Постанова

від 06.07.2023 по справі 370/3030/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 370/3030/21

Апеляційне провадження №22-ц/824/5261/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2023 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Михайлюк Ю.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» на рішення Макарівського районного суду Київської області від 23 листопада 2022 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Васьківська Вікторія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Корольов Вадим Вячеславович, ОСОБА_3 , про визнання договорів дарування недійсними та скасування державної реєстрації права власності,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання договорів дарування недійсними та скасування державної реєстрації права власності.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 21.12.2006 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», процесуальним правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений кредитний договір № ML-009/916/2006. Згідно з умовами кредитного договору, банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 200 000, 00 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 21.12.2006 року було укладено договір поруки № SR-009/916/2006 між ЗAT «ОТП Банк», правонаступником якого є AT «ОТП Банк», процесуальним правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 .

За умовами договору поруки, ОСОБА_1 зобов`язалась відповідати в повному обсязі по борговим зобов`язанням ОСОБА_3 , що виникають з умов кредитного договору.

29.06.2010 року між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, згідно якого ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21.12.2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21.12.2006 року.

Таким чином, до ТОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржників за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21.12.2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21.12.2006 року.

Оскільки, зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по кредитному договору належним чином не виконувались, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів спочатку до Деснянського районного суду м. Києва, а згодом до Печерського районного суду м. Києва з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.

28.02.2012 р. Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 2-4730/11 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» залишок заборгованості за кредитом у сумі 197 363,58 доларів США, що еквівалентно 1 573 145,62 гривень, суму несплачених відсотків за користування кредитом в розмірі 26 928,62 доларів США, що еквівалентно 214 642,64 гривень, пеню за прострочення виконання зобов`язань в сумі 2 847 643,64 гривень, судові витрати в сумі 1 820,00 гривень.

Із змісту рішення суду вбачається, що досудова вимога про погашення заборгованості за кредитним договором була вручена особисто 23.10.2009 р. представнику відповідачів - ОСОБА_4 , а також встановлено те, що позичальником сплачувався кредит та відсотки за користування ним в 2008-2010 рр. нерегулярно, а в подальшому взагалі припинено сплату коштів. В подальшому на виконання рішення суду було отримано виконавчий лист.

На сьогодні, на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. перебуває виконавче провадження № НОМЕР_3 від 29.04.2021 року, яке відкрито на підставі виконавчого листа № 2-4730/11, виданого 22.08.2012 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 197 363,58 доларів США, що еквівалентно 1 573 145,62 гривень, суму несплачених відсотків за користування кредитом з розмірі 26 928,62 доларів США, що еквівалентно 214 642,64 гривень, пеню за прострочення виконання зобов`язань в сумі 2 847 643,64 гривень, судові витрати в сумі 1 820,00 гривень.

24.11.2021 р. від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. було отримано лист за вих. № 2341 від 17.11.2021 р., яким повідомлено стягувача про відчуження боржницею належного їй нерухомого майна, а саме:

- земельної ділянки № 3222782602:001:0146, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Березівка;

- домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Із наданих копій документів встановлено, що відчуження вищезазначеного майна відбулось шляхом укладення 30.03.2011 р. договорів дарування № 436 та № 439, посвідчених НКМНО Васьківською В.С. на користь ОСОБА_6 , яка є матір`ю відповідача.

Позивач ТОВ «ОТП Факторинг Україна» вважає, що ОСОБА_1 здійснила відчуження, а ОСОБА_2 набула у власність вказане вище нерухоме майно, виключно з подальшою метою та умислом ухилення від виконання зобов`язання за рішенням суду щодо стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відчужуючи нерухоме майно на користь іншої особи маючи відомості про невиконані боргові зобов`язання (після особистого отримання досудової вимоги про погашення заборгованості) та відкритого судового провадження у справі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_1 безумовно передбачала негативні для себе наслідки внаслідок примусового виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, зокрема, шляхом примусового продажу вказаного вище нерухомого майна в порядку Закону України «Про виконавче провадження», а отже оспорюваний правочин за своєю правовою природою позивач вважає безумовно фіктивним.

У зв`язку з викладеним просив суд:

- визнати недійсними договір дарування домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 30.03.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва, Васьківською В.С., зареєстрований в реєстрі під № 439 та договір дарування земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Березівка, кадастровий номер 3222782602:02:001:0146, посвідчений 30.03.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва, Васьківською В.С., зареєстрований в реєстрі під № 436;

- в порядку застосування наслідків недійсності правочину скасувати державну реєстрацію права власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , проведену на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва, Васьківською В.С., зареєстрованого в реєстрі під № 439 та державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Березівка, кадастровий номер 3222782602:02:001:0146, проведену на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу м. Києва, Васьківською В.С., зареєстрованого в реєстрі під № 436;

- стягнути з відповідачів на користь позивача понесені судові витрати.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 23 листопада 2022 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, позивач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов задовольнити.

23.05.2023 року до Київського апеляційного суду від відповідачів надійшла заява про поновлення процесуального строку на надання відзиву та відзив на апеляційну скаргу.

25.05.2023 року на електронну та 25.05.2023, 29.05.2023 року на поштову адресу Київського апеляційного суду від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Корольова Вадима Вячеславовича надійшли письмові пояснення, в яких приватний виконавець просив проводити розгляд справи без його участі.

20.06.2023 року до Київського апеляційного суду від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Васьківської В.С. надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 21.12.2006 року між ОСОБА_3 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є АТ «ОТП Банк», процесуальним правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» був укладений кредитний договір № ML-009/916/2006.

Згідно з умовами кредитного договору банк надав ОСОБА_3 кредит в сумі 200 000, 00 доларів США.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 21.12.2006 року було укладено договір поруки № SR-009/916/2006 між ЗAT «ОТП Банк», правонаступником якого є AT «ОТП Банк», процесуальним правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ОСОБА_1 .

За умовами договору поруки, ОСОБА_1 зобов`язалась відповідати в повному обсязі по борговим зобов`язанням ОСОБА_3 , що виникають з умов Кредитного договору.

29.06.2010 року між публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» та товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю.

Згідно вищевказаного договору публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло право вимоги за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21.12.2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21.12.2006 року. Таким чином, до товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржників за кредитним договором № ML-009/916/2006 від 21.12.2006 року та договором поруки № SR-009/916/2006 від 21.12.2006 року.

В порядку досудового вирішення спору, позивач 28.09.2009 року звертався до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з вимогами про погашення заборгованості за кредитним договором №ML-009/916/2006 від 21.12.2006 року.

Оскільки, зобов`язання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по Кредитному договору належним чином не виконувались, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав та інтересів до з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.

28.02.2012 р. Печерським районним судом м. Києва ухвалено рішення у цивільній справі № 2-4730/11 за позовом ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким позовні вимоги задоволено, стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» залишок заборгованості за кредитом у сумі 197 363,58 доларів США, що еквівалентно 1 573 145,62 гривень, суму несплачених відсотків за користування кредитом в розмірі 26 928,62 доларів США, що еквівалентно 214 642,64 гривень, пеню за прострочення виконання зобов`язань в сумі 2 847 643,64 гривень, судові витрати в сумі 1 820,00 гривень.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. від 29.04.2021 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_3 від 29.04.2021 року, на підставі виконавчого листа № 2-4730/11, виданого 22.08.2012 року Печерським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» залишку заборгованості у сумі 197 363,58 доларів США, що еквівалентно 1 573 145,62 гривень, суму несплачених відсотків за користування кредитом з розмірі 26 928,62 доларів США, що еквівалентно 214 642,64 гривень, пеню за прострочення виконання зобов`язань в сумі 2 847 643,64 гривень, судові витрати в сумі 1 820,00 гривень, а всього 4 637 251,90 грн.

24.11.2021 р. позивачем від приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В.В. було отримано лист за вих. № 2341 від 17.11.2021 р., яким повідомлено стягувача про відчуження боржницею належного їй нерухомого майна, а саме:

- земельної ділянки № 3222782602:001:0146, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Березівка;

- домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .

Відчуження вищезазначеного майна відбулось шляхом укладення 30.03.2011 р. договорів дарування № 436 та № 439, посвідчених НКМНО Васьківською В.С. на користь ОСОБА_6 .

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем було пропущено строк позовної давності.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

В ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено обґрунтованість позиції позивача щодо наявності підстав для визнання оскаржуваного договору недійсним як фраудаторного правочину та застосування наслідків недійсності такого правочину. В той же час суд першої інстанції прийшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову на тій підставі, що з його точки зору позивачем було пропущено строк позовної давності, який суд обраховував з дати укладення оскаржуваного правочину.

Відповідно до положень ч. 1 ст.. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За таких умов, позиція суду стосовно початку перебігу позовної давності від дати укладення правочину може вважатися належною лише для сторін такого правочину, оскільки їм відомо про укладення договору та його умови. По відношенню до третіх осіб строк позовної давності має обраховуватися з часу, коли така особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення таким договором своїх прав.

Позивач стверджував про те, що вперше про відчуження відповідачем належного їй майна він дізнався з листа приватного виконавця від 17.11.2021 року. Враховуючи, що позивач не є стороною правочину, а обставини справи не містять доказів того, що він дізнався або мав дізнатися про оскаржуваний договір до зазначеної ним дати, саме з вказаної дати з точки зору колегії суддів апеляційного суду має обраховуватися початок перебігу строку позовної давності. Зазначене кореспондується й з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21.09.2022 року у справі №638/16768/19.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом у грудні 2021 року, колегія суддів апеляційного суду констатує, що ним не було пропущено строк позовної давності при зверненні до суду із даним позовом.

Як вже було зазначено вище, в ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено факт укладення оскаржуваного правочину з метою уникнення відповідальності за кредитним зобов`язанням шляхом виведення майна з-під можливості звернення стягнення на нього.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін при здійсненні цивільного судочинства.

У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідач не оскаржував рішення суду першої інстанції, відтак фактично погодився з ним. За таких умов, встановивши неналежність позиції суду першої інстанції щодо застосування строків позовної давності, апеляційний суд констатує неоскарження жодним учасником справи висновку суду про фраудаторність оскаржуваного правочину.

Чинним процесуальним законодавством України передбачено можливість апеляційного суду вийти за межі доводів апеляційної скарги. В той же час такі підстави чітко регламентовані законом, і у даному випадку відсутні.

В ході розгляду справи суд встановив факт відчуження майна після пред`явлення вимог про дострокове повернення кредиту у 2009 році, відчуження майна за безоплатним договором близькому родичу, досягнення в результаті цього такого стану, коли у боржника відсутнє майно, достатнє для погашення заборгованості. В суді апеляційної інстанції представник відповідачів підтверджував факт наявності значної суми заборгованості, що залишилась непогашеною, та відсутність у боржника на даний час майна, достатнього для погашення такої заборгованості. Підтверджується зазначене і наявним у матеріалах справи листом приватного виконавця щодо стану виконання рішення суду, а також витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майн щодо суб`єкта.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про необхідність задоволення вимоги про визнання оскаржуваного правочину недійсним та застосування наслідків недійсності такого правочину відповідно до вимог ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно положень ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд апеляційної інстанції задовольняє позовні вимоги, такі судові витрати необхідно покласти на відповідачів. Тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі по 9 080, 00 грн. з кожного.

У відповідності до положень ст. 376 ЦПК України підставами для зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» задовольнити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 23 листопада 2022 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Визнати недійсними договір дарування домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 30.03.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва, Васьківською В.С., зареєстрований в реєстрі під № 439 та договір дарування земельної ділянки, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Березівка, кадастровий номер 3222782602:02:001:0146, посвідчений 30.03.2011 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва, Васьківською В.С., зареєстрований в реєстрі під № 436.

Скасувати державну реєстрацію права власності на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , проведену на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу м. Києва, Васьківською В.С., зареєстрованого в реєстрі під № 439 та державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Макарівський район, с. Березівка, кадастровий номер 3222782602:02:001:0146, проведену на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального кругу м. Києва, Васьківською В.С., зареєстрованого в реєстрі під № 436.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д, код ЄДРПОУ 36789421) по 9 080 (дев`ять тисяч вісімдесят) гривень 00 коп. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько