Постанова

від 12.07.2024 по справі 460/14423/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 рокуСправа № 460/14423/23 пров. № А/857/15245/23Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Качмара В.Я.,

суддів Гудима Л.Я., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прем`єр Декор» до Рівненської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою Рівненської митниці на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року (суддя Борискін С.А., м.Рівне, повний текст складено 27 липня 2023 року), -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Прем`єр Декор» (далі ТОВ) звернулося до суду з позовом до Рівненської митниці (далі Митниця) в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 05.05.2023 №UA204000/2023/000048/2, 08.05.2023 №UA204000/2023/000050/2 (далі Рішення №№048, 050 відповідно).

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати оскаржуване рішення, та прийняти нове, яким у задоволені позову відмовити.

В доводах апеляційної скарги вказує, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а надані на вимогу митниці додаткові документи не спростували сумнівів Митниці у правильності декларування митної вартості товарів.

Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подав.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС), суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що для митного оформлення митних декларацій позивача декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товари, що імпортуються.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що 20.02.2023 між китайською фірмою «JIANGUIN NEWWAY PLASTICS Co.LTD» (як Продавцем) та ТОВ (як Покупцем), було укладено зовнішньоекономічний контракт №2/02 (далі - Контракт).

Предметом Договору згідно пункту 1.1.1.1 є передача Продавцем у власність Покупця, а останнім прийняття та оплата на умовах договору товару, з метою його подальшої поставки та реалізації на території України. Найменування, кількість та загальна вартість товару визначаються у Специфікаціях та/або Рахунках-фактурах (інвойсах) до Контракту. Згідно розділу 2 Контракту ціни на товар встановлюються на умовах Інкотермс 2010. Сторони погодили, що ціни на товар встановлюються в доларах США і містять в собі вартість пакування, маркування, завантаження і закріплення на транспортному засобі. Відповідно до Розділу 3 Контракту Покупцем здійснюється 100% оплата за товар до його відвантаження. Згідно пункту 4.10 Контракту до оригіналу товаротранспортної накладної повинні додаватись наступні документи: рахунок-фактура (інвойс), пакувальний лист, сертифікат походження та копія експортної декларації.

В рамках даного Договору Постачальником було поставлено Покупцеві товар №1 «Покриття для підлоги в рулонах» та товар №2 «Брудозахисні килимки» за заявленою митною вартістю за ціною договору 37775,81 дол. США. 23.02.2023 за платіжним дорученням №3 ТОВ сплачено 37 751,06 дол. США на рахунок Продавця через «Райффайзен Банк Аваль» із вказанням призначення платежу «проформа-інвойс №21NW4180R1 від 21.02.2023, контракт №2/02 від 20.02.2023».

13.03.2023 згідно експортної митної декларації №223120230000791621 та коносаменту (Bill of landing) №ZHWE23030088 від 16.03.2023 товар був відправлений Продавцем Покупцеві вантажними контейнерами з порту Шанхай судном Maersk Cardiff/311W.

Даний вантаж надійшов на адресу ТОВ на підставі наступних товаротранспортних та комерційних документів: митна декларація країни відправлення №223120230000791621 від 13.03.2023, Контракт, рахунки-проформи №21NW4180R1 від 21.02.2023, №21NW4180R2 від 28.02.2023, фактуру-фактуру (інвойс) №21NW4180R1 від 23.02.2023, пакувальний лист №21NW4180R1 від 23.02.2023, коносамент (Bill of landing) №ZHWE23030088 від 16.03.2023, автотранспортна накладна CMR б/н від 26.04.2023, банківські платіжні документи про оплату №3 від 23.02.2023 та №4 від 28.02.2023, договір щодо перевезення автомобільним транспортом №210 від 17.04.2023, рахунок-фактуру на транспортні послуги №219 від 26.04.2023, договір на транспортно-експедиційне обслуговування №01/02/2023 від 01.02.2023, разовий договір-замовлення про надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні №798 від 18.04.2023, довідку про транспортні витрати №219 від 26.04.2023 тощо.

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, згідно протоколу обробки електронного документа №62 від 04.05.2023 о 12:57:51 год посадовою особою Митниці вказано на виявлення ряду неточностей, а саме вказано що декларантом надано копію рахунку-проформи №21NW4180R1 від 21.02.2023 при зазначенні в платіжному дорученні №3 від 23.02.2023 реквізитів рахунку-проформи №21NW4180RІ від 21.02.2023; також вказано на відсутність заявки про надання транспортних послуг до вказаної поставки, що кореспондуючись із умовами поставки та відсутністю точного географічного пункту виконання комерційних умов поставки може свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі стосовно складових митної вартості.

Згідно даних досліджених судом протоколів обробки, сформованих посадовою особою митниці, ще до надання декларантом будь-яких додаткових документів його одразу, 04.05.2023, із різницею у 4 хвилини о 13:01:50 год, було повідомлено про неможливість визнання митної вартості товарів за першим методом та вказано на наявність цінової інформації про вартість товару №2, митне оформлення якого здійснено за митною вартістю вищою, аніж заявлено декларантом, за МД від 08.04.2023 №UA100230/2022/604885.

Листом №1 від 05.05.2023 декларантом повідомлено, що документи які підтверджують вартість товару вже долучені ним до митної декларації, а також додатково надано висновок ДЗІ №113 від 04.05.2023, листи відправника товару б/н від 04.05.2023, від 20.02.2023, прайс-лист виробника б/н від 23.02.2023. Повідомлено про відсутність інших документів.

Відповідно до змісту листів відправника товару від 04.05.2023 б/н та від 20.02.2023 б/н зазначено, що ціни, вказані у рахунка-фактурах, є договірними та відображають собівартість, що дозволяє їй бути в межах кошторису виробника, за поточних ринкових умов і цін на сировину та енергію, ресурси. Зазначено, що враховуючи складну військово-економічну ситуацію в Україні Продавець надав ексклюзивну знижку 20% на умовах 100% передоплати.

Вказані документи, на думку митного органу, не спростовували наявних неточностей, відповідно 05.05.2023 митницею було прийнято Рішення №048 за шостим (резервним) методом та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA20400/2023/00068.

Крім того, в рамках вищезгадуваного Контракту Постачальником було поставлено Покупцеві товар №1 «Покриття для підлоги в рулонах» та товар №2 «Брудозахисні килимки» за заявленою митною вартістю за ціною договору 40013,07 дол США. 28.02.2023 за платіжним дорученням №4 ТОВ " сплачено 40422,46 дол. США на рахунок Продавця через «Райффайзен Банк Аваль» із зазначенням призначення платежу «проформа-інвойс №21NW4180R2 від 28.02.2023, контракт №2/02 від 20.02.2023».

13.03.2023 згідно експортної митної декларації №223120230000791622 та коносаменту (Bill of landing) №ZHWE23030101 від 16.03.2023 товар був відправлений Продавцем Покупцеві вантажними контейнерами з порту Шанхай тим самим судном, що і перша поставка - Maersk Cardiff/311W.

При прибутті до України декларантом, з метою митного оформлення товару за ціною договору, до митної декларації були долучені: митна декларація країни відправлення №223120230000791622 від 13.03.2023, зовнішньоекономічний договір (контракт) №2/02 від 20.02.2023, рахунки-проформи №21NW4180R2 від 28.02.2023, рахунок-фактуру (інвойс) №21NW4180R2 від 28.02.2023, коносамент (Bill of landing) №ZHWE23030101 від 16.03.2023, автотранспортна накладна CMR б/н від 28.04.2023, банківські платіжні документи про оплату №3 від 23.02.2023 та №4 від 28.02.2023, договір №0411-22/022 від 04.11.2022 про надання транспортно-експедиційних послуг з організації перевезення вантажів автомобільним транспортом, разовий договір-замовлення про надання послуг з перевезення вантажу у міжнародному сполученні №707 від 26.04.2023, договір №01/02/2023 від 01.02.2023 на транспортно-експедиційне обслуговування, рахунок на оплату транспортних послуг №359 від 27.04.2023, довідка про транспортні витрати №02 від 27.04.2023 тощо.

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення посадовою особою Рівненської митниці було вказано на виявлення ряду неточностей, а саме: аналогічно першій поставці вказано на відсутність заявки про надання транспортних послуг до вказаної поставки, що кореспондуючись із умовами поставки та відсутністю точного географічного пункту виконання комерційних умов поставки може свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі стосовно складових митної вартості та зазначено, що у рахунку на оплату транспортних витрат від 27.04.2023 №359 наявні відомості про експедиційні послуги лише на території України.

Відповідачем 08.05.2023 винесено Рішення №050 на підставі наявної у митниці інформації про митні оформлення за ціною вищою, аніж заявлено декларантом, за митною декларацією від 08.04.2022 №UA100230/2022/604885.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі МК) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються Митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка через базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК).

Відповідно до статті 57 МК визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість 3 операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до Митного кодексу.

Згідно із частиною другою статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на - митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Зокрема, статтею 58 МК передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо, зокрема, щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У силу положень частини п`ятої ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 МК слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 МК якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у глав 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтею 52 МК передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини другої статті 52 МК встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК.

Відповідно до частини першої статті 54 МК контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною третьою статті 53 МК встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044, від 02.06.2022 у справі №460/2674/20.

При дослідженні поданих до суду доказів встановлено, що позивачем були виконані контрактні зобов`язання, здійснено 100% передоплату за товар, що дало змогу скористатись запропонованою Продавцем знижкою. При цьому, контрактні умови поставки FОВ згідно міжнародних правил Інкотермс Free On Board, або Франко борт (… назва порту відвантаження) означають, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. За умовами терміну FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом. Вказане відображено у Контракті та повністю виконано Продавцем, відповідно пункт завантаження на території Китаю не впливав на ціну товару, оскільки такі витрати згідно умов поставки та умов договору ніс Продавець і вони включені в ціну для Покупця первинно.

Аналогічно, щодо відмінності в реквізитах наданого до митного оформлення рахунку-проформи №21NW4180R1 від 21.02.2023 та його ж зазначення в платіжному дорученні №3 від 23.02.2023 - №21NW4180RІ від 21.02.2023, то слід погодитися із твердженнями позивача про те, що, що зміст платіжного доручення формується працівником банку, без впливу представників Покупця. Ймовірно допущена технічна помилка банківським працівником у зазначенні літери І замість цифри 1 не може впливати на оплачену вартість товару, оскільки решта реквізитів контракт, сума, що підлягала оплаті, реквізити одержувача (бенефіціара) тощо співпадають.

Судом першої інстанції вірно зауважено те, що умови поставки FОВ передбачають що пункт завантаження на території Китаю не вплинули на ціну товару, оскільки такі витрати згідно умов поставки та умов договору ніс Продавець і вони включені в ціну для Покупця первинно. Аналогічно, транспорті документи дозволяють прослідкувати маршрут та вартість перевезення, не містять розбіжностей, ознак підробки тощо.

Водночас, згідно вищенаведеного, апеляційний суд погоджується з тим, що для митного оформлення митних декларацій позивача декларантом були надані всі наявні у нього документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товари, що імпортуються.

Не зазначення митним органом у рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми, чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості товарів.

Висновки аналогічного характеру містяться в постановах Верховного Суду від22.10.2019 у справі №804/7761/15, вiд 10.10.2019 у справі №809/1469/16 тавiд 23.10.2020 у справі №810/690/17.

У сукупності викладеного, можна дійти висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не обґрунтував правомірності прийнятих ним рішень, а позивач довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Таким чином, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення суд першої інстанцій, правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Рівненської митниці залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року без змін.Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС.

Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді Л. Я. Гудим С. М. Кузьмич