Постанова

від 23.11.2023 по справі 915/376/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2023 року м. ОдесаСправа № 915/376/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

представники учасників у справі у судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-ЗАХІД»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023, суддя суду першої інстанції Олейняш Е.М., м. Миколаїв, повний текст рішення складено та підписано 27.07.2023

по справі №915/376/23

за позовом Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-ЗАХІД»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ АТК ГРУП»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «САНДОРА»

про відшкодування збитків у сумі 418 006,80 грн,

ВСТАНОВИВ

Описова частина.

До Господарського суду Миколаївської області звернулось Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство «ІСТ-ЗАХІД» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ АТК ГРУП» суму збитків у розмірі 418 006,80 грн.

Підставою позову позивачами зазначено наступні обставини.

28.03.2021 між ТОВ «САНДОРА» (Замовник) та Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством «ІСТ-ЗАХІД» (Перевізник) було укладено договір № U№SD-21-1056 про перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування. 23.02.2022 Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством «ІСТ-ЗАХІД» прийнято до виконання заявку № 9407298 на перевезення вантажу за маршрутом м. Миколаїв, вантажовідправник ТОВ «САНДОРА» - м. Львів, вантажоодержувач АТБ-Маркет.

Посилаючись на положення ст. 932 ЦК України позивач зазначає, що з метою виконання своїх обов`язків за укладеним з ТОВ "САНДОРА" договором про перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування ним було залучено третіх осіб, в даному випадку - відповідача. Так, 16.02.2022 між Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством «ІСТ-ЗАХІД» (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ АТК ГРУП» (Перевізник) було укладено договір № 55 з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміському та міському сполученні.

Позивач зазначає, що 23.02.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ПІВДЕНЬ АТК ГРУП» (Перевізник) було прийнято до виконання заявку № 1356-22І про перевезення вантажу - соки та чіпси в асортименті на загальну суму 418 006, 80 грн. В цей же день 23.02.2022 вантаж було відвантажено на автомобіль DAF № НОМЕР_1 з напівпричепом FRUEHAUF № НОМЕР_2 . Вантаж до перевезення прийняв водій ОСОБА_1 . Після завантаження транспортний засіб вибув до місця призначення. Проте, 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан та водій припинив рух транспортного засобу в очікуванні подальших вказівок. В порушення умов договору водій не повернув вантаж вантажовідправнику, а також не доставив вантаж вантажоодержувачу. Відповідно вантаж вважається втраченим з вини перевізника.

30.06.2022 власник вантажу ТОВ «САНДОРА» звернувся до позивача з претензією № 2022-93 про відшкодування збитків на суму 418 006,80 грн, яка була задоволена позивачем, грошові кошти сплачено. Позивач зазначив, що у зв`язку з оплатою власнику вантажу збитків у сумі 418 006, 80 грн., позивач звернувся до відповідача з претензією на суму відшкодованих збитків, однак станом на дату подання позову до суду оплати позивачу не було здійснено, що порушує права позивача та стало підставою для звернення до суду із даним позовом.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 в позові відмовлено.

Приймаючи дане рішення суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження завантаження транспортного засобу позивачем подано до матеріалів справи: товарно-транспортну накладну № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022 та товарно-транспортну накладну № СА-ЦБ\РНв-008356 від 24.02.2022, які не підписано ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем, ані водієм, тобто відсутні обов`язкові реквізити, які дозволяють встановити відповідальних осіб, які брали участь у господарській операції, що в свою чергу унеможливлює встановлення самого факту завантаження транспортного засобу та унеможливлює покладення відповідальності на перевізника (відповідача) за втрату вантажу.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-ЗАХІД» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 по справі №915/376/23.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку, що Позивачем не надано належних доказів факту завантаження транспортного засобу з оформленням належним чином товарно-транспортних накладних, що в свою чергу унеможливлює покладення відповідальності на перевізника (відповідача) за втрату вантажу.

На думку позивача, судом не надано належної оцінки

- заявці на перевезення вантажу №1356-221 від 23.02.2022, погодженій та затвердженій Відповідачем та Скаржником (Позивачем), згідно якої Відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити доставку вантажу за маршрутом, у строки, місцем призначення відповідно до записів у товарно-транспортних накладних;

- записам у товарно-супровідних документах, у яких зазначено номер, марку автомобіля, прізвище водія, маршрут перевезення ідентично погодженим умовам у заявці;

- факту, що Відповідачем не надано жодних доказів щодо спростування його вини у втраті вантажу, а також, що такий вантаж Відповідачем не отримувався. Відповідачем не заперечено існування самого договору на організацію перевезень №55 від 16.02.2022, ні самої заявки, згідно якої Відповідач зобов`язався здійснити доставку вантажу вантажоодержувачу;

- факту, що Скаржник (Позивач), виступаючи Експедитором відшкодував збиток 3-й особі ТОВ «Сандора» в повному обсязі, що дає йому право звернутись з відповідною вимогою до безпосереднього перевізника (Відповідача).

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області у справі №915/376/23 від 30.06.2023 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги скаржника - ДТЕП «ІСТ-Захід» про стягнення з відповідача ТОВ «Південь АТК Груп» 481 46,11 грн збитків.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №915/376/23 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Поліщук Л.В., Таран С.В. що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.08.2023.

На момент надходження апеляційної скарги, матеріали справи №915/376/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 відкладено вирішення питання про можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-ЗАХІД» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 у справі №915/376/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду; доручено Господарському суду Миколаївської області невідкладно надіслати матеріали справи №915/376/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/376/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 апеляційну скаргу Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-ЗАХІД» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 по справі №915/376/23 залишено без руху; встановлено Дочірньому транспортно-експедиційному підприємству «ІСТ-ЗАХІД» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі - протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Дочірньому транспортно-експедиційному підприємству «ІСТ-ЗАХІД», що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-ЗАХІД» про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі. Таким чином недоліки апеляційної скарги було усунуто.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-ЗАХІД» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 по справі №915/376/23; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 03.11.2023; призначено справу № 915/376/23 до розгляду на 23 листопада 2023 року о 10:00; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, зал судових засідань № 7, 3-ій поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

20.11.2023 до суду апеляційної інстанції надійшла заява Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-ЗАХІД» про участь у судовому засіданні по справі №915/376/23, призначеному до розгляду на 23.11.2023 о 10:00, в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів (вх. 3764/23 від 20/11/2023).

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.11.2023 повернуто Дочірньому транспортному-експедиційному підприємству «ІСТ-ЗАХІД» заяву про участь у всіх судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. 3764/23 від 20/11/2023) без розгляду.

23.11.2023 представники учасників у судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.10.2023, якою призначено справу № 915/376/23 до розгляду на 23 листопада 2023 року о 10:00, була отримана апелянтом - 24.10.2023, третьою особою - 31.10.2023.

Копія даної ухвали також направлялася на адресу відповідача, однак повернулась без вручення у зв`язку з відсутністю у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 120 ГПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином «ПІВДЕНЬ АТК ГРУП» вважається належним чином повідомленими про дату, час та місце проведення судового засідання по справі №915/376/23.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 23.11.2023, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-ЗАХІД» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 по справі №915/376/23, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-ЗАХІД» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 по справі №915/376/23 по суті, не дивлячись на відсутність представників учасників у справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників учасників по справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя.

Фактичні обставини, встановлені судом.

28.03.2021 між третьою особою ТОВ «САНДОРА» (вантажовідправник (замовник)) та позивачем ДТЕП «ІСТ-ЗАХІД» (перевізник (експедитор)) було укладено договір про перевезення вантажів та транспортно-експедиційне обслуговування №U№SD-21-1056 від 28.03.2021.

Умовами договору сторони договору передбачили наступне.

Відповідно до п. 2.1 договору предметом даного договору є встановлення порядку взаємовідносин, що виникають між сторонами при плануванні, здійсненні перевезень вантажів у міжміському автомобільному сполученні, і порядок розрахунків по цих перевезеннях між вантажовідправником (замовником) та перевізником (експедитором).

Відповідно до п. 2.2 договору вантажовідправник (замовник) за заявкою доручає, а перевізник (експедитор) бере на себе зобов`язання по забезпеченню своєчасного перевезення вантажів вантажовідправника (замовника) найнятим ним транспортом до пункту призначення і передачі їх вантажоодержувачу, згідно заявки вантажовідправника (замовника).

Відповідно до п. 2.3 договору перевізник (експедитор) виконує перевезення і транспортно-експедиційне обслуговування перевезень за заявкою вантажовідправника (замовника) своїм транспортом або найнятим ним у третіх осіб для виконання своїх зобов`язань, але в будь-якому разі при виконанні своїх зобов`язань перевізник (експедитор) несе перед вантажовідправником (замовником) повну відповідальність за діяльність ним залучених третіх осіб.

Відповідно до п. 3.4 договору перевізник (експедитор) відповідає, як автотранспортне підприємство - перевізник за схоронність вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу.

Відповідно до п. 4.1. договору своєчасно направляти заявку/доручення «перевізнику (експедитору)», змінювати або скасовувати заявки/доручення на надання транспортних засобів. Заявки/доручення складається та надсилається «перевізнику (експедитору)» електронною поштою за допомогою інформаційної системи gTMS, а в разі технічної недоступності інформаційної системи gTMS за допомогою факсимільного зв`язку і/або електронною поштою.

Відповідно до п. 5.15 договору перевізник (експедитор) на свій розсуд залишає за собою право укладати від свого імені та за свій рахунок договори перевезення вантажів автомобільним транспортом з іншими перевізниками та використовувати транспорт цих перевізників для виконання зобов`язань за цим договором. Покладення перевізником (експедитором) зобов`язання із перевезення вантажу на третю особу не звільняє перевізника (експедитора) від відповідальності перед вантажовідправником (замовником) за виконання цього договору.

Відповідно до п. 6.4 договору перевізник (експедитор) несе відповідальність, як за збереження вантажу, так і за збереження пломби, накладеної на транспортний засіб, в повному обсязі перевезеного вантажу.

Відповідно до п. 6.14 договору підписання представником перевізника (експедитора) (в тому числі водієм) товарно-транспортної накладної є підтвердженням прийняття перевізником (експедитором) вантажу до перевезення з матеріальною відповідальністю перевізника (експедитора), а також безперечним доказом кількості вантажу та його товарного вигляду, зазначеного в товарно-транспортній накладній, і так само розміщення вантажу в транспортному засобі з дотриманням правил руху великогабаритного та (або) великовагового транспортного засобу та правил вантаження вантажу.

Відповідно до п. 8.4 договору оплата за кожне зроблене міжміське перевезення здійснюється тільки при наявності усіх звітних підписаних документів: оригіналу рахунку, ТТН-накладної та акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 9.8 договору перевізник (експедитор) несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажу по кількості та якості після його прийняття перевізником до перевезення на складі вантажовідправника (замовника).

Відповідно до п. 13.1 договору договір набуває чинності з дати, зазначеної у верхньому правому кутку його першої сторінки (дата Договору) і діє до 27 березня 2022. Зобов`язання, що виникли протягом терміну дії договору діють до їх повного виконання сторонами, якщо інше не передбачено умовами Договору. При підписанні Договору сторони вказують дату його підписання.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним або розірвання договору до суду першої чи апеляційної інстанції не подано.

23.02.2022 ДТЕП "ІСТ-ЗАХІД" (перевізник) електронним замовленням ТОВ "САНДОРА" № 9407298 прийнято до виконання заявку на перевезення вантажу 26 піддонів масою бруто 8 845 кг. Планова дата прибуття 24.02.2022 о 3:00.

На підтвердження відпуску товарно-матеріальних цінностей третьою особою ТОВ "САНДОРА" контрагентам (покупцям товару), позивачем подано до матеріалів справи наступні докази:

- акти приймання-передачі № СА-ЦБ\РНв-008356 від 23.02.2022, № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022, № СА-ЦБ\РНв-008356 від 23.02.2022, товарна накладна до ТТН № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022, товарна накладна до ТТН № СА-ЦБ\РНв-008356 від 23.02.2022, оформлені між ТОВ "САНДОРА" та ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН";.

- накладна на відпуск та переміщення № ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022, накладна на відпуск та переміщення № ЦБ\РНв-008356 від 23.02.2022, оформлені між ТОВ "САНДОРА" та ТОВ "АТБ-Маркет".

Подані до матеріалів справи акти, товарні накладні, накладні на відпуск не містять підписів та/або печаток осіб, які складали / приймали участь у господарській операції.

Позивач зазначає, що з метою виконання перевезення позивачем було залучено до виконання перевезення відповідача ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" згідно договору № 55 від 16.02.2022.

16.02.2022 між Дочірнім транспортно-експедиційним підприємством "ІСТ-ЗАХІД" (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" (Перевізник) укладено договір № 55 з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміську та міському сполученні.

Відповідно до п. 1.1 договору предметом цього договору є відносини сторін, які виникають при перевезенні та транспортно-експедиторському обслуговуванні вантажів, що надаються Експедитором для перевезення автомобільним транспортом Перевізника чи залучених ним осіб у міжнародному, міжміському та міському сполученні.

Відповідно до п. 1.2 договору за цим договором Перевізник зобов`язується доставити довірений йому вантаж у пункт призначення та видати його уповноваженій отримати вантаж особі, а Експедитор зобов`язується оплатити вартість послуг Перевізника.

Відповідно до п. 2.2 договору заявка є безумовним та невід`ємним Додатком до цього договору, в якій відображаються істотні умови кожного конкретного перевезення, а саме: найменування Вантажовідправника, Вантажоодержувача, Перевізника, Експедитора та їхніх уповноважених осіб, вид та найменування вантажу, розмір плати за надані транспортні послуги, пункти відправлення та доставки вантажу, тип та об`єм автофургона (причепа, напівпричепа), термін подачі транспорту на завантаження, терміни доставки вантажу, окремі вказівки Експедитора, додаткові чи особливі умови перевезення, державні номери транспортних засобів (тягача, автофургона, причепа, напівпричепа) (додаток 1).

Відповідно до п. 2.3 договору сторони визнають юридичну силу цього договору, додатків до нього та інших документів, переданих факсимільним чи електронним зв`язком, і погоджуються на використання цих документів у Господарському суді для захисту своїх інтересів у разі неналежного виконання зобов`язань іншою стороною.

Відповідно до п. 2.4 договору сторони визнають юридичну силу цього Договору, Додатків до нього, Заявок та інших документів за наявності підпису уповноваженої особи, скріпленого відтиском печатки.

Відповідно до п. 3.1 договору перевізник зобов`язується, зокрема:

3.1.1 у разі досягнення згоди сторін щодо умов конкретного перевезення вантажу письмово підтвердити прийняття заявки до виконання, завірити її штампом або печаткою із зазначенням прізвища, імені водія та реєстраційних номерів транспортного засобу.

3.1.2 надати всі необхідні документи для оформлення та виконання перевезення, а саме: копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, копію посвідчення водія, копію паспорта водія, копію договору страхування (за наявності)

3.1.3 своєчасно подати технічно справний та придатний для перевезення обумовленого вантажу транспортний засіб, який забезпечить доставку вантажу відповідно до вимог Заявки та нормативних актів, що регулюють перевезення вантажів автомобільним транспортом, надати всі необхідні документи для оформлення та виконання перевезення.

3.1.4 забезпечити обов`язкову присутність водія при завантаженні / розвантаженні транспортного засобу, контроль за розміщенням і кріпленням вантажу на вантажній платформі автомобіля з метою уникнення пошкодження вантажу і рухомого складу під час транспортування

3.1.5 забезпечити перевірку відповідності кількості вантажу, завантаженого у транспортний засіб, кількості, зазначеній у товарно-транспортній накладній (ТТН) або міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR), маркування вантажу, його зовнішнього вигляду і упакування. У разі виявлення розбіжностей зробити необхідні застереження в усіх примірниках товарно-транспортної накладної або міжнародної товарно-транспортної накладної.

3.1.9 забезпечити збереження вантажу з моменту прийняття для перевезення і до моменту видачі його у пункті призначення вантажоодержувачу, зазначеному в товарно-транспортній накладній або міжнародній товарно-транспортній накладній. Видача вантажу здійснюється уповноваженій особі вантажоодержувача за умови надання документів, що посвідчує її повноваження та особу.

Відповідно до п. 3.2 договору перевізник має право:

3.2.1 Не приймати для перевезення вантаж за узгодженою заявкою у разі неналежно оформлений товаросупровідних документів, невідповідності зазначених у заявці даних про характер, властивості та кількість вантажу його фактичному стану

3.2.2 Вимагати належного оформлення товарно-транспортних документів із підтвердженням видачі вантажу вантажовідправником та прийняття вантажу вантажоодержувачем підписами уповноважених осіб та відбитками печаток вантажовідправника та вантажоодержувача.

Відповідно до п. 3.3 договору експедитор зобов`язується, зокрема:

3.3.1 надавати перевізнику Заявки на організацію та перевезення вантажів автомобільним транспортом чи інших послуг.

3.3.2 організовувати підготовку вантажу до перевезення з урахуванням встановлених обмежень щодо загальної ваги вантажів та навантажень на вісь транспортного засобу, що виключає псування чи пошкодження вантажу при транспортуванні.

3.3.3 забезпечити належне оформлення повного комплекту товаросупровідних документів, необхідних для приймання/видачі вантажу та безперешкодного руху транспортного засобу за маршрутом перевезення.

Якщо перевезення окремого виду вантажу (групи вантажів) вимагає додаткових товаросупровідних документів, експедитор зазначає перелік цих документів у заявці на перевезення.

Відповідно до п. 5.1 договору загальні положення, зокрема:

5.1.1 сторони несуть взаємну відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором відповідно до його умов, а у випадках, не врегульованих цим договором, - відповідно до чинного законодавства України, конвенцій ДПВ та МДП, інших нормативних актів та угод, що регулюють правовідносини при організації та здійсненні перевезень вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до п. 5.2 договору відповідальність перевізника, зокрема:

5.2.1 перевізник несе повну відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення до моменту видачі Вантажоодержувачу, зазначеному в товарно-транспортних документах.

Відповідно до п. 8.1 договору договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2023 року.

У разі якщо, жодна зі сторін за 30 днів до закінчення терміну дії цього договору не виявить письмового бажання його розірвати або змінити, то договір вважається автоматично пролонгованим на такий же термін на тих же умовах.

Договір підписано сторонами та скріплено печатками сторін. Доказів визнання недійсним або розірвання договору суду не подано.

Додатком № 1 до договору сторони погодили форму заявки на перевезення вантажу.

23.02.2022 ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" (перевізник) прийнято від ДТЕП "ІСТ-ЗАХІД" (експедитор) заявку на перевезення вантажу № 1356-22І, погодивши наступні умови конкретного перевезення: вантаж - безалкогольні напої, 23 тони, 86 м. куб. за маршрутом м. Миколаїв - м. Львів, вантажовідправник ТОВ "САНДОРА", м. Миколаїв, вантажоодержувач АТБ доставка, м. Львів. Дата та час завантаження - 24.02.2022 о 00:01, дата та час розвантаження - 25.02.2022 о 08:00, рухомий склад - автомобіль DAF № НОМЕР_1 з напівпричепом FRUEHAUF № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 .

Заявка підписана сторонами та скріплена печатками сторін.

Відповідачем на підтвердження заявки надано позивачу копію свідоцтва про державну реєстрацію транспортних засобів, копію нотаріально посвідченого договору оренди транспортного засобу, копію посвідчення водія на ім`я ОСОБА_2 .

Відповідно до доповідної записки начальника Вінницького відділення ДТЕП "ІСТ-Захід" А.В. Чернеги № 159-22І від 16.03.2022 на ім`я директора ДТЕП "ІСТ-ЗАХІД" В.В. Риптика було повідомлено, що на виконання заявки було подано транспортний засіб автомобіль DAF № НОМЕР_1 з напівпричепом FRUEHAUF № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 . Автомобіль перевізник подав раніше і його завантажили. Ранком почалась війна. Зв`язок з перевізником та водієм втрачено, документи не повернуто. Копії документів, по яким відправлявся вантаж, надано ТОВ "САНДОРА". Вартість вантажу по накладним 008356 і 008358 склала 414 838,80 грн., продукція була розташована на 33 піддонах, вартість яких 2 640,00 грн.

26.04.2022 Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-ЗАХІД" направило на адресу ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" лист № 169, в якому просило повідомити місцезнаходження вантажу, а в разі його втрати надати докази, що вантаж втрачено.

26.04.2022 Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-ЗАХІД" направило на адресу ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" претензію № 170, в якій просило перерахувати претензійну суму у розмірі 417 478, 80 грн. у 10-ти денний термін.

07.07.2022 Дочірнє транспортно-експедиційне підприємство "ІСТ-ЗАХІД" направило на адресу ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" претензію № 337, в якій просило перерахувати претензійну суму у розмірі 418 006, 80 грн. у 10-ти денний термін.

Судом встановлено, що лист та претензії направлені на електронну адресу: nng777@ukr.net.

У зв`язку з втратою вантажу, ТОВ "САНДОРА" звернулося до позивача ТОВ ДТЕК "ІСТ-ЗАХІД" із претензією про відшкодування збитків на суму 418 006, 80 грн. (претензія № 2022-93 від 30.06.2022, в якій зазначено про втрату вантажу (чіпси, соки), що здійснювався на підставі ТТН № СА-ЦБ\ЗТр-007550 від 23.02.2022), за результатами розгляду якої позивачем на користь третьої особи ТОВ "САНДОРА" сплачено 418 006, 80 грн. (згідно платіжних доручень № 3357 від 15.09.2022 на суму 300 000, 00 грн., № 3221 від 05.09.2021 на суму 118 006, 80 грн., а також відповіді на претензію № 336 від 27.07.2022).

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із позовом про відшкодування збитків в сумі 418 006,80 грн., завданих втратою вантажу.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

Предметом позову у даному випадку є стягнення збитків.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Згідно з приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Системний аналіз ст. 22, 623 ЦК України, ст. 224, 225 ГК України дозволяє дійти висновку, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Підставою для відшкодування збитків є вина особи, яка їх заподіяла, за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями винної особи і самими збитками.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов`язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем було укладено договір № 55 з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному, міжміську та міському сполученні від 16.02.2022.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

Відповідно до ч. 1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ч. 3 ст. 307 ГК України вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.

23.02.2022 ТОВ "ПІВДЕНЬ АТК ГРУП" (перевізник) було прийнято від ДТЕП "ІСТ-ЗАХІД" (експедитор) заявку на перевезення вантажу № 1356-22І, в якій сторони погодили наступні умови конкретного перевезення: вантаж - безалкогольні напої, 23 тони, 86 м. куб. за маршрутом м. Миколаїв - м. Львів, вантажовідправник ТОВ "САНДОРА", м. Миколаїв, вантажоодержувач АТБ доставка, м. Львів. Дата та час завантаження - 24.02.2022 о 00:01, дата та час розвантаження - 25.02.2022 о 08:00, рухомий склад - автомобіль DAF № НОМЕР_1 з напівпричепом FRUEHAUF № НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 .

Заявка підписана сторонами та скріплена печатками сторін.

У даному випадку позовна заява заснована на тому, що відповідачем було завдано позивачу збитки у зв`язку із втратою під час перевезення товару на загальну суму 418 006,80 грн.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало.

Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 314 ГК України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Таким чином, перевізник відповідає за збереження вантажу з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до ч. 1 ст. 918 ЦК України завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до п. 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 (в редакції Наказу Міністерства інфраструктури № 413 від 03.06.2019) (далі - Правила) наведені у цих Правилах терміни та поняття вживаються в такому значенні:

приймання вантажу - подання вантажовідправником підготовленого для відправлення вантажу та товарно-транспортних документів перевізнику з наступним навантаженням на транспортний засіб та оформлення документів про прийняття вантажу перевізником для відправлення;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами.

Відповідно до п. 8.26 Правил вантаження і розвантаження вважаються закінченими після надання водієві належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, оформлених у паперовій та/або електронній формі, на навантажений або вивантажений вантаж.

Відповідно до п. 11.1 Правил основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортну накладну суб`єкт господарювання може оформлювати без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

Оформлення товарно-транспортної накладної в електронній формі (далі - е-ТТН) здійснюється відповідно до абзацу четвертого цього пункту. Е-ТТН підписується за допомогою електронного підпису (далі - ЕП) водія та/або експедитора, відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача. Створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання, знищення е-ТТН здійснюється відповідно до Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги». Сторони можуть внести до товарно-транспортної накладної будь-яку іншу інформацію, яку вони вважають необхідною. Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (сертифікати, свідоцтва тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів, у паперовому та/або електронному вигляді. У разі оформлення е-ТТН супровідні документи також додаються в електронній формі. У разі оформлення товарно-транспортної накладної у паперовій формі супровідні документи додаються в паперовій формі за підписом відповідальних осіб.

Відповідно до п. 11.2 Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Відповідно до п. 11.3 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник) у трьох примірниках. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі примірники товарно-транспортної накладної підписом. Засоби, що використовуються для реєстрації та обробки даних е-ТТН, мають відповідати вимогам Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та забезпечувати захист інформації відповідно до Законів України «Про захист персональних даних», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах».

Відповідно до п. 11.4 Правил після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тобто факт прийняття вантажу перевізником до перевезення має підтверджуватися саме товарно-транспортною накладною, в якій має міститися наступна інформація: інформація про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) Перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які дають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

В той же час, на підтвердження завантаження транспортного засобу позивачем подано до матеріалів справи: товарно-транспортну накладну № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022 та товарно-транспортну накладну № СА-ЦБ\РНв-008356 від 24.02.2022, які не підписано ані вантажовідправником, ані вантажоодержувачем, ані водієм, тобто відсутні обов`язкові реквізити, які дозволяють встановити відповідальних осіб, які брали участь у господарській операції, що в свою чергу унеможливлює встановлення самого факту завантаження транспортного засобу.

Крім того, відомості, зазначені у вищевказаних двох ТТН, різняться від істотних умов, погоджених сторонами в заявці на перевезення № 1356-22І від 23.02.2022, зокрема, в частині найменування товару та його вартості, а також в частині вантажоодержувача:

- в ТТН № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022 вантажоодержувачем зазначено ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН", в ТТН № СА-ЦБ\РНв-008356 від 24.02.2022 вантажоодержувачем зазначено ТОВ "ЛОГІСТИК ЮНІОН", тоді як в заявці на перевезення № 1356-22І від 23.02.2022 у графі вантажоодержувач вказано - АТБ;

- в ТТН № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022 зазначено, що вантажем є ТМЦ в асортименті згідно товарної накладної до ТТН (чіпси в асортименті) на загальну суму 262 191,60 грн., маса брутто товару 1,505 т, в ТТН № СА-ЦБ\РНв-008356 від 24.02.2022 зазначено, що вантажем є ТМЦ в асортименті згідно товарної накладної до ТТН (соки в асортименті) на загальну суму 152 647, 20 грн., маса брутто товару - 6,338 т, тоді як в заявці на перевезення № 1356-22І від 23.02.2022 у графі вантаж зазначено - безалкогольні напої, 23 тони, 86 м.куб., інформація про вартість товару взагалі відсутня у заявці.

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів того, що відповідачу було передано на перевезення вантаж (чіпси, соки) на суму 418 006,80 грн чи будь-який інший вантаж на підставі товарно-транспортних накладних № СА-ЦБ\РНв-008358 від 24.02.2022 та № СА-ЦБ\РНв-008356 від 24.02.2022.

Оскільки позивачем не доведено належними та допустимими доказами у справі факту завантаження транспортного засобу з оформленням належним чином товарно-транспортної накладної, то суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, адже відсутність даних доказів унеможливлює покладення відповідальності на перевізника (відповідача) за втрату вантажу.

Доводи апеляційної скарги також жодним чином не спростовують висновків, до яких дійшла колегія суддів та не доводять неправильність чи незаконність рішення, прийнятого судом першої інстанції.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994р., серія A, №303-A, п.29).

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду.

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 по справі №915/376/23, за результатами його апеляційного перегляду, колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 по справі №915/376/23 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього транспортно-експедиційного підприємства «ІСТ-ЗАХІД» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 по справі №915/376/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 30.06.2023 по справі №915/376/23 - залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.11.2023.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: Л.В. Поліщук

С.В. Таран