печерський районний суд міста києва
Справа № 757/30843/23-к
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2023 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
детектива - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду у м. Києві судове провадження за клопотанням старшого детектива Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42015000000000207 від 21.02.2015 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
В С Т А Н О В И В:
24.05.2023 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання старшого детектива Підрозділу детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві ОСОБА_4 , за погодженням із прокурором, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42015000000000207 від 21.02.2015 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Обґрунтовуючи клопотання сторона обвинувачення зазначає, що службові особи ДП «Держекоінвест», в період 2012-2013 років за результатами проведених ними конкурсів на утеплення (тепло санацію) об`єктів соціальної інфраструктури в рамках використання Україною коштів, отриманих від продажу Україною Японії квот на викиди парникових газів згідно Кіотського протоколу, зловживаючи своїм службовим становищем, визнали переможцями низку підприємств, а саме ТОВ «Карпатибудінвест» та інші, які пов`язані з колишнім народним депутатом України ОСОБА_6 , при цьому, в порушення ст. 3 Закону України «Про здійснення державних «закупівель» службовими особами ДП «Держекоінвест» в більшості випадків такі конкурси було проведено через процедуру закупівлі в одного учасника та загальна сума таких закупівель склала 1 220 853 115,37 грн., що дозволило вказаним особам в подальшому заволодіти державними коштами в особливо великих розмірах.
29.12.2014 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру про те що він в період з 2011 по 2014 рік, будучи службовою особою, а саме народним депутатом України, вчинив незаконне збагачення, а саме одержання службовою особою неправомірної вигоди в особливо великих розмірах та організував розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах, тобто злочини передбачені ч. 3 ст. 368-2 та п. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
ОСОБА_6 вчинив ці умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини за наступних обставин.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про статус народного депутата України», народний депутат України не має права займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною роботою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов`язків народного депутата час.
30.09.2007 року ОСОБА_6 обрано народним депутатом України VI скликання.
У своїй декларації за 2011 рік ОСОБА_6 як народний депутат України указав, що отриманий ним дохід за 2011 рік складає 5 140 346 грн., зокрема, заробітна плата та інші виплати й винагороди, нараховані відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору в 2011 році становило 171 689 грн., дивіденди і відсотки - 4 933 807 грн. На рахунках у банках та інших фінансових установах ОСОБА_6 тримає 26 738 744 грн.
28.10.2012 року ОСОБА_6 обрано народним депутатом України VII скликання.
У своїй декларації за 2013 рік ОСОБА_6 як народний депутат України указав, що отриманий ним дохід за 2013 рік складає 5 060 060, 93 грн., зокрема, заробітна плата та інші виплати й винагороди, нараховані відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору в 2013 році становило 171 180, 74 грн., дивіденди і відсотки - 4 888 880, 19 грн. На рахунках у банках та інших фінансових установах ОСОБА_6 тримає 27 172 255 млн. грн. При цьому, доходи членів сім`ї ОСОБА_6 , згідно декларації, не отримали.
Однак, згідно повідомлення Державної фіскальної служби фінансового моніторингу України від 17.10.2014 № 4822/0440-04-1/дск встановлено, що на рахунках ОСОБА_6 , відкритих в банківських установах на території Швейцарії заморожено активів на суму 72 млн. швейцарських франків, які зберігаються в наступних рахунках: 0308.2079; 0307.0055; 0309.0353; 0309.0098; 0310.1126; 0307.0037; 0307.0508; 0307.0509; 0307.1273; 0308.2513; 12591335; G177360, що згідно курсу Національного банку України станом на 01.01.2014 становить 649 820 304 грн.
Таким чином. ОСОБА_6 при невстановлених слідством обставинах, будучи народним депутатом України, в період з 2011 по 2014 роки, діючи умисно, отримав незаконну неправомірну вигоду майнового характеру в особливо великих розмірах, а саме в сумі 617 587 988, 07 грн.
Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_6 вчинив організацію розкрадання державних коштів в особливо великому розмірі за наступних обставин.
Відповідно до інформації громадської організації «Центр протидії корупції» встановлено, що основним власником та вигодоодержувачем від діяльності ТОВ «Карпатибудінвест» є ОСОБА_6 .
Так, засновники ТОВ «Карпатибудінвест» є в рівних частинах ПАТ «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИ ФОНД «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» (Код ЄДРПОУ 32588368) та ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР» (Код ЄДРПОУ 32924390). Керівником ПАТ «ЗНВКІФ «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» є ОСОБА_7 . Засновниками ПАТ «ЗНВКІФ «НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ» є компанії «PRODUCTION INVESTMENT MANAGEMENT LTD» та «GOODLIGHT CAPITAL LTD». Обидві компанії зареєстровані за адресою: SE12TU, м. Лондон, вулиця Тулей, б. 122-126. Засновниками обох компаній є в рівних частинах компанії «PALLACE LTD» та «ROLLEXA LTD». Обидві компанії зареєстровані за тією ж адресою: SE12TU, м. Лондон, вулиця Тулей, б. 122-126. Засновником компанії «ROLLEXA LTD» є ОСОБА_10 та ОСОБА_8 . Засновником ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЛІДЕР» є ПРИВАТНА КОМПАНІЯ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КІНОР ЛІМІТІД» (Адреса: SE12TU, м. Лондон, вулиця Тулей, б. 122-126, СПОЛУЧЕНЕ КОРОЛІВСТВО). В свою чергу, засновниками компанії «КІНОР ЛІМІТІД» є в рівних частинах компанії «PALLACE LTD» та «ROLLEXA LTD».
04.02.2004 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про ратифікацію Кіотського протоколу до Рамкової конвенції Організації Об`єднаною Нації про зміни клімату» за №1430. Відповідно до статті 17 Кіотського протоколу, підписаного від імені України 15.03.1999 у Нью-Йорку, його учасники можуть брати участь у торгівлі викидами з метою виконання своїх зобов`язань за статтею 3 цього Протоколу. Будь-яка подібна торгівля доповнює внутрішні дії, спрямовані на досягнення цілей виконання визначених кількісних зобов`язань щодо обмеження та скорочення викидів.
Згідно з пунктом 1 статті 3 Кіотського протоколу його учасники, окремо або разом , забезпечують умови для того, щоб їхні сукупні антропогенні викиди парникових газів, в еквіваленті двоокису вуглецю, не перевищували встановлених для них кількісних показників, визначених з урахуванням установлених для них зобов`язань з кількісного обмеження та скорочення викидів.
Відповідно до Указу Президента України від 12.09.2005 №1239/2005 Міністерство охорони навколишнього природнього середовища України визначено координатором заходів щодо виконання міжнародних зобов`язань України за Рамковою конвенцією Організації Об`єднаних Націй про зміни клімату та Кіотським протоколом до неї.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2007 №612 утворено Національне агентство екологічних інвестицій України, одним із основних завдань якого є виконання вимог за Рамковою конвенцією Організації Об`єднаних Націй про зміну клімату та Кіотським протоколом до неї.
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.01.2009 №90-р «Про укладання договору між Національним агентством екологічних інвестицій України та Організації з розробки нових енергетичних та промислових технологій (Японія)», Агентством укладено договір від 18.03.2009 б/н на продаж у 2009 році 15 млн. одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів з Організацією з розробки нових енергетичних та промислових технологій в Національному реєстрі Японії.
19.05.2009 на валютний рахунок №2513701004489, відкритий Державним казначейством України в ПАТ «Укрексімбанк», на виконання протокольного доручення Прем`єр-міністра України від 31.03.2009, надійшли грошові кошти в сумі 150 млн. євро від Організації з розробки нових енергетичних та промислових технологій (Японія) як плата за 15 млн. одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів, які 18.03.2009 продало даній іноземній компанії Національне агентство екологічних інвестицій України.
Протягом березня-квітня 2009 року, на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 18.03.2009 №277-р «про укладення угод з продажу одиниць (частин) установленої кількості», Національним агентством екологічних інвестицій України укладено 3 договори з енергетичним компаніями, уповноваженими Урядом Японії, на загальний об`єм 14 млн. одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів, зокрема договір від 19.03.2009 б/н з «Тохоку Електрик Пауер Компані, Інкорпорейтед» на продаж 5 млн. одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів, договір від 19.03.2009 б/н з «Токіо Електрик Пауер Компані, Інкорпорейтед» на продаж 8 млн. одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів, на загальну суму 130 млн. євро, та договір від 27.04.2009 б/н з «Чубу Електрик Пауер Компані, Інкорпорейтед» на продаж 1 млн. одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів на суму 10 млн. євро.
Відповідно до наказів Національного агентства екологічних інвестицій України від 23.03.2009 №14 і №15 та від 29.04.2009 №25 ним проведено електронний переказ 14 млн. одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів з рахунку України в Національному електронному реєстрі антропогенних викидів та абсорбції парникових газів на рахунки «Тохоку Електрик Пауер Компані, Інкорпорейтед», «Токіо Електрик Пауер Компані, Інкорпорейтед» та «Чубу Електрик Пауер Компані, Інкорпорейтед» в Національному реєстрі Японії.
22.04.2009 на валютний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий Державним казначейством України в ПАТ «Украексімбанк» на вконання протокольного доручення Прем`єр-міністра України від 31.03.2009, надійшли грошові кошти в сумі 80 млн. євро від «Токіо Електрик Пауер Компані, Інкорпорейтед» (Японія) як плата за 8,0 млн. одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів, які 19.03.2009 продало даній іноземній компанії Національне агентство екологічних інвестицій України.
27.04.2009 на валютний рахунок № НОМЕР_2 , відкритий Державним казначейством України в ПАТ «Украексімбанк» на вконання протокольного доручення Прем`єр-міністра України від 31.03.2009, надійшли грошові кошти в сумі 50 млн. євро від «Токоху Електрик Пауер Компані, Інкорпорейтед» (Японія) як плата за 5,0 млн. одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів, які 19.03.2009 продало даній іноземній компанії Національне агентство екологічних інвестицій України.
03.06.2009 на валютний рахунок № НОМЕР_3 , відкритий Державним казначейством України в ПАТ «Украексімбанк» на вконання протокольного доручення Прем`єр-міністра України від 31.03.2009, надійшли грошові кошти в сумі 10 млн. євро від «Чубу Електрик Пауер Компані, Інкорпорейтед» (Японія) як плата за 1,0 млн. одиниць (частин) установленої кількості викидів парникових газів, які 19.03.2009 продало даній іноземній компанії Національне агентство екологічних інвестицій України.
В період з 2012 по 2014 років Урядом України прийнято рішення про використання коштів, отриманих при вищевказаних обставинах на будівництво об`єктів для зменшення викидів парникових газів, яке було погоджено з японською стороною.
При цьому, в 2012 році, в невстановлений слідством день та час, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на розкрадання вищезазначених коштів з використанням підконтрольної йому структурою ТОВ «Карпатибудінвест».
З цією метою, вступивши у злочинну змову з невстановленим слідством службовими особами ДП «Держкоінвест» на розкрадання бюджетних коштів, в невстановлених слідством час, було організовано тендер на проведення робіт по утепленню робіт об`єктів соціальної сфери , розташованих в Луганській області.
При цьому, службові особи ДП «Держкоінвест», діючи умисно за попередньою змовою із ОСОБА_6 , провели конкурсний відбір лише за участю одного учасника, якого і було визначено переможцем, а саме ТОВ «Карпатибудінвест», що і є порушенням Порядку проведення конкурсу із закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках реалізації проектів цільових екологічних (зелених) інвестицій та заходів, пов`язаних з реалізацією таких проектів і виконанням зобов`язань сторін Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату за кошти, отримані від продажу частин встановленої кількості викидів парникових газів.
26.02.2013, за результатами проведення вказаного тендеру, службові особи державного підприємства «Держкоінвест» (далі ДП «Держкоінвест») уклали договір № 2339/06 із ТОВ «Карпатибудінвест» на виконання робіт по 38 об`єктах соціальної сфери, розташованих у Луганській області, на загальну суму 204 624 223, 06 грн.
Відповідно до акту ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Держкоінвест» за II-IV квартал 2013 року та завершений звітний період 2014 року обсяг отриманих коштів ТОВ «Карпатибудінвест» становить 176 969 671, 37 грн.
Отримавши вищезазначені грошові кошти на рахунки ТОВ «Карпатибудінвест», ОСОБА_6 організував їх подальше розкрадання шляхом перерахування їх на підприємства, які мають ознаки фіктивності.
Згідно повідомлення ГО «Центр протидії корупції» роботи з утеплення об`єктів не виконувалась.
Таким чином ОСОБА_6 організував розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах на суму 176 969 671, 37 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 проявив безвідповідальне ставлення до виконання своїх процесуальних обов`язків, зарекомендував себе як особа, схильна до їх порушення.
За вказаних обставин, сторона обвинувачення, повідомивши ОСОБА_6 про підозру, з метою запобігання настанню ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного вважає за необхідне обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Разом з тим, враховуючи, що на даний час підозрюваного оголошено в міжнародний розшук, сторона обвинувачення, просить вирішити питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України.
У судовому засіданні прокурор та детектив внесене клопотання підтримали з наведених у ньому підстав, просили обрати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечувала, просила відмовити, зазначивши, що воно є необґрунтованим та безпідставним.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що Підрозділом детективів (на правах Управління) Територіального управління БЕБ у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42015000000000207 від 21.02.2015 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
31.12.2014 на адресу ГУБОЗ МВС України направлено доручення в порядку ст.ст. 40, 41 КПК України про встановлення місця перебування ОСОБА_6 та зобов`язання його явкою до Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, однак встановити його місце перебування не виявилось можливим.
Крім того, згідно відповіді Держаної прикордонної служби України ОСОБА_6 вилетів з міста Києва 15.12.2014 та до цього часу на територію України не повертався.
У зв`язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_6 , що позбавило органу досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 29.13.2014, зазначене повідомлення відповідно до вимог ч. 1 ст. 278, 111, 135 КПК України направлено у спосіб, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом для вручення повідомлень.
14.01.2015 винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в розшук.
В подальшому, 28.01.2015 до управління спеціальних розслідувань Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України надійшло клопотання захисника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 , у яому вказано, що ним здійснюється захист ОСОБА_6 на підставі договору про надання правової допомоги №11 від 13.01.2015 та ордеру адвоката від 28.01.2015. При цьому, відповідно до вказаного клопотання адвокату ОСОБА_9 та ОСОБА_6 відомо про те, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 за ознаками кримінального провадження, передбачено ч. 5 ст. 191 КК України.
В цей же день, тобто 28.01.2015, захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_9 ознайомився із повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 29.12.2014.
Таким чином, органом досудового розслідування виконано усі можливі дії направлені на вручення повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 368-2 КК України.
Ознайомившись із повідомленням про підозру ОСОБА_6 станом на 31.02.2015 Генеральної прокуратури України для проведення процесуальних дій не з`явився та про місце свого перебування не повідомив.
30.05.2023 винесено постанову про оголошення підозрюваного ОСОБА_6 в державний, міждержавний та міжнародний розшук.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України у випадку неможливості вручення письмового повідомлення про підозру в день його складення воно здійснюється у спосіб, передбачений Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 Кодексу, зокрема ст. 135 КПК України.
Отже, вищевказані матеріали досудового розслідування дають достатні та безсумнівні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 умисно переховується від слідства та суду на тимчасово окупованій території України, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 368-2 КК України.
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість вирішення слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 у відсутність останнього.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.
Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з інкримінованим кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Підозра ОСОБА_6 у вчинені вказаних вище кримінальних правопорушень обґрунтовується протоколами допитів потерпілих, впізнання особи по фотознімками та іншими матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42015000000000207 від 21.02.2015 у своїй сукупності.
Вказані обставини свідчать, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.
Слідчий суддя приймає до уваги, що на даний час, підозрюваний перебуває у міжнародному розкушу, за викликом сторони обвинувачення не прибув, що свідчить про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурором в судовому засіданні доведено, що з огляду на процесуальну поведінку підозрюваного, у слідства є достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 , перебуваючи на волі, продовжить ухилятися від їх проведення шляхом неявок до слідчого, тим самим перешкоджаючи проведенню всебічного та об`єктивного розслідування у розумний строк - ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Вищевикладене у сукупності достатньо та поза розумним сумнівом вказує на високі ризики того, що ОСОБА_6 , у випадку незастосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, здійснюватиме дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й надалі переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а також знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На переконання слідчого судді зазначені ризики є суттєвими і їм неможливо запобігти у разі застосування до ОСОБА_6 будь-яких інших запобіжних заходів, що не пов`язані з виключними запобіжниками у комунікації та переміщеннях підозрюваного, крім тримання під вартою.
Також, необхідно врахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його тяжкість, а також суворість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, його зв`язки, що дає йому можливість активно переховуватися від органів слідства та суду.
Таким чином, потреба у застосуванні щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який є найбільш суворим, винятковим запобіжним заходом, зумовлюється переліченими ризиками у сукупності з тяжкістю інкримінованому йому злочину, а також у зв`язку із переховуванням від органів досудового розслідування.
При цьому, застосування до ОСОБА_6 більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання наявним ризикам, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, буде вчиняти активні дії, направлені на унеможливлення проведення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дії слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України, де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193 КПК України, слідча суддя,
У Х В А Л И В :
Клопотання - задовольнити.
Обрати відносно підозрюваного у кримінальному провадженні № 42015000000000207 від 21.02.2015 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
У разі затримання особи, відносно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Печерський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.07.2023 |
Оприлюднено | 31.07.2023 |
Номер документу | 112474996 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про застосування запобіжних заходів тримання під вартою |
Кримінальне
Печерський районний суд міста Києва
Ільєва Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні