ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2023 року Справа № 160/4834/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: Четвертого відділу Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідача-2: Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідача-3: військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-
УСТАНОВИВ:
14.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Четвертого відділу Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати постанову військово-лікарської комісії від 19.03.2022 р. про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби;
- зобов`язати Четвертий відділ Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснити повторний медичний огляд ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви позивач зазначив, що проходить військову службу за призивом під час мобілізації, на період оголошеного воєнного стану в Україні в військовій частині НОМЕР_1 .Перед призовом на військову службу ОСОБА_1 проходив медичне обстеження військово-лікарською комісією Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. ВЛК стан здоров`я позивача проігнорувала, надані ним медичні документи до особової справи не долучені та фактично його огляд не проведено. Позивача взагалі не було оглянуто в повному обсязі, а саме, хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, отоларингологом, стоматологом, дерматологом та інше, як того вимагає Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. З протоколом ВЛК позивача не ознайомили, копію висновку ВЛК йому не надали. Під час проходження служби стан здоров`я позивача значно погіршився, проте, командування на скарги на стан здоров`я не реагувало. Наразі позивач проходить стаціонарне лікування. Враховуючи викладене, постанова військово-лікарської комісії від 19.03.2022 р. є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддямивід 30.05.2023 р. зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2023 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою залучено до участі у справі Синельниківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки,відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.
12.06.2023 р. від Четвертого відділу Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначив наступне. Військово-лікарська комісія проводилась відповідно до наказу Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 р. з оглядом спеціалістів, а саме, терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР, дерматологом, психіатром, стоматологом із занесенням результатів огляду в картку обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного. Жодних скарг на висновок військово-лікарської комісії та постанови №33 (499) від 19.03.2022 р. про придатність до військової служби до відповідача не надходило. До лікарів медичного закладу зі скаргами на стан здоров`я позивач також не звертався. Крім того, позов подано до суду з пропуском шестимісячного строку звернення, оскільки станом на дату проходження військово-лікарської комісії та станом на час призову (11.07.2022 р.) позивач знав про ухвалення щодо нього відповідного рішення про придатність до військової служби.
12.06.2023 р. від Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на адміністративний позов. Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції відповідачем викладено доводи, аналогічні зазначеним у відзиві відповідача-1.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 р. до участі у справі як відповідача-3 залучено військову частину НОМЕР_1 .
У встановлений строк військовою частиною НОМЕР_1 відзиву на позов не надано.
Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства Україниза правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст.257,262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства Українипри розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
19.03.2022 р. ОСОБА_1 пройшов військово-лікарську комісію Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії від 05.06.2023 р. № 14/1574 військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має функціональні порушення шлунково-кишкового тракту. Рішенням військово-лікарської комісії від 19.03.2022 р. №33 (499) на підставі ст. 52 г гр. ІІ Розкладу хвороб (додаток І до Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у ЗСУ) наказу Міністра оборони України №402 від 2008 р. визнаний придатним до військової служби.
Згідно довідки військово-лікарської комісії від 19.03.2022 р. №14/717 проведено 19.03.2022 р. медичний огляд ВЛК солдата ОСОБА_1 , 1990 р.н., діагноз функціональні порушення ЖКТ, на підставі ст. 52 г гр. ІІ Розкладу хвороб придатний.
Місцезнаходження комісії смт Межова, пр-т Незалежності, 28.
Довідка підписана головою ВЛК та секретарем ВЛК.
Відповідачем-2 надано суду картку обстеження та медичного огляду КНП «Центральна лікарня» Межівської СР.
В картці обстеження містяться наступні відомості.
Проведено медичне обстеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , солдат.
п. 8 Найменування диспансеру:
Психоневрологічний придатний
Наркологічний придатний
Дерматовенерологічний придатний.
п. 10. Результати медичного обстеження спеціалістами:
Терапевт 19.03.2022 р., ст. 52 г
Хірург 19.03.2022 р., придатний
Невропатолог - 19.03.2022 р., придатний
Офтальмолог - 19.03.2022 р., придатний
ЛОР - 19.03.2022 р., придатний
Дерматовенеролог - 19.03.2022 р., придатний
Психіатр - 19.03.2022 р., придатний
Стоматолог -19.03.2022 р., придатний.
На діагнозах містяться печатки та підписи лікарів.
п. 11. Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації.
В графі «Підпис обстежуваного» не містится підпису ОСОБА_1
п. 12. Діагноз та постанова ВЛК: функціональні порушення ЖКТ.
На підставі ст. 52 г графи ІІ Розкладу хвороб, Таблиці додаткових вимог зазначено «Придатний».
Картка підписана головою ВЛК та секретарем ВЛК 19.03.2022 р.
Позивачем додано до адміністративного позову копії:
- виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 0866, згідно якої позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 06.05.20125 р. по 19.05.2015 р., діагноз острий холецистопанкреатит, ерозивний гастрит; медичних документів про огляд хірургом 06.05.2023 р. про наявність захворювань ЖКТ.
Відповідно до витягу з наказу начальника Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки №190 від 11.07.2022 р. «Про призов на військову службу під час загальної мобілізації військовозобов`язаних запасу» призвано з 11.07.2022 р. до військової частини НОМЕР_2 на військову службу під час загальної мобілізації військовозобов`язаних у команду НОМЕР_2 : у четвертому відділі Синельниківського РТЦК та СП: солдата ОСОБА_1 .
На час звернення з адміністративним позовом позивач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Не погоджуючись з постановою військово-лікарської комісії Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.03.2022 р., позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано, в тому числі, Положенням провійськово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженимнаказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 р., прийнятим на виконання вимогЗакону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Суд звертає увагу, що при розгляді даної справи судом не досліджується медичний критерій (стосовно діагнозу та його правомірності, а також придатності до військової служби), а лише юридичнапроцедура прийняття і відповідність спірного рішення вимогам законодавства.
Відповідно до норми п.1.2 глави 1 розділу І Положення військово-лікарська експертизаце зокрема медичний огляд військовослужбовців з метою визначення ступеняїх придатності до військової служби.
Згідно п. 2.1 глави 2 розділу І Положення для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Згідно до п. 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
Згідно до п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Відповідно до п. 3.4 глави 2 розділу ІІ Положення перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі. Особам, яким більше 40 років, обов`язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор.
Згідно до п. 3.5 глави 2 розділу ІІ Положення до початку огляду військовий комісаріат на всіх військовозобов`язаних отримує дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (на тих, що перебувають на обліку у вказаних диспансерах, закладах, - витяг з історії хвороби), на осіб, що визнані інвалідами, - дані з органів соціального забезпечення, також медичну картку амбулаторного хворого (облікова форма МОЗ України№ 025) з поліклінік та медико-санітарних частин за місцем проживання, роботи або навчання.
Зазначені документи з відомостями із вищевказаних диспансерів (закладів), а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи військовий комісаріат до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.
Відповідно до п. 3.8 глави 2 розділу ІІ Положення після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов:
"Придатний до військової служби".
Постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Згідно до п. 6.1 глави 2 розділу ІІ Положення направлення на медичний огляд проводиться:
а) військовослужбовців строкової служби: командирами військових частин, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комісарами, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, а осіб, які перебувають на обстеженні та лікуванні у цивільному лікувально-профілактичному закладі психіатричного профілю, крім того, - головними лікарями цих закладів;
б) військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
Відповідно до п. 20.1 глави 2 розділу ІІ Положення постанови ВЛК приймаються колегіально, більшістю голосів. У прийнятті постанови голова та члени ВЛК не залежні і у своїй роботі керуються цим Положенням. У разі незгоди голови або членів комісії з думкою інших членів їх окрема думка заноситься до протоколу засідання ВЛК. Члени ВЛК зобов`язані дотримуватися вимог Положення.
Голова або члени ВЛК відповідають за прийняте рішення та видачу документів про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Згідно до п. 22.12 глави 2 розділу ІІ Положення постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 1статті 77Кодексу адміністративного судочинства Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77Кодексу адміністративного судочинства України).
Оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Предметом спору в даній справі є постанова військово-лікарської комісії Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.03.2022 р. № 14/717.
Позивач в позові наполягає на тому, що медичний огляд проведено не належно та відповідачами-1, 2 не враховано наявність у нього захворювання, яке перешкоджає можливості визнати позивача придатним до військової служби.
Порядок проведення медичного огляду військовозобов`язаних під час мобілізації, на особливий період визначено Положенням провійськово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженимнаказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 р.
Відповідачем-2 до матеріалів справи надано, зокрема, картку обстеження та медичного огляду ОСОБА_1 від 19.03.2022 р.
Надаючи оцінку вказаній картці, суд зазначає наступне.
Пункт 11. Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації в графі «Підпис обстежуваного» не мітить підпису ОСОБА_1 .
Таким чином, всупереч самій формі картки обстеження та медичного огляду додаток 13 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, при проходженні позивачем комісії відповідачем не дотримано вимог щодо надання позивачу можливості надати в повному обсязі інформацію про стан свого здоров`я.
За відсутності підпису в п. 11 відповідачем не доведено, що позивачу була надана можливість в повному обсязі надати інформацію про стан здоров`я лікарям під час проходження військово-лікарської комісії.
Таким чином, відповідачами 1, 2 не спростовано доводи позовної заяви стосовно того, що військово-лікарською комісією не враховано інформацію про наявність у позивача захворювання, що перешкоджає призову на військову службу.
Тобто, ВЛК не вжито всіх заходів щодо встановлення дійсного стану здоров`я позивача та не доведено відсутність у нього захворювань, які виключають придатність до військової служби.
Згідно до п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, окулістом, оториноларингологом, стоматологом, дерматологом, а за медичними показаннями і лікарями інших спеціальностей.
Згідно картки обстеження та медичного огляду, наданої до матеріалів справи, позивача 19.03.2022 р. було оглянуто терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отолорінгологом, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом.
При цьому, відповідачами-1, 2 до матеріалів справи не надано медичних документів, які б свідчили про дійсне проведення огляду позивача лікарями.
Картка містить лише висновок «придатний» та печатки з підписами спеціалістів.
Таким чином, відповідачами-1, 2 не доведено, що позивач фактично був оглянутий спеціалістами, зазначеними у картці.
Також, в картці обстеження та медичного огляду зазначено діагноз функціональні порушення ЖКТ.
При цьому, ані картка, ані інші матеріали справи не мстять відомостей, що в зв`язку з виявленою хворобою позивач оглядався за цими медичними показаннями лікарями відповідних спеціальностей, як це передбачено п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення.
При встановленні вказаного діагнозу, висновок комісії про придатність позивача до військової служби, без огляду лікарями відповідного профілю за медичними показаннями позивача, є не об`єктивним.
Відповідно до п. 3.4 глави 2 розділу ІІ Положення перед оглядом військовозобов`язаних їм проводиться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначаються група крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі.
Картка обстеження та медичного огляду та інші матеріали справи не містять відомостей про те, що позивачу проведено рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітки, загальний аналіз крові, визначення групи крові та резус-належність (особам, у яких немає відповідної відмітки у військовому квитку), ЕКГ, дослідження сечі.
Відповідні графи картки обстеження та медичного огляду не заповнені.
Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що обов`язкові передбачені Положенням обстеження при проходженні військово-лікарської комісії позивачу проведені не були.
Згідно до п. 3.5 глави 2 розділу ІІ Положення до початку огляду військовий комісаріат на всіх військовозобов`язаних отримує дані із психоневрологічних, протитуберкульозних, шкірно-венеричних диспансерів, наркологічних закладів (на тих, що перебувають на обліку у вказаних диспансерах, закладах, - витяг з історії хвороби).
Відповідачами-1, 2 не надано доказів отримання вказаних даних щодо позивача.
Законодавством регламентовано чітку процедуру проведення військово-лікарської експертизи військовослужбовця ВЛК, яка передбачає здійснення медичного огляду особи відповідними лікарями за загальним переліком та лікарями інших спеціальностей за наявності медичних показань. Медичний огляд військовослужбовця повинен здійснюватися за методом індивідуальної оцінки придатності їх до військової служби, тобто з урахуванням усіх медичних показників щодо стану здоров`я особи.
Крім того, при підписанні довідки військово-лікарської комісії та картки обстеження та медичного огляду головою ВЛК та секретарем в графі "військове звання" відсутні дані про військові звання посадових осіб. Вказане не відповідає встановленій формі, оскільки ідентифікацію уповноваженої особи можна провести за наявності лише повних даних.
Також, суд звертає увагу, що довідка ВЛК повинна бути самодостатня, відповідати формі, при цьому особа, якої вона стосується, не повинна шукати додаткові матеріали, посади, прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб, які видали таку довідку, тощо, оскільки це обов`язкові вимоги до індивідуального акту.
При цьому, суд розуміє навантаження на ВЛК в період воєнного стану в Україні та складнощі зі значним об`ємомінформації, проте жодним законодавчим актом не спрощено процедуру проведення огляду, мотивувань, об`єктивності і такі ризики не можна з держави перекладати на військовослужбовця, оскільки дії суб`єкта владних повноважень повинні викликати довіру і повагу суспільства, в тому числі військовослужбовців, які захищають Батьківщину. На переконання суду, необ`єктивний огляд ВЛК під час воєнного стану може створювати ризики як для особи, так і для інших осіб, які можуть взаємодіяти з особою, яка неоглянута належним чином.
В силу норми ч. 2ст. 19 Конституції України, ВЛК має право діяти виключно на підставі та в межах повноважень передбачених діючим законодавством.
На переконання суду, вказані вище порушення не є формальними та в своїй сукупності підтверджують протиправність спірної постанови. При цьому, відповідачі, всупереч процесуальному обов`язку, не довели суду належним чином правомірність винесення спірної постанови, оскільки саме вони повинні довести порядок процедури ВЛК та дотримання її при огляді позивача. Відзиви відповідачів не приймається судом до уваги, оскільки суперечать фактичним обставинам справи, які встановлені судом.
Відповідачами у відзивах вказано про пропуск позивачем строку звернення до суду.
Вказані доводи не приймаються судом до уваги в зв`язку з наступним. Відповідачами не надано доказів видачі довідки на руки позивачу після проходження медичного огляду, як це передбачено п. 3.8 глави 2 розділу ІІ Положення.
Позивачем надано до матеріалів справи копію відповіді на запит представника позивача, наданої Синельниківським районним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки від 17.02.2023 р. № 14/440, до якої додано копію довідки військово-лікарської комісії. Тобто, позивачем не спростовано доводів позивача, вказаних у позові, про отримання оскаржуваної довідки ВЛК 01.03.2023 р.
Крім того, судом враховано введення в Україні воєнного стану та перебування позивача на військовій службі.
В зв`язку з наведеним, постанова військово-лікарської комісії Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.03.2022 р. №14/717 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, визначений законодавством та не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Також, судом враховано, що згідно до п. 22.12 глави 2 розділу ІІ Положення постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду.
При цьому, позивач звернувся до суду з позовом про оскарження спірної постанови ВЛК 14.03.2023 р. Тобто, на момент звернення позивача до суду постанова військово-лікарської комісії Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.03.2022 р. №14/717 була чинною.
Вказана постанова як акт індивідуальної дії впливає на права позивача, оскільки ця постанова стала підставою виникнення правовідносин з приводу проходження позивачем військової служби, які існують. Постанова ВЛК, що оскаржується, є протиправною з моменту прийняття.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Отже, способом захисту порушеного права, встановленим Кодексом адміністративного судочинства України, є саме визнання протиправним та скасування індивідуального акта.
Скасування спірної постанови ВЛК є необхідним для забезпечення повного захисту прав позивача.
Враховуючи викладене, позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови військово-лікарської комісії від 19.03.2022 р. про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо позовної вимоги зобов`язати Четвертий відділ Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснити повторний медичний огляд ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.1 глави 3 розділу ІІ Положення медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням військового комісара ВЛК військових комісаріатів.
На момент розгляду справи позивач є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 .
Згідно до п. 6.1 глави 2 розділу ІІ Положення направлення на медичний огляд військовослужбовців строкової служби проводиться, зокрема, командирами військових частин.
Таким чином, направлення позивача на проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби має здійснюватися командиром військової частини НОМЕР_1 .
Частиною 1статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
З метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 направити ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби.
Також, винесенню спірної постанови передували дії посадових осіб щодо проведення медичного огляду позивача під час проходження військово-лікарської комісії 19.03.2022 р. Вказані дії призвели до винесення протиправної постанови військово-лікарської комісії, яка оскаржується. Підстави, з яких постанова визнана протиправною, наведені судом вище.
Тому, з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо проведення медичного огляду військово-лікарською комісією Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 19.03.2022 р. ОСОБА_1 з порушенням вимог Положення провійськово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженогонаказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 р.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягаютьчастковому задоволенню.
Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1 073,60грн. підлягає стягненню з відповідачів за рахунок їх бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями2,72-77,139,243-246,255,262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача-1: Четвертого відділу Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідача-2: Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідача-3: військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову військово-лікарської комісії Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 19.03.2022 р. №14/717 про визнання ОСОБА_1 придатним до військової служби.
Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 направити ОСОБА_1 на проходження військово-лікарської комісії для визначення ступеня придатності до військової служби.
Визнати протиправними дії Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо проведення медичного огляду військово-лікарською комісією Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки 19.03.2022 р. ОСОБА_1 з порушенням вимог Положення провійськово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженогонаказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 р.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Четвертого відділу Синельниківського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.07.2023 |
Оприлюднено | 31.07.2023 |
Номер документу | 112464686 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Рябчук Олена Сергіївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Юрков Едуард Олегович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні