Постанова

від 19.07.2023 по справі 813/1416/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 рокуЛьвівСправа № 813/1416/18 пров. № А/857/5914/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді - Мікули О. І.,

суддів- Курильця А. Р., Ніколіна В. В.,

з участю секретаря судового засідання Єршової Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в залі суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року у справі №813/1416/18 за адміністративним позовом Карпатського відділення інституту геофізики ім.Субботіна С.І. Національної Академії Наук України до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, треті особи: Департамент містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення,-

суддя в 1-й інстанції Чаплик І. Д.,

час ухвалення рішення 15.02.2023 року,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складання повного тексту рішення 27.02. 2022 року,

в с т а н о в и в:

Позивач Карпатське відділення інституту геофізики ім.Субботіна С.І. Національної Академії Наук України звернулося в суд з позовом до відповідача- Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, третя особа: Департамент містобудування Львівської міської ради, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №2 від 31 травня 2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , затверджені наказом Департаменту містобудування від 20 квітня 2015 року №130.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року залучено ОСОБА_1 третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №2 від 31 травня 2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , затверджені наказом Департаменту містобудування від 20 квітня 2015 року №130.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, третя особа - ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у порушення вимог п.п.2.1., 2.2. Порядку надання містобудівних умов та обмежень не було подано разом з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень документу, що підтверджує його право користування земельною ділянкою. Документи, на підставі яких судом зроблено висновок про наявність у позивача права користування земельною ділянкою, не подавались позивачем разом з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень, а відповідно були відсутні у матеріалах провадження, на підставі яких Департамент містобудування Львівської міської ради ухвалював рішення про видачу містобудівних умов та обмежень, які і були предметом перевірки ДАБІ у Львівські області; ті документи, які знаходяться в матеріалах судової справи не дають підстав для обґрунтовано висновку про те, що позивач на момент отримання містобудівних умов та обмежень був користувачем земельної ділянки. Зазначає, що забудова земельної ділянки 5-ти поверховим багатоквартирним житловим будинком віднесено Планом зонування території м. Львова Франківський та Сихівський райони, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради від 18 вересня 2014 року №3840 до «допустимих» видів забудови; дорадчий характер діяльності архітектурно-містобудівної ради не спростовує необхідності погодження з нею містобудівного розрахунку у встановлених Планом зонування територій м. Львова випадках, оскільки вказаний документ є чинним та обов`язковим до виконання всіма суб`єктами містобудівної діяльності в силу вимог ч.2 ст.5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; містобудівний розрахунок забудови земельної ділянки не погоджувався архітектурно- містобудівною радою; законодавством, що регламентувало містобудівну діяльність станом на момент виникнення спірних правовідносин, не встановлювалось вимог до висоти будівель у містобудівних умовах та обмеженнях виключно у метрах, а ч.5 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції, на яку посилається суд, взагалі не існувало. Таким чином вважає, що наміри забудови земельної ділянки не відповідають вимогам дозволеного використання земельної ділянки, що закріплені в містобудівній документації на місцевому рівні. З врахуванням наведеного вище, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Відзиви на апеляційну скаргу подані не були. Відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Представник третьої особи Гордієвича І. А. (апелянта) Противень С. Л. у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи Департаменту містобудування Львівської міської ради Тарасович О. І. підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача Пастернак П. І. у судовому засіданні не погодився з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, а тому суд вважає можливим проведення розгляду справи без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 липня 2017 року головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури і містобудування Департаменту державної архітектурно будівельної інспекції у Львівській області Хар М.І. та Федівим Р.М., у присутності начальника Департаменту містобудування Львівської міської ради Коровайника С.С., відповідно до наказу від 14 квітгя 2017 року №529 на підставі результатів документальної перевірки від 11 квітня 2017 року та направлення на проведення позапланової перевірки від 22 травня 2017 року за №28-мб/пз (а.с.76-79, т.1) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту містобудування Львівської міської ради.

За результатами перевірки, які викладені в акті від 29 травня 2017 року, встановлено, що Департаментом містобудування Львівської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул. Горбачевського, 19 у м. Львові:

- на реконструкцію Карпатським відділенням інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАНУ частини адміністративного будинку на вул. І.Горбачевського, 19 (добудова 60 х років ХХ століття), затверджені наказом Департаменту містобудування від 20 квітня 2015 року № 127;

- на реставрацію Карпатським відділенням інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАНУ (пам`ятка архітектури місцевого значення поч. ХХ ст., охоронний №1279) з пристосуванням під адміністративний будинок, затверджені наказом Департаменту містобудування від 20 квітня 2015 року №128;

- на будівництво Карпатським відділенням інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАНУ багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І.Горбачевського, 19, затверджені наказом Департаменту містобудування від 20 квітня 2015 року №130.

Зазначені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані замовнику Карпатському відділенню інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАНУ на підставі звернень В. Максимчука директора Карпатського відділення інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАНУ (вх. №2-15755/АП від 05.09.2014, вх. № 2-15753/АП від 05.09.2014 та вх. № 2-15757/АП від 05.09.2014) на забудову земельної ділянки, яка згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 8602649 від 28 серпня 2013 року є у власності Національної Академії наук України та на реставрацію і реконструкцію об`єктів, які згідно з Витягом про Державну реєстрацію прав номер витягу 3463201 від 26 червня 2012 року є у власності Національної академії наук України.

Земельна ділянка на вул. Горбачевського, 19 (Франківський район м. Львова) згідно з Планом зонування території м. Львова Франківський та Сихівський райони, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 18 вересня 2014 року №3840 знаходиться в зоні Ж-2 зона малоповерхової забудови (до 4 ох поверхів).

Згідно з п.1.3.2 пояснювальної записки Плану зонування території м. Львова Франківський та Сихівський райони, параметри для допустимих видів забудови приймаються згідно з погодженого містобудівною радою містобудівного розрахунку в рамках дозволених для даної зони значень.

У матеріалах справи міститься протокол спільного засідання архітектурно- містобудівної ради Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради та консультативної ради Управління охорони історичного середовища від 23 квітня 2014 року, згідно з яким на обговорення було поставлено розгляд історико- містобудівного обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Горбачевського, 19. Погодження містобудівної ради зазначеного вище містобудівного розрахунку в матеріалах справи відсутнє.

Розглянувши містобудівний розрахунок на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І. Горбачевського, 19, що розроблений ФОП ОСОБА_2 , встановлено, що передбачається будівництво будинку на 5 поверхів з цокольними приміщеннями.

Виходячи з вищенаведеного, встановлено невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Крім того, відповідно до п.2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додається засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою.

Документи, що посвідчують право власності (користування) земельною ділянкою у замовника - Карпатського відділення інституту геофізики ім.С.І. Субботіна НАНУ - відсутні.

Відповідно до ч.4 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Згідно з абз.10 ст.1 Закону України Про архітектурну діяльність замовник - фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об`єкта містобудування.

Отже, вищезазначені містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки видані з порушенням вимог п.2.2 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 з порушенням п.4 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та вимог абз.10 ст.1 Закону України Про архітектурну діяльність.

Також при видачі зазначених вище містобудівних умов та обмежень Департаментом містобудування Львівської міської ради порушено вимоги абз.2 п.2.1 Розділу II Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затвердженого наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (із змінами), а саме: термін видачі перевищує 7 робочих днів з дня реєстрації відповідних заяви разом із документами (а.с.80-81, т.1).

Як наслідок, 31 травня 2017 року Департаментом державної архітектурно будівельної інспекції у Львівській області було прийнято рішення №2 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул.Горбачевського, 19 у м. Львові на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І.Горбачевського, 19, затверджені наказом департаменту містобудування від 20 квітня 2015 року №130 (а.с.7-9, т.1).

Підставою прийняття вказаного рішення зазначено виявлені за результатами позапланової перевірки порушення вимог абзацу 2 пункту 2.1 Розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109, а також п.2.2 вказаного Порядку з порушенням п.4 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI та вимог абз.10 ст.1 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року №687-XIV.

Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся у суд з цим позовом.

Матеріалами справи стверджується, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №2 від 31 травня 2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул.Горбачевського, 19 у м. Львові на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І. Горбачевського, 19, затверджені наказом Департаменту містобудування від 20 квітня 2015 року №130.

Разом з тим, постановою Верховного Суду від 27 червня 2022 року скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2018 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2019 року та повертаючи справу на новий розгляд, Верховний Суд у постанові від 27 червня 2022 року зазначив, зокрема, що земельна ділянка, на забудову якої видано спірні у цій справі містобудівні умови та обмеження, перебуває у користуванні позивача, відтак суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про відсутність в цій частині порушення вимог містобудівного законодавства під час видачі містобудівних умов та обмежень. Разом з тим, підставою для скасування затверджених позивачу містобудівних умов та обмежень також стала встановлена відповідачем невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації на місцевому рівні. Зокрема, відповідачем виявлено невідповідність поверховості забудови вимогам Плану зонування території м. Львова Франківський та Сихівський райони, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради від 18 вересня 2014 року №3840. Натомість, у порушення вимог статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості судового рішення суди таким, виявленим відповідачем, порушенням оцінку не надали, фактичні обставини справи в цій частині не встановили і докази на їх підтвердження або ж спростування не дослідили. При цьому, на думку касаційного суду, такі фактичні обставини є суттєвими для правильного вирішення справи, оскільки саме невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації на місцевому рівні і може бути підставою для відмови у видачі або ж скасування містобудівних умов та обмежень.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №2 від 31 травня 2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Горбачевського, 19 у м. Львові на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І. Горбачевського, 19, затверджені наказом Департаменту містобудування від 20 квітня 2015 року №130, не відповідає критеріям обґрунтованості, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч..2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Основні правові, економічні, соціальні та організаційні засади містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України Про основи містобудування від 16 листопада 1992 року №2780-XII (далі - Закон №2780-ХІІ).

Згідно зі ст.17 Закону №2780-ХІІ (в редакції, чинній на час надання спірних містобудівних умов) містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.

Законом, який визначає правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів є, зокрема, Закон України Про регулювання містобудівної діяльності від 17.02.2011 (далі Закон №3038-VI).

За змістом п.8 ч.1 ст.29 Закону №3038-VI (в редакції, чинній на час надання спірних містобудівних умов) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно з ч.5 ст.26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

За змістом ч.1, 3-5 ст.29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, з наведеного вище суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Порядок надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 (в редакції, чинній на час надання спірних містобудівних умов, надалі - Порядок № 109).

Відповідно до п.1.2 розділу І Загальні положення Порядку №109 містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно з п.2.1, 2.2 розділу ІІ Порядок надання містобудівних умов та обмежень Порядку №109 містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності.

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об`єкта будівництва.

За змістом п.2.4 розділу ІІ Порядок надання містобудівних умов та обмежень Порядку №109 розгляд заяви, надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України Про регулювання містобудівної діяльності. Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

З системного аналізу наведених вище правових норм суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації за зверненням зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. Разом з тим, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, тобто така невідповідність встановлюється на стадії надання містобудівних умов та обмежень Невідповідність намірів забудови означає, що запланований для будівництва об`єкт не відповідає вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, тобто затвердженим текстовим та графічним матеріалам з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій конкретного населеного пункту.

Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом містобудування Львівської міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на вул.Горбачевського,19 у м. Львові на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І.Горбачевського, 19, затверджені наказом департаменту містобудування від 20 квітня 2015 року №130.

Зазначені містобудівні умови та обмеження забудови земельні ділянки видані замовнику Карпатському відділенню інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАНУ на підставі звернень ОСОБА_3 директора Карпатського відділення інституту геофізики ім. С.І. Суботіна (вх.№2-15727/АП від 05 вересня 2014) на забудову земельної ділянки, яка згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер 8602649 від 28 серпня 2013 року є у власності Національної академії наук України.

При цьому, згідно з наказом від 14 квітня 2017 року №629, на підставі довідки про результати документальної перевірки від 11 квітня 2017 року та направлення на проведення позапланової перевірки від 22 травня 017 року №28-мб/пз посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції України було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Департаменту містобудування Львівської міської ради.

Відповідно до п.32 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року №698, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень.

На виконання зазначених вимог, за наслідками перевірки, відповідач скасував містобудівні умови та обмеження.

Матеріалами справи стверджується, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення було порушення вимог абз.2 п.2.1 Розділу ІІ Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року №109 щодо терміну видачі, а також п.2.2 вказаного Порядку з порушенням п.4 ст.26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011 року №3038-VI, та вимог абз.10 ст.1 Закону України Про архітектурну діяльність від 20 травня 1999 року №687-XIV щодо невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні та відсутності документів в підтвердження права власності чи користування земельною ділянкою.

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 97613170 - земельна ділянка на вул. І. Горбачевського, 19 у м. Львові, кадастровий номер: 4610136900:03:001:0049 площею 0,3893 га., на яку видано містобудівні умови та обмеження, перебуває у постійному користуванні НАН України та у правокористуванні позивача, про що внесено відповідний запис до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зокрема, у зазначеному витязі міститься інформація про те, що реєстраційний номер вищезазначеної земельної ділянки в державному реєстрі: 143524346101.

При цьому, підставою виникнення права землекористування зазначено державний акт на право постійного користування землею серія та номер ІІ-ЛІ3000508, виданий 25 листопада 1999 року, а також розпорядження президії ПАП України №42 від 02 лютого 2009 року та акт приймання передачі №451 від 21 липня 2009 року.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 серпня 2013 року індексний номер 8602360 (а.с.13, т.1) вбачається, що, Національна академія наук України є постійним землекористувачем земельної ділянки на вул. І. Горбачевського, 19 у м. Львові, кадастровий номер: 4610136900:03:001:0049 площею 0,3893га. Номер запису про право власності 143524346101.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, вищевказаний витяг зазначено у скасованих відповідачем містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки на вул. Горбачевського, 19 у м.Львові на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І.Горбачевського, 19, затверджених наказом Департаменту містобудування від 20 квітня 2015 року №130.

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЛВ №000508 від 25 листопада 1999 року Науково - дослідному центру аерокосмічної інформації і екологічного моніторингу при Інституті кібернетики ім. В.М. Глушакова НАН України належить на праві постійного користування земельна ділянка площею 0,3893 га на вул. І. Горбачевського. 19. у м. Львові.

Національна академія наук України, будучи постійним землекористувачем земельної ділянки на вул. І. Горбачевського, 19 у м. Львові, кадастровий номер 4610136900:03:001:0049 площею 0,3893 га передала таку земельну ділянку у 2009 році Карпатському відділенню інституту геофізики ім. Субботіна С.І. Національної Академії Наук України, яке перебуває у віданні Національної академії наук України, що передбачено статутом позивача.

Таким чином, як правильно зазначив суд першої інстанції, наявними у матеріалах справи документами, а саме: витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права індексний номер 97613170, Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ №000508, розпорядженням №42 від 02 лютого 2009 року, актом приймання-передачі від 21 липня 2009 року №451 підтверджується, що земельна ділянка кадастровий номер 4610136900:03:001:0049 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки по вул.Горбачевського І., 19 у м.Львові перебуває у користуванні позивача (а.с.95-103, т.1) та спростовуються твердження в оскаржуваному рішенні та акті перевірки про відсутність у Карпатського відділення інституту геофізики ім. Суботіна С.І. Національної Академії Наук України документу, який посвідчує право користування земельною ділянкою у замовника.

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що, оскільки земельна ділянка, на забудову якої видано спірні у цій справі містобудівні умови та обмеження, перебуває у користуванні позивача, тому порушення вимог містобудівного законодавства під час видачі містобудівних умов та обмежень в цій частині відсутні.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, покликання скаржника на відсутність у позивача на дату подання заяви на отримання містобудівних умов та обмежень спірної земельної ділянки на праві власності або праві користування, оскільки Карпатське відділення інституту геофізики набуло таке право тільки 13 вересня 2017 року, тобто більше ніж через 2 (два) роки після видачі містобудівних умов та обмежень, оцінюється судом критично, оскільки вищевказаними доказами підтверджується факт передачі позивачу у користування спірної земельної ділянки у 2009 році, а тому сам факт здійснення позивачем зі спливом часу державної реєстрації права користування земельною ділянкою, за наявності достатніх доказів фактичного користування земельною ділянкою позивачем та відсутності будь-яких інших доказів щодо користування спірною земельною ділянкою іншими особами не може бути підставою для скасування містобудівних умов та обмежень спірної земельної ділянки.

Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в частині поставлення у вину порушення щодо відсутності у позивача права власності чи права користування земельною ділянкою, то Верховний Суд з цього приводу надав оцінку та зазначив, що земельна ділянка, на забудову якої видано спірні у цій справі містобудівні умови та обмеження, перебуває у користуванні позивача, відтак суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку про відсутність в цій частині порушення вимог містобудівного законодавства під час видачі містобудівних умов та обмежень.

Щодо вказівки на порушення терміну видачі в частині перевищення 7 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви з документами, то, як правильно зазначив суд першої інстанції, законодавством визначено лише одну підставу для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації на місцевому рівні, а тому порушення строку видачі містобудівних умов та обмежень не може бути підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень та їх скасування.

Щодо обставин невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, невідповідності поверховості забудови вимогам Плану зонування території м. Львова Франківський та Сихівський райони, затвердженого Ухвалою Львівської міської ради від 18 вересня 2014 року №3840, то колегія суддів зазначає наступне.

Так, зі змісту оскаржуваного рішення в частині невідповідності намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні вбачається, що земельна ділянка на вул. Горбачевського, 19 (Франківський район м. Львова) згідно з Планом зонування території м. Львова Франківський та Сихівський райони, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 18 вересня 2014 року №3840 знаходиться в зоні Ж-2 зона малоповерхової забудови (до 4 ох поверхів), а за змістом містобудівного розрахунку на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , який розроблений ФОП ОСОБА_2 , встановлено, що передбачається будівництво будинку на 5 поверхів з цокольними приміщеннями. Згідно з п. 1.3.2. пояснювальної записки Плану зонування території м. Львова Франківський та Сихівський район, параметри для допустимих видів забудови приймаються згідно з погодженим містобудівною радою містобудівним розрахунком у рамках дозволених для даної зони значень.

Так, у п.1.3.2. пояснювальної записки зазначено, що умови, обмеження та параметри забудови для кожної ділянки формуються за даними для базової зони та підзон, в яких знаходиться ділянка. При розбіжності умов, обмежень та параметрів базової зони і підзон регламент встановлюється за показниками підзон.

При цьому, суд першої інстанції правильно звернув увагу на те, що з аналізу п.1.3.2. пояснювальної записки Плану зонування території м. Львова (Зонінг) Франківського та Сихівського району, замовником якого є Управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради, відсутній такий зміст, на який покликається відповідач.

Однак у п.2.1. Перелік зон за переважними, супутніми і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок Плану зонування території м. Львова (Зонінг) Франківського та Сихівського району наведений повний перелік зон за переважними і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок.

Позначення кожної зони у вигляді буквеного та цифрового індексу відповідає позначенню цієї зони на Карті (плані) зонування території міста Львова, яка є невід`ємною складовою частиною даного проекту. Зокрема, зона Ж-2 зона малоповерхової квартирної житлової забудови, яка виділена для формування житлових районів середньої щільності з розміщенням окремо стоячих і багатоквартирних житлових будинків, блокованих багатоквартирних житлових будинків поверховістю не вище 4-х поверхів, об`єктів обслуговування місцевого значення, інших видів діяльності, скверів. Переважні види забудови та іншого використання земельних ділянок: Багатоквартирні житлові будинки до 4-х поверхів. Допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок: Багатоквартирні житлові будинки до 6-ти поверхів (а.с.135-136, т.1).

З врахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що будівництво 5-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку в зоні Ж-2 відповідає містобудівній документації на місцевому рівні, оскільки допустимість будівництва 5-ти поверхового багатоквартирного житлового будинку в зоні Ж-2 передбачено Планом зонування території м. Львова Франківський та Сихівський райони.

Крім того, приписами ч.5 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, на які покликається суд першої інстанції, зазначено про те, що містобудівні умови та обмеження містять: 1) назву об`єкта будівництва, що повинна відображати вид будівництва та місце розташування об`єкта; 2) інформацію про замовника; 3) відповідність на дату надання містобудівних умов та обмежень цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні; 4) гранично допустиму висотність будинків, будівель та споруд у метрах; 5) максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки; 6) максимально допустиму щільність населення в межах житлової забудови відповідної житлової одиниці (кварталу, мікрорайону); 7) мінімально допустимі відстані від об`єкта, що проектується, до червоних ліній, ліній регулювання забудови, існуючих будинків та споруд; 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі вторинних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони); 9) охоронні зони об`єктів транспорту, зв`язку, інженерних комунікацій, відстані від об`єкта, що проектується, до існуючих інженерних мереж. Перелік зазначених умов є вичерпним.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зауважив, що законодавець на даний час визначив те, що висота будівель у містобудівних умовах та обмеженнях встановлюється у метрах, а не поверхах.

Покликання апелянта на помилкове застосування судом першої інстанції вищевказаної правової норми колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказана норма застосована для підтвердження відсутності порушення поверховості у висотності будинків.

Матеріалами справи стверджується, що містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки на вул. Горбачевського, 19 у м. Львові на будівництво багатоквартирного житлового будинку з дійсними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І. Горбачевського, 19 затвердженими наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 20 квітня 2015 року №130 встановлено гранично допустиму висоту будівель від рівня основи 18,93 м. з переходом до 19,00 м.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, жодних даних невідповідності вказаної висоти, поверховості вимогам містобудівної документації на місцевому рівні відповідачем не наведено. Вказана в техніко-економічних показниках містобудівних умов та обмежень поверховість не може вважатися однією з умов містобудівних умов та обмежень, оскільки містобудівними умовами та обмеженнями поверховість не визначається та не нормується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у містобудівних умовах і обмеженнях забудови земельної ділянки відповідач зазначив загальні положення щодо гранично допустимої висоти будівлі без визначення конкретних параметрів із наведенням відповідних розрахунків, що не суперечить вимогам чинного законодавства. Законність містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Горбачевського, 19 у м. Львові на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І. Горбачевського, 19, затвердженими наказом Департаменту містобудування Львівської міської ради від 20 квітня 2015 року №130 необхідно перевіряти на предмет відповідності вимогам ч.5 ст.29 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності, які у спірних правовідносинах дотримано.

Доказів на спростування цих обставин апелянтом не подано.

Щодо висновку в оскаржуваному рішенні про те, що параметри допустимих видів забудови приймаються згідно з погодженою містобудівною радою містобудівного розрахунку в рамках дозволених для даної зони значень, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ні Законом України Про регулювання містобудівної діяльності, ні Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст не передбачено необхідність погодження містобудівного розрахунку архітектурно-містобудівною радою. Крім того, за приписами ч.1, 4 ст. 20 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах. Архітектурно-містобудівні ради надають рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій у межах історичних ареалів населених місць і зон охорони пам`яток архітектури та містобудування з урахуванням рішень консультативних рад з питань охорони культурної спадщини. Таким чином, архітектурно-містобудівні ради є виключно дорадчим органом.

При цьому, у рішенні Львівської міської ради від 13 квітня 2007 року Про утворення архітектурно-містобудівної ради при управлінні архітектури департаменту містобудування, яким затверджено положення про архітектурно- містобудівну раду при управлінні архітектури департаменту містобудування серед основних завдань, які викладені в розділі 2 Положення Про архітектурно-містобудівну раду при управління архітектури департаменту, містобудування відсутні такі завдання як надання погодження містобудівною радою містобудівного розрахунку.

Матеріалами справи стверджується, що при видачі третьою особою містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Горбачевського, 19 у м. Львові на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І.Горбачевського, 19 було враховано протокол спільного засідання архітектурно-містобудівної ради управління архітектури Департаменту містобудування Львівської міської ради та консультативної ради управління охорони історичного середовища №3 від 23 квітня 2014 року (т.1 а.с.122-134), згідно з яким на обговорення поставлено наступні питання: 1. Розгляд історико містобудівного обґрунтування будівництва багатоквартирного житлового будинку на вул. Горбачевського, 19 у м. Львові. У вступному слові Л.С. Онищенко-Швець (начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради) поінформувала, що попередні історико- містобудівні обґрунтування будівництва багатоквартирних житлових будинків на АДРЕСА_1 були розглянуті на засіданні консультативної ради при управлінні охорони історичного середовища Львівської міської ради, де було висунуто ряд зауважень, які повинні були бути враховані розробниками-проектантами у відкоригованому варіанті. На даний час відкориговані варіанти вже виносяться на обговорення містобудівної ради, оскільки на консультативній раді при управлінні охорони історичного середовища розглядаються вузькі реставраційні проблеми. За результатами розгляду цього питання архітектурно-містобудівна рада вирішила погодити можливість запланованого нового житлового будівництва за умови коригування історико-містобудівного обґрунтування згідно зауважень членів архітектурно-містобудівної ради управління архітектури та науково-консультаційної ради управління охорони історичного середовища з врахуванням його рішень при подальшому розробленні містобудівного розрахунку.

З врахуванням наведеного вище, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що на виконання вимог ч.4 ст.20 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності перед прийняттям наказу від 20 квітня 2015 року №130 про затвердження містобудівних умов Департаментом містобудування Львівської міської ради було враховано погоджене архітектурно- містобудівною радою історико-містобудівне обґрунтування.

Доказів на спростування цих обставин матеріали справи не містять.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №2 від 31 травня 2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вул. Горбачевського, 19 у м. Львові на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на вул. І. Горбачевського, 19, затверджені наказом Департаменту містобудування від 20 квітня 2015 року №130, не відповідає критеріям обґрунтованості, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що інші зазначені скаржником в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст.316 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Оскільки колегія суддів залишає без змін рішення суду першої інстанції, то відповідно до ч.6 ст.139 КАС України понесені сторонами судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись ст.139, 195, 242, 243, 250, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року у справі №813/1416/18 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише у випадках, передбачених ст.328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О. І. Мікула судді А. Р. Курилець В. В. Ніколін Повне судове рішення складено 27 липня 2023 року.