Рішення

від 27.07.2023 по справі 460/14423/23

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2023 року м. Рівне№460/14423/23Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр-Декор" доРівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, -В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Декор" до Рівненської митниці, в якому позивач просив суд визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.05.2023 №UA204000/2023/000048/2 та від 08.05.2023 №UA204000/2023/000050/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.05.2023 декларантом ТОВ "Прем`єр Декор" до Рівненської митниці подана митна декларація №23UA204020017509U1 на товар №1 "Покриття для підлоги в рулонах" та товар №2 "Брудозахисні килимки" за заявленою митною вартістю за ціною договору 37775,81 дол. США. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо економічний контракт, рахунки-проформи, рахунок-фактуру (інвойс), пакувальний лист, коносамент (Bill of landing), автотранспортна накладна CMR, що підтверджують вартість та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; експортна митна декларація; банківські платіжні документи про оплату, документи що підтверджують порядок та вартість перевезення, тощо. В процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою Рівненської митниці вказано на виявлення неточностей та з покликанням на норми статті 53 Митного кодексу України постановлено вимогу про надання додаткових документів. Декларантом були надані додаткові документи, які не були взяті до уваги, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 05.05.2023 року було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000048/2 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA20400/2023/00068. Митну вартість визначено на підставі цінової інформації про вартість товару №2, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, аніж заявлено декларантом. Відповідно до приписів статті 55 Митного кодексу України, за митною декларацією №23UA204020017847U3 від 05.05.2023 товар випущений у вільний обіг.

Також позивач вказав, що 05.05.2023 декларантом ТОВ "Прем`єр Декор" до Рівненської митниці була подана митна декларація №23UA204020017907U2 на товар №1 "Покриття для підлоги в рулонах" та товар №2 "Брудозахисні килимки" за заявленою митною вартістю за ціною договору 40013,07 дол. США. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом Позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: зовнішньо економічний контракт, рахунок-фактуру (інвойс), рахунок-проформу, коносамент (Bill of landing), автотранспортну накладну CMR, що підтверджують вартість та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; експортну митну декларацію; банківські платіжні документи про оплату, листи відправника товару, документи що підтверджують порядок та вартість перевезення, тощо. В процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, посадовою особою Чернівецької митниці було вказано на виявлення неточностей з покликанням на норми статті 53 Митного кодексу України постановлено вимогу про надання додаткових документів. Декларантом були надані додаткові документи, які не були взяті до уваги, митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 08.05.2023 було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000050/2 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA20400/2023/00070. Відповідно до приписів статті 55 Митного кодексу України за митною декларацією №23UA204020018234U1 від 09.05.2023 товар випущений у вільний обіг.

Позивач не погоджується з рішеннями про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці від 05.05.2023 №UA204000/2023/000048/2 та від 08.05.2023 №UA204000/2023/000050/2, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства. Просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 21.06.2023 відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов від 05.07.2023. Пояснив, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а надані на вимогу митниці додаткові документи не спростували сумнівів митниці у правильності декларування митної вартості товарів. Також покликався на наявність у митниці цінової інформації згідно митних декларацій із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картки відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.

Вважав відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Згідно з ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці від 05.05.2023 №UA204000/2023/000048/2.

20 лютого 2023 року між китайською фірмою "JIANGUIN NEWWAY PLASTICS Co.LTD" (як Продавцем) та ТОВ "Прем`єр Декор" (як Покупцем), було укладено зовнішньоекономічний контракт №2/02 (далі - Контракт).

Предметом Договору згідно пункту 1.1.1.1 є передача Продавцем у власність Покупця, а останнім прийняття та оплата на умовах договору товару, з метою його подальшої поставки та реалізації на території України. Найменування, кількість та загальна вартість товару визначаються у Специфікаціях та/або Рахунках-фактурах (інвойсах) до Контракту. Згідно розділу 2 Контракту ціни на товар встановлюються на умовах Інкотермс 2010 (п.4.1 Контракту FOB, КНР). Сторони погодили, що ціни на товар встановлюються в доларах США і містять в собі вартість пакування, маркування, завантаження і закріплення на транспортному засобі. Відповідно до Розділу 3 Контракту Покупцем здійснюється 100% оплата за товар до його відвантаження. Згідно п.4.10 Контракту до оригіналу товаротранспортної накладної повинні додаватись наступні документи: рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист, сертифікат походження та копія експортної декларації.

В рамках даного Договору Постачальником було поставлено Покупцеві товар №1 "Покриття для підлоги в рулонах" та товар №2"Брудозахисні килимки" за заявленою митною вартістю за ціною договору 37775,81 дол. США. 23.02.2023 року за платіжним дорученням №3 ТОВ "Прем`єр Декор" сплачено 37751,06 дол. США на рахунок Продавця через "Райффайзен Банк Аваль" із вказанням призначення платежу "проформа-інвойс №21NW4180R1 від 21.02.2023, контракт №2/02 від 20.02.2023".

13.03.2023 згідно експортної митної декларації №223120230000791621 та коносаменту (Bill of landing) №ZHWE23030088 від 16.03.2023товар був відправлений Продавцем Покупцеві вантажними контейнерами з порту Шанхай судном Maersk Cardiff/311W.

Даний вантаж надійшов на адресу ТОВ "Прем`єр Декор" на підставі наступних товаротранспортних та комерційних документів: митна декларація країни відправлення №223120230000791621 від 13.03.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) №2/02 від 20.02.2023, рахунки-проформи №21NW4180R1 від 21.02.2023, №21NW4180R2 від 28.02.2023, фактуру-фактуру (інвойс) №21NW4180R1 від 23.02.2023, пакувальний лист №21NW4180R1 від 23.02.2023, коносамент (Bill of landing) №ZHWE23030088 від 16.03.2023, автотранспортна накладна CMR б/н від 26.04.2023, банківські платіжні документи про оплату №3 від 23.02.2023 та №4 від 28.02.2023, договір щодо перевезення автомобільним транспортом №210 від 17.04.2023, рахунок-фактуру на транспортні послуги №219 від 26.04.2023, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №01/02/2023 від 01.02.2023, разовий договір-замовлення про надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні №798 від 18.04.2023, довідку про транспортні витрати №219 від 26.04.2023 тощо.

Наявні товаротранспортні, комерційні та митні документи країни відправлення даної партії вантажу надало ТОВ "Прем`єр Декор" підстави визначити митну вартість даного товару за першим методом визначення митної вартості, тобто за ціною угоди (ст. 58 Митного кодексу України (далі також - МК України).

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, згідно протоколу обробки електронного документа №62 від 04.05.2023 о 12:57:51 год. посадовою особою Рівненської митниці вказано на виявлення ряду неточностей, а саме вказано що декларантом надано копію рахунку-проформи №21NW4180R1 від 21.02.2023 при зазначенні в платіжному дорученні №3 від 23.02.2023 реквізитів рахунку-проформи №21NW4180RІ від 21.02.2023; також вказано на відсутність заявки про надання транспортних послуг до вказаної поставки, що кореспондуючись із умовами поставки та відсутністю точного географічного пункту виконання комерційних умов поставки може свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі стосовно складових митної вартості.

Згідно даних досліджених судом протоколів обробки, сформованих посадовою особою митниці, ще до надання декларантом будь-яких додаткових документів його одразу, 04.05.2023, із різницею у 4 хвилини о 13:01:50 год., було повідомлено про неможливість визнання митної вартості товарів за першим методом та вказано на наявність цінової інформації про вартість товару №2, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, аніж заявлено декларантом, за МД від 08.04.2023 №UA100230/2022/604885.

Листом №1 від 05.05.2023 декларантом повідомлено, що документи які підтверджують вартість товару вже долучені ним до митної декларації, а також додатково надано висновок ДЗІ №113 від 04.05.2023, листи відправника товару б/н від 04.05.2023, від 20.02.2023, прайс-лист виробника б/н від 23.02.2023. Повідомлено про відсутність інших документів.

Відповідно до змісту листів відправника товару від 04.05.2023 б/н та від 20.02.2023 б/н зазначено, що ціни, вказані у рахунка-фактурах, є договірними та відображають собівартість, що дозволяє їй бути в межах кошторису виробника, за поточних ринкових умов і цін на сировину та енергію, ресурси. Зазначено, що враховуючи складну військово-економічну ситуацію в Україні Продавець надав ексклюзивну знижку 20% на умовах 100% передоплати.

Вказані документи, на думку митного органу, не спростовували наявних неточностей, відповідно 05.05.2023 митницею було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000048/2 за шостим (резервним) методом та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA20400/2023/00068.

Статтею 55 МК України визначено, що у разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів, декларант або уповноважена ним особа має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Відповідно до приписів статті 55 МК України, за митною декларацією №23UA204020017847U3 від 05.05.2023 року товар випущений у вільний обіг.

При цьому, судом досліджено зміст зовнішньоекономічного контракту №2/02 від 20 лютого 2023 року між відправником товару - китайською фірмою "JIANGUIN NEWWAY PLASTICS Co.LTD" (як Продавцем) та ТОВ "Прем`єр Декор" як Покупцем, та товаросупровідні документи, в результаті чого суд дійшов висновку, що позивачем були виконані контрактні зобов`язання, здійснено 100% передоплату за товар, що дало змогу скористатись запропонованою Продавцем знижкою. Суд також погоджується, що контрактні умови поставки FОВ згідно міжнародних правил Інкотермс Free On Board, абоФранко борт (… назва порту відвантаження)означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Вказане відображено у Контракті №2/02 від 20.02.2023 та повністю виконано Продавцем, відповідно пункт завантаження на території Китаю не впливав на ціну товару, оскільки такі витрати згідно умов поставки та умов договору ніс Продавець і вони включені в ціну для Покупця первинно.

Аналогічно, щодо відмінності в реквізитах наданого до митного оформлення рахунку-проформи №21NW4180R1 від 21.02.2023 та його ж зазначення в платіжному дорученні №3 від 23.02.2023 - №21NW4180RІ від 21.02.2023, суд погоджується із твердженням Позивача про те, що зміст платіжного доручення формується працівником банку, без впливу представників Покупця. Ймовірно допущена технічна помилка банківським працівником у зазначенні літери І замість цифри 1 не може впливати на оплачену вартість товару, оскільки решта реквізитів контракт, сума, що підлягала оплаті, реквізити одержувача (бенефіціара) тощо співпадають.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що єдиною підставою для коригування митної вартості за даним рішенням є наявність у митного органу інформації про митне оформлення за вищою ціною, аніж заявлено декларантом, за митною декларацією від 08.04.2023 №UA100230/2022/604885, що відповідно до Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 р. №2 саме по собі не може бути підставою для витребування додаткових документів та коригування вартості.

Щодо рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці від 08.05.2023 №UA204000/2023/000050/2.

20 лютого 2023 року між китайською фірмою "JIANGUIN NEWWAY PLASTICS Co.LTD" (як Продавцем) та ТОВ "Прем`єр Декор" (як Покупцем) укладено зовнішньоекономічний контракт №2/02 (далі - Контракт).

Предметом Договору згідно пункту 1.1.1.1 є передача Продавцем у власність Покупця, а останнім прийняття та оплата на умовах договору товару, з метою його подальшої поставки та реалізації на території України. Найменування, кількість та загальна вартість товару визначаються у Специфікаціях та/або Рахунках-фактурах (інвойсах) до Контракту. Згідно розділу 2 Контракту ціни на товар встановлюються на умовах Інкотермс 2010 (п.4.1 Контракту FOB, КНР). Сторони погодили, що ціни на товар встановлюються в доларах США і містять в собі вартість пакування, маркування, завантаження і закріплення на транспортному засобі. Відповідно до Розділу 3 Контракту Покупцем здійснюється 100% оплата за товар до його відвантаження. Згідно п.4.10 Контракту до оригіналу товаротранспортної накладної повинні додаватись наступні документи: рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист, сертифікат походження та копія експортної декларації.

В рамках даного Договору Постачальником було поставлено Покупцеві товар №1 "Покриття для підлоги в рулонах" та товар №2 "Брудозахисні килимки" за заявленою митною вартістю за ціною договору 40013,07 дол. США. 28.02.2023 року за платіжним дорученням №4 ТОВ "Прем`єр Декор" сплачено 40422,46 дол. США на рахунок Продавця через "Райффайзен Банк Аваль" із зазначенням призначення платежу "проформа-інвойс №21NW4180R2 від 28.02.2023, контракт №2/02 від 20.02.2023".

13.03.2023 згідно експортної митної декларації №223120230000791622 та коносаменту (Bill of landing) №ZHWE23030101 від 16.03.2023 товар був відправлений Продавцем Покупцеві вантажними контейнерами з порту Шанхай тим самим судном, що і перша поставка - Maersk Cardiff/311W.

При прибутті до України декларантом, з метою митного оформлення товару за ціною договору, до митної декларації були долучені: митна декларація країни відправлення №223120230000791622 від 13.03.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) №2/02 від 20.02.2023, рахунки-проформи №21NW4180R2 від 28.02.2023, рахунок-фактуру (інвойс) №21NW4180R2 від 28.02.2023, коносамент (Bill of landing) №ZHWE23030101 від 16.03.2023, автотранспортна накладна CMR б/н від 28.04.2023, банківські платіжні документи про оплату №3 від 23.02.2023 та №4 від 28.02.2023, договір №0411-22/022 від 04.11.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом, разовий договір-замовлення про надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні №707 від 26.04.2023, договір №01/02/2023 від 01.02.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування, рахунок на оплату транспортних послуг №359 від 27.04.2023, довідка про транспортні витрати №02 від 27.04.2023 тощо.

Наявні товаротранспортні, комерційні та митні документи країни відправлення даної партії вантажу надало ТОВ "Прем`єр Декор" підстави визначити митну вартість даного товару за першим методом визначення митної вартості, тобто за ціною угоди (ст. 58 МК України).

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення посадовою особою Рівненської митниці було вказано на виявлення ряду неточностей, а саме: аналогічно першій поставці вказано на відсутність заявки про надання транспортних послуг до вказаної поставки, що кореспондуючись із умовами поставки та відсутністю точного географічного пункту виконання комерційних умов поставки може свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі стосовно складових митної вартості та зазначено, що у рахунку на оплату транспортних витрат від 27.04.2023 №359 наявні відомості про експедиційні послуги лише на території України.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що умови поставки FОВ передбачають що пункт завантаження на території Китаю не вплинули на ціну товару, оскільки такі витрати згідно умов поставки та умов договору ніс Продавець і вони включені в ціну для Покупця первинно. Аналогічно, транспорті документи дозволяють прослідкувати маршрут та вартість перевезення, не містять розбіжностей, ознак підробки тощо, вартість доставки за даною митною декларацією маршрутом, аналогічним попередній поставці, є навіть на 24858 грн. вищою.

Водночас, відповідачем винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2023/000050/2 від 08.05.2023 року на підставі наявної у митниці інформації про митні оформлення за ціною вищою, аніж заявлено декларантом, за митною декларацією від 08.04.2022 №UA100230/2022/604885.

Надаючи правову оцінку та вирішуючи даний спір по суті, виходить із наступного.

Згідно із ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування з моменту отримання митним - органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються Митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка через базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (ч. 5 ст. 58 МК України).

Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість 3 операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до Митного кодексу.

Згідно із ч.2 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на - митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У силу положень частини п`ятої ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої ст. 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у глав 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

На переконання суду, аналіз положень статті 53, частин першої, другої та п`ятої статті 54, статті 58 МК України дає підстави для висновку, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України та у випадках, встановлених цим Кодексом (якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни) письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

В якості підстав для коригування митної вартості митним органом вказано те, що документи, які подані для підтвердження митної вартості документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять неточності, які на думку суду спростовані наявними у справі документами, які подавались до митного оформлення.

Водночас, суд вважає, що якщо позивачем в рамках одного зовнішньо економічного контракту, за тотожнім комплектом документів, одним морським судном, привезено два контейнери із тотожнім товаром (сумарно чотири товарні позиції за двома митними деклараціями ("покриття для підлоги в рулонах" та "брудозахисні килимки"), а відповідачем визнано митну вартість товару №1 за першою поставкою (контейнер №1) та скориговано митну вартість аналогічного товару №1 у другому контейнері та митну вартість товару №2 у обох контейнерах, то вказане свідчить про безпідставність здійсненого коригування.

Якщо митному органу вистачило документів та відомостей, жоден із них не викликав сумнівів та не вважався неповним або неточним для визнання митної вартості товару №1 у першому контейнері, то і для підтвердження митної вартості за трьома іншими позиціями, які надійшли аналогічним чином за аналогічними документами, документів та відомостей було достатньо.

Відповідно, суд критично ставиться до твердження митного органу про неналежність або недостатність поданого комплекту документів для підтвердження митної вартості за обома поставками. Аналогічно суд вважає, що вимога митниці про необхідність надання додаткових документів не ґрунтується на нормах чинного законодавства України, оскільки така вимога може мати місце у випадку, якщо подані документи містять розбіжності, неточності, не дозволяють прослідкувати формування вартості товару та його оплати. Доказів наявності таких розбіжностей, неточностей тощо, суб`єктом владних повноважень всупереч приписам статті 74 КАС України при розгляді даної справи не надано.

Суд зазначає, що згідно приписів МК України, повідомляючи декларанта про необхідність надати додаткові документи, митний орган має обґрунтувати свої вимоги щодо їх надання. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. При цьому, митний орган повинен витребувати ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Законом чітко встановлено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів та відмова у митному оформленні за заявленою декларантом митною вартістю товарів, а саме, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. Сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числове визначення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що єдиною фактичною підставою для здійснення коригування митної вартості лишається наявність у митниці цінової інформації, відмінної від заявленої декларантом.

Таким чином, на підставі досліджених матеріалів справи у їх сукупності суд вважає, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи.

У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування митним органом митної вартості за спірними поставками.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однозначно трактував цю норму ще Вищий адміністративний суд України, яким зазнаалось, що митниця має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними. До подібних висновків прийшов ВАСУ у своїх постановах від 20.06.2017 по справі №814/2068/15, від 12.07.2017 - по справі №815/6984/15, від 05.04.2017 - по справі №804/1642/15.

Крім того, у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 р. за №2 "Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року)" вказано, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено,сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.

Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044, від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.

Суд вважає, що для митного оформлення митних декларацій позивача декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товари, що імпортуються.

Не зазначення митним органом у рiшенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Висновки аналогічного характеру містяться в постановах Верховного Суду від22.10.2019 у справі №804/7761/15, вiд 10.10.2019 у справі №809/1469/16 тавiд 23.10.2020 у справі №810/690/17.

Дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митними деклараціями №23UA204020017509U1 від 04.05.2022 та 23UA204020017907U2 від 05.05.2022 і коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставними та протиправними.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятих ним рішень, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Отже, вимоги позивача підлягають до задоволення повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 15803,49 грн. підлягають розподілу відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України.

Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.3-8ст.137 КАС України спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути співмірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг).

У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача чи експерта, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Як встановлено судом, послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з англійської та китайської мови на українську мову, були надані позивачу ПП "Бюро перекладів "АДВАНС".

На підтвердження отриманих послуг, суду надано рахунок №36-23 від 12.07.2023 за перекладацькі послуги у справі №460/14423/23, всього на суму 2000,00 грн.; платіжну інструкцію №5981 від 13.07.2023 на суму 2000,00 грн. із призначенням платежу: "За послуги письмового перекладу згідно рахунку 36-23 від 12.07.2023 без ПДВ".

Таким чином, витрати, пов`язані із залученням перекладача в сумі 2000,00 грн, було сплачено позивачем у повному обсязі, що підтверджено долученими до матеріалів справи документами.

Відповідачем не надано заперечень проти зазначеного позивачем розміру витрат на оплату із залучення перекладача та не наведено обґрунтування з наданням відповідних доказів на підтвердження доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами.

Відповідно, такі витрати також підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Декор" до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці від 05.05.2023 №UA204000/2023/000048/2.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Рівненської митниці від 08.05.2023 №UA204000/2023/000050/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Декор" понесені ним судові витрати по сплаті судового збору в сумі 15803,49 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Декор" понесені ним судові витрати, пов`язані із залученням перекладача, в сумі 2000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 27 липня 2023 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Прем`єр-Декор" (вул. Нагірна, буд. 1, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58001, ЄДРПОУ/РНОКПП 34519097)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя С.А. Борискін