Рішення

від 30.06.2023 по справі 915/376/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2023 року Справа № 915/376/23

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Артьомові І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції справу

за позовом Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства "ІСТ-ЗАХІД", вул. Володимира Великого, 29, м. Львів, 79026 (код ЄДРПОУ 30822981)

електронна пошта зазначена в ЄДРЮОФОПГФ: oo@ict.lviv.ua

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП", проспект Богоявленський, 325/4, кв. 6, м. Миколаїв, 54050 (код ЄДРПОУ 42795794)

електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "САНДОРА", село Миколаївське, Миколаївський район, Миколаївська область, 57262 (код ЄДРПОУ 22430008);

електронна пошта зазначена в ЄДРЮОФОПГФ: ІНФОРМАЦІЯ_2

про відшкодування збитків у сумі 428 006, 80 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Олійник О.В., адвокат (поза межами приміщення суду)

від відповідача: Когін А.В., адвокат (в залі суду)

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-ЗАХІД" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" суму збитків у розмірі 418 006, 80 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору в сумі 6 420, 10 грн. та витрати на надання правової допомоги у розмірі 10 000, 00 грн.

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 14.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 07.04.2023 Залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "САНДОРА".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 31.03.2023 задоволено заяву представника позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 07.04.2023 відкладено підготовче засідання на 08.05.2023 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 08.05.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 02.06.2023 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 02.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.06.2023 в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023 у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України продовжувався строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб, з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України.

Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.

У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів.

Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Третя особа явку повноважного представника у судове засідання 30.06.2023 не забезпечила.

Ухвала суду від 14.03.2023 про відкриття провадження у справі, надіслана на адресу третьої особи ТОВ "САНДОРА", село Миколаївське, Миколаївський район, Миколаївська область, 57262, повернута до суду поштовою установою із відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання".

Ухвала суду від 02.06.2023, надіслана на адресу третьої особи ТОВ "САНДОРА", село Миколаївське, Миколаївський район, Миколаївська область, 57262, повернута до суду поштовою установою із відміткою поштової установи "адресат відсутній за вказаною адресою".

Процесуальні документи суду надсилались на адресу третьої особи, яка зазначена в ЄДРЮОФОПГФ.

Додатково всі ухвали суду надсилались на електронну пошту ТОВ "САНДОРА", яка зазначена в ЄДРЮОФОПГФ: ІНФОРМАЦІЯ_2

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 10, 18 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема:

- місцезнаходження юридичної особи;

- інформація для здійснення зв`язку з юридичною особою: телефон та/або адреса електронної пошти.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі "Осман проти Сполученого королівства" та від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Матеріали справи не містять доказів зміни третьою особою свого місцезнаходження, ухвали суду надсилались судом за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві (яка співпадає із відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття всіх необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення третьої особи про розгляд справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника третьої особи.

В судовому засіданні 30.06.2023 судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

2.1. Правова позиція позивача, викладена у позовній заяві.

Підставою позову позивачами зазначено наступні обставини.

28.03.2021 між ТОВ «САНДОРА» (Замовник) та Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством «ІСТ-ЗАХІД» (Перевізник) було укладено договір № U№SD-21-1056 про перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування.

23.02.2022 Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством «ІСТ-ЗАХІД» прийнято до виконання заявку № 9407298 на перевезення вантажу за маршрутом м. Миколаїв, вантажовідправник ТОВ «САНДОРА» - м. Львів, вантажоодержувач АТБ-Маркет.

Посилаючись на положення ст. 932 ЦК України позивач зазначає, що з метою виконання своїх обов`язків за укладеним з ТОВ "САНДОРА" договором про перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування ним було залучено третіх осіб, в даному випадку - відповідача. Так, 16.02.2022 між Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством «ІСТ-ЗАХІД» (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ АТК ГРУП» (Перевізник) було укладено договір № 55 з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні.

Позивач зазначає, що 23.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ АТК ГРУП» (Перевізник) було прийнято до виконання заявку № 1356-22І про перевезення вантажу - соки та чіпси в асортименті на загальну суму 418 006, 80 грн. В цей же день 23.02.2022 вантаж було відвантажено на автомобіль DAF № НОМЕР_1 з напівпричепом FRUEHAUF № НОМЕР_2 . Вантаж до перевезення прийняв водій ОСОБА_1 . Після завантаження транспортний засіб вибув до місця призначення. Проте, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан та водій припинив рух транспортного засобу в очікуванні подальших вказівок. В порушення умов договору водій не повернув вантаж вантажовідправнику, а також не доставив вантаж вантажоодержувачу. Відповідно вантаж вважається втраченим з вини перевізника.

30.06.2022 власник вантажу ТОВ «САНДОРА» звернувся до позивача з претензією № 2022-93 про відшкодування збитків на суму 418 006, 80 грн., яка була задоволена позивачем, грошові кошти сплачено.

Позивач зазначив, що у зв`язку з оплатою власнику вантажу збитків у сумі 418 006, 80 грн., позивач звернувся до відповідача з претензією на суму відшкодованих збитків, однак станом на дату подання позову до суду оплати позивачу не було здійснено, що порушує права позивача та стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовано положеннями ст. 261 ,610, 614, 932, 934 ЦК України та умовами договорів.

2.2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву (вх. № 5511/23 від 02.05.2023) просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування заперечень відповідач зазначив наступне:

- відповідно до п. 2. 2 Договору № 55 з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні від 16.02.2022 заявка є безумовним Додатком до цього договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення;

- відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 № 363, основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, яка є обов`язковим первинним документом на підтвердження реальності господарських операцій з послуг перевезення;

- в матеріалах справи відсутній будь-який документ, який би підтвердив факт передачі ТОВ «ПІВДЕНЬ АТК ГРУП» 23-24.02.2022 з боку ТОВ «ІСТ-ЗАХІД» або ТОВ «САНДОРА» ТМЦ, які є підставою цього позову.

Заперечення обґрунтовані приписами Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтранспорту від 14.10.1997 № 363, ст. 2, 74 ГПК України.

2.3. Правова позиція позивача, викладена у відповіді на відзив.

У відповіді на відзив (вх. № 6227/23 від 17.05.2023) позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі. В обґрунтування правової позиції позивач зазначив наступне:

- на виконання умов договору № 55 між позивачем та відповідачем узгоджено істотні умови перевезення у заявці № 1356-221 від 23.02.2022, зокрема, вартість перевезення, маршрут перевезення, термін доставки вантажу, додаткові істотні умови перевезення. Заявка відповідачем підтверджена, відповідно, прийнята до виконання.

- посилаючись на Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 03.06.2019 № 419, позивач зазначає, що складені товарно-транспортні накладні є підтвердженням безумовної передачі вантажу перевізнику - в спірному випадку відповідачу;

- вантаж було завантажено відповідачем, відповідно до узгодженої між позивачем та відповідачем заявки на транспортний засіб, яким на законних підставах володів відповідач;

- відповідно до п. 1.2 укладеного між позивачем та відповідачем договору відповідач, виступаючи перевізником, взяв на себе зобов`язання здійснити перевезення довіреного вантажу в пункт призначення та видати його собі, уповноваженій отримати вантаж;

- відповідно до п. 5.2.1 договору відповідач, виступаючи перевізником, несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення до моменту видачі вантажоодержувачу, зазначеному у товарно-транспортних документах.;

- в спірному випадку діє презумпція вини перевізника, перевізник повинен довести, що втрата, нестача, пошкодження вантажу сталася не з його вини.

Відповідь на відзив обґрунтована положеннями Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 03.06.2019 № 419, ст. 924 ЦК України, ст. 74 ГПК України та умовами договору.

2.4. Правова позиція третьої особи.

Третя особа не скористалась наданим ст. 168 ГПК України правом на подання письмових пояснень щодо позову або відзиву.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

28.03.2021 між третьою особою ТОВ «САНДОРА» (вантажовідправник (замовник)) та позивачем ДТЕП «ІСТ-ЗАХІД» (перевізник (експедитор)) було укладено договір про перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування №U № SD-21-1056 від 28.03.2021.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Умовами договору сторони договору передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1 договору предметом даного договору є встановлення порядку взаємовідносин, що виникають між сторонами при плануванні, здійсненні перевезень вантажів у міжміському автомобільному сполученні, і порядок розрахунків по цих перевезення між вантажовідправником (замовником) та перевізником (експедитором).

Відповідно до п. 2.2 договору вантажовідправник (замовник) за заявкою доручає, а перевізник (експедитор) бере на себе зобов`язання по забезпеченню своєчасного перевезення вантажів вантажовідправника (замовника) найнятим ним транспортом до пункту призначення і передачі їх вантажоодержувачу, згідно заявки вантажовідправника (замовника).

Відповідно до п. 2.3 договору перевізник (експедитор) виконує перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування перевезень за заявкою вантажовідправника (замовника) своїм транспортом або найнятим ним у третіх осіб для виконання своїх зобов`язань, але в будь-якому разі при виконанні своїх зобов`язань перевізник (експедитор) несе перед вантажовідправником (замовником) повну відповідальність за діяльність ним залучених третіх осіб.

Відповідно до п. 3.4 договору перевізник (експедитор) відповідає, як автотранспортне підприємство - перевізник за схоронність вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу.

Відповідно до п. 5.15 договору перевізник (експедитор) на свій розсуд залишає за собою право укладати від свого імені та за свій рахунок договори перевезення вантажів автомобільним транспортом з іншими перевізниками та використовувати транспорт цих перевізників для виконання зобов`язань за цим договором. Покладення перевізником (експедитором) зобов`язання із перевезення вантажу на третю особу не звільняє перевізника (експедитора) від відповідальності перед вантажовідправником (замовником) за виконання цього договору.

Відповідно до п. 6.4 договору перевізник (експедитор) несе відповідальність, як за збереження вантажу, так і за збереження пломби, накладеної на транспортний засіб, в повному обсязі перевезеного вантажу.

Відповідно до п. 6.14 договору підписання представником перевізника (експедитора) (в тому числі водієм) товарно-транспортної накладної є підтвердженням прийняття перевізником (експедитором) вантажу до перевезення з матеріальною відповідальністю перевізника (експедитора), а також безперечним доказом кількості вантажу та його товарного вигляду, зазначеного в товарно-транспортній накладній, і так само розміщення вантажу в транспортному засобі з дотриманням правил руху великогабаритного та (або) великовагового транспортного засобу та правил вантаження вантажу.

Відповідно до п. 8.4 договору оплата за кожне зроблене міжміське перевезення здійснюється тільки при наявності усіх звітних підписаних документів: оригіналу рахунку, ТТН-накладної та акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 9.8 договору перевізник (експедитор) несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу по кількості та якості після його прийняття перевізником до перевезення на складі вантажовідправника (замовника).

Відповідно до п. 13.1 договору договір набуває чинності з дати, зазначеної у верхньому правому кутку його першої сторінки (дата Договору) і діє до 27 березня 2022. Зобов`язання, що виникли протягом терміну дії договору діють до їх повного виконання сторонами, якщо інше не передбачено умовами Договору. При підписанні Договору сторони вказують дату його підписання.

На підтвердження відпуску ТМЦ третьою особою ТОВ "САНДОРА" контрагентам (покупцям товару), позивачем подано до матеріалів справи наступні докази:

- акти приймання-передачі № СА-ЦБ\РНв-008356 від 23.02.2022, № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022, № СА-ЦБ\РНв-008356 від 23.02.2022, товарна накладна до ТТН № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022, товарна накладна до ТТН № СА-ЦБ\РНв-008356 від 23.02.2022, оформлені між ТОВ "САНДОРА" та ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН";.

- накладна на відпуск та переміщення № ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022, накладна на відпуск та переміщення № ЦБ\РНв-008356 від 23.02.2022, оформлені між ТОВ "САНДОРА" та ТОВ "АТБ-Маркет".

Подані до матеріалів справи акти, товарні накладні, накладні на відпуск не містять підписів та/або печаток осіб, які складали / приймали участь у господарській операції.

23.02.2022 ДТЕП "ІСТ-ЗАХІД" (перевізник) електронним замовленням ТОВ "САНДОРА" № 9407298 прийнято до виконання заявку на перевезення вантажу 26 піддонів масою бруто 8 845 кг. Планова дата прибуття 24.02.2022 о 3:00.

Позивач зазначає, що з метою виконання перевезення позивачем було залучено до виконання перевезення відповідача ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" згідно договору № 55 від 16.02.2022.

Так, судом встановлено, що 16.02.2022 між Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством "ІСТ-ЗАХІД" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" (Перевізник) укладено договір № 55 з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміську та міському сполученні.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є відносини сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надаються Експедитором для перевезення автомобільним транспортом Перевізника чи залучених ним осіб у міжнародному, міжміському та міському сполученні.

Відповідно до п. 1.2 договору за цим договором Перевізник зобов`язується доставити довірений йому вантаж у пункт призначення та видати його уповноваженій отримати вантаж особі, а Експедитор зобов`язується оплатити вартість послуг Перевізника.

Відповідно до п. 2.2 договору заявка є безумовним та невід`ємним Додатком до цього договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування Вантажовідправника, Вантажоодержувача, Перевізника, Експедитора та їхніх уповноважених осіб, вид та найменування вантажу, розмір плати за надані транспортні послуги, пункти відправлення та доставки вантажу, тип та об`єм автофургона (причепа, напівпричепа), термін подачі транспорту на завантаження, терміни доставки вантажу, окремі вказівки Експедитора, додаткові чи особливі умови перевезення, державні номери транспортних засобів (тягача, автофургона, причепа, напівпричепа) (додаток 1).

Відповідно до п. 2.3 договору сторони визнають юридичну силу цього договору, додатків до нього та інших документів, переданих факсимільним чи електронним зв`язком, і погоджуються на використання цих документів у Господарському суді для захисту своїх інтересів у разі неналежного виконання зобов`язань іншою стороною.

Відповідно до п. 2.4 договору сторони визнають юридичну силу цього Договору, Додатків до нього, Заявок та інших документів за наявності підпису уповноваженої особи, скріпленого відтиском печатки.

Відповідно до п. 3.1 договору перевізник зобов`язується, зокрема:

3.1.1 у разі досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажу письмово підтвердити прийняття заявки до виконання, завірити її штампом або печаткою із зазначенням прізвища, імені водія та реєстраційних номерів транспортного засобу.

3.1.2 надати всі необхідні документи для оформлення та виконання перевезення, а саме: копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, копію посвідчення водія, копію паспорта водія, копію договору страхування (за наявності)

3.1.3 своєчасно подати технічно справний та придатний для перевезення обумовленого вантажу транспортний засіб, який забезпечить доставку вантажу відповідно до вимог Заявки та нормативних актів, що регулюють перевезення вантажів автомобільним транспортом, надати всі необхідні документи для оформлення та виконання перевезення.

3.1.4 забезпечити обов`язкову присутність водія при завантаженні / розвантаженні транспортного засобу, контроль за розміщенням і кріпленням вантажу на вантажній платформі автомобіля з метою уникнення пошкодження вантажу і рухомого складу під час транспортування

3.1.5 забезпечити перевірку відповідності кількості вантажу, завантаженого у транспортний засіб, кількості, зазначеній у товарно-транспортній накладній (ТТН) або міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), маркування вантажу, його зовнішнього вигляду і упакування. У разі виявлення розбіжностей зробити необхідні застереження в усіх примірниках товарно-транспортної накладної або міжнародної товарно-транспортної накладної.

3.1.9 забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття для перевезення і до моменту видачі його у пункті призначення вантажоодержувачу, зазначеному в товарно-транспортній накладній або міжнарожній товарно-транспортній накладній. Видача вантажу здійснюється уповноваженій особі вантажоодержувача за умови надання документів, що посвідчує її повноваження та особу.

Відповідно до п. 3.2 договору перевізник має право:

3.2.1 Не приймати для перевезення вантаж за узгодженою заявкою у разі неналежно оформлений товаросупровідних документів, невідповідності зазначених у заявці даних про характер, властивості та кількість вантажу його фактичному стану

3.2.2 Вимагати належного оформлення товарно-транспортних документів із підтвердженням видачі вантажу вантажовідправником та прийняття вантажу вантажоодержувачем підписами уповноважених осіб та відбитками печаток вантажовідправника та вантажоодержувача.

Відповідно до п. 3.3 договору експедитор зобов`язується, зокрема:

3.3.1 надавати перевізнику Заявки на організацію та перевезення вантажів автомобільним транспортом чи інших послуг.

3.3.2 організовувати підготовку вантажу до перевезення з урахуванням встановлених обмежень щодо загальної ваги вантажів та навантажень на вісь транспортного засобу, що виключає псування чи пошкодження вантажу при транспортуванні.

3.3.3 забезпечити належне оформлення повного комплекту товаросупровідних документів, необхідних для приймання/видачі вантажу та безперешкодного руху транспортного засобу за маршрутом перевезення.

Якщо перевезення окремого виду вантажу (групи вантажів) вимагає додаткових товаросупровідних документів, експедитор зазначає перелік цих документів у заявці на перевезення.

Відповідно до п. 5.1 договору загальні положення, зокрема:

5.1.1 сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором відповідно до його умов, а у випадках, не врегульованих цим договором, - відповідно до чинного законодавства України, конвенцій ДПВ та МДП, інших нормативних актів та угод, що регулюють правовідносини при організації та здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 5.2 договору відповідальність перевізника, зокрема:

5.2.1 перевізник несе повну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення до моменту видачі Вантажоодержувачу, зазначеному в товарно-транспортних документах.

Відповідно до п. 8.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року.

У разі якщо, жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії цього договору не виявить письмового бажання його розірвати або змінити, то договір вважається автоматично пролонгованим на такий же термін на тих же умовах.

Додатком № 1 до договору сторони погодили форму заявки на перевезення вантажу.

23.02.2022 ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" (перевізник) прийнято від ДТЕП "ІСТ-ЗАХІД" (експедитор) заявку на перевезення вантажу № 1356-22І, погодивши наступні умови конкретного перевезення: вантаж - безалкогольні напої, 23 тони, 86 м. куб. за маршрутом м. Миколаїв - м. Львів, вантажовідправник ТОВ "САНДОРА", м. Миколаїв, вантажоодержувач АТБ доставка, м. Львів. Дата та час завантаження - 24.02.2022 о 00:01, дата та час розвантаження - 25.02.2022 о 08:00, рухомий склад - автомобіль DAF № НОМЕР_1 з напівпричепом FRUEHAUF № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 .

Заявка підписана сторонами та скріплена печатками сторін.

Відповідачем на підтвердження заявки надано позивачу копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортних засобів, копію нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу, копію посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 (наявні в матеріалах справи).

Відповідно до доповідної записки начальника Вінницького відділення ДТЕП "ІСТ-Захід" А.В. Чернеги № 159-22І від 16.03.2022 на ім`я директора ДТЕП "ІСТ-ЗАХІД" В.В. Риптика було повідомлено, що на виконання заявки було подано транспортний засіб автомобіль DAF № НОМЕР_1 з напівпричепом FRUEHAUF № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 . Автомобіль перевізниК подав раніше і його завантажили. Ранком почалась війна. Зв`язок з перевізником та водієм втрачено, документи не повернуто. Копії документів, по яким відправлявся вантаж, надано ТОВ "САНДОРА". Вартість вантажу по накладним 008356 і 008358 склала 414 838, 80 грн., продукція була розташована на 33 піддонах, вартість яких 2 640, 00 грн.

На підтвердження завантаження транспортного засобу позивачем подано до матеріалів справи:

- товарно-транспортну накладну № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022, в якій зазначено наступні відомості: вантажовідправник ТОВ "САНДОРА", вантажоодержувачТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН", пункт завантаження м. Миколаїв, пункт розвантаження м. Львів, автомобільний перевізник ДТЕП "ІСТ-ЗАХІД", транспортний засіб автомобіль DAF № НОМЕР_1 з напівпричепом FRUEHAUF № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 . Найменування вантажу - ТМЦ в асортименті згідно товарної накладної до ТТН, супровідний документ на вантаж - акт приймання-передачі № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022. Усього відпущено на загальну суму 262 191, 60 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022 товаром є чіпси картопляні.

- товарно-транспортну накладну № СА-ЦБ\РНв-008356 від 24.02.2022, в якій зазначено наступні відомості: вантажовідправник ТОВ "САНДОРА", вантажоодержувачТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН", пункт завантаження м. Миколаїв, пункт розвантаження м. Львів, автомобільний перевізник ДТЕП "ІСТ-ЗАХІД", транспортний засіб автомобіль DAF № НОМЕР_1 з напівпричепом FRUEHAUF № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 . Найменування вантажу - ТМЦ в асортименті згідно товарної накладної до ТТН, супровідний документ на вантаж - акт приймання-передачі № СА-ЦБ\РНв-008356 від 23.02.2022. Усього відпущено на загальну суму 152 647, 20 грн.

Відповідно до акту приймання-передачі № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022 товаром є соки (безалкогольні напої).

Товарно-транспортні накладні не підписано ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем, ані водієм. Відсутні будь-які печатки.

Позивач зазначає, що у зв`язку з втратою вантажу, ТОВ "САНДОРА" звернувся до позивача ТОВ ДТЕК "ІСТ-ЗАХІД" із претензією про відшкодування збитків на суму 418 006, 80 грн. (претензія № 2022-93 від 30.06.2022, в якій зазначено про втрату вантажу (чіпси, соки), що здійснювався на підставі ТТН № СА-ЦБ\ЗТр-007550 від 23.02.2022), за результатами розгляду якої позивачем на користь третьої особи ТОВ "САНДОРА" сплачено 418 006, 80 грн. (згідно платіжних доручень № 3357 від 15.09.2022 на суму 300 000, 00 грн., № 3221 від 05.09.2021 на суму 118 006, 80 грн., а також відповіді на претензію № 336 від 27.07.2022).

Позивач зазначає, що 26.04.2022 Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-ЗАХІД" направило на адресу ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" лист № 169, в якому просило повідомити місцезнаходження вантажу, а в разі його втрати надати докази, що вантаж втрачено.

Позивач зазначає, що 26.04.2022 Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-ЗАХІД" направило на адресу ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" претензію № 170, в якій просило перерахувати претензійну суму у розмірі 417 478, 80 грн. у 10-ти денний термін.

Позивач зазначає, що 27.07.2022 Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-ЗАХІД" направило на адресу ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" претензію № 337, в якій просило перерахувати претензійну суму у розмірі 418 006, 80 грн. у 10-ти денний термін.

Судом встановлено, що лист та претензії направлені на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивачем також подано до матеріалів справи електронне листування з приводу втрати вантажу.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про відшкодування збитків в сумі 418 006, 80 грн., завданих втратою вантажу.

ІV. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (п. 5.11-5.13 постанови КГС ВС від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21).

Близький за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 307 ГК України вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 (в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 413 від 03.06.2019) (далі - Правила) наведені у цих Правилах терміни та поняття вживаються в такому значенні:

приймання вантажу - подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 8.26 Правил вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Відповідно до п. 11.1 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту.

Е-ТТН підписується за допомогою електронного підпису (далі - ЕП) водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача.

Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги».

Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів, у паперовому та/або електронному вигляді.

У разі оформлення е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі. У разі оформлення товарно-транспортної накладної у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.

Відповідно до п. 11.2 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до п. 11.3 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом.

Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних е-ТТН, мають відповідати вимогам Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та забезпечувати захист інформації відповідно до Законів України «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

Відповідно до п. 11.4 Правил після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Системний аналіз ст. 22, 623 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України дозволяє дійти висновку, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Підставою для відшкодування збитків є вина особи, яка їх заподіяла, за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями винної особи і самими збитками.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

V. ВИСНОВКИ СУДУ.

Враховуючи вищевикладене, су дійшов наступного висновку.

Як встановлено судом вище, з метою виконання заявки на перевезення ТОВ "САНДОРА" № 9407298 від 23.02.2022 позивачем ДТЕП "ІСТ-ЗАХІД" було залучено до виконання перевезення відповідача ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" згідно договору № 55 від 16.02.2022.

23.02.2022 ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" (перевізник) було прийнято від ДТЕП "ІСТ-ЗАХІД" (експедитор) заявку на перевезення вантажу № 1356-22І, в якій сторони погодили наступні умови конкретного перевезення: вантаж - безалкогольні напої, 23 тони, 86 м. куб. за маршрутом м. Миколаїв - м. Львів, вантажовідправник ТОВ "САНДОРА", м. Миколаїв, вантажоодержувач АТБ доставка, м. Львів. Дата та час завантаження - 24.02.2022 о 00:01, дата та час розвантаження - 25.02.2022 о 08:00, рухомий склад - автомобіль DAF № НОМЕР_1 з напівпричепом FRUEHAUF № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 .

Заявка підписана сторонами та скріплена печатками сторін.

На підтвердження завантаження транспортного засобу позивачем подано до матеріалів справи: товарно-транспортну накладну № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022 та товарно-транспортну накладну № СА-ЦБ\РНв-008356 від 24.02.2022, які не підписано ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем, ані водієм, тобто відсутні обов`язкові реквізити, які дозволяють встановити відповідальних осіб, які брали участь У господарській операції, що в свою чергу унеможливлює встановлення самого факту завантаження транспортного засобу. Крім того, відомості, зазначені у вищевказаних двох ТТН, різняться від істотних умов, погоджених сторонами в заявці на перевезення № 1356-22І від 23.02.2022 (зокрема, в частині найменування товару та його вартості, а також в частині вантажоодержувача).

Позивачем заявлено даний позов про стягнення з відповідача збитків в сумі 418 006, 80 грн., які відшкодовано позивачем на користь третьої особи ТОВ "САНДОРА" згідно претензії останньої № 2022-93 від 30.06.2022 на суму 418 006, 80 грн. Водночас судом встановлено, що претензія була заявлена ТОВ "САНДОРА" до позивача ТОВ ДЕТП "ІСТ-ЗАХІД" щодо втрати вантажу (чіпси, соки), перевезення якого здійснювалось на підставі іншої ТТН № СА-ЦБ\ЗТр-007550 від 23.02.2022.

В силу положень ст. 924 ЦК України, ст. 308, 314 ГК України та умов п. 3.1.9, 5.2.1 договору № 55 від 16.02.2022 перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення. Відповідно до ч. 5 ст. 308 ГК України про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином. Вказане кореспондується з положеннями п. 8.26 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, відповідно до яких вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Враховуючи вищевикладене, судом відмовлено в позові, оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами у справі факту завантаження транспортного засобу з оформленням належним чином товарно-транспортної накладної, що в свою чергу унеможливлює покладення відповідальності на перевізника (відповідача) за втрату вантажу.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судові витрати у даній справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 129 ГПК України, п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України покласти на позивача.

Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Повний текст рішення складено 27.07.2023

Суддя Е.М. Олейняш