Ухвала

від 27.07.2023 по справі 185/6564/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7412/23 Справа № 185/6564/15-ц Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У.М. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П.

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

27 липня 2023 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Барильської А.П.

суддів Зайцевої С.А., Максюти Ж.І.

ознайомившись з апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2023 року у справі за заявою Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про роз`яснення ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2023 року про повернення заяви про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 185/6564/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2023 року заяву про роз`яснення ухвали суду повернуто заявнику без розгляду.

Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, ПВ ВО Донецької області Матвійчук Н.Є. подала апеляційну скаргу. До апеляційної скарги додано клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2023 року в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги відмовлено, а саму апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків шляхом сплати судового збору.

27 липня 2023 року ПВ ВО Донецької області Матвійчук Н.Є. подала до суду клопотання на виконання ухвали суду від 24 липня 2023 року, в якому просила відкрити апеляційне провадження звільнивши її від сплати судового збору, мотивуючи це тим, що вона як виконавець не є учасником справи, не здійснює захист своїх прав та інтересів, а отже не є суб`єктом справлення судового збору.

Вирішуючи питання про звільнення приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. від сплати судового збору, апеляційний суд виходить з наступного.

Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справа № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що: «єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Визначення судом майнового стану сторони є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Вичерпного і чіткого переліку документів про майновий стан особи закон не містить, тому суд встановлює можливість сплатити судовий збір на підставі поданих доказів за своїм внутрішнім переконанням. Підстави для відмови суду у подібних клопотаннях мають бути достатньо аргументовані. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища. Отже, скрутний майновий стан, на підтвердження якого заявником надані відповідні документи, може бути підставою для задоволення судом клопотання про звільнення його від сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору».

Відповідно до ч.1,3 ст.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд в порядку передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз частин 1, 2 статті 8 Закону України «Про судовий збір» дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні від 19 червня 2011 року в справі Креуз проти Польщі («Kreuz v. Poland») зазначав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. При цьому положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя - рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскільки приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що розмір судового збору за подання цієї апеляційної скарги, враховуючи застосування коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору (429,44 грн), перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік (2022 рік), суд позбавлений можливості оцінити, який відсоток доходу скаржниці складає сума судового збору, яку належить сплатити за подання апеляційної скарги у цій справі.

Доводи клопотання стосовно того, що судовий збір справляється виключно з позивачів фізичних осіб, а відповідно виконавець звільнений від сплати судового збору, оскільки не є учасником справи та не здійснює захист своїх прав та інтересів, колегією суддів не приймаються.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів.

Частиною другою статті 16 Закону України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів визначено, що приватний виконавець є суб`єктом незалежної професійної діяльності.

Тобто, за вказаних обставин від сплати судового збору звільняються позивачі-фізичні особи. Оскільки приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. в зазначеній справі не є позивачем фізичною особою, а виступає як суб`єкт незалежної професійної діяльності, тому відсутні підстави для звільнення її від сплати судового збору.

Вказане також узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в ухвалах від 05 вересня 2022 року у справі № 905/1630/15; від 31 травня 2023 року у справі №235/190/17; від 05 червня 2023 року у справі №263/13800/14-ц; від 12 червня 2023 року у справі №242/1647/20; від 13 червня 2023 року у справі №325/23/15-ц; від 03 липня 2023 року у справі №233/4053/15-ц; від 06 липня 2023 року у справі №242/1971/20; та постановах Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 235/1207/20.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року у справі № 235/1207/20 (провадження № 61-4055св23) зроблено висновок, що: «Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). Тобто, за певних умов суд може звільнити від сплати судового збору саме сторону в справі … Оскільки в цій справі приватний виконавець виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н. Є. не діє в особистих інтересах, а є суб`єктом, який здійснює виконання судового рішення, суд апеляційної інстанції обґрунтовано вважав, що вона не є особою, яка належить до категорії осіб, стосовно яких законодавцем встановлені пільги щодо сплати судового збору, тому підстав для звільнення її від сплати судового збору немає».

Враховуючи викладене, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта стосовно того, що вона неє учасникомсправи,а томуне неє субєктомсправляння судовогозбору.

Крім того, відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України Про виконавче провадження виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення. До заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску.

Відповідно до частин першої-третьої статті 42 Закону України Про виконавче провадження кошти виконавчого провадження складаються з: виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; авансового внеску стягувача; стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження приватних виконавців здійснюються за рахунок авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження можуть здійснюватися приватним виконавцем за рахунок власних коштів. Розмір та види витрат виконавчого провадження встановлюються Міністерством юстиції України.

Згідно наказу Міністерства юстиції України № 2830/5 від 29 вересня 2016 року «Про встановлення видів та розмірів витрат виконавчого провадження» до витрат виконавчого провадження відноситься зокрема сплата судового збору.

Таким чином, сплата судового збору відноситься до витрат виконавчого провадження, які зокрема забезпечуються сплатою стягувачем авансового внеску при подачі заяви про відкриття виконавчого провадження.

Вказане також узгоджується з позицією Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду, викладеною в ухвалах від 17 квітня 2023 року у справі № 331/4820/22, від 20 квітня 2023 року у справі № 331/5028/22, від 27 квітня 2023 року у справі № 331/5038/22; від 05 червня 2023 року у справі №263/13800/14-ц.

Також, апеляційним судом враховується те, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2018 року № 915/955/15 зроблено висновок про те, що судовий збір справляється за подання апеляційних і касаційних скарг на всі без винятку ухвали суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачена Законом України «Про судовий збір» сплата судового збору за подання таких заяв, за результатами розгляду яких виноситься відповідні ухвали.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 660/612/16-ц (провадження № 14-19цс18) та Верховним Судом у постанові від 17 лютого 2021 року у справі № 320/5719/19.

Тобто, особа, яка має намір подати, зокрема апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Окремо слід звернути увагу, що будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору, у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні до Закону України Про судовий збір не внесено.

З огляду на викладене, клопотання приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Н.Є. про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Таким чином недоліки апеляційної скарги не усунуті.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на те, що вимоги ухвали Дніпровського апеляційного суду від 24 липня 2023 року не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуто, відповідно до положень ч. 3 ст. 185, ст. 357 ЦПК України апеляційну скаргу слід визнати неподаною та повернути скаржнику.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що в силу положення ч. 7 ст. 185 ЦПК України, повернення апеляційної скарги не є обмеженням доступу скаржника до правосуддя та не позбавляє його права повторного звернення до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення скарги.

Керуючись ст.ст. 185,357 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Приватному виконавцю виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївні в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни на ухвалу Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2023 року у справі за заявою Приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгеніївни про роз`яснення ухвали Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2023 року про повернення заяви про видачу дубліката виконавчого документа у справі № 185/6564/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вважати неподаною та повернути заявнику.

Роз`яснити апелянту, що вона не позбавлена можливості повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення її апеляційної скарги.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Головуючий: А.П. Барильська

Судді: С.А. Зайцева

Ж.І. Максюта