Рішення

від 28.07.2023 по справі 597/451/23

ЗАЛІЩИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-др/597/3/2023

Справа № 597/451/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" липня 2023 р. м. Заліщики

Заліщицький районний суд Тернопільської області у складі: суддя Васильченко В.В.; секретар судового засідання Богдан В. М.; учасники провадження: представник відповідача Голованов С.А.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката Кукурудзи Андрія Євгеновича про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 06.07.2023 у цивільній справі №597/451/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» про скасування державної реєстрації про право оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою вимоги задоволені. Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки загальною площею 1,2008 га, кадастровий номер 6122084300:01:001:0033, проведену на підставі договору оренди землі від 25.04.2016 та скасувати запис, номер запису про інше речове право 14377976 від 26.04.2016. Зобов`язано відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 1,2008 га, кадастровий номер 6122084300:01:001:0033, що розташована на території с. Іване-Золоте Чортківського р-ну Тернопільської області, шляхом її повернення власнику ОСОБА_1 . Стягнуто з ТОВ «Агрополіс» на користь позивача судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. Повний текст рішення складено 07.07.2023.

Представник ОСОБА_1 адвокат Кукурудза А.Є. подав до суду заяву, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі та стягнути з відповідача на їх користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

ОСОБА_1 та його представник Кукурудза А.Є. в судове засідання не з`явились, на адресу суду надіслали заяву про розгляд справи у їх відсутність. Представник відповідача Голованов С.А. в судовому засіданні заперечував щодо задоволення заяви посилаючись на те, що: всупереч нормі ст.131 ЦПК України відсутній попередній розрахунок судових витрат, які поніс, і які очікував понести позивач у зв`язку з розглядом справи; заява про ухвалення додаткового рішення із доказами в порушення вимог п.8 ст.141 ЦПК України надіслана суду 11.07.2023; не подано детального опису (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Заслухавши пояснення учасників провадження, перевіривши наявні в матеріалах провадження докази, суд прийшов до такого висновку.

Рішенням Заліщицького районного суду Тернопільської області від 06.07.2023 у цивільній справі №597/451/23 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Агрополіс» про скасування державної реєстрації про право оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою вимоги задоволені. Скасовано державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки загальною площею 1,2008 га, кадастровий №6122084300:01:001:0033, проведену на підставі договору оренди землі від 25.04.2016 та скасувати запис, номер запису про інше речове право 14377976 від 26.04.2016. Зобов`язано відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 1,2008 га, кадастровий номер 6122084300:01:001:0033, що розташована на території с. Іване-Золоте Чортківського р-ну Тернопільської області, шляхом її повернення власнику ОСОБА_1 . Стягнуто з ТОВ «Агрополіс» на користь позивача судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп. Повний текст рішення складено 07.07.2023.

Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України) та витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (п.4 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Вказані витрати (на професійну правничу допомогу і на вчинення інших процесуальних дій) у разі відмови в позові покладаються на позивача (п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України).

Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту ст.10-13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (ч.1 ст.182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях ч.5 та 6 ст.137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

За змістом ч.3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою ст.627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п.28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п.19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст.627 ЦК України.

Частинами 1 та 2 ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ( далі - Закон №5076-VI) встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру чи погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч.1 ст.30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд має виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст.30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 відступивши від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

Як вбачається між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро «Андрія Кукурудзи» в особі керуючого бюро - адвоката Курудзи А.Є. було укладено договір №21-01/03/23 від 03.03.20223 про надання правової (правничої) допомоги.

Пунктом 3.1 Договору, зокрема зазначено, що розмір гонорару, який Клієнт сплачує Бюро за надану в межах цього Договору правову допомогу є фіксованим та складає 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 10.07.2023 обсяг затраченого часу «фіксований».

Згідно позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 12.02.2020 у справі №648/1102/19, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч.5 ст.137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст.627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст.43 Конституції України.

Суд вважає, що заявлені представником позивача витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю цієї справи та відповідатимуть критеріям реальності таких витрат, розумності їхнього розміру і будуть пропорційними до предмета спору у розмірі гонорару - 10 000 грн. З урахуванням того, що сторони у Договорі узгодили саме фіксований розмір гонорару, конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання умов для оплати гонорару, не має жодного значення для визначення його розміру в даному випадку.

Керуючись ст.133, 141, 270 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Кукурудзи Андрія Євгеновича про ухвалення додаткового рішення, - задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі №597/451/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» про скасування державної реєстрації про право оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрополіс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників процесу:

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Представник позивача: Кукурудз Андрій Євгенович, АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ТОВ "АГРОПОЛІС", Код ЄДРПОУ 30834410 Україна, 48523, Тернопільська обл., Чортківський р-н, смт. Заводське, вул. Івана Франка, буд. 1.

Повний текст рішення складено 31.07.2023.

Суддя В. В. Васильченко