Постанова

від 31.07.2023 по справі 484/3463/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер судової справи 484/3463/22

Номер провадження 22-з/812/52/23

Доповідач апеляційного суду Серебрякова Т.В.

Додаткова постанова

Іменем України

31 липня 2023 року місто Миколаїв

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Миколаївського апеляційного суду в складі:

головуючого Серебрякової Т.В.,

суддів: Коломієць В.В., Самчишиної Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Саченка Андрія Павловича про постановлення додаткової постанови у цивільній справі за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 - Саченка Андрія Павловича на рішення, яке ухвалено Первомайським міськрайонним судом Миколаївської області 13 квітня 2023 року, під головуванням судді Закревського В.І., в приміщені цього ж суду об 11 год. 01 хв., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,

УСТАНОВИЛА:

У жовтні 2022 року ОСОБА_3 пред`явила позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , в якому просила встановити факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 2008 року по 11 травня 2022 року.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 квітня 2023 року позов ОСОБА_3 задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_3 з ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 2008 року по 11 травня 2022 року.

Представник відповідача ОСОБА_1 - Саченко А.П. подав на вказане рішення апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення міськрайонним судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення міськрайонного суду скасувати та постановити нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Також просив стягнути з позивача понесені відповідачем судові витрати.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 17 липня 2023 року задоволено апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - Саченка А.П .

Рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 13 квітня 2023 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 611 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

В тексті постанови апеляційного суду зазначено, що в судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_1 - Саченко А.П. заявив, що докази понесення витрат на професійну правничу допомогу будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, відповідно до положень ч.8 ст.141 ЦПК України.

21 липня 2023 року від представника відповідача ОСОБА_1 - Саченка А.П. до Миколаївського апеляційного суду надійшла заява про ухвалення додаткової постанови, якою представник відповідача просив стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 40 000 грн. у відшкодування понесених ним витрат на професійну (правничу) допомогу.

Дослідивши зміст заяви представника відповідача ОСОБА_1 - Саченка А.П. , суд апеляційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року за №5076-VI (далі - Закон України №5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону України №5076-VI).

Відповідно до ст.19 Закону України №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України №5076-VI).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом ч.ч.1-4 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №9901/350/18 (провадження №11-1465заі18) та додатковій постанові у вказаній справі від 12 вересня 2019 року, постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження №12-171гс19), постанові від 26 травня 2020 року у справі №908/299/18 (провадження №12-136гс19), постанові від 08 червня 2021 року у справі №550/936/18 (провадження №14-26цс) та постанові від 08 червня 2022 року у справі №357/380/20 (провадження №14-20цс22).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в рішенні від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» за заявою №58442/00, щодо судових витрат зазначено, що за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи убачається, що представництво інтересів відповідача ОСОБА_1 у судах першої та апеляційної інстанції здійснював адвокат Саченко А.П. на підставі договору про надання правничої (правової) допомоги від 05 грудня 2022 року, укладеного між ОСОБА_1 та Саченком А.П. , а також ордеру серії ВЕ №1076462 (а.с.34,43).

Також до заяви про ухвалення додаткового судового рішення від 21 липня 2023 року представником відповідача ОСОБА_1 - Саченком А.П. протягом п`яти днів після ухвалення постанови апеляційного суду подано копію квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 05 грудня 2022 року на суму 40 000 грн., а також копію акту приймання-передачі наданих послуг №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 05 грудня 2022 року, складеного 19 липня 2023 року, відповідно до якого вартість послуг визначена в наступному розмірі: 1 000 грн. - надання правової консультації по справі; 1 000 грн. - підготовка клопотання про ознайомлення з матеріалами справи; 6 000 грн. - поїздка з міста Одеса до міста Первомайськ Миколаївської області та ознайомлення з матеріалами справи; 7 000 - складання та подача відзиву на позову заяву; 8 000 грн. - участь у судових засіданнях Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області; 3 000 грн. - подача письмових пояснень по справі; 10 000 грн. - складання та подача апеляційної скарги; 4 000 грн. - участь у судовому засіданні Миколаївського апеляційного суду (включаючи час прибуття до суду) (а.с.177,178).

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18.

Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вирішуючи чи є розмір витрат відповідача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, колегія суддів враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція відповідача не змінювалася. При цьому, зміст апеляційної скарги фактично узгоджується зі змістом відзиву на позовну заяву та додатковими письмовими поясненнями, поданими до суду першої інстанції (а.с.35-37,68-69). Правова позиція відповідача викладена у апеляційній скарзі вже була сформована до апеляційного розгляду справи.

Отже, дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених представником відповідача ОСОБА_1 - Саченка А.П. витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 40 000 грн., не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у судах першої та апеляційної інстанції, отже їх розмір є необґрунтованим у зазначеній вище частині.

Ураховуючи наведене, оцінивши подані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв, обставин даної справи та її складності, колегія суддів дійшла висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді підлягають задоволенню частково у сумі 3 000 грн., які належить стягнути з ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, а також положення ст.270 ЦПК України, заява представника відповідача ОСОБА_1 - Саченка А.П. про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню із стягненням з позивача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи у суді.

Керуючись ст.ст.141,270 ЦПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Саченка Андрія Павловича про ухвалення додаткової постанови у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 3 000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної справи.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення у випадках та з підстав, передбачених ст.389 ЦПК України.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: В.В. Коломієць

Н.В. Самчишина

Повний текст судового рішення

складено 31 липня 2023 року