Ухвала

від 19.09.2023 по справі 160/5833/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 вересня 2023 року м. Дніпросправа № 160/5833/23

Суддя-доповідач Третього апеляційного адміністративного суду Семененко Я.В.

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі №160/5833/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «ЛАЙКОРЕД УКРАЇНА» задоволено.

Не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області поштою подало апеляційну скаргу.

Вказана апеляційна скарга подана без додержання вимог, встановлених ст.296 КАС України.

Так, відповідно до п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Всупереч вимогам наведеної норми права скаржником не долучено до апеляційної скарги документ про сплату судового збору. Разом з тим, відповідачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, в обгрунтування якого податковий орган зазначає про те, що у зв`язку з запровадженням в Україні воєнного стану та не фінансуванням органів ДПС за КЕКВ 2800 оплата судового збору наразі неможлива.

Вирішуючи подане скаржником клопотання суд виходить із наступного.

За змістом частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, як слідує з наведеної норми права відстрочення сплати судових витрат є правом, а не обов`язком суду.

Суд виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з фінансуванням суб`єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у нього коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть

вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Згідно з положеннями Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI Про судовий збір органам податкової служби у категорії справ, до якої віднесена ця справа, не надано пільг щодо сплати судового збору.

При цьому, суд враховує те, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору.

Скаржником не надано суду доказів щодо неможливості, з урахуванням введеного воєнного стану, здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою.

З огляду на зазначене вище, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає.

Щодо ставки судового збору.

Як свідчать матеріали справи, позов у цій справі подано юридичною особою у 2023 році та заявлені нею вимоги стосуються оскарження податкового повідомлення-рішення №0105960713 від 28.11.2022 року, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, задекларованих на рахунок платника у банку у розмірі 780028,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 195007,00 грн.

У постанові від 09.01.2023 по справі №520/5885/19 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду відзначив, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану юридичної особи, а реалізація таких рішень може призводити до збільшення, або зменшення майна особи.

Виходячи з аналізу Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України №1204 від 28.12.2015 та положень пунктів 200.1, 200.2, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, Суд дійшов висновку, що контролюючий орган у випадку встановлення фактів завищення або заниження платником податків у поданій ним декларації показників податкового кредиту або податкових зобов`язань приймає податкове повідомлення-рішення форми Р1 та змінює такі показники і якщо за підсумком заходів, визначених у податковому повідомлення-рішенні форми Р1, у платника виникають грошові зобов`язання з податку на додану вартість (позитивна різниця між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом), або буде зменшено розмір бюджетного відшкодування чи нараховано штрафні (фінансові) санкції (штраф), контролюючий орган приймає податкове повідомлення рішення за формою, яка передбачає зміну майнового стану платника податків, як-то форми Р, В1, В2, В3, В4 тощо.

Наведене свідчить про подання адміністративного позову, що має майновий характер, ціна якого становить 975035 грн. (780028,00+195007,00).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 рік становить 2684 грн.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору, що підлягає сплаті, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи вищевикладене, заявнику апеляційної скарги слід сплатити судовий збір у відповідності до Закону України "Про судовий збір" в розмірі 21938,30 грн. (14625,53 (1,5% від 975035,00)*150%).

Відповідно до ч.2 ст.298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

У зв`язку з викладеним, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху, встановивши заявнику строк для усунення недоліків, а саме: надати документ про сплату судового збору у розмірі 21938,30 грн., сплаченого за реквізитами:

Отримувач: ГУК у Шевчен.р.м.Дніпра/Шев.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом _____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Керуючись ст.169, ч.2 ст.298 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 липня 2023 року у справі №160/5833/23 залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС Електронний кабінет, а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку.

Ухвала набирає законної сили 19.09.2023 та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідачЯ.В. Семененко