Рішення

від 24.07.2023 по справі 910/2645/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. м. РівнеСправа № 910/2645/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О., за участі секретаря судового засідання Гусевик І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу

за позовом Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 липня, будинок 36, код ЄДРПОУ 13972414)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" (02217, м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 29Б, кв. 55, код ЄДРПОУ 43362521)

про стягнення 125 315,73 грн.

представники сторін у судове засідання не з`явилися

Згідно з ч. 3 ст. 222 ГПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2023 року на поштову адресу Господарського суду міста Києва надійшов позов Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "МЕД ДІАГНОСТИК" про стягнення 125 315,73 грн. (з яких - а саме 89 085,80 грн. основний борг, 22 576,53 грн. пеня, 2 130,99 грн. проценти річних та 12 522,41 грн. інфляційні втрати).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2023 (суддя Селівон А.М.) постановлено направити матеріали позовної заяви Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "МЕД ДІАГНОСТИК" про стягнення 125 315,73 грн. з доданими до неї документами за територіальною підсудністю до Господарського суду Рівненської області (33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26-А).

18 квітня 2023 року за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 910/2645/23 розподілено судді Пашкевич І.О.

Ухвалою від 21.04.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/2645/23. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання для розгляду справи призначено на 16.05.2023.

Ухвалою від 16.05.2023 розгляд справи відкладено на 13.06.2023.

08 червня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив та клопотання про поновлення строку надання відзиву на позов та відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку із тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" не може своєчасно і в повній мірі підготувати відзив на позов, адже суд не направив на його електронну адресу акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 05.07.2021 у зв`язку із відсутністю такого акту в матеріалах справи.

Ухвалою від 13.06.2023 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" про поновлення строку на подачу відзиву на позов відмовлено. Визнано причини пропуску строку на подання відзиву Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" поважними. Прийнято та долучено до матеріалів справи № 910/2645/23 відзив на позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" та здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням даної заяви по суті спору. Розгляд справи відкладено на 29.06.2023.

26 червня 2023 року від представника Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

26 червня 2023 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів.

У судовому засіданні, 29.06.2023, розглянувши клопотання представника позивача про долучення до матеріалів справи доказів, суд визнав причини пропуску строку на подання доказів позивачем поважними та дійшов висновку про прийняття їх до розгляду.

Також, розглянувши клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи доказів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття доказів до розгляду, оскільки відповідач в порушення ч. 8 та 9 ст. 80 ГПК України не навів обґрунтувань поважності причин пропуску строку на подання таких доказів, а також не долучив доказів направлення їх для позивача.

У судовому засіданні 29.06.2023 оголошено перерву у судовому засіданні на 13.07.2023.

13 липня 2023 року у судовому засіданні оголошено перерву до 15:50 год. цього ж дня.

Після оголошеної перерви присутні у судовому засіданні представники позивача та відповідача просили про відкладення розгляду справи у зв`язку із тим, що сторони у справі розпочали переговори щодо мирного врегулювання спору, та з метою надання часу для досягнення домовленостей між позивачем та відповідачем.

У судовому засіданні 13.07.2023, судом оголошено перерву до 24.07.2023, з метою надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом.

24 липня 2023 року від представника відповідача надійшла заява про перенесення розгляду справи.

24 липня 2023 року від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

У судове засідання 24.07.2023 представники сторін не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про час, дату та місце проведення даного засідання, що підтверджується розпискою про оголошення перерви у судовому засіданні (том 1, а.с. 118).

Господарський суд, розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, відмовив у його задоволенні так як відповідачем не надано доказів перебування представника відповідача Гришка Сергія Валерійовича у відпустці.

Окрім того, як вбачається, неявка представника відповідача у справі є повторною, позаяк представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" був відсутнім у судовому засіданні 16.05.2023, 13.06.2023, 29.06.2023.

У судовому засіданні 13.07.2023 були присутніми два представники відповідача: Гришко С.В. та Харченко О.А.

Крім того, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

З огляду на викладене у сукупності, зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалася обов`язковою та враховуючи наявність вищевказаної заяви представника позивача, зважаючи, що неявка представника відповідача є повторною, а юридична особа не обмежена у кількості представників, - суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання з розгляду справи по суті без участі представників позивача та відповідача.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

05 липня 2021 року між Комунальним підприємством "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" (далі - орендар) укладено договір № 55 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області (далі - Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 Умов, вартість якого становить суму, визначену у п. 6 Умов.

У п. 4 Умов визначено, що об`єктом оренди є нерухоме майно - частина приміщення загальною площею 186 м.кв. в будівлі КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука" РОР, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. 16 Липня, 36 (6 поверх).

Балансова вартість майна, переоцінена в обліку балансоутримувача станом на останню дату місяця, що передувала даті оприлюднення оголошення становить 1889888,34 грн (з ПДВ).

Згідно з п. 2.1. Договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі Майна.

Передача майна в оренду здійснюється за його стразовою вартістю, визначеною у п. 6.2. Умов.

Страхова вартість майна згідно з п. 6.2.1 Умов становить 1574906,95 грн (без ПДВ).

У відповідності до п. 3.1. Договору орендна плата становить суму, визначену у п. 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

До складу орендної плати не входять витрати орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат орендодавця за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із орендодавцем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному п. 6.5. цього Договору.

Згідно з п. 3.3. Договору орендар сплачує орендну плату орендодавцю щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

У відповідності до п. 3.4. Договору орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця. орендодавець надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж на 5 робочих днів до дати платежу. Протягом 5-ти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди орендодавець передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендодавця платником податку на додатну вартість.

У день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначена у п. 10 Умов (авансований внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у п. 3.6. цього Договору.

Якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону п. 3.6. цього Договору.

У п. 10 Умов зазначено, що розмір авансованого внесу орендної плати не вимагається.

Судом встановлено, що Договір укладено за результатами аукціону UA-PS-2021-05-14-000029-3 на строк - 5 років з дати набрання чинності цим Договором.

Договір підписаний зі сторони орендодавця та орендаря уповноваженими представниками та скріплений печатками цих юридичних осіб.

Також 05.07.2021 між Комунальним підприємством "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" (далі - орендар) укладено договір відшкодування витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - Договір про відшкодування витрат).

Згідно з п. 1.1. Договору про відшкодування витрат, відповідно до Договору оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 05.07.2021 № 55, орендар відшкодовує орендодавцю витрати на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Згідно з розділом 2 Договору про відшкодування витрат орендар зобов`язаний своєчасно відшкодовувати орендодавцю:

- вартість надання комунальних послуг згідно наданих рахунків;

- витрати на утримання об`єкта нерухомого майна: (санітарне обслуговування прилеглої території, яка використовується орендарем при здійсненні господарської діяльності; технічне обслуговування орендованого нерухомого майна.

Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати або відшкодовувати орендодавцю податки згідно Податкового кодексу України: плату за землю, збір за спеціальне використання води.

У відповідності до п. 3.1. Договору орендодавець зобов`язаний своєчасно надавати рахунки орендарю для оплати комунальних послуг, витрат на утримання орендованого майна, а саме: щомісячно до 20 числа поточного місяця.

Сторони узгодили між собою порядок здійснення оплати комунальних послуг, витрат на утримання орендованого нерухомого майна у розділі 4 Договору про відшкодування витрат.

Згідно з п. 4.3. Договору про відшкодування витрат, вартість комунальних послуг та витрат на утримання орендованого нерухомого майна сплачується відповідно до рахунків, наданих орендодавцем.

Вартість комунальних послуг та витрат на утримання орендованого нерухомого майна перераховується орендодавцеві щомісяця не пізніше 25 числа поточного місяця згідно виставлених рахунків. (п. 4.4. Договору про відшкодування витрат).

Цей Договір набирає чинності з 05.07.2021 і діє до моменту припинення оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 05.07.2021 № 55.

Як вбачається із матеріалів справи, 30.08.2021 позивач та відповідач підписали між собою Додаткову угоду № 1 про припинення Договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області № 55 від 05.07.2021.

Згідно з п. 1. Додаткової угоди вбачається, що сторони дійшли згоди 31.08.2022 припинити дію договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області № 55 від 05.07.2021.

31 серпня 2022 позивач та відповідач підписали між собою Акт приймання-передачі нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області.

Відповідно до Акту приймання-передачі, на виконання договору оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області № 55 від 05.07.2021 орендар передав, а орендодавець (балансоутримувач) прийняв нерухоме майно, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області, а саме - частину приміщення загальною площею 186 кв.м. в будівлі КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука" РОР, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, 36.

Станом на 31.08.2022 дане приміщення знаходиться в задовольному стані.

Додаткова угода № 1 від 30.08.2021 про припинення Договору та Акт приймання-передачі нерухомого майна від 31.08.2022, підписано зі сторони орендодавця головним лікарем, а зі сторони орендаря директором. Скріплено печатками юридичних осіб.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" здійснювало орендні платежі на загальну суму 42 906 грн 03 коп. із липня по за грудень 2021 включно - на виконання Договору № 55 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області, що підтверджується виписками по особовому рахунку позивача.

Так, із виписки по особовому рахунку від 12.10.2021 вбачається, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" на рахунок Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради надійшло 4 030 грн 23 коп., з яких:

- 1 835 грн 59 коп. із призначенням платежу "Відшкодування послуг, згідно рах. № 208 від 31.07.2021"

- 2 194 грн 64 коп. із призначенням платежу "Відшкодування послуг, згідно рах. № 220 від 31.08.2021".

Із виписки по особовому рахунку від 22.10.2021 вбачається, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" на рахунок Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради надійшло 23 195 грн 03 коп. з яких:

- 2 464 грн 67 коп. із призначенням платежу" Відшкодування послуг, згідно рах. № 251 від 30.09.2021"

- 5 931 грн 96 коп. із призначенням платежу "Орендна плата згідно рах. № 232 від 31.08.2021".

- 7 272 грн 52 коп. із призначенням платежу "Орендна плата згідно рах. № 267 від 31.09.2021";

- 7 525 грн 88 коп. із призначенням платежу "Орендна плата згідно рах. № 197 від 31.07.2021".

Із виписки по особовому рахунку від 02.12.2021 вбачається, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" на рахунок Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради надійшло 11 285 грн 62 коп. з яких:

- 129 грн 68 коп. із призначенням платежу "відшкодування земельного податку згідно рах. № 283 від 27.10.2021"

- 3 817 грн 98 коп. із призначенням платежу" Відшкодування послуг, згідно рах. № 295 від 31.10.2021";

- 7 337 грн 96 коп. - із призначенням платежу "Орендна плата згідно рах. № 313 від 31.10.2021".

Із виписки по особовому рахунку від 17.12.2021 вбачається, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" на рахунок Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради надійшло 10 609 грн 79 коп., з яких:

- 3 213 грн 12 коп. із призначенням платежу" Відшкодування послуг, згідно рах. № 338 від 30.11.2021";

- 7 396 грн 67 коп. із призначенням платежу "Орендна плата згідно рах. № 350 від 30.11.2021".

Із виписки по особовому рахунку від 04.02.2022 вбачається, що від Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" на рахунок Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради надійшло 10 961 грн 48 коп., з яких:

- 3 520 грн 44 коп. із призначенням платежу" Відшкодування послуг, згідно рах. № 374 від 30.12.2021"

- 7 441 грн 04 коп. із призначенням платежу "Орендна плата за грудень 2021 згідно рах. № 374 від 30.12.2021".

З огляду на викладене, судом встановлено, що починаючи із січня 2022 року відповідач перестав здійснювати оплату за Договором оренди.

Зі сторони позивача на електронну пошту відповідача було направлено претензію № 712/01-15 від 17.08.2022, у якій Комунальне підприємство "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" про наявну заборгованість у розмірі 48 660 грн 68 коп. за Договором № 55 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області, у розмірі 16 361 грн 26 коп. за Договором про відшкодування витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг від 05.07.2021 та у розмірі 1 033 грн 97 коп. земельного податку. У претензії позивач просив відповідача добровільно сплатити заборгованість у загальному розмірі 66 055 грн 91 коп.

Однак дана претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.

Відтак позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь 66 352 грн 90 коп. заборгованості з орендної плати, 21 698 грн 93 коп. заборгованості за комунальні послуг, 1033грн 97 коп. земельний податок за 2022 рік, а також пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами Договору № 55 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 05.07.2021 та Договору про відшкодування витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг від 05.07.2021 в частині своєчасної сплати орендної плати та відшкодування витрат на утримання майна, за наявності якої позивачем нараховані пеня, проценти річних та втрати від інфляції.

Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що між Комунальним підприємством "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" не було підписано та не існує акту приймання-передачі майна від 05.07.2021. Вказаний акт не наданий позивачем до суду та відповідачу для ознайомлення. Оскільки відповідачем не було підписано акту прийому-передачі майна, тому строк оренди відповідно до умов договору не наступав, а тому немає підстав для сплати оренди.

Підпис, який виконаний на додатковій угоді №1 від 30.08.2022 та акті від 31.08.2022 від імені директора Харченко А.О. виконаний не самим Харченко А.О., а іншою особою. Також відповідач вказав, що відповідно до Статуту крім директора Харченко О.А. ніхто не має права підпису документів ТОВ «Мед Діагностик».

Відповідач наполягає, що фактично передача майна не здійснювалась та ТОВ «Мед Діагностик» жодного дня не користувався вказаним майном. Отже, обґрунтування позивача стосовно подачі даного позову є безпідставними і надуманими, а вимога щодо стягнення боргу є необґрунтованою.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються аргументи позивача та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, ст. 759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Спеціальним законом, що регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що перебуває у державній та комунальній власності, є Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.

Право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права щодо володіння, користування та розпорядження своїм майном. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму (ст.317, ст.761 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.

За приписами ч. 1 ст. 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Господарський суд відхиляє аргументи відповідача про те, що оскільки в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі майна від 05.07.2021, а отже передача майна не здійснювалась, з огляду на наступне.

Щодо беззаперечності (належності, допустимості) доказів відносно факту користування об`єктом оренди, підтвердження прийняття майна в оренду Верховний суд висловив правову позицію у п.11 постанови від 20.02.2018 року у справі № 925/1596/16,що при вирішенні питання щодо визначення початку користування орендованим майном (момент виникнення орендних правовідносин та відповідних прав та обов`язків), щодо обрахування початку перебігу строку оренди та щодо підтвердження продовження користування орендованим майном має значення наявність будь-якого належного доказу, що підтверджує відповідні обставини, а не виключно назва документу - акт приймання-передачі, прямо передбачена законодавством (ч. 1 ст.795 ЦК України), що підтверджує прийняття майна в оренду. Аналогічні висновки наведені в постановах Верховного Суду від 13.04.2018 року у справі № 910/29775/15, 10.04.2018 року у справі №910/5440/17, від 27.08.2019 року у справі № 906/565/18.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 773 ЦК України наймач зобов`язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Як вбачається із матеріалів справи, доказами користування відповідачем об`єктом оренди (частина приміщення загальною площею 186 м.кв. в будівлі КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука" РОР, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. 16 Липня, 36 (6 поверх)) є договір № 55 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області, Додаткова угода № 1 від 30.08.2022 про припинення Договору оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області, Акт приймання-передачі нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 31.08.2022, виписки по особовим рахункам позивача, які підтверджують що відповідачем здійснювалася оплата за оренду у період з липня по грудень 2021 року.

Відповідач не надав суду доказів, що між сторонам існували правовідносини з приводу оренди іншого нерухомого майна, аніж як за Договором № 55 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області.

З огляду на викладене у сукупності та те, що відповідачем здійснено часткову оплату за Договором, суд дійшов висновку, що відповідачу було передано об`єкт оренди (частина приміщення загальною площею 186 м.кв. в будівлі КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука" РОР, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. 16 Липня, 36 (6 поверх)), а відтак у відповідача виник обов`язок сплачувати оренду плату та комунальні платежі.

Крім того, суд критично ставиться до аргументів відповідача про те, що підпис, який виконаний на додатковій угоді №1 від 30.08.2022 та акті від 31.08.2022 виконаний від імені директора Харченко А.О. не самим Харченко, а іншою особою.

Відповідно до статті 581 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб`єктом господарювання печатки не є обов`язковим. Виготовлення, продаж та/або придбання печаток здійснюється без одержання будь-яких документів дозвільного характеру.

Суд зазначає, що:

- підпис особи, якою від імені відповідача підписані додаткова угода №1 від 30.08.2022 та акт від 31.08.2022, скріплені відбитком печатки відповідача;

- відповідач не заперечує, що відбиток печатки, яким скріплено підпис особи, яка від імені відповідача підписала даний акт, виконаний оригінальною печаткою відповідача;

- в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач втратив оригінальну печатку або її було викрадено;

- також, в матеріалах справи відсутні докази, що відповідач заявляв клопотання про призначення у даній справі судової експертизи щодо оригінальності відбитку печатки відповідача на додатковій угоді №1 від 30.08.2022 та акті від 31.08.2022 або щодо оригінальності підпису директора Харченко А.О., чиє прізвище вказано в додатковій угоді та акті.

Враховуючи викладене, суд вважає, що додаткова угода №1 від 30.08.2022 свідчить про припинення дії Договору № 55 від 05.07.2021, а Акт приймання-передачі нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 31.08.2022 є належним доказом передачі відповідачем для позивача об`єкта оренди - (частина приміщення загальною площею 186 м.кв. в будівлі КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука" РОР, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. 16 Липня, 36 (6 поверх)).

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли між суб`єктами господарювання на підставі укладених правочинів, що за своєю природою є договором оренди комунального майна та договором про відшкодування витрат балансоутримувача, та регулюються нормами ЦК України та ГК України.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 525 ЦК України та ст. 193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов`язання за Договором № 55 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області.

Як вбачається із розрахунку позивача, заборгованість відповідача із орендної плати становить 66 352 грн 90 коп., а саме: у січні 2022 - 7 537 грн 78 коп.; у лютому 2022 - 7 658 грн 38 коп.; у березні 2022 - 8 003 грн 00 коп.; у квітні 2022 8 251 грн 09 коп.; у травні 2022 8 473 грн 87 коп.; червні 2022 8 736 грн 56 коп.; у липні 2022 - 8 797 грн 72 коп.; серпні 2022 - 8 894 грн. 50 коп.

У відповідності до п. 3.1. Договору орендна плата становить суму, визначену у п. 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

У пункті 9 Умов визначено, що місячна орендна плата становить 7 193 грн 50 коп. (з ПДВ).

Сторони узгодили між собою, та зафіксували у п. 3.2. Договору, що якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, то орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.

Індекс інфляції, або, що теж саме, індекс споживчих цін показник, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

У 2021 році річний індекс інфляції складав 110,0 %.

З огляду на викладене, виходячи із умов Договору № 55 від 05.07.2021 вбачається, що орендна плата у період із січня 2022 до серпня 2022 року складала в місяць 7 193 грн 50 коп. * 110 % = 7 912 грн 85 коп.

Згідно з п. 3.3. Договору орендар сплачує орендну плату орендодавцю щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

З огляду на те, що відповідачем не було оплачено орендні платежі за період з січня 2022 до серпня 2022 року, позивач правомірно звернувся з даним позовом до суду в частині стягнення орендної плати.

Водночас суд зазначає, що позивачем невірно здійснено нарахування орендної плати для відповідача, оскільки у період із січня 2022 до серпня 2022 року остання складала 7 912 грн 85 коп.

З огляду на викладене, обґрунтований розмір основного боргу відповідача з орендної плати становить 63 302 грн 80 коп.

Відтак суд частково задовольняє позовні вимоги про стягнення орендної плати у сумі 63 302 грн 80 коп. У задоволенні позовних вимог про стягнення орендної плати у сумі 3 050 грн 10 коп. суд відмовляє.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Як унормовано положеннями ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Як вбачається із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

З аналізу чинних норм законодавства вбачається, що неустойка може бути договірною та позадоговірною (законною). Умову про договірну неустойку має бути зазначено в договорі (ч. 1 ст. 547 ЦКУ). Недотримання письмової форми зазначення в договорі умови про сплату неустойки робить його нікчемним (ч. 2 ст. 547 ЦКУ). Стосовно позадоговірної неустойки відповідно до ч. 1 ст. 231 ГКУ законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначено розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 зазначила, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.

Судом встановлено, що сторони на підставі вільного волевиявлення та свободи договору узгодили між собою та зафіксували у п. 3.9. Договору № 55 від 05.07.2021, що на суму заборгованості із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до п. 3.11. припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).

Оскільки сторони, укладаючи Договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання орендарем зобов`язань по оплаті орендних платежів у вигляді пені, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається із розрахунків, доданих до позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку вигляді пені за Договором № 55 від 05.07.2021 за період з 15.08.2022 до 15.02.2023.

Суд зазначає, що відповідач є таким, що прострочив виконання Договору № 55 від 05.07.2021: із 16.01.2022 на суму 7 912 грн 85 коп.; із 16.02.2022 на суму 15 825 грн 70 коп.; із 16.03.2022 на суму 23 738 грн 55 коп.; із 16.04.2022 на суму 31 651 грн 40 коп.; із 16.05.2022 на суму 39 564 грн 25 коп.; із 16.06.2022 на суму 47 477 грн 10 коп.; із 16.07.2022 на суму 55 389 грн 95 коп.; із 16.08.2022 на суму 63 302 грн 80 коп.

При перевірці розрахунку пені господарський суд встановив, що позивач при нарахуванні пені помилково здійснив її нарахування на суму основного боргу, що перевищує обґрунтований розмір, а також у період 15.08.2022 коли відповідач був ще таким, що прострочив виконання зобов`язання на суму 55 389 грн 95 коп., а не 63 302 грн 80 коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

В той же час, пунктом 7 Розділу IX Прикінцевих положень Господарського кодексу України передбачено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. ст. 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX (далі - Закон України від 30.03.2020 № 540-IX), який набрав чинності з 02.04.2020.

Карантин, який установлений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" № 211 з 12.03.2020 та продовжений згідно з Постановою від 25.04.2023 № 383 на всій території України тривав до 30.06.2023.

За таких обставин, дія Закону України від 30.03.2020 № 540-IX надавала можливість нараховувати штрафні санкції більше, ніж за шість місяців.

Судом перевірено розрахунки пені долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу (з 15.08.2022 до 15.02.2023) та встановлено, що останні не є арифметично вірними, оскільки обґрунтований розмір стягнення з відповідача пені становить 16 031 грн 65 коп.

Розрахунок пені, який здійснено господарським судом долучено до матеріалів справи.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині стягнення за Договором № 55 від 05.07.2021 пені у розмірі 16 031 грн 65 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із розрахунків, доданих до позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати за Договором № 55 від 05.07.2021 за період з 15.01.2022 до 15.02.2023.

Судом перевірено розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат долучені позивачем до матеріалів справи за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу (з 15.01.2022 до 15.02.2023) та встановлено, що останні не є арифметично вірними. Позивач безпідставно розпочав нарахування інфляційних втрат 15.01.2022, тобто в день, коли у відповідача існувало право на оплату основного боргу за січень 2022. Окрім того, при нарахуванні інфляційних втрат та 3 % річних позивач помилково здійснив їх нарахування на суму основного боргу, що перевищує реальний розмір орендної плати.

Обґрунтований розмір інфляційних втрат складає 32 632 грн 26 коп., а 3 % річних - 1 511 грн 46 коп.

Розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, які здійснено господарським судом долучено до матеріалів справи.

Водночас оскільки позивачем заявлено до стягнення 12 522 грн 41 коп., - виходячи із принципу диспозитивності, суд задовольняє позовні вимоги у розмірі, який просить позивач.

Щодо стягнення заборгованості за Договором відшкодування витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг від 05.07.2021 суд враховує наступне.

Позивач вказує, що заборгованість відповідача за даним договором складає 21 698 грн 93 коп., а саме: за січень 2022 - 3 162 грн 14 коп.; за лютий 2022 - 3 180 грн 80 коп.; за березень 2022 - 2 469 грн 05 коп.; за квітень 2022 - 3 034 грн 76 коп.; за травень 2022 - 2262 грн 40 коп.; за червень 2022 - 2 262 грн 11 коп.; за липень 2022 - 2834 грн 15 коп.; за серпень 2022 - 2503 грн 52 коп.

Водночас, як вбачається, позивач не надав суду жодних доказів обґрунтування вказаного розміру витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг.

Окрім того, позивач також не надав жодних доказів, які підтверджують розмір земельного податку за 2022 рік у розмірі 1 033 грн 97 коп., що унеможливлює встановлення дійсного та реального розміру земельного податку.

Суд зазначає, що позивач має право відшкодування на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг, а також земельного податку, оскільки судом встановлено факт користування відповідачем об`єктом оренди за Договором № 55 від 05.07.2021. Водночас, із поданих позивачем доказів неможливо встановити їх розмір. Неможливо встановити на підставі яких саме документів проведено саме такі розрахунки.

Оскільки позивачем не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів вартості комунальних послуг за січень - серпень 2022 року, які відповідач був зобов`язаний відшкодувати для позивача, відтак вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг та відшкодування земельного податку є необґрунтованими.

Так, позивачем не долучено до матеріалів справи жодних доказів про наявність вказаної суми комунальних платежів, а саме, не надано доказів фактичних затрат орендаря згідно показників відповідних лічильників, не надано підтверджуючих бухгалтерських документів, що обраховують вартість електроенергії, водопостачання та водовідведення. Окрім того, позивачем не надано доказів виставлення відповідачу рахунків у відповідності до п. п. 4.3. Договору про відшкодування витрат від 05.07.2021.

Вартість послуг з утримання орендованого майна позивачем не доведено, у задоволенні позовних вимог про стягнення основного боргу за Договором про відшкодування витрат від 05.07.2021 суд відмовляє, а відтак суд не перевіряє розрахунки пені, інфляційних втрат та 3 % річних, які нараховані позивачем на заборгованість по вказаних послугах та у їх задоволенні суд також відмовляє.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочину в господарській діяльності та відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

Невиконання відповідачем зобов`язання, яке полягає у несплаті орендної плати, порушило інтереси позивача, відтак останній правомірно звернувся до суду з даним позовом.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, а відповідач своїх заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 63 302,80 грн. основного боргу, 16 031 грн 65 коп. пені, 12 522 грн 41 коп. інфляційних втрат та 1 511 грн 46 коп. 3 % річних.

У задоволенні вимог про стягнення 25 783 грн 00 коп. основного боргу, 6 544 грн 88 коп. пені, 619 грн. 53 коп. 3 % річних суд відмовляє.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2684 грн 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією № 91 від 10.02.2023.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 93 368 грн 32 коп., то розмір судового збору пропорційно частині задоволеної вимоги становить 1 999 грн 75 коп., який покладається на відповідача.

Зважаючи на викладене, судовий збір у розмірі 684 грн 25 коп. залишається за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 119, 120, 123, 129, 202, 222, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" про стягнення 125 315,73 грн. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" (02217, м. Київ, вул. Закревського Миколи, буд. 29Б, кв. 55, код ЄДРПОУ 43362521) на користь Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради (33028, Рівненська обл., м. Рівне, вул. 16 липня, будинок 36, код ЄДРПОУ 13972414) 63 302 шістдесят три тисячі триста дві) грн 80 коп. основного боргу, 16 031 (шістнадцять тисяч тридцять одна) грн 65 коп. пені, 12 522 (дванадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят дві) грн 41 коп. інфляційних втрат, 1 511 (одна тисяча п`ятсот одинадцять) грн 46 коп. 3 % річних, 1 999 (одна тисяча сто дев`яносто дев`ять) грн 75 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 25 783 грн 00 коп. основного боргу, 6 544 грн 88 коп. пені, 619 грн. 53 коп. 3 % річних - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено та підписано суддею "28" липня 2023 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя І.О. Пашкевич