштового зв`язку 17.07.2023, додано копії: договору на про надання правничої допомоги від 26.03.03.2023; акта здачі-приймання наданих послуг №1 від 30.06.2023; ухвали Господарського суду Київської області від 11.10.2021 у справі №911/2097/21.

Мотивуючи вказану вище заяву в частині строків звернення із нею до суду, відповідач 1 зауважив, що ГПК України розмежовує між собою юридичні терміни «рішення суду» та «судове рішення», а тому, враховуючи використання законодавцем у частині 8 статті 129 ГПК України терміну «рішення суду», п`ятиденний строк для подання доказів застосовується виключно у випадках вирішення справи по суті та ухвалення рішення суду, а не будь-якого судового рішення.

З огляду на вказане відповідач 1 вважає, що у випадку постановлення ухвали про залишення позову без розгляду сторона має п`ятнадцятиденний строк для звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат.

Водночас, за викладеними відповідачем 1 доводами, оскільки за відсутності його представника судом прийнято процесуальне рішення про залишення позову без розгляду, Автогаражний кооператив Олімпієць було позбавлене можливості зробити заяву про надання доказів згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Надалі, посилаючись на отримання ухвали про залишення позову без розгляду лише 23.06.2023 о 14:52, відповідач 1 зауважив, що ані йому, ані його представнику до вказаного часу не було відомо про прийняте процесуальне рішення, що є об`єктивною причиною неподання заяви про розподіл витрат протягом п`яти днів після постановлення ухвали про залишення позову без розгляду.

Поряд з тим відповідач 1 заначив, що йому необхідно було підписати акт здачі-приймання наданих послуг за укладеним з АО «Станіслава Мельника» договором про надання правничої допомоги, відтак заяву про розподіл витрат було подано у межах передбаченого ч. 6 ст. 130 ГПК України п`ятнадцятиденного строку, який є цілком розумним, та наразі відповідачем 1 з поважних та об`єктивних причин пропущено строк для подання до суду як заяви про розподіл судових витрат, так і відповідних доказів.

Приписами ч. 1 ст. 123, ч.ч. 5, 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, загальний порядок розподілу судових витрат врегульовано статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, тоді як стаття 130 вказаного Кодексу встановлює спеціальні правила для окремих випадків розподілу судових витрат, зокрема у зв`язку із залишенням позову без розгляду, відтак, ураховуючи обставини цієї справи, питання про розподіл судових витрат, зокрема на професійну правничу допомогу має вирішуватись з урахуванням приписів ч. 6 статті 130 ГПК України у системно-логічному зв`язку із частиною восьмою статті 129 цього Кодексу.

З огляду наведеного, у тому числі приписів ч. 8 статті 129 ГПК України, слідує, що при поданні доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, як судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, мають бути дотримані такі умови:

- докази повинні бути подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду;

- до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила заяву про те, що такі докази будуть подані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Схожу правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 24.01.2023 у справі №922/4022/20.

Як слідує з матеріалів зазначеної справи, ухвалу Господарського суду Київської області від 19.06.2023 у справі №911/328/23, постановлену за відсутності учасників справи, отримано представником відповідача, адвокатом Мельником С.В. на вказану ним електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1 , 23.06.2023, а відповідні обставини відповідачем 1 не заперечено.

Водночас з матеріалів справи також слідує і те, що протягом розгляду даної справи відповідачем 1 ні письмово, ні усно не заявлено про неможливість подання до закінчення судових дебатів доказів на підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу та, відповідно, не заявлено про намір подати такі докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Зазначення ж відповідачем 1 у відзиві на позов: «На виконання вимог ст. 124 та п. 8 ч. 3 ст. 165 ГПК України повідомляємо, що у зв`язку із розглядом даної справи відповідач-1 очікує понести судові витрати у розмірі 30 000,00 грн, попередній (орієнтовний) розрахунок сум яких складається із витрат на професійну правничу допомогу», як і заявлення у прохальній частині відзиву: «стягнути з позивача судові витрати» жодним чином не виражає волю відповідача 1 повідомити суд про те, коли він подасть суду докази понесення таких судових витрат.

В розіріз наведеного суд звертає увагу відповідача 1 на те, що передбачена ч. 8 ст. 129 ГПК України вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат має застосовуватися і в тому випадку, коли судові дебати не проводились, позаяк така норма, вказуючи на «до судових дебатів», передбачає крайній строк для вчинення такої дії, а не стадію, на якій слід зробити відповідну заяву чи подати докази, тобто повідомити суд про неможливість подати докази понесення судових витрат до закінчення судових дебатів учасник справи має змогу з моменту відкриття провадження.

Зазначеним вище спростовуються доводи відповідача 1 про те, що він не мав змоги виконати вимоги ч. 8 ст. 129 ГПК України з огляду на залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження, під час якої судові дебати не проводться.

Однак, попри наведене вище, у тому числі і отримання ухвали про залишення позову без розгляду 23.06.2023, заяву про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) з відповідними доказами відповідачем 1 подано 17.07.2023, на 24-ий день після отримання заявником ухвали про залишення позову без розгляду, що свідчить про порушенням відповідачем 1 передбаченого ч. 8 ст. 129 ГПК України строку для вчинення такої дії.

Доводи відповідача 1 про те, що вперше із відповідною заявою він звернувся вчасно у межах передбаченого ч. 6 ст. 130 ГПК України п`ятнадцятиденного строку, судом відхиляються як неспроможні, позаяк відповідна норма визначає 15 днів як строк, протягом якого суд може вирішти питання про розподіл судових витрат, а не строк для подання заяви та доказів на відшкодування зазначених витрат, який визначається згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, про що також свідчить і відсильна диспозиція ч. 6 ст. 130 ГПК України, вказуючи на умову, за якої суд може вирішити питання про судові витрати, - дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

З огляду на вказане також відхиляються судом і доводи відповідача 1 як про відмінність між поняттям «судове рішення» та використаним у ч. 8 ст. 129 ГПК України поняттям «рішення суду», так і про неможливість застосування цієї норми у разі залишення позову без розгляду.

Схожих висновків стосовно обрахунку строку на подання доказів понесення судових витрат згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України у разі залишення позову без розгляду дійшов Верховний Суд у постанові від 26.05.2023 у справі №910/13813/21.

Так, постановлюючи 10.07.2023 у зазначеній справі ухвалу про залишення заяви Автогаражного кооперативу Олімпієць про розподіл судових витрат без розгляду, суд, з урахуванням ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», пунктів 2, 10 розділу ІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, пунктів 8.2.21.-8.2.22 Положення про порядок використання ресурсів локальної обчислювальної мережі в Державній судовій адміністрації України, територіальних управліннях Державної судової адміністрації України, місцевих та апеляційних судах загальної юрисдикції, затвердженого наказом ДСА України від 04.12.2013 №164, ч. 6 ст. 116 ГПК України, встановив, що відповідну заяву відповідачем 1 подано 03.07.2023, тобто на 14-ий день після постановлення ухвали про залишення позову без розгляду.

В розрізі вказаного суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач 1, подаючи 03.07.2023 електронною поштою заяву про судові витрати із відповідними доказами, також пропустив 5-денний строк для подання таких доказів і з моменту отримання ухвали про залишення позову без розгляду, який закінчився, відповідно, 28.06.2023.

Отже, Автогаражним кооперативом Олімпієць пропущено передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України для подання доказів понесення витрат на правничу допомогу як станом на 03.07.2023, так і станом на 17.07.2023.

Приписами ст. ст. 118, 119 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Однак викладені у заяві Автогаражного кооперативу Олімпієць посилання на отримання ухвали суду про залишання позову без розгляду 23.06.2023, як і на необізнаність про відповідне рішення суду до вказаної дати не є об`єктивними та поважними причинами пропуску строку на подання доказів понесення судових витрат, оскільки такі обставини не позбавляють особу, яка користується послугами адвоката, можливості:

- заздалегідь підготувати та обґрунтувати свою процесуальну позицію в частині понесення судових витрат під час розгляду даної справи;

- проаналізувати власну можливість подати докази вчасно, у визначений законом строк та під час розгляду справи повідомити суд про це;

- в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Вказаним вище також спростовуються, як неповажні та необ`єктвині причини пропуску строку для подання доказів понесення судових витрат, доводи відповідача 1 про необхідність підписання акту здачі-приймання наданих послуг з адвокатським об`єднанням.

Так, взаємовідносини відповідача 1 з адвокатом щодо оформлення акту здачі-приймання наданих послуг та підписання його уже після закінчення строку на подання доказів понесення судових витрат не підтверджують наявність об`єктвиних обставин, які б перешкоджали стороні подати докази понесення витрат у встановлений процесуальним законом строк.

У доповнення до зазначеного суд звертає увагу на те, що відносини відповідача 1 з адвокатом стосовно оформлення результатів надання правничої допомоги перебувають в межах контролю власне відповідача 1 та адвоката, надання послуг яким і спрямовано на забезпечення особі належного, у передбачені процесуальним законом порядку та строки, формування її волі щодо отримання певного результату розгляду справи, у тому числі процесуального.

Вказані вище позиція та висновки суду побудовані на обставинах впровадження та розвитку у національному, суспільно-правовому середовищі інституту надання правової допомоги, який є елементом забезпечення ефективної доступності осіб до правосуддя та спрямовано на сприяння громадянам та юридичним особам у реалізації норм права з метою покращення їх правового становища.

В розрізі наведеного судом враховано, що зазначена справа розглядалась за правилами загального позовного провадження, відтак відповідач 1 був обізнаний про дату проведення підготовчого засідання 19.06.2023, а тому не був позбавлений можливості ані з`явитись у таке засідання, ані в той же день дізнатись про прийняте судом рішення про залишення позову без розгляду.

Висновуючи вказане, судом враховано, що відповідач 1, діючи через свого представника адвоката Мельника С.В., вважається обізнаним з процесуальними вимогами, що презюмує наявність у такого учасника відповідних можливостей на реалізацію та використання процесуальних прав в межах визначених законом строків, з урахуванням об`єктивно поважних причин.

Підсумовуючи усе зазначене, суд дійшов висновку, що покладені в основу обґрунтування причин пропуску строку для подання доказів судових витрат доводи та обставини відповідача 1 не є поважними причинами, що засвідчували б об`єктивну неможливість подання заявником відповідних доказів у встановлений процесуальним законом строк, відтак підстави для поновлення такого строку відсутні.

З огляду зроблених вище висновків судом взято до уваги те, що норми ГПК України щодо процесуальних строків, у тому числі в частині порядку їх продовження/поновлення є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання Автогаражного кооперативу Олімпієць про поновлення строку для подання до суду доказів понесення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та заяви про розподіл судових витрат і, як наслідок, про залишення без розгляду відповідної заяви.

Враховуючи наведене, у тому числі щодо процесуальних наслідків пропуску строку на подання доказів понесення судових витрат, суд вказує, що ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачає очевидно незалежний від інших процесуальних норм та процедур наслідок недотримання преклюзивного 5-денного строку для подання доказів залишення заяви без розгляду.

Також, суд звертається до викладеної у постанові Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №911/2130/21 правової позиції, згідно якої:

- потрібно розрізняти як наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів у підтвердження розміру судових витрат, так і загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи;

- неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 129, 130, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

1. У задоволенні клопотання Автогаражного кооперативу Олімпієць про поновлення строку для подання до суду доказів понесення судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) та заяви про розподіл судових витрат відмовити.

2. Заяву Автогаражного кооперативу «Олімпієць» про розподіл судових витрат (про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) залишити без розгляду.

Ухвала складена та підписана 27.07.2023, набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ч. 2 ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена у апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.А. Ярема