номер провадження справи 17/100/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.07.2023 Справа № 908/1384/23
м. Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Корсуна В.Л., при секретарі судового засідання Василенко В.В., розглянувши матеріали справи № 908/1384/23
за позовною заявою Запорізької міської ради, пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ, вул. Скворцова, буд. 238А, м. Запоріжжя, 69106
про стягнення 120 342,07 грн
В судовому засіданні присутні представники:
від позивача: Ковальчук К.С., довіреність №02/03-20/01772 від 05.09.22
від відповідача: Лойко Р.О., довіреність від 17.07.23 № 1
СУТЬ СПОРУ:
25.04.23 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява за вих. №02/03.3-20/01409 від 20.04.23 Запорізької міської ради (далі Запорізька міська рада) з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ (далі ТОВ СТРОЙ) про стягнення доходу, отриманого від безпідставно набутого майна за період з 28.10.21 по 11.03.22 у розмірі 120 342,07 грн.
25.04.23 автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Корсуну В.Л.
Ухвалою від 01.05.23 по справі № 908/1384/23 позовну заяву Запорізької міської ради за вих. від 20.04.23 № 02/03.3-20/01409 залишено без руху. Позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви, який не перевищує 7 днів з дня вручення даної ухвали про залишення позовної заяви без руху. Встановлено позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, в якій (до якої):
- зазначити відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- надати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;
- підтвердити про те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
11.05.23 до суду надійшла заява за вих. від 10.05.23 про усунення недоліків, в якій усунуто недоліки вказані в ухвалі суду від 01.05.23 (вказана заява надіслана засобами поштового зв`язку 10.05.23).
Ухвалою від 16.05.23 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1384/23. Постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні 06.06.23 о 12 год. 00 хв.
Представник відповідача в судове засідання 06.06.23 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до законодавства.
Ухвалою від 06.06.23 судом відкладено судове засідання на 28.06.23 об 11 год. 30 хв.
06.06.23 на електронну адресу суду надійшла заява без номеру та дати, в якій представник позивача на виконання умов п. 7 ухвали суду від 16.05.23 повідомляє суд, що у позивача іншого листування між сторонами у справі відсутнє, ніж те, що додане до позовної заяви.
27.06.23 до суду в системі Електронний суд надійшло клопотання за вих. від 27.06.23, в якому представник відповідача просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв`язку із залученням 28.06.23 представника відповідача у слідчих діях по кримінальній справі у м. Дніпро.
28.06.23 на електронну адресу суду надійшов відзив за вих. від 26.06.23 № 2606-1, на позовну заяву, в якому представник відповідача просить суд в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 28.06.23 не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до законодавства.
Ухвалою від 28.06.23 судом відкладено судове засідання на 17.07.23 о 12 год. 00 хв.
28.06.23 після судового засідання до суду, засобами поштового зв`язку, надійшов відзив за вих. від 26.06.23 № 2606-1, в якому представник відповідача просить суд в задоволені позову відмовити в повному обсязі.
04.07.23 до суду надійшла відповідь без номеру та дати на відзив, в якому представник позивача просить суд позовну заяву задовольнити в пованому обсязі.
17.07.23 до суду надійшли заперечення за вих. від 17.07.23 № 1707-2 на відповідь на відзив, в яких представник відповідача просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
В судовому засіланні 17.07.23 судом оголошено перерву до 18.07.23 о 12 год. 30 хв.
18.07.23 до суду надійшла заява без номеру та дати, в якій представник позивача просить суд долучити до матеріалів справи договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19.05.16.
В судовому засіданні представник позивача підтримала заяву без номеру і дати та просить суд долучити до матеріалів справи договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19.05.16.
Представник відповідача проти долучення вказаного договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19.05.16 не заперечив.
Судом, в судовому засіданні 18.07.23 прийнято до розгляду:
- відзив відповідача за вих. від 26.06.23 № 2606-1 на позов;
- відповідь позивача без номеру та дати на відзив;
- заперечення відповідача за вих. від 17.07.23 № 1707-2 на відповідь на відзив;
- заяву позивача без номеру та дати про залучення доказів до матеріалів справи.
В судовому засіданні 18.07.23 судом оголошено перерву до 19.07.23 об 11 год. 00 хв.
В засіданні 19.07.23, на підставі ст. 240 ГПК України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Представникам сторін повідомлено про дату виготовлення рішення у повному обсязі.
Позивач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві за вих. від 20.04.23 № 02/03.3-20/01409 та у відповіді без номеру та дати на відзив. Просила суд стягнути з відповідача на користь позивача дохід, отриманий від безпідставно набутого майна за період з 28.10.21 по 11.03.22 у розмірі 120 342,07 грн.
Відповідач, в особі уповноваженого представника, в судових засіданнях заперечив проти позовних вимог позивача з підстав викладених у відзиві за вих. від 26.06.23 № 2606-1 на позов та у запереченні за вих. від 17.07.23 № 1707-2 на відповідь на відзив. Просив суд відмовити позивачу в задоволені позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
19.05.16 між товариством з обмеженою відповідальністю Строитель (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі, згідно якого (п. 1.1. договору), Продавець зобов`язується передати у власність, а Покупець зобов`язується прийняти у власність і сплатити грошову суму за нерухомк майно, а саме: нежитлову будівлю, інв. № 7 заправочна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Об`єкт нерухомості).
Загальна площа Обєкта нерухомості, який відчужується, складає 49,7 кв.м. (п. 1.3. договору).
Відповідно до п. 4.2. договору, Продавець повідомляє, що Об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 1,7892 га, яку він використовує на умовах договору оренди землі, укладеного Продавцем з 14.09.06, зареєстрованого 09.10.06 за № 040626100905. Кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований вищезазначений Об`єкт нерухомості 2310100000:02:033:0024.
Згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.09.20, посвідченим приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тізенберг Д.Д. (спадкова справа № 14/2020, зареєстровано в реєстрі за № 1326), на підставі ст. 1261 ЦК України, спадкоємцем громадянина ОСОБА_1 , 1961 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Спадщина, на яку видано це свідоцтво, складається з:
- адміністративного-побутового корпусу, літ. З, площею 316,6 кв.м.; виробничого корпусу літ. К, площею 1 726,2 кв.м.; контрольно-пропускного пункту літ. М, площею 12,5 кв.м., що знаходяится за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 2055,3 кв.м., у т.ч. основна площа 1796,5 кв.м., допоміжна площа 258,8 кв.м., що належали спадкодавцю на підставі Рішення постійно діючого третейського суду при Українській Товарній Біржі «Українська Товарна Біржа» по справі № 000402/08 від 29.12.08, акту обстеження № 131, виданого ФОП Литвиненко К.М. 31.07.20, технічного паспорту б/н, виданого ФОП Литвиненко К.М. 31.07.20. Право власності на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, індексний номер витягу: 222411558, виданий ОСОБА_3 , виконавчий комітет Гуляйпільської міської ради, Запорізька область, 02.09.20, номер запису про право власності: 15339771, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 968633823101.
У відповідності до свідоцтва про право власності від 11.09.20, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Тізенберг Д.Д. (спадкова справа № 14/2020, зареєстровано в реєстрі за № 1324), на підставі ст. 63 Сімейного кодексу України, гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка згідно із свідоцтвом про укладення шлюбу, серії НОМЕР_1 , виданого відділом ЗАГС міськвиконкома м. Запоріжжя 20.08.1987, актовий запис № 1947, є пережившою дружиною гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить (одна/друга) частка у праві спільної сумісної власності на майно, набуте подружжям за час шлюбу.
Спільне сумісне майно подружжя, право власності на яке в указаній частці посвідчується цим свідоцтвом, складається з:
- нежитлової будівлі, інв. № 7 заправочна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,7 кв.м., що належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажунежитлової будівлі, посвідченого Алейніковою Н.О., приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Запорізької області, 19.05.16, зареєстровано в реєстрі за № 1212. Право власності на нерухоме майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного раєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки: 59823619, виданою приватним нотаріусом Алейніковою Н.О., Запорізький міський нотаріальний округ, Запорізька область, 25.05.16, номер запису про право власності: 14578778, реєстраційний номер обєкта нерухомого майна: 925802623101.
27.10.21 між товариством з обмеженою відповідальністю СТРОЙ (Товариство) та учасником товариства ОСОБА_2 , частка у статутному капіталі якої становить розмір 50 часток або 50 % статутного капіталу Товариства, підписано акт приймання-передачі нерухомого майна до статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ № 03/21, згідно якого, у зв`язку з внесенням учасником Товариства ОСОБА_2 до статутного капіталу Товариства нерухомого майна на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства № 4 від 27.10.21, склали цей акт в підтвердження того, що ОСОБА_2 передала, а ТОВ СТРОЙприйняло у власність майно у вигляді:
- об`єкта нерухомого майна реєстраційний № 968633823101, загальною площею 2055,3 кв.м., що складається з: адміністративного-побутового корпусу, літ. З, площею 316,6 кв.м.; виробничого корпусу літ. К, площею 1 726,2 кв.м.; контрольно-пропускного пункту літ. М, площею 12,5 кв.м., що знаходяится за адресою: АДРЕСА_1 ;
- об`єкта нерухомого майна реєстраційний № 925802623101, загальною площею 49,7 кв.м., що складається з нежитлової будівлі, інв. № 7 заправочна, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо субєкта від 29.03.23 № 327324089 товариству з обмеженою відповідальністю СТРОЙ на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, до статутного капіталу ТОВ СТРОЙ, серії та номер: 8316, 8317, виданий 27.10.21 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепкова О.В., належить:
- адміністративно-побутовий корпусу, літ. З, площею 316,6 кв.м.; виробничий корпус літ. К, площею 1 726,2 кв.м.; контрольно-пропускний пункт літ. М, площею 12,5 кв.м., загальною площею 2055,3 кв.м., що знаходяится за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 238а;
- нежитлової будівлі, інв. № 7 заправочна, загальною площею 49,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 238а.
Земельна ділянка по АДРЕСА_1 , загальною площею 1,7892 га, на якій розташоване дане майно, має кадастровий номер 2310100000:02:033:0024 та належить на праві власності територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.03.2023 № 327323358 та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 31.03.23.
Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури Наталя Максименко листом за вих. від 11.11.22 № 15/1-497ВИХ-22 повідомила директора ТОВ СТРОЙ, що (дослівно):
«Запорізькою обласною прокуратурою за наслідками опрацювання Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 28.10.2021 за ТОВ «СТРОЙ» зареєстровано право власності на об`єкти нерухомості по вул. Скворцова, 238А у м. Запоріжжі, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:02:033:0024 площею 1,7892 га.
Разом з тим, відомості щодо передачі земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:02:033:0024 у користування ТОВ «СТРОЙ», або іншим юридичним чи фізичним особам у Реєстрі відсутні.
Наведені обставини свідчать про безпідставне та безоплатне використання товариством вказаної земельної ділянки, і відповідно про порушення інтересів територіальної громади міста Запоріжжя у вигляді неотримання доходу від оренди землі. …».
Листом за вих. від 21.11.22 № 8836/5/08-01-04-01-09 Головне управління ДПС у Запорізькій області повідомляє Запорізьку обласну прокуратуру, що ТОВ СТРОЙ не звітувало по оплаті за землю за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2310100000:02:033:0024 за період з 28.10.21 по теперішній час (тобто на дату підписання вказаного листа 21.11.22). Також повідомляє, що згідноьданих державного реєстру речових прав по ТОВ СТРОЙ, відсутні записи щодо права користування або права власності, на зазначену земельну ділянку. Відповідно до електронної бази даних, за період з 28.10.21 по теперішній час (на дату підписання вказаного листа 21.11.22), відсутні платники земельного податку за вказаною земельною ділянкою.
07.03.23 ТОВ СТРОЙ направило до Запорізької міської ради заяву за вих. від 07.03.23 № 0703 про укладання договору оренди землі, в якій просить, у зв`язку із набуттям ТОВ СТРОЙ права власності на об`єкти нерухомого майна нежитлові будівлі, що розташовані на земельній ділянці № 2310100000:02:033:0024, площею 1,7892 га, яка перебуває у комунальній власності, укласти договір оренди земельної ділянки № 2310100000:02:033:0024.
Станом на час розгляду справи договір оренди даної земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно відповідача, не укладено.
Оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на не вчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).
Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).
Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).
Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).
У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із ст. 206 Земельного кодексу України (або ЗК України), використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Податковим кодексом України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
За змістом ст. 93 ЗК України та ст. 1 Закону України Про оренду землі, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 96 ЗК України, землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Судом установлено, що ТОВ СТРОЙ використовує спірну земельну ділянку, яка перебуває у комунальній власності, без належних правових підстав, а саме укладеного між ним та власником Запорізькою міською радою договору оренди.
Таким чином, Запорізька міська рада, як власник спірної земельної ділянки, мала обґрунтовані сподівання на отримання орендної плати за використання спірної земельної ділянки, однак не змогла їх реалізувати внаслідок неоформлення між сторонами відносин щодо її використання в порядку, встановленому законом.
У відповідності до пп. 265.1.3 п. 265.1 ст. 265 Податкового кодексу України, податок на майно складається з плати за землю.
Підпунктом 10.1.1. п. 10.1 ст. 10 Податкового кодексу України встановлено, що податок на майно належить до місцевих податків.
Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Згідно із п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
У відповідності до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області за вих. від 21.11.22 № 8836/5/08-01-04-01-09:
- ТОВ СТРОЙ не звітувало по оплаті за землю за користування земельною ділянкою за кадастровим номером 2310100000:02:033:0024 за період з 28.10.21 по 21.11.22 (дата підписання вказаного листа);
- згідно даних державного реєстру речових прав по ТОВ СТРОЙ, відсутні записи щодо права користування або права власності, на зазначену земельну ділянку;
- відповідно до електронної бази даних, за період з 28.10.21 по 21.11.22 (дата підписання вказаного листа), відсутні платники земельного податку за вказаною земельною ділянкою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події
Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Положення глави 83 цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України, для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна. Наведені висновки щодо застосування норм права викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18).
Зі змісту ст. ст. 120, 125 ЗК України та положень ст. 1212 ЦК України вбачається, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформленого права на цю ділянку (без укладеного договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.18 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.18 у справі № 922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.19 у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19).
Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна, безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 ЦК України, за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме на підставі нормативної грошової оцінки землі. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 10.02.20 у справі № 922/981/18.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 29.03.23 № 327324089, товариству з обмеженою відповідальністю СТРОЙ на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна, до статутного капіталу ТОВ СТРОЙ, серії та номер: 8316, 8317, виданий 27.10.21 приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Чепкова О.В., належить:
- адміністративно-побутовий корпусу, літ. З, площею 316,6 кв.м.; виробничий корпус літ. К, площею 1 726,2 кв.м.; контрольно-пропускний пункт літ. М, площею 12,5 кв.м., загальною площею 2055,3 кв.м., що знаходяится за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 238а;
- нежитлової будівлі, інв. № 7 заправочна, загальною площею 49,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Скворцова, буд. 238а.
Земельна ділянка по вул. Скворцова, 238а, м. Запоріжжя, загальною площею 1,7892 га, на якій розташоване дане майно, має кадастровий номер 2310100000:02:033:0024 та належить на праві власності територіальній громаді міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 29.03.2023 № 327323358 та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 31.03.23.
Позивачем виконано розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування відповідачем земельною ділянкою площею 2055,3 кв.м., за кадастровим № 2310100000:02:033:0024, розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Скворцова, 238а, без оформлення правовстановлюючого документу, що посвідчує право оренди (користування) за період з 28.10.21 по 11.03.22 в розмірі 120 342,07 грн. (розрахунок доджано до матеріалів позовної заяви).
Таким чином, несплата відповідачем орендної плати за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору призвела до недоотримання позивачем належних йому грошових коштів у вигляді орендної плати в сумі 120 342,07 грн.
Неповернення Запорізькій міській раді безпідставно збереженої орендної плати за користування земельною ділянкою порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та неотримання місцевим бюджетом відповідного доходу.
У постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05.04.23 у справі № 357/8975/20 викладено правові висновки про те, що фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.18 у справі № 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18) та від 20.09.18 у справі № 925/230/17 (провадження № 12-188гс18), на які, як на підставу касаційного оскарження посилається заявник.
Відповідач не надав, а матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем позивачу недоотриманих грошових коштів в сумі 120 342,07 грн.
Заперечення відповідача викладені у відзиві за вих. від 26.06.23 № 2606-1 на позовну заяву та у запереченнях за вих. від 17.07.23 № 1707-2, а саме те, що:
- відповідно до припису ст. 1214 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона могла одержати від цього майна хз часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави;
- про існування земельної ділянки кадастровий номер 2310100000:02:033:0024 відповідачу стало відомо лише в січні 2023 року;
- відповідачем не виконано вимоги з укладання договору оренди землі в період з 28.10.21 по 11.03.23 з підстав відсутності у нього інформації про існування таких зобов`язань перед позивачем,
не приймається судом, оскільки згідно п. 4.2. договору купівлі-продажу нежитлової будівлі від 19.05.23 укладеного між ТОВ Строитель (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), на підставі, якого ОСОБА_2 успадкувала нерухоме майно після смерті ОСОБА_1 , Продавець повідомляв Покупця, що Об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці площею 1,7892 га, яку він використовує на умовах договору оренди землі, укладеного Продавцем з 14.09.06, зареєстрованого 09.10.06 за № 040626100905. Кадастровий номер земельної ділянки, на якій розташований вищезазначений Об`єкт нерухомості 2310100000:02:033:0024.
Підсумовуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, засновані на нормах чинного законодавства Україні та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73-80, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ (вул. Скворцова, буд. 238А, м. Запоріжжя, 69106, код ЄДРПОУ 35673251) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053915, отримувач: ГУК у Зап.обл/ТГ м. Запоріжжя/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), номер рахунку (IBAN): UA318999980314090544000008479, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування класифікації доходів бюджету: інші надходження) дохід отриманий від безпідставного набутого майна за період з 28.10.21 по 11.03.22 в розмірі 120 342 (сто двадцять тисяч триста сорок дві) грн. 07 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ (вул. Скворцова, буд. 238А, м. Запоріжжя, 69106, код ЄДРПОУ 35673251) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053915, товариства з обмеженою відповідальністю СТРОЙ (вул. Скворцова, буд. 238А, м. Запоріжжя, 69106, код ЄДРПОУ 35673251) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053915) 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.
У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 27.07.2023.
Суддя В.Л. Корсун
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2023 |
Оприлюднено | 31.07.2023 |
Номер документу | 112483446 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин про відшкодування шкоди, збитків |
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Дармін Михайло Олександрович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Корсун В.Л.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні