Ухвала

від 27.07.2023 по справі 910/7252/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

27 липня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/7252/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кролевець О. А.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Медіа"

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа", Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання недійсним односторонньої відмови від договору та усунення перешкод в користуванні майном,

ВСТАНОВИВ:

Постановою від 27.07.2021 Верховний Суд закрив касаційне провадження у справі № 910/7252/18 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021; касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" задовольнив частково; рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 910/7252/18 змінив, виклавши їх мотивувальні частини в редакції цієї постанови; рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 у справі № 910/7252/18, яке залишене без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, змінив, шляхом виключення з пунктів 2, 3 резолютивної частини слова "розпорядженні"; в інших частинах рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі № 910/7252/18 залишив без змін.

28 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" вперше звернулось до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 та клопотанням про поновлення строку для звернення із такою заявою.

У вказаній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" зазначило, що нововиявленими обставинами, які, на його думку, є підставою для перегляду постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 за нововиявленими обставинами є рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20, що набрало законної сили, яким встановлено факт недійсності договорів оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 від 03.11.2017 та № 03/11-2 від 03.11.2017, які стосуються предмету розгляду у справі № 910/7252/18. Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" зауважувало, що виходячи із норм статті 236 Цивільного кодексу України, ця обставина існувала на момент ухвалення постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18, проте стала відомою після прийняття рішення в межах іншої справи. В обґрунтування клопотання про поновлення строку для звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" зазначало, що воно не є учасником справи № 910/15643/20, а отже судові рішення у цій справі йому не направлялися та ним не отримувалися; з матеріалами справи № 910/15643/20 було ознайомлене лише 04.04.2023 після отримання 29.03.2023 листа від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське", зі змісту якого йому стало відомо, що рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20 визнано недійсними договори оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 від 03.11.2017 та № 03/11-2 від 03.11.2017. З огляду на таке, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" вважало, що останнім днем строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 - 04.05.2023. Однак, зважаючи на те, що з моменту ухвалення постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 пройшло більше 30 (тридцяти) днів, заявник подав клопотання про поновлення строків для звернення із заявою про перегляд постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою від 04.05.2023 Верховний Суд залишив без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" про перегляд постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 за нововиявленими обставинами на підставі частини 3 статті 323 Господарського процесуального кодексу України, із наданням строку для подання клопотання/заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами із наведенням поважних причин пропуску строку, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України; роз`яснив Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" наслідки невиконання ухвали Верховного Суду від 04.05.2023.

Суд встановив, що про існування рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" могло дізнатися як мінімум 28.12.2022 з ухвали Верховного Суду від 15.12.2022, якою заява Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18, обґрунтована наявністю рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20 про визнання недійсними договори оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 від 03.11.2017 та № 03/11-2 від 03.11.2017, була залишена без руху на підставі частини 3 статті 323 Господарського процесуального кодексу України. Вказана ухвала Верховного Суду від 15.12.2022 направлялася поштою 19.12.2022 всім учасникам справи, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" і отримана ним 28.12.2022, про що у матеріалах справи наявне відповідне поштове повідомлення.

Ухвалою від 13.06.2023 Верховний Суд, зокрема, відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 залишив без розгляду, оскільки дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" не наведено поважних причин пропуску строку для подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, встановленого Законом.

13 липня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" повторно звернулося до Верховного Суду через "Скриню" із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 та клопотанням про поновлення строку для звернення із такою заявою.

В обґрунтування вдруге поданої заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" повторно послалося на рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20, що набрало законної сили, яким встановлено факт недійсності договорів оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 від 03.11.2017 та № 03/11-2 від 03.11.2017.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку для звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" зазначає, що воно не є учасником справи № 910/15643/20, а отже судове рішення та інші документи у цій справі йому не направлялися. Заявник стверджує, що про існування рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20, яким були визнані недійсними договори оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 від 03.11.2017 та № 03/11-2 від 03.11.2017, він дізнався лише 29.03.2023 з листа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Придніпровське". Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" зауважує, що 30.03.2023 його представником було подано заяву про ознайомлення з матеріалами справи № 910/15643/20, з якими ознайомився 04.04.2023. 28 квітня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" звернулося до Верховного Суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 та клопотанням про поновлення строку для звернення із такою заявою. Проте ухвалою від 04.05.2023 Верховний Суд залишив без руху заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 на підставі частини 3 статті 323 Господарського процесуального кодексу України, із наданням строку для усунення недоліків, а саме подання клопотання/заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами із наведенням поважних причин пропуску строку, встановленого пунктом 1 частини 1 статті 321 Господарського процесуального кодексу України. Заявник звертає увагу, що 29.05.2023 ним до Верховного Суду подані клопотання про продовження процесуальних строків та заява про поновлення строку для звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18, в яких зазначалося, що уповноважені особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" не отримували ухвали Верховного Суду від 15.12.2022, яка направлялася поштою 19.12.2022, проте ухвалою від 13.06.2023 Верховний Суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" у задоволенні клопотання про продовження процесуальних строків; відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18; заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 залишив без розгляду. Однак Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" вважає передчасними висновки Суду щодо його можливої обізнаності про існування рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20, яким були визнані недійсними договори оренди фасадної (зовнішньої) частини будівлі № 03/11-1 від 03.11.2017 та № 03/11-2 від 03.11.2017, як мінімум з 28.12.2022 і що граничним строком звернення із такою заявою є 27.01.2023. Так, заявник стверджує, що 13.06.2023 адвокату Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" надійшла відповідь Акціонерного товариства "Укрпошта" № 103.003.-5104-23 від 13.06.2023 про продовження строку розгляду адвокатського запиту в межах терміну, передбаченого пунктом 2 частини 2 статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 04.07.2023 адвокату надійшла відповідь Акціонерного товариства "Укрпошта" № 103.003.-6120-23 від 03.07.2023, в якій вказано, що поштові відправлення вручаються Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" на підставі доручення. У цій відповіді також зазначено, що рекомендований лист № 0101617754763 від 21.12.2022 надійшов 23.12.2022 до ВПЗ № 71 та вручений Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" 28.12.2022 ОСОБА_3 під підпис; уповноваженою на одержання поштових відправлень, що надходили на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" у 2022 році була ОСОБА_1 ; "на ім`я ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ВПЗ № 71 м.Київ не надавались, тому надати їх копії, не надається можливим" (цитата автора заяви). Копії відповідних адвокатського запиту № 05/06/23-АЗ від 05.06.2023, листів - відповідей Акціонерного товариства "Укрпошта" № 103.003.-5104-23 від 13.06.2023, № 103.003.-6120-23 від 03.07.2023 та доручення від 01.03.2022 на ім`я ОСОБА_1 додані до заяви.

Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" вважає, що відповіддю Акціонерного товариства "Укрпошта" підтверджується, що ухвала Верховного Суду від 15.12.2022 ним не отримувалася, оскільки не була вручена його уповноваженій особі.

Зважаючи на викладені обставини Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" просить визнати поважними причини пропуску строку для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18; прийняти заяву до розгляду та переглянути постанову Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 за нововиявленими обставинами; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.08.2019, постанову Північного апеляційного господарського суду від 16.02.2021, постанову Верховного Суду від 27.07.2021 та закрити провадження у справі № 910/7252/18.

Перевіривши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18, Суд суддів дійшов висновку про визнання подання цієї заяви зловживанням процесуальними правами та залишення її без розгляду, з огляду на таке.

Частинами 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Тобто кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань у судовому порядку.

Проте, слід враховувати, що право подання позову, заяв (клопотань), скарг як і вчинення інших процесуальних дій у справі має межі, оскільки суб`єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Господарське процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Під добросовісністю у процесуальних правовідносинах необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників процесу, заборону зловживати наданими правами.

Обов`язок добросовісного користування процесуальними правами передбачає їх використання не на шкоду іншим учасникам справи, а також не всупереч завданням господарського судочинства. Отже добросовісність при реалізації процесуальних прав і повноважень включає в себе, зокрема, неприпустимість зловживання своїм правом, яку пунктом 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України віднесено до однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства. Такі ж положення закріплені в частині 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що зловживання процесуальними правами не допускається.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Відповідно до частини 2 статті 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

При цьому перелік дій, що можуть бути визнані за статтею 43 Господарського процесуального кодексу України зловживанням процесуальним права, не є вичерпним, отже суд може визнати зловживанням процесуальними правами також інші дії, які мають відповідну спрямованість.

Чинний Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій сторони у справі щодо подання скарги, заяви, клопотання як зловживання, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію стороною своїх процесуальних прав внаслідок якої виникають підстави для залишення без розгляду або повернення скарги, заяви, клопотання.

Зловживання - це особливий різновид процесуального порушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав.

Проявом наведеного може бути протиправне, недобросовісне та неналежне використання учасником справи (його представником) належних йому процесуальних прав, що виражається у винних процесуальних діях (бездіяльності), які ззовні відповідають вимогам процесуальних норм, але здійснюються з корисливим мотивом, що спричиняє шкоду інтересам правосуддя та/або інтересам учасників справи чи недобросовісна поведінка в інших формах.

Отже особливість зловживання правом полягає в тому, що особа використовує ззовні законні способи задоволення своїх потреб, тобто обґрунтовує правомірність здійснення свого суб`єктивного права для досягнення та реалізації "нібито законних цілей", однак насправді особа переслідує приховані цілі, які не відповідають змісту, призначенню права та суперечать принципам права.

Суд звертає увагу, що правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу (чого не заперечує Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа") є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника (висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 та Верховного Суду, викладений у постановах від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20).

Як вже було зазначено вище, при першому зверненні Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" до Верховного Суду із заявою про перегляд постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 за нововиявленими обставинами, Суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" у задоволенні заяви про поновлення строку на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18, та залишив без розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" про перегляд за нововиявленими обставинами додаткової постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18. При цьому, Суд на підставі наявних у справі доказів встановив, що про існування рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2021 у справі № 910/15643/20 Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" могло дізнатися як мінімум 28.12.2022 з ухвали Верховного Суду від 15.12.2022, яка була вручена Товариству з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" 28 грудня 2022 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за трек номером 0101617754763 (том 10, аркуш справи 126), а доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" про неотримання ухвали Верховного Суду від 15.12.2022 у справі № 910/7252/18 були відхилені Судом.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" звертаючись повторно до Верховного Суду із аналогічною заявою про перегляд постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 за нововиявленими обставинами, у клопотанні про поновлення строку на її подання фактично не погоджується із висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 13.06.2023, які стали підставою для відмови у поновленні строку для подання заяви та просить повторно розглянути доводи, які вже були відхилені Судом, що на думку Суду є зловживанням процесуальними правами відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

ЄСПЛ звертає увагу, що при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Волчлі проти Франції", ТОВ "Фріда" проти України").

Суд враховує, що чинне законодавство не передбачає, що у разі вчинення учасником справи дій зі зловживання своїми процесуальними правами суд може обмежити право заявляти заяву, скаргу, клопотання. Однак Господарський процесуальний кодекс України встановлює окремі способи реагування на такі порушення.

Частиною 4 статті 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Нормами статті 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду на будь-якій стадії судового процесу визнати дії скаржника як зловживання процесуальними правами.

Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про залишення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" про перегляд постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 за нововиявленими обставинами без розгляду на підставі приписів частини 3 статті 43 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 2, 43, 234, 235, 326 Господарського процесуального кодексу України Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Реклен Медіа" про перегляд постанови Верховного Суду від 27.07.2021 у справі № 910/7252/18 за нововиявленими обставинами залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

О. А. Кролевець