Рішення

від 21.07.2023 по справі 216/3217/20

ЦЕНТРАЛЬНО-МІСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 216/3217/20

провадження 2/216/265/23

РІШЕННЯ

іменем України

21 липня 2023 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.

за участю:

секретаря судового засідання Гулковського О.С.,

представника позивача адвоката Кудрявцева А.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у місті Кривому Розі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Автотранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТОВ «Приват-Автотранс» в якому просив стягнути на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 5000,00 гривень. Мотивуючи свою заяву тим, що з 01 березня 2017 року працював водієм автотранспортних засобів ТОВ «Приват-Автотранс» на умовах повної зайнятості та з окладом 5000,00 гривень за кожний місяць роботи. 29 березня 2017 року його було звільнено з ТОВ «Приват-Автотранс» за власним бажанням. Вказує, що за період роботи на вказаному вище товаристві не отримував заробітну плату, у зв`язку з чим заборгованість товариства по заробітній платі становить 5000,00 гривень. Факт невиплати відповідачем заробітної плати підтверджується відсутністю доказів її виплати. В порушення норм чинного законодавства України на день звільнення йому не було виплачено від товариства всіх сум, що йому належить. А тому за захистом своїх прав вимушений звернутися до суду з вищевказаним позовом. Судові витрати по справі просив покласти на відповідача.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, проте, скористався правом надання відзиву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити, вважаючи їх такими, що не відповідають дійсності та не ґрунтуються на реальних обставинах справи. В обґрунтування зазначив, що 23 червня 2020 року ТОВ «Приват-Автотранс» було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, що має ознаки злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, відомості про яке внесено до ЄРДР 27 червня 2020 року за №12020040710000950. За вказаним кримінальним правопорушенням встановлено, що ТОВ «Приват-Автотранс» здійснювало переїзд на нове місцезнаходження та в ході проведеної інвентаризації встановлено, що зникли відповідні документи у зв`язку з цим ТОВ «Приват-Автотранс» позбавлено можливості надати до суду докази виплати заробітної плати ОСОБА_1 до закінчення досудового розслідування у вищевказаному кримінальному проваджені. Крім того позивач посилається на те, що в період з 01.03.2017 по 29.03.2017 він не отримував заробітну плати, проте дані твердження будь-якими доказами не підтверджено. Крім того, ОСОБА_1 в позовній заяві вказує, що при прийнятті на роботу водієм його було повідомлено ТОВ «Приват-Автотранс» про заробітну плату в 5000 гривень, однак на підтвердження вказаного факту не надано жодного доказу. Більш того, позивач не обґрунтовує суму заборгованості по заробітній платі, він вказує, що працював на підприємстві з 01.03.2017 року по 29.03.2017 року, тобто менше місяця, однак заявляє вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 5000 грн за повний відпрацьований місяць.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що спір у справі виник у зв`язку з невиплатою відповідачем на користь позивача заробітної плати.

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом свої порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював на посаді водія автотранспортних засобів ТОВ «Приват-Автотранс» з 01.03.2017 по 29.03.2017, звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 4).

Відповідно до інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування України про застраховану особу, надано Головним Управлінням ПФУ в Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 за період за 2017 рік станом на 11.02.2021 ОСОБА_1 отримав перерахування з ТОВ «Приват-Автотранс» за березень 2017 року 3542,86 грн. ( а.с. 53).

Згідно з повідомленням ТОВ «Приват-Автотранс» ОСОБА_1 працював на їх підприємстві водієм автотранспортних засобів у період з 01.03.2017 по 29.03.2017 та йому була виплачена заробітна плата за цей період у розмірі 2852,00. (а.с. 58).

ТОВ «Приват-Автотранс» 23 червня 2020 року звернулося до Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області із заявою про кримінальне правопорушення, у якій зазначалося про те, що 01 червня 2020 року по АДРЕСА_1 , таємно, шляхом вільного доступу, невстановлена особа викрала у ТОВ «Приват-Автотранс» первинні бухгалтерські документи за період з 2015 по 2020 роки. (а.с. 20)

Згідно з повідомленням т.в.о. начальника сектора дізнання Металургійного ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області від 17.07.2020 за №48.1/2-4388, 26.06.2020 розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №12020040710000950 за заявою ТОВ «Приват-Автотранс», яка надійшла до Металургійного ВП 23.06.2020, попередня правова кваліфікація кримінального проступку ч. 1 ст. 185 КК України, відомості до ЄРДР внесено 02.07.2020 за №12020045710000004. (а.с. 19)

Частиною першою статті 94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці», визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно зі статтею 1 Конвенції «Про захист заробітної плати» №95, ухваленої генеральною конференцією Міжнародної організації праці та ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано.

Заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

Статтею 110 КЗпП України передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати; сума заробітної плати, що належить до виплати.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, розрахунків, з яких суд виходив при вирішенні позовів, що стосуються, зокрема грошових вимог (дослідження обґрунтованості, правильності розрахунку, доведеності розміру збитків, наявності доказів, що їх підтверджують).

За змістом положень статей 115,116 КЗпП України, відсутність заборгованості перед позивачем має довести саме роботодавець, але це не звільняє позивача процесуального обов`язку доведення наявності права на отримання відповідних сум.

Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу невиплати підприємством відповідача заборгованості по заробітній платі в сумі 5000,00 грн.

Однак із наданих до суду доказів, ТОВ «Приват-Автотранс» здійснювало нарахування та виплату заробітної плати позивачу ОСОБА_1 за весь період його роботи з 01.03.2017 року по 29.03.2017 на загальну суму 2852 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи інформацією наданою в повідомленні відповідачем.

Первинні документи, щодо обліку застрахованих осіб зберігаються у страхувальників (роботодавців). Страхувальник (роботодавець) формує та подає звітність на підставі первинних бухгалтерських документів та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування або які підтверджують нарахування виплат (доходу), на які відповідно до ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464-VI від 08.07.2010 року нараховуються внески.

Відповідно до ч.ч. 2, 7 ст. 20 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» персоніфіковані відомості про заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію) застрахованих осіб, на яку нараховано і з якої сплачено страхові внески, та інші відомості подаються до Пенсійного фонду роботодавцями, підприємствами, установами, організаціями, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу та компенсацію відповідно до законодавства. Відомості про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення), розмір сплаченого єдиного внеску та інші дані, що містяться в реєстрі застрахованих осіб, використовуються для обчислення та призначення страхових виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням.

А тому інформація викладена в повідомленні про виплату ОСОБА_1 заробітної плати, вказана відповідно до довідки форми ОК-5.

Крадіжка первинних бухгалтерських документів за період з 2015 по 2020 роки, які підтверджують виплату заробітної плати, з огляду на доведеність існування такої документації, яку зафіксовано в заяві про вчинення кримінального правопорушення, не може свідчити про невиплату заробітної плати позивачеві, оскільки виникнення даних обставин, які відповідач не міг передбачити, що призвело до втрати документації, не можуть використовуватись як безсумнівне свідчення факту невиконання відповідачем трудових зобов`язань перед ОСОБА_1 щодо виплати заробітної плати.

Крім того, Головним Управлінням ПФУ в Дніпропетровській області надано інформацію, що ОСОБА_1 за 2017 рік станом на 11.02.2021 отримував перерахування з ТОВ «Приват-Автотранс» на загальну суму 3542,86 грн. (нарахований дохід).

Порівнюючи надані відповідачем відомості про розмір нарахованої заробітної плати, утриманих з неї податків, та інформацію, яка міститься у Індивідуальних відомостях про застраховану особу, надану Пенсійним Фондом, суд зазначає про відсутність розбіжностей у сумах за весь період роботи позивача на підприємстві відповідача.

Натомість ОСОБА_1 , звертаючись із вимогою про стягнення заробітної плати за період роботи у відповідача, посилався на те, що при прийомі на роботу йому було усно повідомлено про розмір заробітної плати в сумі 5000 грн. і просив стягнути заборгованість по заробітній платі у сумі 5000 грн., при цьому не обґрунтовуючи жодними належними та допустимими доказами саме такий розмір заборгованості, враховуючи його роботу, починаючи з 01 березня 2017 року до 29 березня 2017 року.

Крім того, доводи позивача щодо причини його звільнення з підприємства відповідача у зв`язку з не сплатою упродовж усього періоду роботи заробітної плати, суд відхиляє з таких підстав.

В судовому засіданні було досліджено копію трудової книжки позивача, у якій причиною звільнення зазначено - за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.

Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.

Згідно із вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Таким чином, суд дійшов висновку про недоведеність факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, і як наслідок відмовляє позивачу у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 80, 81, 89, 140, 263-265 ЦПК України суд,-

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Приват-Автотранс» про стягнення заборгованості по заробітній платі відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання (знаходження): АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ТОВ «Приват-Автотранс», код ЄДРПОУ: 36875934, місце знаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкр. 7-й Зарічний, буд. 1А.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ