Рішення

від 24.07.2023 по справі 160/5833/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2023 року Справа № 160/5833/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСліпець Н.Є. при секретарі судового засіданняСітайло О.В. за участі: представника позивача представника відповідача Смишляєвої Г.О. Пономаренко О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

УСТАНОВИВ:

24.03.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0105960713 від 28.11.2022 року повністю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 7129055 грн., яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за травень 2022 року у сумі 499835 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої було складено акт перевірки, на підставі якого винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0105960713 від 28.11.2022 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованих на рахунок платника у банку у розмірі 780028,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 195007,00 грн. При цьому, позивач не погоджується з висновками проведеної перевірки, вказує, що виявлені порушення не мали місця у дійсності, оскільки всі здійснені господарські операції було підтверджено належним чином первинною документацією. Так, документи щодо здійснення господарської діяльності платника податків було надано працівникам контролюючого органу у повному обсязі відповідно до наданих запитів. Також позивачем зазначено, що позивач не заявляв до відшкодування суму в розмірі 780028 грн та вона відшкодована на його рахунок не була. Крім того, перевірка проводилась саме за травень 2022 року та під час перевірки відповідачем не було встановлено порушень позивачем за перевіряємий період, при цьому встановлені порушення були відповідачем встановлено за період, що не був предметом перевірки. Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення №0105960713 від 28.11.2022 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованих на рахунок платника у банку у розмірі 780028,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 195007,00 грн є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки прийняте на підставі хибних висновків, які були зроблені контролюючим органом під час перевірки та без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття.

29.03.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 20.04.2023 року о 11:20 год.

20.04.2023 року у підготовчому судовому засіданні з урахуванням не надходження відзиву на адресу суду та представнику позивача та з метою дотримання процесуальних прав сторін надано представнику позивача час для ознайомлення з відзивом на позовну заяву та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 04.05.2023 року о 10:30 год.

20.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що відповідачем було проведено перевірку позивача, за результатом якої винесено акт перевірки, на підставі висновків акту перевірки винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Так, під час перевірки встановлено, що ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» декларувало від`ємне значення податку на додану вартість у періоді з лютого 2017 року по травень 2022 року та протягом лютого 2017 року-лютого 2022 року заявлені до бюджетного відшкодування суми були відшкодовані на поточний рахунок платника, то підлягає донарахуванню податок на додану вартість на загальну суму 780 028,00 грн, у відповідних періодах де було проведено відшкодування ПДВ. З огляду на вказане відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимогах.

25.04.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що позивач заперечує всі доводи відповідача наведені у відзиві на позовну заяву, оскільки позивачу не було відшкодовано податковий кредит на загальну суму 780028 грн за господарськими операціями з ТОВ «Емерджекс аутсорсінг». Позивач не декларував у від`ємному значенні з ПДВ у періоді з лютого 2017 року по травень 2022 року з вказаним контрагентом та не заявляв до бюджетного відшкодування вказані суми та вони не були відшкодовані. Перевіркою не встановлено порушень при декларуванні бюджетного відшкодування з ПДВ у декларації за травень 2022 року у сумі 499835 грн.

04.05.2023 року у підготовчому судовому засіданні усною ухвалою суду, із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті 30.05.2023 року о 10:00 год.

30.05.2023 року у судовому засіданні під час розгляду справи по суті з урахуванням, що суд заслухав пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача виникла необхідність для підготовки до стадії додаткових пояснень та додаткових заперечень, дослідження письмових доказів оголошено перерву до 13.06.2023 року о 09:30 год.

13.06.2023 року у судовому засіданні під час розгляду справи по суті з урахуванням дослідження письмових доказів, надано сторонам час для підготовки до надання додаткових пояснень та заперечень, оголошено перерву до 24.07.2023 року о 10:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні обставини, викладені у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив підтримав, проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 30.09.2022 року №3605 та №3605, від 11.10.2022 року №3764 виданих Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області посадовими особами відповідача на підставі п.19-1 ст.19-1, п.п.20.1, п.п.75.1.2 п.75.1, п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82, п.52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2597-п від 19.09.2022 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Лайкоред Україна» проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 7129055 грн., яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за травень 2022 року у сумі 499835 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої було складено акт перевірки №2117/04-36-07-13/32128359 від 28.10.2022 року (далі - акт перевірки).

Відповідно до висновків акту перевірки №2117/04-36-07-13/32128359 від 28.10.2022 року перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету встановлено:

1.Перевіркою не встановлено порушень при декларуванні бюджетного відшкодування з ПДВ у декларації за травень 2022 року у сумі 499835 грн.

2.Перевіркою дотримання податкового законодавства у перевіряємому періоді встановлено: порушення вимог п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України ТОВ НВП «Лайкоред Україна», в результаті чого підприємством завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму 780028 грн, у тому числі у наступних періодах: - лютий 2017 року - 27460 грн; - березень 2017 року - 73061 грн; - квітень 2017 року - 27091 грн; - травень 2017 року - 26951 грн; - липень 2017 року - 61505 грн; - серпень 2017 року - 21927 грн; - вересень 2017 року - 26988 грн; - жовтень 2017 року - 27410 грн; - листопад 2017 року - 29869 грн; - грудень 2017 року - 31119 грн; - січень 2018 року - 31947 грн; - лютий 2018 року - 30634 грн; - березень 2018 року - 96216 грн; - квітень 2018 року - 30605 грн; - травень 2018 року - 28608 грн; - червень 2018 року - 29674 грн; - липень 2018 року - 30102 грн; - серпень 2018 року - 31621 грн; - вересень 2018 року - 31648 грн; - жовтень 2018 року - 31710 грн; листопад 2018 року - 54882 грн.

Також, у висновках акту перевірки зазначено, що у зв`язку тим, що ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» декларувало від`ємне значення з податку на додану вартість у періоді з лютого 2017 по травень 2022 та протягом лютого 2017 - лютого 2022 заявлені до бюджетного відшкодування суми були відшкодовані на поточний рахунок платника, то підлягає донарахуванню податок на додану вартість на загальну суму 780 028 грн. у відповідних періодах, де було проведено відшкодування ПДВ.

На підставі висновків акту перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено податкове повідомлення-рішення №0105960713 від 28.11.2022 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованих на рахунок платника у банку у розмірі 780028,00 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 195007,00 грн.

Позивач вважає спірне податкове повідомлення-рішення №0105960713 від 28.11.2022 року є протиправним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.

Вирішуючи правомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 2ст. 19 Конституції України органи державної влади зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Позивач як на підставу для скасування спірного податкового повідомлення-рішення вказував, що актом перевірки за перевіряємий період не було встановлені порушення.

Так, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на недосконалість чинного законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності.

Так, у рішенні «Щокін проти України» (Заяви № 23759/03 та № 37943/06) від 14 жовтня 2010 року (пункт 56) та у рішенні «Сєрков проти України» (Заява № 39766/05) від 7 липня 2011 року (пункт 42) ЄСПЛ визнав відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, яка передбачає можливість різного тлумачення важливого фіскального питання, порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права.

У цих же рішеннях (пункт 57 та пункт 43 відповідно) Європейський суд з прав людини зазначає, що в разі, коли національне законодавство припускало неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків платників податків національні органи були зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для платника податків. Однак віддання органами державної влади переваги найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства дозволяє зробити висновок, що втручання у майнові права заявника є незаконним для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Також і Верховний Суд неодноразово вказував, що одним із суттєвих елементів верховенства права, яким повинен керуватися суд згідно зі статтею 6 КАС України, є принцип правової визначеності.

У відповідності п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу контролюючий орган крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення як при визначенні грошового зобов`язання, так і якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації або завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість.

Суд не погоджується з позицією суб`єкта владних повноважень, що прийняття податкового повідомлення-рішення щодо зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість бюджетного відшкодування податку на додану вартість не обмежується визначеними Податковим кодексом України строками давності. Суд вважає, що строк для прийняття податкового повідомлення-рішення щодо зменшення суми від`ємного значення податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування не обмежуватися строками давності, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Податковий орган повинен провести перевірки та у випадку встановлення факту невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації та завищення від`ємного значення суми податку на додану вартість винести відповідне податкове повідомлення рішення не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Тобто, відповідно до визначених п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України строків давності гранична дата для прийняття контролюючим органом відповідних податкових повідомлень-рішень по деклараціях за 2017 рік є 2020 рік та за 2018 рік - 2021 рік. У той час як спірне рішення винесено лише 28.11.2022 року, тобто після граничного строку. Прийняття вказаного рішення поза межами строків давності є неприпустимим та свідчить про його протиправність.

Крім того, спірне податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами перевірки, що стосувалась виключно дотримання податкового законодавства при декларуванні бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за травень 2022 року у сумі 499 835 грн, яке жодним чином не стосуються операцій за 2017 та 2018 роки.

Так, до вказаної суми та періоду не відносяться господарські операції за 2017 та 2018 роки, та про необхідність їх перевірки не йдеться в самих матеріалах перевірки.

Суд зазначає, що в Наказі №2597-п від 19.09.2022 року та направленнях на перевірку, що підтверджується змістом Акту перевірки, зазначено виключно про дотримання податкового законодавства при декларуванні за травень 2022 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 7129055 грн., яке вплинуло на формування та декларування бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за травень 2022 року у сумі 499835 грн.

Також, з матеріалів справи вбачається, що жоден з документів наявних в матеріалах перевірки не передбачає контроль господарських операцій за 2017-2018 роки, в яких були господарські операції.

Так, з акту перевірки вбачається, що ТОВ «НВП «Лайкоред Україна» надано декларацію за травень 2022 року та до даних зазначених в акті перевірки та наданих позивачем документів від`ємне значення на загальну суму 499835 грн. Виникло у періодах:

- вересень 2021 року - в сумі 239359,40 грн.;

- жовтень 2021 року - в сумі 80678,20 грн.;

- листопад 2021 року - в сумі 133903,19 грн.;

- грудень 2021 року - в сумі 45894,40 грн.

Тобто, в декларації за травень 2022 року задекларовано від`ємне значення, яке не містить вхідний податковий кредит 2017 та 2018 років, що також підтверджено відповідачем у акті перевірки.

Таким чином, враховуючи, що в декларації за травень 2022 року декларувалось від`ємне значення з 2021 року, то саме з цього періоду можлива перевірка, що додатково відображено в Акті та не заперечується відповідачем.

Так, підпунктом 78.1.8. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б одної з таких підстав:

платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на подану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

При цьому частиною 2 вказано підпункту прямо визначено: документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Тобто наведена норма дозволяє та вимагає проведення перевірки тільки заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ, не допускає розширеного тлумачення та є імперативною.

В Акті вказано про перевірку декларування бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за травень 2022 року у сумі 499 835 грн. при цьому, перевіркою не встановлено порушень при декларуванні бюджетного відшкодування з ПДВ у декларації за травень 2022 року у сумі 499 835 грн.

Отже, перевірка стосовно будь-якого іншого періоду та встановлення фактів за періоди, які не були предметом перевірки суперечать вказаному та є неправомірними.

Вказані обставини, в сукупності свідчать, що позивачем не було допущено порушення податкового законодавства, в тому числі вимог п.198.3. ст. 198 ПКУ.

Суд зазначає, що незважаючи на те, що акт податкової перевірки не є самостійним предметом судового оскарження, він є одним із доказів в адміністративній справі про визнання протиправним рішення контролюючого органу, прийнятого за наслідками проведеної перевірки. Текст акта перевірки повинен деталізовано відображати зміст та суть встановлених контролюючим органом порушень та відповідати встановленим висновкам про вчинене платником податків порушення. Описова частина акта перевірки повинна бути сформульована таким чином, щоб платник податків міг зрозуміти в чому, на думку податкового органу, полягає склад вчиненого правопорушення та, заперечуючи проти встановлених у висновках акта перевірки порушень, на підставі яких прийнято податкове повідомлення-рішення, мав змогу подати заперечення проти акта перевірки чи звернутися до суду з позовом про оскарження прийнятих за наслідками такої перевірки рішень контролюючого органу.

Висновки акта перевірки ґрунтується лише на припущеннях відповідача, доказів того, що позивач декларував податковий кредит за 2017-2018 року та те, що це відшкодування було виплачено позивачу, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, обставини справи в частині того, що висновки акта перевірки не містять будь-яких обґрунтувань, що дані, наведені в розрахунку з податку на додану вартість травень 2022 року не підтверджуються первинними документами бухгалтерського та податкового обліку господарських операцій, а також висновки відповідача не підтвердженні жодним належним доказом та виходять за межі призначеної перевірки, суд доходить висновку про недоведеність контролюючим органом правовірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Крім того, суд зазначає, що згідно з п.198.5 «г» Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач за період 01.01.2017 року по 31.05.2022 року отримав податкового кредиту на загальну суму ПДВ - 807 693,55 грн. та як наслідок податкові накладні були зареєстровані в Єдиному реєстрі, а позивач мав право на вхідний податковий кредит. Кожного звітного періоду позивач за послугами, отриманими від контрагента, реєстрував компенсуючі податкові накладні, як це передбачено п. 198.5 «г» ПКУ, з типом причини «13».

Компенсуючі податкові накладні були задекларовані у деклараціях з ПДВ (рядок 4.1), податковий кредит був включений у строку 2.1 декларацій з ПДВ. Компенсуючі податкові накладні та отримані податкові накладні також відображались у Додатках 5 до декларацій з ПДВ, як цього і потребує Порядок заповнення декларацій з ПДВ, затверджений Наказом МФУ №21 від 28.01.2016 року.

З матеріалів справи вбачається, що кожна податкова накладна, що була зареєстрована на позивача виконавцем була компенсована, у цій же сумі, компенсуючий ПДВ був нарахований та відповідна податкова накладна була зареєстрована.

Таким чином, суми ПДВ по компенсуючим податковим зобов`язанням задекларовані у податкових деклараціях та задекларовані суми є більшими ніж сума компенсуючого ПДВ звітного місяця, оскільки позивач компенсує і інші суми отриманого податкового кредиту, крім сум отриманих від виконавця.

На підтвердження, що усі зареєстровані податкові накладні (у тому числі й компенсуючі) були задекларовані позивач у податкових деклараціях з ПДВ, має колонку «стр.9 декларацій» (усього задекларовані податкові зобов`язання) та колонку «Всього зареєстровано П3» (дані з Єдиного реєстру податкових накладних) та додаткову колонку «відхилення». Тобто, усі компенсуючі податкові накладні були задекларовані.

Отже, на кожну отриману податкову накладну у якості податкового кредиту позивачем було нараховані податкові зобов`язання з ПДВ по п.198.5 ПКУ, зареєстровані компенсуючі податкові накладні, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту були одночасно в одному періоді задекларовані в деклараціях з ПДВ, у зв`язку з чим у від`ємне значення з ПДВ, задеклароване у травні 2022 року, як результат взаємовідносин позивача з виконавцем потрапляє нульове значення ПДВ, тобто завищення сум податкового кредиту, не відбулося.

Таким чином, висновки відповідача про декларування позивачем від`ємного значення з податку на додану вартість у періоді з лютого 2017 по травень 2022 та, як наслідок, протягом лютого 2017 - лютого 2022 року відшкодування йому на поточний рахунок заявлених до бюджетного відшкодування сум, жодним чином не підтверджені та суперечать фактичним даним і відомостям, відображеним позивачем в поданих деклараціях.

З огляду на вказане, позивачем не порушував п.198.3. ст. 198 ПКУ і за викладених фактів не міг допустити його порушення, у зв`язку з чим завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 780028 грн відсутнє.

З огляду на викладене вище, суд доходить висновку, що контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, а також не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та суперечливі.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ходу судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 14625,53 грн., що документально підтверджується платіжним дорученням №18156 від 15.03.2023 року.

Враховуючи задоволення позовних вимог, судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягають стягненню в розмірі в сумі 14625,53 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА" (51650, Дніпропетровська обл., Верхнодніпровський р-н, смт. Дніпровське, вул. Київська, буд. 10-а, код ЄДРПОУ 32128359) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0105960713 від 28.11.2022 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА" (51650, Дніпропетровська обл., Верхнодніпровський р-н, смт. Дніпровське, вул. Київська, буд. 10-а, код ЄДРПОУ 32128359) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 14625,53 грн (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять п`ять гривень п`ятдесят три копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 27 липня 2023 року.

Суддя Н.Є. Сліпець