Ухвала

від 04.09.2023 по справі 813/1416/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 вересня 2023 року

м. Київ

справа №813/1416/18

адміністративне провадження №К/990/29884/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Тацій Л.В.,

суддів: Стрелець Т.Г., Коваленко Н.В.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 813/1416/18 за позовом Карпатського відділення інституту геофізики ім. Субботіна С.І. Національної Академії Наук України до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, треті особи - Департамент містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Карпатське відділення інституту геофізики ім. Субботіна С.І. Національної Академії Наук України звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, треті особи - Департамент містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №2 від 31.05.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , затверджені наказом Департаменту містобудування від 20.04.2015 № 130.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.08.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області №2 від 31.05.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на АДРЕСА_1 на будівництво багатоквартирного житлового будинку з офісними приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1 , затверджені наказом Департаменту містобудування від 20.04.2015 № 130.

Постановою Верховного Суду від 27.06.2022 скасовано рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.08.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.01.2019, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2023, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023, позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження, заявник покликаючись на приписи пунктів 1, 3, 4 частини четвертої статті 328, пункту 1 частини другої статті 353 КАС України. Обгрунтовуючи підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 09.05.2023 у справі №480/5165/21, від 20.03.2019 у справі №810/726/18, від 04.09.2019 у справі №826/13852/17, від 15.01.2020 у справі №813/4060/17, від 29.04.2020 у справі №712/6577/18, від 15.02.2021 у справі №320/5710/20, від 16.06.2021 у справі №340/3189/18. В обґрунтування пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України вказує на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування таких норм матеріального права щодо ненадання заявником правовстановлюючого документа на земельну ділянку в контексті виключного права саме власника (користувача) на забудову земельної ділянки та отримання вихідних даних, основною складовою яких є містобудівні умови та обмеження. Крім того, зазначає про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а саме: судом не досліджено зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обстави, які мають значення для правильного вирішення справи.

Наведені доводи вказують на наявність обставин, визначених пунктами 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України, що в свою чергу є підставою для відкриття касаційного провадження.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана в межах встановленого процесуального строку, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Керуючись статтями 329-331, 334, 335, 338 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15.02.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023 у справі № 813/1416/18.

Витребувати зі Львівського окружного адміністративного суду матеріали справи № 813/1416/18 за позовом Карпатського відділення інституту геофізики ім. Субботіна С.І. Національної Академії Наук України до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області, треті особи - Департамент містобудування Львівської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправним і скасування рішення

Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. Учасникам справи встановити строк для подачі відзиву на касаційну скаргу у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Л.В. Тацій

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя Т.Г. Стрелець