Рішення

від 24.07.2023 по справі 904/404/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2023м. ДніпроСправа № 904/404/23

За первісним позовом Приватного підприємства "Полімер-Гарант", с. Циркуни, Харківська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос", м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 399 036,98 грн., інфляційної складової у розмірі 28 331,63 грн., пені у розмірі 73 023,77 грн., 3% річних у розмірі 6362,73 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Полімер-Гарант", с. Циркуни, Харківська область

про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Стрюк О.В.

Представники:

від позивача: Бондаренко Я.С., ордер №1105407 від 12.01.23, том.1, а.с. 13

від відповідача: Чеснова Н.В., довіреність №21/03/23 від 21.03.2023, том 2, а.с. 182

від відповідача: Кирильчук О.А., наказ від 06.10.21, том 2, а.с. 105, керівник

РУХ СПРАВИ.

Приватне підприємство "Полімер-Гарант" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 399 036,98 грн., інфляційної складової у розмірі 28 331,63 грн., пені у розмірі 73 023,77 грн., 3% річних у розмірі 6 362,73 грн.

Ухвалою суду від 24.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/404/23 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

На адресу суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" до Приватного підприємства "Полімер-Гарант" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови 29.12.2022 від договору № 0119/2022 від 09.01.2022.

Ухвалою суду від 08.03.2023 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" № 02/03/23 від 02.03.2023 залишено без руху.

Ухвалою суду від 21.03.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" до Приватного підприємства "Полімер-Гарант" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови 29.12.2022 від договору № 0119/2022 від 09.01.2022 до спільного розгляду з первісним позовом та об`єднано їх в одне провадження. Призначено підготовче засідання на 12.04.2023.

Ухвалою суду від 21.03.2023 справу № 904/404/23 ухвалено розглядати в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 12.04.2023.

В підготовчому засіданні від 12.04.2023 оголошено перерву до 08.05.2023.

В підготовчому засіданні від 12.04.2023 оголошено перерву до 22.05.2023.

Протокольною ухвалою від 22.05.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання №16/05/23відповідача за первісним позовом про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 22.05.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання № 16-2/05/23 відповідача за первісним позовом про витребування доказів.

Протокольною ухвалою від 22.05.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про призначення судової експертизи.

Протокольною ухвалою від 22.05.2023 судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про виклик свідка.

В підготовчому засіданні від 22.05.2023 оголошено перерву до 07.06.2023.

Заявою від 02.06.2023 позивач за зустрічним позовом змінив предмет позову. Наразі предметом зустрічного позову є визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору в порядку ч. 2 ст. 849 ЦК України, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" та Приватним підприємством "Полімер-Гарант" 09.01.2022 № 0119/2022, з її скасуванням в частині вимоги про повернення грошових коштів у розмірі 399 036,97 грн., що вчинений Приватним підприємством "Полімер-Гарант" у формі листа від 29.12.2022 № 29/12/22-1.

Протокольною ухвалою від 07.06.2023 судом відхилено заперечення відповідача за первісним позовом про відмову позивачу у долученні до матеріалів справи додаткових доказів.

Ухвалою суду від 07.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 11.07.2023.

В судовому засіданні від 11.07.2023 оголошено перерву до 07.06.2023.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА (ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ).

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод технологічного оснащення Утьос (надалі виконавець) та Приватним підприємством Полімер-Гарант (надалі замовник) був підписаний договір № 0119/2022 від 09.01.2022 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що замовник доручає і зобов`язується оплатити, а виконавець зобов`язується виготовити і поставити комплект технологічного оснащення КД 1541 00 000 СБ на виріб Кришка 500мл КД № 1541 00 001.ОЕ, (надалі - товар), відповідно до вимог цього договору.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору, товар, що поставляється, повинен відповідати технічній документації (конструкторській документації), наданій замовником і узгодженій виконавцем.

Якість товару має відповідати всім характеристикам, зазначеним у технічній документації (конструкторської документації), узгодженої виконавцем, а також з умовами цього договору.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору, ціна договору встановлюється в гривнях і становить 1 330 123,24 грн. (з ПДВ). Ціна за цим договором остаточна і зміні не підлягає.

В ціну договору також включена вартість упаковки, маркування і змін до проектно-конструкторської документації.

За твердженням позивача, на виконання умов договору між сторонами були підписані специфікація № 1, у якій визначено найменування товару, його кількість і вартість, а також було погоджено план графік виконання робіт та конструкторську документацію (том 1 а.с. 21 81).

Позивач зазначив, що платіжним дорученням № 621 від 12.01.2022 ним було перераховано на рахунок підрядника грошові кошти у розмірі 399 036,97 грн. Відповідачем, в свою чергу, з огляду на положення п. 3.1 договору, мало бути виготовлено та поставлено позивачу товар у строк до 20.06.2022.

Позивачем вказано, що ним направлялись на адресу відповідача листи від 01.12.2022 №01/12/22-1 та від 29.12.2022 № 29/12/22-1. Зокрема, у листі від 29.12.2022 № 29/12/22-1 позивач відмовився від договору № 0119/2022 від 09.01.2022 на підставі ст. 849 ЦК України та просив відповідача повернути грошові кошти у розмірі 399 036,97 грн. протягом 10 календарних днів від дня отримання цього листа.

Однак, відповідач, за твердженням відповідача, порушив свої зобов`язання за договором, не поставив позивачу товар, суму передоплати не повернув. Що і стало причиною виникнення спору.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА (ЗА ПЕРВІСНИМ ПОЗОВОМ).

Відповідач за первісним позовом заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач зазначив, що твердження позивача про отримання/узгодження відповідачем технічної (конструкторської) документації не підтверджено належними та допустимими доказами.

Так, на думку відповідача, твердження позивача про передачу відповідачу технічної (конструкторської) документації у період з 10.12.2021 по 31.12.2021, тобто до фактичного підписання самого договору, спростовується відсутністю відповідної відмітки, проставлення якої передбачено сторонами в Плані графіку виконання робіт (додаток № 2).

Відповідач наполягає на тому, що зазначення в Плані графіку терміну виконання робіт з 10.12.2021 по 31.12.2021 виникло внаслідок технічної помилки. Станом на момент укладання спірного договору конструкторська документація на виріб «Контейнер 500 мл» була в розробці.

Відповідач вказав, що додаток № 3, долучений до матеріалів позову, не містить жодних відомостей про факт, а також конкретну дату вручення відповідачу. Так само як не містить інформації про її прийняття до фактичного виконання. Крім того, креслення не містять жодних обов`язкових реквізитів, підписів осіб, що свідчать про приймання передачу конструкторської документації та узгодження її відповідачем.

Виконавцем зазначено, що ним не виставлявся замовнику рахунок на оплату авансового платежу у розмірі 399 036,98 грн. Проте, така сума була сплачена замовником за усною домовленістю сторін. Виконавцем, в свою чергу, з метою вироблення спірної продукції були замовлені матеріали та комплектуючі на суму 71 132,76 грн., здійснено заходи щодо підготовки виробництва та виконано чернову обробку деяких деталей прес-форми на загальну суму 323 851,90 грн.

Відповідач наполягає на тому, що у зв`язку з введенням воєнного стану на усій території України, роботи за спірним договором були призупинені на невизначений час з 17.03.2022. Таке зупинення було здійснено шляхом направлення замовником електронного листа від 17.03.2022. При цьому, повідомлень замовника про поновлення дії договору виконавець не отримував.

Відповідач вважає, що грошові кошти у розмірі 399 036,98 грн. не є безпідставно набутими, адже були сплачені на виконання чинного договору. Крім того, виконавцю мають бути компенсовані понесені ним збитки, пов`язані з частковим виготовленням спірного товару.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА (ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ).

Позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод технологічного оснащення Утьос (надалі виконавець) та Приватним підприємством Полімер-Гарант (надалі замовник) був підписаний договір № 0119/2022 від 09.01.2022 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що замовник доручає і зобов`язується оплатити, а виконавець зобов`язується виготовити і поставити комплект технологічного оснащення КД 1541 00 000 СБ на виріб Кришка 500мл КД № 1541 00 001.ОЕ, (надалі - товар), відповідно до вимог цього договору.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору, товар, що поставляється, повинен відповідати технічній документації (конструкторській документації), наданій замовником і узгодженій виконавцем.

Якість товару має відповідати всім характеристикам, зазначеним у технічній документації (конструкторської документації), узгодженої виконавцем, а також з умовами цього договору.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору, ціна договору встановлюється в гривнях і становить 1 330 123,24 грн. (з ПДВ). Ціна за цим договором остаточна і зміні не підлягає.

В ціну договору також включена вартість упаковки, маркування і змін до проектно-конструкторської документації.

За твердженням позивача, на виконання умов договору між сторонами були підписані специфікація № 1, у якій визначено найменування товару, його кількість і вартість.

Позивач вказав, що отримав лист замовника від 29.12.2022 № 29/12/22-1, у якому останній відмовився від договору № 0119/2022 від 09.01.2022 на підставі ст. 849 ЦК України та просив відповідача повернути грошові кошти у розмірі 399 036,97 грн. протягом 10 календарних днів від дня отримання цього листа.

Позивач вважає, що така відмова суперечить вимогам чинного законодавства, адже сторонами не погоджувалась конструкторська документація за договором підряду № 0119/2022 від 09.01.2022. При цьому, саме замовник мав надати підряднику таку документацію з метою початку виконання робіт.

Крім того, позивач зазначив, що у зв`язку з введенням воєнного стану на усій території України, роботи за спірним договором були призупинені на невизначений час з 17.03.2022. Таке зупинення було здійснено шляхом направлення замовником електронного листа від 17.03.2022. При цьому, повідомлень замовника про поновлення дії договору виконавець не отримував.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА (ЗА ЗУСТРІЧНИМ ПОЗОВОМ).

Відповідач за зустрічним позовом надав до суду відзив на зустрічний позов, у кому заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач наполягає на тому, що виконавець отримав передоплату, разом з цим, не здійснив поставку спірного товару.

За твердженням замовника, він, 01.12.2022 звернувся до виконавця з претензією № 01/12/22-1 про усунення порушень його прав. У відповідь виконавець листом від 16.12.2022 № 16/12/22-1 повідомив, що з метою розгляду претензії по суті, замовнику необхідно надати копії первинних документів (договір, докази оплати, докази надання технічної документації).

Відповідач зазначив, що, за приписами ч. 4 ст. 222 ГК України, документи, які є у другої сторони, можуть не додаватися до претензій. За таких обставин відповідач вважає, що пропозиція позивача надати копії первинних документів, як підстава неможливості розгляду претензії, є безпідставною та необґрунтованою, оскільки всі запитувані документи наявні у виконавця. Технічна документація на виготовлення товару за договором надавалась до підписання такого договору і є його невід`ємною частиною.

Відповідач вказав, що, відповідно до п. 1.3 договору, якість товару має відповідати всім характеристикам, зазначеним у технічній документації (конструкторської документації), узгодженої виконавцем, а також з умовами цього договору. Тобто, при укладанні договору сторони були обізнані про всі суттєві умови договору.

Крім того, за твердженням відповідача, відповідно до п. 1 Плану-графіку виконання робіт до договору, передача технічної документації (конструкторської документації) відбувалась у період з 10.12.2021 по 31.12.2021, тобто, до підписання самого договору.

Відповідач стверджує, що його представником, 06.12.2022 при особистому відвідуванні виробничих потужностей виконавця було встановлено факт виготовлення останнім лише окремих складових частин товару.

Відповідач послався на ст. 849 ЦК України, якою передбачена можливість односторонньої відмови замовника від договору у разі, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Відповідач зазначив, що позивач не зазначив, який саме пункт договору регламентує спосіб передачі технічної документації замовником (особисто, поштою, факсом тощо), а також які складові частини, номенклатуру, розділи повинна мати технічна документація. Разом з тим, позивач з моменту укладання договору жодного разу не повідомляв відповідача про відсутність у нього технічної документації та неможливість виконати умови договору, будучі обізнаним про строки виготовлення товару та негативні наслідки у разі його не виготовлення (застосування штрафних санкцій), оскільки відлік терміну виготовлення товару починається з моменту оплати авансового платежу.

Відповідач зауважив, що позивачем до зустрічного позову надані копії креслень, які є ідентичними кресленням, наданим замовником разом із зустрічним позовом.

Факт листування сторін засобами електронного зв`язку та призупинення дії договору на підставі електронного листа відповідач заперечив. Відповідач зазначив, що умовами договору не визначено офіційних електронних адрес сторін. Крім того, надані позивачем за зустрічним позовом листи не відписані електронним цифровим підписом відправника.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача за первісним позовом про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 399 036,98 грн., інфляційної складової у розмірі 28331,63 грн., пені у розмірі 73 023,77 грн., 3% річних у розмірі 6362,73 грн.

Позов обґрунтований порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором підряду №0119/2022 від 09.01.2022 з виготовлення та поставки оплаченого товару.

Для правильного вирішення первісного позову необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи наявний між сторонами укладений господарський договір; чи погоджено сторонами усі суттєві умови договору; у які строки виконавцем мав бути виготовлений та поставлений товар, яким критеріям та характеристикам мав відповідати спірний товар), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи було порушено відповідачем зобов`язання з виготовлення та поставки товару у встановлені строки), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником.

Предметом зустрічного позову є вимоги позивача про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору в порядку ч. 2 ст. 849 ЦК України, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" та Приватним підприємством "Полімер-Гарант" 09.01.2022 № 0119/2022, з її скасуванням в частині вимоги про повернення грошових коштів у розмірі 399 036,97 грн., що вчинений Приватним підприємством "Полімер-Гарант" у формі листа від 29.12.2022 № 29/12/22-1.

Для правильного вирішення зустрічного позову первісно необхідно встановити факт існування між сторонами укладеного господарського договору підряду; чи погоджено сторонами усі суттєві умови договору № 0119/2022 від 09.01.2022.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Дніпровський завод технологічного оснащення Утьос (надалі виконавець) та Приватним підприємством Полімер-Гарант (надалі замовник) був підписаний договір № 0119/2022 від 09.01.2022 (надалі - договір).

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Пунктом 11.5 договору встановлено, що даний договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом одного року.

Пунктом 1.1 договору визначено, що замовник доручає і зобов`язується оплатити, а виконавець зобов`язується виготовити і поставити комплект технологічного оснащення КД 1541 00 000 СБ на виріб Кришка 500мл КД № 1541 00 001.ОЕ, (надалі - товар), відповідно до вимог цього договору.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору, товар, що поставляється, повинен відповідати технічній документації (конструкторській документації), наданій замовником і узгодженій виконавцем.

Якість товару має відповідати всім характеристикам, зазначеним у технічній документації (конструкторської документації), узгодженої виконавцем, а також з умовами цього договору.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору, ціна договору встановлюється в гривнях і становить 1 330 123,24 грн. (з ПДВ). Ціна за цим договором остаточна і зміні не підлягає.

В ціну договору також включена вартість упаковки, маркування і змін до проектно-конструкторської документації.

На виконання умов договору між сторонами були підписані специфікація № 1, у якій визначено найменування товару, його кількість і вартість, а також було погоджено план графік виконання робіт.

Статтею 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

З аналізу змісту положень та предмету договору № 0119/2022 від 09.01.2022 вбачається, що такий договір є саме договором підряду.

Згідно ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір який не містить всіх істотних умов є неукладеним, і, відповідно, не може бути визнаний недійним або розірваним.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Так, предметом договору підряду є результат роботи виконавця. У даному випадку - комплект технологічного оснащення, який має бути виготовлений підрядником.

Як було вказано вище, за умовами спірного договору товар, що поставляється, його якість, повинні відповідати всім характеристикам, зазначеним у технічній документації (конструкторської документації).

Сторони за договором підряду мають беззаперечно погодити характеристики товару, що виробляється. При цьому, у контексті погодження істотних умов договору є неважливим, хто саме із сторін має розробляти конструкторську документацію на річ, що має бути виготовлена.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, в матеріалах справи (зокрема, том 1, а.с. 21 81) наявні технічні креслення. Разом з тим, на жодному такому кресленні не міститься підписів сторін за спірним договором або будь-яких інших відміток, які надавали би підстави беззаперечно стверджувати, що надані креслення є додатком до договору № 0119/2022 від 09.01.2022 та погоджені сторонами.

При цьому, виготовлення таких креслень та їх існування не тотожне їх погодженню сторонами.

За умови заперечення підрядником факту погодження ним наданих замовником креслень (том 1, а.с. 21 81) як конструкторської документації на виріб, що є предметом договору підряду, такі креслення не можуть бути прийняті судом як доказ погодження сторонами предмету спірного договору.

За таких обставин, в договорі підряду № 0119/2022 від 09.01.2022 не визначено усіх істотних умов договору, а саме не визначений предмет договору. Як наслідок - договір підряду № 0119/2022 від 09.01.2022 є неукладеним (таким, що не відбувся). При цьому, той факт, що сторони добросовісно помилялись, вважаючи договір укладеним, не впливає на характер відносин і їх юридичну оцінку судом.

Платіжним дорученням № 621 від 12.01.2022 замовником було перераховано на рахунок підрядника грошові кошти у розмірі 399 036,97 грн. Відповідно до графи «призначення платежу» такого платіжного доручення, ці грошові кошти були перераховані як передоплата на виріб Кришка 500мл за договором № 0119/2022 від 09.01.2022.

Слід зауважити, що будь-яких товарів/робіт позивач за первісним позовом від відповідача замість сплачених грошових коштів не отримав.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/21154/17.

Оскільки під час розгляду цієї справи судом було встановлено, що договір підряду №0119/2022 від 09.01.2022 є неукладеним (таким, що не відбувся), сплачені грошові кошти у розмірі 399 036,97 грн. є безпідставно набутими відповідачем за первісним позовом та мали бути повернуті Приватному підприємству "Полімер-Гарант".

Щодо твердження відповідача про використання сплачених позивачем грошових коштів з метою виготовлення товару для позивача, слід зазначити про таке.

Як наполягає сам відповідач, сторонами не погоджувалась конструкторська документація за договором підряду № 0119/2022 від 09.01.2022, що є істотною умовою договору.

Статтею 42 ГК України, яка кореспондується положеннями з ч. 1 ст. 1 ЗУ Про підприємництво, визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Розпочинаючи виготовлення товару за відсутності погодження сторонами характеристик такого товару та до фактичного укладення сторонами господарського договору, відповідач здійснював це на власний ризик і за власний рахунок. А отже, відповідач взяв на себе можливі ризики, пов`язані з виготовленням такої продукції за власною ініціативою без погодження своїх дій із майбутнім замовником.

Щодо строків, у які відповідач за первісним позовом мав повернути позивачу вказані грошові кошти слід зазначити про таке.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У даному випадку, строк повернення сплачених грошових коштів у розмірі 399 036,97 грн. як передплати за договором, який є фактично неукладеним, не встановлений ані господарським договором, ані законом. З огляду на те, що сторони добросовісно помилялись щодо юридичної оцінки характеру правовідносин та укладеності договору підряду, слід виходити з таких обставин.

Позивачем за первісним позовом, 31.12.2022 було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" лист №29/12/22-1 від 29.12.2022. З такого листа вбачається волевиявлення позивача на повернення сплачених грошових коштів та припинення з відповідачем господарських відносин за договором, на підставі якого позивач перерахував кошти.

Представник Приватного підприємства "Полімер-Гарант" у листі № 29/12/22-1 від 29.12.2022 просив відповідача повернути грошові кошти у розмірі 399 036,97 грн. протягом 10 календарних днів від дня отримання цього листа.

В матеріалах справи відсутні докази, на підставі яких було б можливо встановити дату отримання відповідачем за первісним позовом листа № 29/12/22-1 від 29.12.2022. Разом з тим, останнім на вимогу позивача було надано відповідь № 09/01/23-2 від 09.01.2023. Тобто, представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" отримав вимогу про повернення коштів № 29/12/22-1 від 29.12.2022 не пізніше 09.01.2023.

А отже, грошові кошти у розмірі 399 036,97 грн. мали бути повернуті відповідачем позивачу не пізніше ніж у 10 денний строк (що є більшим, аніж строк, встановлений ст. 530 Цивільного кодексу України), який має відліковуватись від 09.01.2023. А саме до 19.01.2023 включно.

Однак, відповідач за первісним позовом порушив свої зобов`язання та не повернув позивачу безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 399 036,97 грн.

За таких обставин, первісні позовні вимоги у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" безпідставно збережених коштів у розмірі 399 036,98 грн. є обґрунтованими.

Щодо первісної позовної вимоги про стягнення пені у розмірі 73 023,77 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

В обґрунтування позовної вимоги про стягнення пені позивач послався на п. 10.2 договору №0119/2022 від 09.01.2022 та порушення підрядником строків поставки товару договором №0119/2022 від 09.01.2022.

Між тим, як встановлено судом, договір підряду № 0119/2022 від 09.01.2022 є неукладеним (таким, що не відбувся). А отже, такий договір не може бути підставою для нарахування штрафних санкцій.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення пені за порушення строків поставки товару за договором № 0119/2022 від 09.01.2022 є необґрунтованою.

Щодо первісної позовної вимоги про стягнення інфляційної складової у розмірі 28 331,63 грн. та 3% річних у розмірі 6 362,73 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, на суму попередньої оплати 399 036,97 грн., нарахував інфляційну складову у розмірі 28 331,63 грн. за період з липня по листопад 2022 року та 3% річних у розмірі 6 362,73 грн. за період з 21.06.2022 по 31.12.2022.

Разом з цим, як встановлено судом під час розгляду цієї справи, грошові кошти у розмірі 399 036,97 грн. мали бути повернуті відповідачем позивачу у строк, не пізніше ніж 19.01.2023 включно.

А отже, нарахування позивачем інфляційної складової та 3% річних до 19.01.2023 є необґрунтованим.

Щодо зустрічних позовних вимог про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови від договору в порядку ч. 2 ст. 849 ЦК України, укладеного Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" та Приватним підприємством "Полімер-Гарант" 09.01.2022 № 0119/2022, з її скасуванням в частині вимоги про повернення грошових коштів у розмірі 399 036,97 грн., що вчинений Приватним підприємством "Полімер-Гарант" у формі листа від 29.12.2022 № 29/12/22-1.

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 202 цього Кодексу, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості.

Положеннями статей 11, 629 ЦК України встановлено, що договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 598 ЦК України встановлено основне правило щодо можливості припинення зобов`язання лише на підставі договору або закону. При цьому припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін можливе, якщо такі дії вчинені відповідно до вимог закону або передбачені умовами договору.

Водночас, розірвання договору який так і не було укладено між сторонами, є неможливим.

Як вказувалось вище, судом встановлено, що договір підряду № 0119/2022 від 09.01.2022 є неукладеним (таким, що не відбувся). А отже, вимога про визнання недійсною відмови замовника від неукладеного договору, є безпідставною.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається представник Приватного підприємства "Полімер-Гарант", доводяться договором № 0119/2022 від 09.01.2022 з додатками (том 1 а.с. 15 - 20), технічною документацією (том 1 а.с. 21 81), платіжним дорученням № 621 від 12.01.2022 (том 1 а.с. 82), листуванням між сторонами (том 1 а.с. 83 - 88), фотографіями (том 1 а.с. 89 - 97), скрін-шотами з веб-сайту (том 2 а.с. 213 - 214).

Обставини, на які посилається представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос", доводяться договором № 0119/2022 від 09.01.2022 з додатками (том 1 а.с. 131 - 136), скріншотами з електронної пошти (том 1 а.с. 137, 151 152, том 2, а.с. 61 63, 189), технічною документацією (том 1 а.с. 138 - 150), відомостями по рахунку (том 1 а.с. 153 157, том 3, а.с. 58, 63, 72, 77, 84), розрахунком витрат на підготовку виробництва (том 1 а.с. 158), листуванням між сторонами (том 1 а.с. 159 - 172), заявою свідка (том 2 а.с. 150 - 151), договором № 1101/19 від 11.01.2019 з додатками (том 2 а.с. 153 - 165), актами надання послуг (том 3 а.с. 21, 24, 27), платіжними дорученнями (том 3 а.с. 22 23, 25 26, 28 29, 60, 62, 65, 67, 69, 71, 74, 76, 79, 81, 83, 86, - 88), прикладом технічної характеристики інструменту (том 3 а.с. 30 - 38), видатковими накладними (том 3 а.с. 59, 61, 64, 66, 68, 70, 73, 75, 78, 80, 82, 85, 89, 90).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що первісний позов слід задовольнити у частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" безпідставно збережених коштів у розмірі 399 036,98 грн.

У задоволенні первісних позовних вимог про стягнення пені у розмірі 73023,77 грн., інфляційної складової у розмірі 28 331,63 грн., 3% річних у розмірі 6362,73 грн. слід відмовити.

У задоволенні зустрічного позову слід відмовити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору за подання первісного позову слід розподілити пропорційно задоволених позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову слід покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос".

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" (місце реєстрації: 49089, м. Дніпро, вул. Новобудівельна, 9; ідентифікаційний код 32255190) на користь Приватного підприємства "Полімер-Гарант" (місце реєстрації: 62441, Харківська область, с. Циркуни, вул. Соборна, 1; ідентифікаційний код: 36818111) безпідставно збережені кошти у розмірі 399 036,98 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 5985,55грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні первісних позовних вимог про стягнення пені у розмірі 73 023,77 грн., інфляційної складової у розмірі 28 331,63 грн., 3% річних у розмірі 6362,73 грн.

Відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос" до Приватного підприємства "Полімер-Гарант" про визнання недійсним правочину щодо односторонньої відмови 29.12.2022 від договору № 0119/2022 від 09.01.2022.

Витрати зі сплати судового збору за подання зустрічного позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод технологічного оснащення "Утьос".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.07.2023.

Суддя М.О. Ніколенко