Рішення

від 19.07.2023 по справі 390/433/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/433/22

Провадження № 2/390/105/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2023 р.Кіровоградський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Бойко І.А.,

при секретарі Пікущій І.М.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представників позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника відповідачів - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кропивницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа на стороні відповідачів: Катеринівська сільська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним державний акт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_5 , а також визнати недійсним державний акт на земельну ділянку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 .

В обґрунтування позову зазначає, що у 2016 році позивач з метою приватизації земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , оформила технічну документацію із землеустрою. Проект землеустрою затверджений рішенням сільської ради і надалі були встановлені межові знаки відповідно до технічної документації. В 2019 році відповідачі почали приватизацію власних земельних ділянок, під час якої вони пошкодили межові знаки із суміжною земельною ділянкою позивача. Внаслідок завершення приватизації відповідачами земельна ділянка позивача була зменшена і її розмір не відповідає розміру, зазначеному у технічній документації. Після звернення позивача до поліції щодо пошкодження та знищення межових знаків працівниками поліції дійових заходів не вжито, тому відповідачі продовжують порушувати права позивача, тому вона звернулась до суду із даним позовом.

У відзиві на позов представник відповідачів адвокат Браверман В.О. зазначив, що проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_6 враховував точки координат, за якими прив`язані межі земельної ділянки позивача, що сформована раніше, отже відповідач ОСОБА_6 не могла зменшити площу земельної ділянки позивача. Крім того, акт прийомки-передачі межових знаків між земельною ділянкою позивача та земельною ділянкою ОСОБА_6 позивач підписала та зазначила про відсутність у неї претензій щодо розміщення межових знаків. Представник відповідачів вважає, що правові підстави для задоволення позову відсутні, тому просить відмовити у його задоволенні. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які поніс відповідач ОСОБА_6 його представник оцінив у розмірі 12000 грн, докази сплати яких будуть надані впродовж п`яти днів після ухвалення рішення.

Представник третьої особи на стороні відповідачів - адвокат Болотських А.Ю. в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмові пояснення, в яких зазначила, що після звернення представника позивача 17.05.2022 до Катеринівської сільської ради уповноважена комісія сільської ради по земельним спорам за результатом виходу за адресами: АДРЕСА_1 , 162, АДРЕСА_2 , провела заміри земельних ділянок за вказаними адресами, про що надана письмова відповідь. Земельний спір було вирішено в межах ст.158 ЗК України: в присутності представників Катеринівської сільської ради та сторін, між якими виник спір стосовно меж земельних ділянок. Сертифікованим інженером землевпорядником здійснено встановлення межових знаків земельних ділянок з кадастровими номерами 3522584500:51:000:0099, 3522584500:51:000:0100. Претензій щодо меж та конфігурацій земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 не мають, що підтверджено актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання. Представник третьої особи просить розглянути справу без участі третьої особи.

В судовому засідання позивач позов підтримала, пояснила, що відповідачі є її сусідами та суміжними землекористувачами. Після встановлення межових знаків, які відокремлювали її земельну ділянку та земельні ділянки відповідачів, межові знаки стали зникати, з приводу чого вона неодноразово скаржилась до сільської ради та до поліції. Після того, як відповідачі приватизували свої земельні ділянки, площа її земельної ділянки зменшилась, тому вона позов підтримує, просить його задовольнити.

Представник позивача адвокат Гостіщева В.В. просила задовольнити позов з підстав, які зазначені в позовній заяві.

Представник відповідачів адвокат Браверман В.О. позов заперечив з підстав, зазначених у відзиві, просив відмовити у його задоволенні через недоведеність та безпідставність. Крім того, зазначив, що державні акти відповідачам на земельні ділянки не видавались, а законом не передбачено визнання недійсним правовстановлюючого документа, який не видавався.

Суд, заслухавши позивача та представників сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Суд установив, що відповідно до рішення Могутненської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області № 58 від 24.05.2016 надано дозвіл ОСОБА_1 на розробку технічної документації землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею: 0,7500 га, з них 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), та площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.13).

Згідно з актом від 24.05.2016 комісія в складі: секретаря Могутненської сільської ради Варги Г.В., землевпорядника сільської ради Незоленко В.Д., депутатів сільської ради ОСОБА_9 , ОСОБА_10 склали акт про обмір та встановлення межових знаків на земельній ділянці, розміщеній в АДРЕСА_1 згідно документації на домоволодіння. Комісією встановлено порушення межових знаків на земельній ділянці ОСОБА_1 та зменшення розміру її земельної ділянки до площі 0,70 га, замість 0,75 га, зазначеної в кадастровій книзі. Також виявлено збільшення суміжної земельної ділянки ОСОБА_6 , тому комісією вирішено переставити межовий знак на 50 см до ОСОБА_6 вгорі з метою вирівнювання межі на встановлену площу 0,75 згідно кадастрової книги по згоді сусідів (а.с.17).

З відповіді начальника Кіровоградського районного відділення в Кіровоградській області № 32/2500/01/108-16 від 24.05.2016 вбачається, що за результатом звернення ОСОБА_1 (журнал єдиного обліку № 1776) з приводу сварки останньої із сусідами ОСОБА_11 та ОСОБА_6 через розподіл меж їх земельних ділянок проведено профілактичну бесіду про недопущення в подальшому подібних ситуацій та рекомендовано звернутись до суду по захист порушених прав (а.с.18).

З листа заступника голови Кіровоградської районної ради Кіровоградської області № Х-32/01-28-32/1 від 09.06.2016 вбачається, що за результатом звернення ОСОБА_1 щодо спірного питання по встановленню меж між земельними ділянками, що знаходяться в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_2 ) заявника повідомлено, що Кіровоградська РДА не наділена повноваженнями щодо регулювання земельних відносин. У разі не врегулювання спору шляхом переговорів рекомендовано звернутись до суду (а.с.16).

Згідно рішення Могутненської сільської ради № 131 від 07.04.2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , яким встановлено межі на земельну ділянку загальною площею 0,7288 га та передано їй у власність зазначену земельну ділянку в тому числі: 0,2500 га - під житловою забудовою одно та двоповерхового житлового будинку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та 0,4788 га для ведення особистого селянського господарства, за адресою: АДРЕСА_1 в межах населеного пункту та передано ОСОБА_12 земельні ділянки з кадастровими номерами 3522584500:51:000:0099, 3522584500:51:000:0100 (а.с.14).

З витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 85835167, № 85835984 від 26.04.2017 вбачається, що земельні ділянки з кадастровими номерами 3522584500:51:000:0099 (площею 0,25 га) та 3522584500:51:000:0100 (площею 0,4788 га) на праві приватної власності зареєстровані за ОСОБА_1 (а.с.9, 10).

Згідно з відповіддю Катеринівського сільського голови № 685/01-20 від 25.05.2021 сертифікований інженер землевпорядник в присутності голови сільської ради, старости, власника земельної ділянки ОСОБА_1 та сусідів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 13.05.2021 провів встановлення межових знаків земельних ділянок з кадастровими номерами 3522584500:51:000:0099, 3522584500:51:000:0100, претензій щодо меж та конфігурацій земельних ділянок власник і сусіди не мають, що підтверджено актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання (а.с.11).

З відповіді голови Кіровоградської районної державної адміністрації Кіровоградської області № 01-21/81/1 від 21.04.2017 вбачається, що за результатом звернення ОСОБА_1 з приводу незаконного знищення межових знаків на земельній ділянці, за адресою: АДРЕСА_1 , землевпорядником Могутненської сільської ради складено відповідний акт обстеження земельної ділянки. Під час вимірювання виявлено зміщення межового знаку. При перерахунку виявлено збільшення земельної ділянки на 0,052 га за рахунок зменшення ширини земельної ділянки (згідно з технічною документацією на приватизацію повинно бути 0,7270 га, а в наявності - 0,7790 га). За інформацією Кіровоградського районного відділення поліції КВП ГУНП звернення зареєстровано за № 1625 від 28.03.2017. В ході перевірки опитані ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , однак не встановлено, що зазначені особи переміщували межові знаки із земельної ділянки, про що складено відповідний висновок (а.с.19).

Згідно відмітки в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за вказаною адресою згідно довідки органу реєстрації місця проживання (а.с.28, 58-59).

Відповідно до довідки Катеринівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області № 130 від 02.06.2022 ОСОБА_5 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.33).

Згідно рішення Могутненської сільської ради № 331 № 15.05.2019 ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення за адресою: АДРЕСА_2 , земельної ділянки у власність площею 0,6685 га, з них 0,2500 га за рахунок земель житлової та громадської забудови та 0,4185 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.73).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 230650151, № 230651757 від 02.11.2020 ОСОБА_5 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3522584500:51:000:0123 площею 0,4185 га, та 3522584500:51:000:0124 площею 0,25 га (а.с.74, 75).

Згідно рішення Могутненської сільської ради № 451 № 23.09.2020 ОСОБА_6 затверджено проект землеустрою щодо відведення за адресою: АДРЕСА_1 , у власність земельної ділянки площею 0,6000 га, з них: 0,2500 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, та 0,3500 га для ведення особистого селянського господарства (а.с.88).

Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 234251127, № 234253337 від 26.11.2020 ОСОБА_6 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 3522584500:51:000:0125 площею 0,25 га, та 3522584500:51:000:0122 площею 0,35 га (а.с.92, 93).

З акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання 07.12.2020 вбачається, що ОСОБА_6 , як власнику земельної ділянки з кадастровим номером 3522584500:51:000:0122, в присутності суміжних землекористувачів ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , передані межові знаки на вказану земельну ділянку. Власник та суміжні землекористувачі не висловили претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки, про що поставили свої підписи в акті (а.с.91).

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

За змістом статті 3 ЗК України земельні відносини в Україні регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з чч.1-3, 5 ст.319 ЦК власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ст.391 ЦК).

Відповідно до пп.«г» та «е» ч.1 ст.91 ЗК України власники ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов`язаних з установленням земельних сервітутів та охоронних зон.

Згідно з чч.1 та 2 ст.103 ЗК власники та землекористувачі повинні обирати такі способи використання ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі ділянок зобов`язані не використовувати ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Відповідно до ч.1, ч.6 ст.106 ЗК спосіб закріплення спільних меж між земельними ділянками визначається за згодою власників таких земельних ділянок. Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельних ділянок.

Основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки. Увипадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин (стаття 107 ЗК України).

Механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками на час оформлення прав на земельні ділянки сторін та встановлення межових знаків регулювався Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 № 376.

Згідно п.4.1, 4.2 Інструкції № 376 відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок. Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Згідно з матеріалами справи між сторонами існує тривалий спір щодо меж земельних ділянок, які належать їм на праві приватної власності. Позивач ОСОБА_1 неодноразово ініціювала перевірки за фактами зникнення межових знаків щодо її земельної ділянки та зменшення її площі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом цієї норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Відповідно до частин другої та третьої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Норми процесуального права визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором.

З огляду на зазначені приписи, правила статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист, у тому числі судовий, свого цивільного права та інтересу, що загалом може розумітися як передумова для виникнення або обов`язковий елемент конкретного суб`єктивного права, як можливість задовольнити свої вимоги за допомогою суб`єктивного права та виражатися в тому, що особа має обґрунтовану юридичну заінтересованість щодо наявності (відсутності) цивільних прав в інших осіб.

Реалізації права на позов передує порушення, невизнання чи оспорення права.

Вимоги про визнання незаконними державних актів про право власності на земельні ділянки можуть бути заявлені особою, права якої порушено, за умови доведеності факту порушення прав цієї особи.

Враховуючи заявлені у цій справі вимоги, позивач зобов`язаний довести, що надання у приватну власність відповідачам земельних ділянок, суміжних до земельної ділянки позивача, порушує її права та інтереси.

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19, від 13.07.2022 у справі № 916/3307/16.

Звертаючись до суду із зазначеними позовними вимогами поза увагою сторони позивача залишено той факт, що метою їх задоволення є позбавлення відповідачів права власності на землю. Зазначений спосіб втручання у фундаментальні права відповідачів, які гарантовані державною та захищені на конституційному рівні, з огляду на характер спору щодо меж земельних ділянок та їх площ, не відповідає принципу необхідності у демократичному суспільстві та принципу пропорційності розумної співмірності мети та застосованих засобів.

Таким чином, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити через неправильний спосіб захисту.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами ст.ст.319, 373 ЦК України, ст.ст. 91, 103, 106, 152 ЗК України.

Керуючись ст.ст.4, 12-14, 77-82, 89, 95, 258-260, 263-265 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , третя особа на стороні відповідачів: Катеринівська сільська рада, про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, шляхом визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними, - відмовити.

Судові витрати по справі у виді судового збору покласти на позивача.

Призначити судове засідання для вирішенняпитання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу в приміщенні зали судового засідання Кіровоградського районного суду Кіровоградської області на 16.40 год 22.08.2023.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкуподання апеляційноїскарги всімаучасниками справи.Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 26.07.2023 року.

Відомості про учасників справи:

заявник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідачі: ОСОБА_5 , АДРЕСА_5 ;

ОСОБА_6 , АДРЕСА_6 ;

третя особа на стороні відповідачів: Катеринівська сільська рада, просп. Гагаріна, 8, с.Катеринівка, Кропивницького району, Кіровоградської області, поштовий індекс 27630.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.А.Бойко