ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року Справа № 910/2645/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Олексюк Г.Є.
суддя Гудак А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" на рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.23 у справі №910/2645/23 (суддя Пашкевич І.О., повний текст рішення складено 28.07.2023)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК"
про стягнення 125 315,73 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.07.2023 у справі №910/2645/23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" на користь Комунального підприємства "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради 63 302,80 грн основного боргу, 16 031,65 грн пені, 12 522,41 грн інфляційних втрат, 1 511,46 грн 3 % річних, 1 999,75 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення 25 783,00 грн основного боргу, 6 544,88 грн пені, 619,53 грн. 3 % річних відмовлено.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач прострочив виконання зобов`язання за договором № 55 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області. Оскільки відповідачем не було оплачено орендні платежі за період з січня 2022 до серпня 2022 року, місцевий господарський суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся з позовом в частині стягнення орендної плати за договором № 55 оренди нерухомого майна. Водночас суд зазначив, що позивачем невірно здійснено нарахування орендної плати для відповідача, оскільки у період із січня 2022 до серпня 2022 року остання складала 7 912,85 грн. З огляду на викладене, обґрунтований розмір основного боргу відповідача з орендної плати становить 63 302,80 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та про стягнення з відповідача на користь позивача 63 302,80 грн. основного боргу, а також нарахованих на суму основного боргу пені - 16 031,65 грн, інфляційних втрат - 12 522,41 грн та 3 % річних - 1 511,46 грн.
Щодо стягнення заборгованості за договором відшкодування витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг від 05.07.2021 суд першої інстанції зазначив, що позивач не надав суду жодних доказів обґрунтування розміру витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг. Окрім того, позивач також не надав жодних доказів, які підтверджують розмір земельного податку за 2022 рік у розмірі 1 033,97 грн.. Таким чином, судом відмовлено в задоволені вказаних позовних вимог з підстав неможливості встановлення дійсного та реального розміру наданих комунальних послуг та земельного податку.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким позов у справі №910/2645/23 залишити без задоволення. Судові витрати просить стягнути з позивача.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, що відповідно до п.2.1 договору оренди орендар вступає в користування майно у день підписання акту приймання-передачі майна. Однак до позовної заяви позивача не додано відповідний акт прийому-передачі майна в користування відповідача. Відповідач наголошує, що передача майна фактично не відбулася та відповідач не користувався майном взагалі.
Також відповідач зазначає, що позивачем було надано до суду першої інстанції підроблені документи, а саме додаткову угоду №1 від 30.08.2022 та акт приймання передачі нерухомого майна від 31.08.2022. Щодо сплачених платежів в період з липня по грудень 2021 року, відповідач зазнає, що вони були здійснені помилково внаслідок некомпетентності бухгалтера.
Позивачем подано до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, зокрема, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою, а наведені в ній доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції. Просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.2023 у справі №910/2645/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Враховуючи приписи абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" на рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.23р. у справі №910/2645/23 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 05 липня 2021 року між Комунальним підприємством "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" (далі - орендар) укладено договір № 55 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області (далі - договір).
Згідно з п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування майно, зазначене у п. 4 умов, вартість якого становить суму, визначену у п. 6 умов.
У п. 4 умов визначено, що об`єктом оренди є нерухоме майно - частина приміщення загальною площею 186 м.кв. в будівлі КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука" РОР, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. 16 Липня, 36 (6 поверх).
Балансова вартість майна, переоцінена в обліку балансоутримувача станом на останню дату місяця, що передувала даті оприлюднення оголошення становить 1889888,34 грн (з ПДВ).
Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передачі майна.
У відповідності до п. 3.1. договору орендна плата становить суму, визначену у п. 9 умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
До складу орендної плати не входять витрати орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат орендодавця за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із орендодавцем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному п. 6.5. цього договору.
Згідно з п. 3.3. договору орендар сплачує орендну плату орендодавцю щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.
У відповідності до п. 3.4. договору орендар сплачує орендну плату на підставі рахунків орендодавця. орендодавець надсилає орендарю рахунок не пізніше ніж на 5 робочих днів до дати платежу. Протягом 5-ти робочих днів після закінчення поточного місяця оренди орендодавець передає орендарю акт виконаних робіт на надання орендних послуг разом із податковою накладною за умови реєстрації орендодавця платником податку на додатну вартість.
У день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначена у п. 10 Умов (авансований внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у п. 3.6. цього договору.
Якщо цей договір укладено за результатами проведення аукціону, то підставою для сплати авансового внеску з орендної плати є протокол про результати електронного аукціону п. 3.6. цього договору.
У п. 10 Умов зазначено, що розмір авансованого внеску орендної плати не вимагається.
Судом встановлено, що Договір укладено за результатами аукціону UA-PS-2021-05-14-000029-3 на строк - 5 років з дати набрання чинності цим договором.
Договір підписаний зі сторони орендодавця та орендаря уповноваженими представниками та скріплений печатками цих юридичних осіб.
Також 05.07.2021 між Комунальним підприємством "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" (далі - орендар) укладено договір відшкодування витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг (далі - договір про відшкодування витрат).
Згідно з п. 1.1. договору про відшкодування витрат, відповідно до договору оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 05.07.2021 № 55, орендар відшкодовує орендодавцю витрати на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг.
Згідно з розділом 2 договору про відшкодування витрат орендар зобов`язаний своєчасно відшкодовувати орендодавцю:
- вартість надання комунальних послуг згідно наданих рахунків;
- витрати на утримання об`єкта нерухомого майна: (санітарне обслуговування прилеглої території, яка використовується орендарем при здійсненні господарської діяльності; технічне обслуговування орендованого нерухомого майна).
Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати або відшкодовувати орендодавцю податки згідно Податкового кодексу України: плату за землю, збір за спеціальне використання води.
У відповідності до п. 3.1. договору орендодавець зобов`язаний своєчасно надавати рахунки орендарю для оплати комунальних послуг, витрат на утримання орендованого майна, а саме: щомісячно до 20 числа поточного місяця.
Сторони узгодили між собою порядок здійснення оплати комунальних послуг, витрат на утримання орендованого нерухомого майна у розділі 4 договору про відшкодування витрат.
Згідно з п. 4.3. договору про відшкодування витрат, вартість комунальних послуг та витрат на утримання орендованого нерухомого майна сплачується відповідно до рахунків, наданих орендодавцем.
Вартість комунальних послуг та витрат на утримання орендованого нерухомого майна перераховується орендодавцеві щомісяця не пізніше 25 числа поточного місяця згідно виставлених рахунків. (п. 4.4. договору про відшкодування витрат).
Як вбачається із матеріалів справи, 30.08.2022 позивач та відповідач підписали додаткову угоду № 1 про припинення договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області № 55 від 05.07.2021, згідно з п. 1. якої сторони дійшли згоди 31.08.2022 припинити дію договору оренди майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області № 55 від 05.07.2021.
31 серпня 2022 позивач та відповідач підписали Акт приймання-передачі нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області, відповідно до якого орендар передав, а орендодавець (балансоутримувач) прийняв нерухоме майно, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області, а саме - частину приміщення загальною площею 186 кв.м. в будівлі КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука" РОР, що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. 16 Липня, 36. Станом на 31.08.2022 дане приміщення знаходиться в задовільному стані.
Додаткова угода № 1 від 30.08.2022 про припинення Договору та Акт приймання-передачі нерухомого майна від 31.08.2022, підписано зі сторони орендодавця головним лікарем, а зі сторони орендаря директором та скріплено печатками юридичних осіб.
Позивачем на електронну пошту відповідача було направлено претензію № 712/01-15 від 17.08.2022, у якій Комунальне підприємство "Рівненський обласний клінічний лікувально-діагностичний центр імені Віктора Поліщука" Рівненської обласної ради повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" про наявну заборгованість за договором №55 оренди нерухомого майна в сумі 48 660,68 грн., за договором про відшкодування витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг від 05.07.2021 в сумі 16 361,26 грн та за земельний податок в сумі 1 033,97 грн. У претензії позивач просив відповідача добровільно сплатити заборгованість у загальному розмірі 66 055,91 грн. Однак вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та виконання.
Відтак, позивач звернувся до суду із позовом у даній справі, про стягнення з відповідача на свою користь 66 352,90 грн заборгованості з орендної плати, 21 698,93 грн заборгованості за комунальні послуг, 1033,97 грн земельного податку за 2022 рік, а також пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України, ст. 759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Спеціальним законом, що регулює організаційні відносини, пов`язані з передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств, заснованих на майні, що перебуває у державній та комунальній власності, є Закон України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.
Відповідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно негайно або у строк, встановлений договором найму.
Відповідно до статті 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором. Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Законодавець передбачив загальне правило, за яким визначається як початок, так і припинення договірних правовідносин з оренди будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини). Фактом початку та відповідно припинення правовідносин є підписання акта приймання-передачі нерухомого майна як від орендаря до орендодавця, так і від орендодавця до орендаря. Сторони можуть установити й інший момент відліку строку, однак цю обставину вони повинні узгодити та викласти у договорі оренди (аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 12.06.2019 р. у справі N 640/12616/17).
Поряд з цим, Верховний Суд в пункті 11 своєї постанови від 20.02.2018 року у справі № 925/1596/16 зазначив, що при вирішенні питання щодо визначення початку користування орендованим майном (момент виникнення орендних правовідносин та відповідних прав та обов`язків) та щодо обрахування початку перебігу строку оренди має значення наявність будь-якого належного доказу, що підтверджує відповідні обставини, а не виключно назва документу - акт приймання-передачі, прямо передбачений законодавством (частина 1 статті 795 ЦК України), що підтверджує прийняття майна в оренду.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі майна від 05.07.2021, а отже передача майна позивачем відповідачу не здійснювалась, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в матеріалах справи наявні інші належні докази в розумінні ст. 76 ГПК України, які підтверджують факт користування відповідачем орендованим майном згідно договору оренди №55 від 05.07.2021 року.
Зокрема, в матеріалах справи наявні виписки банку по особовим рахункам позивача, відповідно до яких відповідачем було здійснено перерахування коштів на рахунок позивача в період з липня по грудень 2021 року з зазначенням призначення платежів: «орендна плата» та «відшкодування послуг» (а.с. 102-106).
При цьому, відповідач не надав суду доказів, що між сторонам існували правовідносини з приводу оренди іншого нерухомого майна, аніж як за Договором № 55 оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області.
Окрім того, в матеріалах справи наявні копії додаткової угоди № 1 від 30.08.2022 про припинення договору оренди нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області та акт приймання-передачі нерухомого майна, що є спільною власністю територіальних громад Рівненської області від 31.08.2022, з якого вбачається, що відповідач повернув позивачу орендоване майно частину приміщення загальною площею 186 м.кв. в будівлі КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука" РОР, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. 16 Липня, 36 (а.с. 25.26).
Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності (договір №55 оренди нерухомого майна, додаткова угода №1 від 30.08.2022 про припинення договору оренди нерухомого майна, акт приймання-передачі нерухомого майна 31.08.2022, виписки по особовим рахункам позивача), колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт передачі відповідачу об`єкта оренди (частина приміщення загальною площею 186 м.кв. в будівлі КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука" РОР, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. 16 Липня, 36 (6 поверх)), а відтак у ТОВ "МЕД ДІАГНОСТИК" виник обов`язок сплачувати оренду плату та комунальні платежі.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що підпис, який виконаний на додатковій угоді №1 від 30.08.2022 та акті від 31.08.2022 виконаний від імені директора Харченко А.О. не самим Харченко, а іншою особою, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Верховний Суд у постановах від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17 та від 05.12.2018 у справі №915/878/16 здійснив правовий висновок, згідно з якими, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.
Відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні її відбитків на документах (угодах, актах, тощо). Оскільки відповідачем не доведено фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, наявність на додатковій угоді та акті приймання-передачі відтиску печатки відповідача є свідченням участі такої особи у господарських правовідносинах, які виникають на підставі вказаних документів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, матеріали справи не містять доказів втрати відповідачем печатки або її викрадення.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що додаткова угода №1 від 30.08.2022 свідчить про припинення дії Договору № 55 від 05.07.2021, а Акт приймання-передачі нерухомого майна від 31.08.2022 є належним доказом передачі відповідачем для позивача об`єкта оренди - (частина приміщення загальною площею 186 м.кв. в будівлі КП "РОКЛДЦ ім. В. Поліщука" РОР, що знаходиться за адресою м. Рівне, вул. 16 Липня, 36 (6 поверх)).
Відповідно до ст. 526, 599 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Враховуючи встановлений судом факт користування відповідачем майном згідно договору оренди нерухомого майна №55, а також те, що відповідачем не було оплачено орендні платежі за період з січня 2022 до серпня 2022 року, позивач правомірно звернувся з даним позовом до суду в частині стягнення орендної плати.
Однак здійснюючи перерахунок заявленої до стягнення позивачем заборгованості відповідача із орендної плати, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до п. 3.1. договору орендна плата становить суму, визначену у п. 9 Умов. Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
У пункті 9 Умов визначено, що місячна орендна плата становить 7 193 грн 50 коп. (з ПДВ).
Сторони узгодили між собою, та зафіксували у п. 3.2. договору, що якщо орендна плата визначена за результатами аукціону, то орендна плата за січень-грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень-грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року.
Індекс інфляції, або, що теж саме, індекс споживчих цін показник, що характеризує зміни загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
У 2021 році річний індекс інфляції складав 110,0 %.
Враховуючи вищевказані умови договору № 55 від 05.07.2021 судом першої інстанції вірно встановлено, що орендна плата у період із січня 2022 до серпня 2022 року складала в місяць 7 912,85 грн. (7 193,50 грн * 110 %).
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що позивачем невірно здійснено нарахування орендної плати для відповідача, оскільки у період із січня 2022 до серпня 2022 року остання складала 63 302, грн, натомість позивачем помилково заявлено до стягнення 66352,90грн.
Відтак судом першої інстанції правомірно частково задоволено позовні вимоги про стягнення орендної плати у сумі 63 302 грн 80 коп.
У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Як вбачається із ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові № 904/4156/18 від 10.12.2019 зазначила, що господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов`язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов`язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визнання у законі чи у договорі управненої та зобов`язаної сторони, виду порушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Пунктом 3.9. договору № 55 від 05.07.2021 сторони визначили, що на суму заборгованості із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.
Відповідно до п. 3.11. припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності).
Оскільки сторони, укладаючи договір, погодили відповідальність за несвоєчасне виконання орендарем зобов`язань по оплаті орендних платежів у вигляді пені, тому позивачем правомірно заявлено до відповідача вимогу про стягнення пені.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідач є таким, що прострочив виконання Договору № 55 від 05.07.2021: із 16.01.2022 на суму 7 912 грн 85 коп.; із 16.02.2022 на суму 15 825 грн 70 коп.; із 16.03.2022 на суму 23 738 грн 55 коп.; із 16.04.2022 на суму 31 651 грн 40 коп.; із 16.05.2022 на суму 39 564 грн 25 коп.; із 16.06.2022 на суму 47 477 грн 10 коп.; із 16.07.2022 на суму 55 389 грн 95 коп.; із 16.08.2022 на суму 63 302 грн 80 коп.
Колегія суддів зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі не оспорює правильність нарахування боргу з пені (зазначає лише про повну відсутність боргу), проте колегією суддів перевірені розрахунки позивача та суду першої інстанції з урахуванням ст. 232 ГК України, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу (з 15.08.2022 до 15.02.2023) та встановлено, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача 16 031,65 грн
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із розрахунків, доданих до позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати за договором № 55 від 05.07.2021 за період з 15.01.2022 до 15.02.2023.
Колегія суддів зазначає, що відповідач в апеляційній скарзі також не оспорює правильність нарахування боргу з урахуванням індексу інфляції, відсотків річних (зазначає лише про повну відсутність боргу), проте колегією суддів перевірені розрахунки позивача з урахуванням ст. 625 ЦК України, та встановлено, що місцевим господарським судом правомірно стягнуто з відповідача 12 522,41грн інфляційних втрат, а 3 % річних - 1 511,46 грн
Щодо стягнення заборгованості за Договором відшкодування витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг від 05.07.2021, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оскільки позивачем не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів вартості комунальних послуг за січень - серпень 2022 року, які відповідач був зобов`язаний відшкодувати для позивача, відтак вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання об`єкта нерухомого майна та надання комунальних послуг та відшкодування земельного податку є необґрунтованими.
Згідно з ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених законом. За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, а наведені в ній доводи ґрунтуються на помилковому тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи.
Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Рівненської області від 24.07.23 у справі №910/2645/23 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕД ДІАГНОСТИК" - без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "09" жовтня 2023 р.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 09.10.2023 |
Оприлюднено | 11.10.2023 |
Номер документу | 114017062 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Мельник О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні