Постанова

від 18.07.2023 по справі 462/5768/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 462/5768/22 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.

Провадження № 22-ц/811/2978/22 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Гай О.О.

за участю: представника Львівської міської ради Піскун А.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Львівської міської радина ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2022 року у справі за позовом Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вечірній вогник», ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Роман Тадейович про скасування державної реєстрації права приватної власності, визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал, зобов`язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИЛА:

Львівська міська рада звернулася до суду із позовом до ТзОВ «Вечірній вогник» та ОСОБА_1 , в якому просить:

-скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «С-1» загальною площею 65 кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644249746101) з припиненням права власності ОСОБА_1 на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «С-1» загальною площею 65 кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644249746101);

-визнати недійсним акт приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал ТзОВ «Вечірній вогник» від 29.09.2018 між ОСОБА_1 та ТзОВ «Вечірній вогник»;

-скасувати державну реєстрацію права приватної власності ТзОВ «Вечірній вогник» на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «С-1» загальною площею 65 кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1644249746161) з припиненням права власності ТзОВ «Вечірній вогник» на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «С-1» загальною площею 65 кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1644249746101);

-зобов`язати ТзОВ «Вечірній вогник» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0242 га, шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі «С-1», загальною площею 65 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 25.10.2022 відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовною заявою Львівської міської ради до ТзОВ «Вечірній вогник», ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Гусак Р.Т., про скасування державної реєстрації права приватної власності, визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал, зобов`язання до вчинення дій в частині вимог про:

-визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал ТзОВ «Вечірній вогник» від 29.09.2018 між ОСОБА_1 та ТзОВ «Вечірній вогник»;

-скасування державної реєстрації права приватної власності ТзОВ «Вечірній вогник» на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «С-1» загальною площею 65 кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1644249746161) з припиненням права власності;

-зобов`язання ТзОВ «Вечірній вогник» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0242 га, шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі «С-1», загальною площею 65 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалу суду оскаржила Львівська міська рада, подавши апеляційну скаргу.

Вважає ухвалу суду незаконною, необгрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норми процесуального права.

Зазначає, що стороною у даній справі є фізична особа ( ОСОБА_1 ), позовні вимоги є взаємопов`язаними, тому даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Звертає увагу на те, що ГПК України визначає можливість розгляду господарським судом спору між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи та юридичною особою, де виникають корпоративні відносини, в даній справі спір між Львівською міською радою та ТзОВ «Вечірній вогник», а тому суд першої інстанції невірно витлумачив ст. 20 ГПК України.

Стверджує, що висновок суду першої інстанції не відповідає дійсним обставинам справи, так як спору, що виник з корпоративних відносин немає, а є спір про скасування державної реєстрації права власності та звільнення земельної ділянки шляхом демонтажу нежитлової будівлі. Таким чином, ні за суб`єктним складом, ні за предметом спору та характером спірних матеріальних правовідносин, вказаний спір не може розглядатися в господарському суді, а є справою цивільної юрисдикції.

Просить скасувати ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25.10.2022 про відмову у відкритті провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У судовому засіданні представник Львівської міської ради Піскун А.Й. апеляційну скаргу підтримала з підстав, зазначених у ній. Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду таким вимогам відповідає.

Відповідно до статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

За змістом частини першої статті 19ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, в порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін зазвичай є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Разом з тим відповідно до статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Справи, що належать до юрисдикції господарських судів, визначено статтею 20 ГПК України, за змістом пунктів 3,4 ч. 1 якої господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, у тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

З огляду на приписи статей 1, 4, 20 ГПК України господарські суди розглядають справи в порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає положенням статті 4 цього Кодексу, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер, а також коли належність справ до юрисдикції господарських судів прямо передбачено положеннями законодавства.

Як вбачається з позовної заяви, позовні вимоги про скасування державної реєстрації права приватної власності ТзОВ «Вечірній вогник» на об`єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю літ. «С-1» загальною площею 65 кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1644249746161) з припиненням права власності та зобов`язання ТзОВ «Вечірній вогник» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0242 га, шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі «С-1», загальною площею 65 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , заявлено до юридичної особи, а тому, з огляду на суб`єктний склад сторін, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що спір у цій частині піддягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Позовна вимога Львівської міської ради про визнання недійсним акта приймання-передачі нерухомого майна в статутний капітал ТзОВ «Вечірній вогник» від 29.09.2018, укладеного між ОСОБА_1 та ТзОВ «Вечірній вогник», стосується правочину, вчиненого учасником ТзОВ «Вечірній вогник» ОСОБА_1 , тобто такий спір виник з корпоративних відносин та відносяться до юрисдикції господарських судів.

Таким чином, установивши, що за змістом спірних правовідносин, суб`єктним складом сторін спору в наведеній частині, законодавством, що застосовується до цих правовідносин, справа віднесена до юрисдикції господарських судів, що виключає її розгляд у зазначеній частині в порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі в цій частині.

Схожий правовий висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 28.06.2023 у справі № 947/9842/22.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Львівської міської ради залишити без задоволення.

Ухвалу Залізничного районного суду м. Львова від 25 жовтня 2022 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повний текст постанови складено: 28.07.2023

Головуючий

Судді