Ухвала

від 31.07.2023 по справі 383/951/22

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/951/22

Номер провадження 2/383/81/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючої судді Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Зербул С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області цивільну справу № 383/951/22за позовом Фермерського господарства Івашини Володимира Олексійовича до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 через свого представника позивача адвоката Попович С.М. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 05 січня 2023 року прийнято до свого провадження цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Судові засідання у даній справі неодноразово відкладалися, в тому числі й за заявою сторони позивача, а саме: 21 лютого 2023 року було відкладено до 03 березня 2023 року за клопотанням представника позивача та представника відповідача. Розгляд справи 03 березня 2023 року відкладений до 05 квітня 2023 року за клопотанням представника позивача та представника відповідача. Судовий розгляд 05 квітня 2023 року відкладено за клопотанням представника позивача до 11 травня 2023 року, який також відкладено за клопотання представника позивача до 29 червня 2023 року, але 29 червня 2023 року, 31 липня 2023 року ні позивач, ні представники позивача в судове засідання повторно не з`явилися без поважних причин, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчать розписки, довідки про доставку електронного листа та рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 128, 129, 133, 134, 135, 136).

Клопотань про розгляд справи за відсутності позивача та його представника до суду не надходило.

Від представника відповідача адвоката Завгородньої В.В. до суду надійшло клопотання, в якому вона просить у зв`язку з повторною неявкою в судове засідання позивача та представника позивача залишити позовну заяву без розгляду та розглянути дану заяву без участі сторони відповідача.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом ч. 1 ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог п.3) ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Умовою для застосування ч.5 ст.223 та п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України є повторність (двічі поспіль) неявки в судове засідання позивача, повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.

Залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 223, пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:

а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;

б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;

в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;

г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;

ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 року у справі № 310/12817/13 провадження № 61-6375св18, процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причини неявки позивача, суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь у судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та ненадання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідно до ст.43 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися визначеними законом процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 1 статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового розгляду та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживання процесуальними правами дії, які суперечать завданню цивільного судочинства. Суд відповідно до ч.ч.3,4 цієї ж статті зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами учасником судового розгляду. Ця норма закону повинна дисциплінувати позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулювати його належно користуватися як своїми процесуальними правами, так і процесуальними обов`язками.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з`явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв`язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.5 ст.142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч.2 ст.257 ЦПК України).

У контексті наведеного суд вбачає, що в розумінні ЦПК України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до суду. Як ініціатор судового розгляду справи, позивач насамперед має активно, не зловживаючи, використовувати власні процесуальні права. При цьому визначальними процесуальними обов`язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді судової справи.

Судом встановлено, що позивач ФГ Івашина В.О. та представник позивача адвокат Попович С.М. не з`явилися у судові засідання повторно, при цьому, про розгляд справи позивач та представник позивача був сповіщений належним чином та завчасно, доказів поважності причин неявки суду не надали. Розгляд справи у зв`язку з неявкою учасників справи відкладався неодноразово. Клопотань щодо розгляду справи за їх відсутності не подавали.

Неявка позивача та/або представника позивача позбавили суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.

Законодавче формулювання частини п`ятої статті 223 ЦПК України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов`язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладено у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19).

Оцінюючи характер процесу та його значення для позивача, слід врахувати, що останній та його представник не цікавиться станом розгляду справи, не з`являються у судові засідання, не надають докази причин поважності неявки, що свідчить про байдужість до руху справи та можливу неактуальність вирішення позовних вимог на теперішній час, а також враховується відсутність згоди сторони відповідача на розгляд такої справи по суті.

У свою чергу судом вжито усіх заходів, передбачених процесуальним законодавством для належного повідомлення сторони позивача про розгляд справи.

При цьому поважність причин пропуску судових засідань, не має значення, що підтверджується правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13 (провадження № 61-36375св18), у якій зазначено, що правове значення має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. До таких висновків також дійшов ВС у постанові від 25.03.2020 року справа №521/10136/18.

Оскільки, належним чином повідомлений позивач ФГ ОСОБА_3 та його представник адвокат Попович С.М. неодноразово повторно не з`явилися в судове засідання, і від них не надійшло заяв чи клопотань про розгляд справи за їх відсутності, тому, з урахуванням вищевказаної правової позиції Верховного Суду та враховуючи, що від дня відкриття провадження у справі сплинув розумний строк її розгляду, суд приходить до висновку, що позов Фермерського господарства Івашини Володимира Олексійовича підлягає залишенню без розгляду на підставі п.3) ч.1 ст.257 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 44, ч. 5 ст. 223, ч.ч.1,2 ст. 257, ст.ст. 260, 261, 275, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Фермерського господарства Івашини Володимира Олексійовича до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних залишити без розгляду.

Дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя І. М. Адаменко