Рішення

від 19.07.2023 по справі 522/20408/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Провадження № 2/522/2221/23

Справа № 522/20408/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Волошина А.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Приватне акціонерне товариство «Альбатрос», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос - Інвест», Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калганова Марія Володимирівна, про визнання незаконними та скасування рішень Одеської міської ради, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди, скасування кадастрового номеру, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.11.2020 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Приватне акціонерне товариство «Альбатрос», Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос - Інвест», Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Юридичного департаменту Одеської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калганова Марія Володимирівна, про визнання незаконними та скасування рішень Одеської міської ради, уточнивши вимоги заявою від 28.07.2021 (т.3 а.с.70-78), виключив зі складу відповідачів Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції та Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), та залучивши до участі у справі Юридичний департамент Одеської міської ради, просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 18.09.2019 №5567-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5700 га, за адресою: АДРЕСА_1 та надання її в оренду ПрАТ «АЛЬБАТРОС» у строкове платне володіння (кадастровий номер: 5110137500:28:004:0004)»;

- визнати недійсним договір оренди землі від 02.10.2018, укладений між Одеською міською радою та ПрАТ «АЛЬБАТРОС», згідно якого орендодавець передав земельну ділянку площею 0,5700 га (кадастровий номер: 5110137500:28:004:0004), місце розташування: АДРЕСА_1 , у строкове платне володіння, користування земельною ділянкою, який посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В., зареєстрованого в реєстрі за №488;

- визнати незаконним та скасувати рішення Одеської міської ради від 11.12.2019 №5562-VІІ «Про припинення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ПрАТ «АЛЬБАТРОС» шляхом його розірвання та надання ТОВ «АЛЬБАТРОс-ІНВЕСТ» в оренду земельної ділянки, площею 0,5700 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, в частині надання ТОВ «АЛЬБТРОС-ІНВЕСТ» в оренду вказаної земельної ділянки (кадастровий номер: 5110137500:28:004:0004)»;

- визнати недійсним договір оренди землі від 22.01.2020, укладений між Одеською міською радою та ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ», згідно якого орендодавець передав земельну ділянку площею 0,5700 га за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 5110137500:28:004:0004), орендарю на термін до 02.10.2039, державна реєстрація права власності на яку проведена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису: 33500323, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1928210751101 внесено в реєстр 02.10.2019, посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В., зареєстровано в реєстрі за №21;

- визнати незаконним рішення про державну реєстрацію прав оренди та скасувати запис про державну реєстрацію прав оренди у Державному реєстрі речових правна нерухоме майно на земельну ділянку площею 0,5700 га за адресою: АДРЕСА_1 , дата реєстрації: 02.10.2019, номер запису про інше речове майно 33500353, реєстраційний номер об`єкту нерухомості 1928210755101, кадастровий номер: 5110137500:28:004:0004 за ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ»;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру України в Одеській області скасувати рішення кадастрового реєстратора та запис у Державному земельному кадастрі земельної ділянки площею 0,5700 га кадастровий номер 5110137500:28:004:0004, адреса: АДРЕСА_1 та закрити Поземельну книгу;

- стягнути судові витрати з відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.11.1997 позивач уклав з ВАТ «Альбатрос» договір купівлі-продажу 102/1000 частин нежитлового приміщення під АДРЕСА_1 . 09.07.1998 позивач уклав з ВАТ «Альбатрос» договір купівлі-продажу 44/1000 частин нежитлового приміщення під АДРЕСА_1 , загальною площею 72,9 кв.м. 25.04.2001 позивач уклав з Одеською міською радою договір на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою, на якій розташовано його будинок на тимчасове користування 146/1000 часткою земельної ділянки площею 1799,80 кв.м., що складає 262,8 кв.м. у АДРЕСА_2 . Надана позивачу земельна ділянка не вилучалася та рішень щодо припинення права користування земельною ділянкою не приймалося. 29.09.2004 ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право власності на нежитлову будівлю, загальною площею 337,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 . У листопаді 2020 року позивачу стало відомо, що Одеською міською радою 18.09.2019 прийнято незаконне, на переконання позивача, рішення №5167- VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,5700 га, за адресою: АДРЕСА_1 та надання її в оренду ПрАТ «АЛЬБАТРОС» строком на 20 років, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, затверджено проект договору оренди земельної ділянки. Приймаючи таке рішення Одеська міська рада не прийняла до уваги, що позивач є співвласником колишньої частини цілісного майнового комплекту ВАТ «Альбатрос» і йому надана земельні ділянка для експлуатації та обслуговування його будинку. Незаконність рішення Одеської міської ради підтверджується тим, що позивач як співвласник згоди не надавав, замовником внесено недостовірні дані, адже вказано, що будинок позивача нібито належить ПрАТ «Альбатрос». В результаті відсутності контролю щодо перевірки даних, земельна ділянка надана позивачу у користування увійшла в земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий номер 5110137500:28:004:0004 та вона надана в оренду ТОВ «Альбатрос». На підставі вищевказаного рішення було укладено договір оренди спірної земельної ділянки 02.10.2019. Нотаріус під час укладення договору внесла недостовірні відомості (пункт 2.2. договору) щодо належності об`єкту нерухомості позивача відповідачу, в той час як зобов`язана була перевірити у реєстрі право власності, тому дії нотаріуса є неправомірними, а здійснена нею державна реєстрація права оренди є такою, що підлягає скасуванню. Договір оренди було розірвано 22.01.2020, але позивач просить визнати його недійсним, оскільки він порушує його права, адже земельна ділянка вибула з користування позивача в розпорядження Одеської міської ради, тобто розірвання договору не вичерпало спірних правовідносин. В подальшому ця земельна ділянка разом з нежитловою будівлею позивача була передана в оренду ТОВ «Альбатрос-Інвест», Позивач згоди на оренду не надавав, крім того будівля взуттєвої фабрики за адресою: АДРЕСА_1 є пам`ятником архітектури та містобудування, тому для прийняття рішень необхідний був дозвіл Міністерства культури України. Наступний договір оренди з ТОВ «Альбатрос-Інвест» містить недостовірні дані, які не були перевірені нотаріусом, а сторонами не було дотримано вимог ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, що є підставою для визнання договору оренди недійсним (т.3 а.с.70-78).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справу передано судді Кузнєцовій В.В. (т.1 а.с.34)

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23.11.2020 відкрите провадження у справі, задоволено клопотання про витребування доказів (т.1 а.с.35-41).

До суду 08.12.2020 надійшов відзив Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка нині виключена зі складу відповідачів, тому не приймається судом до уваги (т.1 а.с.44-47).

До суду 10.12.2020 надійшов відзив від ПрАТ «АЛЬБАТРОС», згідно якого просять відмовити у задоволенні позову.

Відзив мотивовано тим, що рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради депутатів трудящих №756 від 20.06.1947 підтверджено право на земельну ділянку площею 1,9 га на старому місці по вул. Чічеріна та 13-ти річчя Міліції в м. Одесі (нині Успенська) в попередніх межах Другої Держвзуттєвої фабрики. ПрАТ «АЛЬБАТРОС» є правонаступником ВАТ «АЛЬБАТРОС», який був правонаступником Одеського державного виробничого взуттєвого підприємства та Другої Держвзуттєвої фабрики. 06.11.1997 між ВАТ «Альбатрос» та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу 102/1000 частин нежитлового приміщення 22, що знаходиться в АДРЕСА_1 та складається в цілому з льоху, приміщень першого поверху, зазначених на плані індексами І-І, «2» - «14», «ІА», приміщень другого поверху «1» - «15», «16» - «20», основною площею 970,8 кв.м., загальною площею 1 648,5 кв.м. 09.07.1998 між ВАТ «АЛЬБАТРОС» та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу 44/1000 частин нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,9 кв.м. та складається з другого поверху: кабінети 1-21, 1-24, 1-25, підсобне приміщення 1-22, коридор 1-23, склад 1-26. Обидва вищевказаних договори оспорюється в Господарському суді Одеської області. Відповідачем відчужувалася лише частина нежитлових приміщень, а не будівля в цілому чи її частина. При цьому, ПрАТ «АЛЬБАТРОС» не було обізнано щодо видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю від 29.09.2004, яке відповідач вважає незаконним. Будівля в якій розташовані куплені позивачем приміщення конструктивно складається з підвальних приміщень, трьох поверхів, та приміщень мансарди в одній частині та двох поверхів та мансарди і іншій частині. Право власності на мансардне приміщення та на підвал вказаної будівлі зареєстровано за ПрАТ «АЛБАТРОС». Після відчуження частини приміщень ПрАТ «АЛБАТРОС» продовжило бути користувачем земельної ділянки, на якій розташована будівля, сплачувало за неї платежі. Відповідач вважає видачу ОСОБА_1 свідоцтва про право власності від 29.09.2004 незаконною, адже позивачу було продано частину приміщень, а не цілу будівлю, питання виділу в окремий об`єкт нерухомості мало вирішуватися за згодою ПрАТ Альбатрос« або в судовому порядку. Посилання позивача на Договір на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою від 25.04.2001 є безпідставним, оскільки вказаний договір не свідчить про виникнення будь-яких прав на землю. Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за ідеальну частку землекористуванні в м.Одеса втратило чинність, і будь-яких інших договорів з позивачем не укладалося. Крім того, в такому договорі вказана адреса « АДРЕСА_3 », в той час як позивач стверджує, що договір стосується земельної ділянки за адресою « АДРЕСА_2 ». Відповідачем було дотримано процедуру погодження проекту землеустрою, згода ОСОБА_1 не була потрібна, оскільки він не був землекористувачем, тому рішення Одеської міської ради є законним. У зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 не виникло права на спірну земельну ділянку, укладені договори оренди землі не порушують прав позивача (т.1 а.с.52-60).

До суду 14.12.2020 надійшов відзив Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, який не приймається до уваги, адже Управління державної реєстрації виключено зі складу відповідачів (т.1 а.с.165-169).

До суду 15.12.2020 надійшов відзив Одеської міської ради, згідно якого заперечують щодо задоволення позовних вимог.

В обґрунтування відзиву представник Одеської міської ради вказує, що посилання позивача на те що право оренди земельної ділянки набувається в результаті проведення земельних торгів є хибним, адже виключення становлять випадки, зокрема і передача земельної ділянки у оренду юридичним особам, якщо на земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності такої особи. Думка позивача про порушення вимог земельного законодавства ґрунтується лише на власних домислах і припущеннях та тлумаченні норм земельного законодавства на власний розсуд. Договори оренди землі укладені з погодженням всіх істотних умов, сторони мали та мають необхідний обсяг цивільної дієздатності, є реальними, не суперечать вимогам законодавства, інтересам держави та суспільства й моральними засадам. ОСОБА_1 не зазначає які його права та законні інтереси порушені, що свідчить про безпідставність позову. На переконання Одеської міської ради, ОСОБА_1 є власником відокремленого від ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ» об`єкту нерухомості, що має свою юридичну адресу: АДРЕСА_2 , він не є співвласником приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с.181-195).

До суду 15.12.2020 надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, згідно якого заперечують проти позову у повному обсязі, вказуючи, що земельна ділянка передана в оренду ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ» з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлових багатоповерхових будинків з торгівельними приміщеннями (т.1 а.с.204-207).

До суду 04.01.2021 від представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив ПрАТ «Альбатрос», згідно якої зазначає, що у склад приміщень позивача підвал (льох) входив відразу, а мансарда з`явилася в ході реконструкції. Договір між ОСОБА_1 та Одеською міською радою ніким не визнаний недійсним та виконується сторонами. 29.09.2004 позивач в ході реконструкції виділив будівлю в одиницю та отримав свідоцтво про право власності. Позивач з відповідачем мали спільну часткову власність до 29.09.2004. Виникнення у ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою підтверджується постановою Великої Палати Верховного суду від 16.06.2020 у справі №689/26/17. Позивач зазначає, що судові витрати, які він просить покласти на відповідачів становлять 100 000 грн (т.2 а.с.1-8).

13.01.2021 від представника позивача надійшла відповідь на відзив Одеської міської ради, згідно якої зазначає, що авторка відзиву не з`ясувала правову позицію позивача, адже підстава для скасування рішень не є відсутності торгів, а те, що на земельній ділянці перебуває приватний нежитловий будинок, який належить на праві власності позивачу та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а тому посадові особи органів місцевого самоврядування повинні були відмовити у прийнятті рішення та подальшого укладення договорів оренди. Представник відповідача не звернув увагу на висновок спеціаліста згідно якого будинок позивача опинився поруч з майном ТОВ «Альбатрос-Інвест», які зареєстровані за різними адресами. Дії посадових осіб Одеської міської ради та державного кадастрового реєстратора є неправомірними, адже вони повинні були перевірити відсутність на спірній земельній ділянці нерухомого майна, яке належить третім особам. Права позивача порушені, адже позивач позбавлений свого права на отримання у власність земельної ділянки, яка необхідна для функціонування, обслуговування та використання належного йому нежитлового будинку (т.2 а.с.27-28).

До суду 19.01.2021 надійшла зустрічна позовна заява ПрАТ «АЛЬБАТРОС» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та застосування двосторонньої реституції (т.2 а.с.129-133).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 26.03.2021 клопотання представника позивача про забезпечення позову залишено без розгляду (т.2 а.с.204-205).

До суду 22.06.2021 надійшла заява представника позивача про відмову у прийнятті зустрічного позову до спільного розгляду (т.3 а.с.18-20).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 24.06.2021 відмовлено у задоволені клопотання представника позивача - ОСОБА_3 про забезпечення позову (т.3 а.с.58-61).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 28.07.2021 прийнято до розгляду заяву ОСОБА_1 про зменшення позовних вимоги. Залучено до участі у справі співвідповідача - Юридичний департамент Одеської міської ради (т.3 а.с.84-86).

До суду 25.08.2021 надійшов відзив Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, яке я Управління державної реєстрації виключено зі складу відповідачів (т.3 а.с.91-97).

До суду 03.09.2021 надійшов відзив Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, згідно якого зазначено, що земельна ділянка зареєстрвована на праві власності за територіальною громадою міста Одеси перебуває в оренді, тому Головне управління позбавлене можливості скасувати державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 511013500:28:004:0004 без скасування усіх речових прав (т.3 а.с.103-106).

До суду 14.09.2021 надійшов відзив Юридичного департаменту Одеської міської ради, згідно якого вказано, що позивач оскаржує рішення про державну реєстрацію прав оренди на земельну ділянку площею 0,5700га за адресою: АДРЕСА_1 за реєстраційний номером об`єкту нерухомості 19282107551101, який не знайдено в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Номер запису про державну реєстрацію прав оренди 33500353, проте дане речове право припинено та за ТОВ «Альбатрос-Інвест» на теперішній час не зареєстровано. Тому, фактично відсутній спір між позивачем та Департаментом в цій частині, а позовні вимоги не підлягають задоволенню (т.3 а.с.118-120).

На підставі розпорядження Приморського районного суду м. Одеси від 15.11.2021 №505/21 по справі проведено потворний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого справу 16.11.2021 передано судді Бондарю В.Я. (т.3 а.с.170-173).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.11.2021 справу прийнято до провадження судді Бондаря В.Я. та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 14.12.2021 (т.3 а.с.176-177).

У підготовчому засіданні 14.12.2021 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_3 та представника Головного управління Держгеоадастру в Одеській області - Готич О.Д. було пояснено, що питання призначення експертизи вирішується після дослідження доказів, продовжено строк представнику позивача для подання додаткових доказів для призначення експертизи. Було відмовлено у поновленні строку представнику ПрАТ «АЛЬБАТРОС» та повернуто зустрічну позовну заяву на підставі ст. 127 ЦПК України. Відмовлено у задоволенні клопотання про заміну відповідача Департамент комунальної власності на Департамент земельних ресурсів (т.3 а.с.188-190).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2021 було зустрічний позов повернуто ПрАТ «АЛЬБАТРОС», відмовлено у задоволенні клопотання Департаменту комунальної власності Одеської міської ради про заміну відповідача його правонаступником. Клопотання представника позивача від 12.10.2021 про витребування доказів залишено без розгляду. Клопотання представника позивача про повторне направлення ухвали про витребування доказів для виконання задоволено. Закрито підготовче засідання, справу призначено до розгляду по суті на 03.02.2022 (т. а.с.193-196).

У судовому засіданні 03.02.2022 проведеному за участі представника Юридичного департаменту Одеської міської ради Барматіної В.Г. було визнано причини неявки позивача та його представника неповажними, у зв`язку з першою неявкою позивача, суд відклав розгляд справи до 01.03.2022 (т.6 а.с.10).

У судовому засіданні 01.03.2022 задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_3 та представника ПрАТ «АЛЬБАТРОС» Бойко Г.В. про відкладення, наступне засідання призначено на 29.03.2022 (т.6 а.с.30).

29.03.2022 справу направлено до Одеського апеляційного суду з приводу оскарження ПрАТ «АЛЬБАТРОС» ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2021.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12.01.2023 апеляційну скаргу ПрАТ «АЛЬБАТРОС» було задоволено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2021 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Справа 26.01.2023 повернулася до Приморського районного суду м. Одеси (т.6 а.с.32) та призначено до розгляду в судовому засіданні 10.03.2023.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 15.02.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.6 а.с.41-42).

У зв`язку з перебуванням судді Бондаря В.Я. у відпустці, судове засідання 10.03.2023 не відбулося, наступне засідання призначено на 24.03.2023 (т.6 а.с.64).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.6 а.с.75-76).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції (т.6 а.с.88-89).

У судовому засіданні 24.03.2023 було задоволено клопотання ОСОБА_1 про відкладення у зв`язку з неможливістю прибути адвоката, наступне засідання призначено на 18.04.2023 (т.6 а.с.106-107).

У судовому засіданні 18.04.2023, проведеному за участі ОСОБА_1 , представника ПрАТ «АЛЬБАТРОС» Бойко Г.В. та представника Головного управління Держгеокадстру в Одеській області Завада М.Л. було прийнято до провадження зустрічну позовну заяву ПрАТ «АЛЬБАТРОС», надано можливість сторонам підготувати відзив на зустрічний позов, у засіданні оголошено перерву до 26.04.2023 (т.6 а.с.118-119).

У судовому засіданні 26.04.2023 проведеному за участі представника позивача Зуєвої В.І., представника ПрАТ «АЛЬБАТРОС» Бойко Г.В. та представника Головного управління Держгеокадстру в Одеській області Завада М.Л., Зуєва І.В. підтримала позов та просила задовольнити з підстав викладених у позові та просила відмовити у задоволенні зустрічного позову. Представник ПрАТ «АЛЬБАТРОС» Бойко Г.В. вказала, що не визнають позовні вимоги з підстав зазначених у відзиві. Представник Головного управління Держгеокадстру в Одеській області Завада М.Л. підтримала позицію викладену у відзиві. Після дослідження доказів, з метою надання сторонам часу для врегулювання спору мирним шляхом розгляд справи відкладено на 03.05.2023 (т.6 а.с.133-139).

У судовому засіданні 03.05.2023 представник позивача та відповідача ПрАТ «АЛЬБАТРОС» просили надати додатковий час для укладення мирової угоди, представник позивача повідомила, що позивач вирішив продати своє приміщення відповідачу, вже вирішили питання ціни, треба з`явитися до нотаріуса. З врахуванням поведінки сторін суд оголосив перерву та відклав розгляд справи до 14.06.2023 (т.6 а.с.154-156).

У судовому засіданні 14.06.2023 представник ПрАТ «АЛЬБАТРОС» Бойко Г.В. просила залишити без розгляду зустрічний позов, просила надати час для підготовки клопотання про поновлення строку, суд задовольнив клопотання та відклав розгляд справи до 19.07.2023 (т.6 а.с.166-167).

У судовому засіданні 19.07.2023 було задоволено клопотання представника ПрАТ «АЛЬБАТРОС» Бойко Г.В. про поновлення строк для подачі клопотання про залишення без розгляду, зустрічний позов залишено без розгляду (т.6 а.с.177-181).

Представник позивача ОСОБА_6 просила задовольнити позов.

Представник ПрАТ «АЛЬБАТРОС» Бойко Г.В заперечувала проти позову.

Представник Головного управління Держгеокадстру в Одеській області Завада М.Л. підтримала позицію викладену у відзиві.

Представник Управління реєстрації ПМУЮ (м.Одеса) просила відмовити у задоволенні позов в частині вимог до Управління.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши докази, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що Виконавчий комітет Одеської міської ради депутатів трудящих 20 червня 1947 прийняв рішення №756, «Про можливість залишення 2-й держвзуттєвій фабриці на старому місті по вул. Чичеріна і 13-ти річчя Міліції» яким вирішено: відновлення 2-ї держвзуттєвої фабрики допустити на довоєнній території; підтвердити права на земельну ділянку площею 1,9 га на 2-й Держвзуттєвій фабриці в попередніх межах, відповідно до схеми, яка додається; запропоновновано дирекції 2-ї Держвузттєвої фабрики: - скласти проект забудови дільниці, - погодити генплан забудови дільниці, проект будівель, огорожі і благоустрою; запропонувати Управлінню Головного Архітектора міста оформити відведення земельної ділянки договором безстрокового користування після надання погоджених документів (т.1 а.с.108).

Рішення виконавчого комітету Одеської міської ради народних депутатів від 20.06.1947 №756 підтверджує право на користування земельною ділянкою ВАТ «АЛЬБАТРОС», правонаступника Одеського державного виробничого взуттєвого підприємства, згідно із рішенням виконавчого комітету Жовтневої районної ради народних депутатів м. Одеси від 20.05.1993 №763, про що свідчить лист Державного агентства земельних ресурсів України від 24.09.2012 (т.1 а.с.148-149).

Згідно статуту Відкритого акціонерного товариства «АЛЬБАТРОС», товариство створено шляхом перетворення державного взуттєвого підприємства (т.1 а.с.109-116).

Приватне акціонерне товариство «АЛЬБАТРОС» є новим найменування та правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «АЛЬБАТРОС», що є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «АЛЬБАТРОС» (т.1 а.с.118-129).

06 листопада 1997 року між Відкритим акціонерним товариством «АЛЬБАТРОС» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за п.1 якого, ВАТ «Альбатрос» продав, а гр. ОСОБА_1 купив 102/1000 частин нежилого приміщення під АДРЕСА_1 та складається в цілому з льоху; приміщень першого поверху, зазначених у плані індексами «1-1», «2», «3», «4», «5», «6», «7», «8», «9», «10», «11», «12», «13», «14», «1А», приміщень другого поверху - «1-15», «16», «17», «18», «19», «20»; основною площею 970,8 кв.м., загальною площею 1648, 5 кв.м. Договір посвідчено державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Гнатюк Т.А. та зареєстровано в реєстрі за №2-4669 (т.1 а.с.21).

09 липня 1998 року між Відкритим акціонерним товариством «АЛЬБАТРОС» та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу, за п.1 якого, ВАТ «Альбатрос» продав, а гр. ОСОБА_1 купив 44/1000 частин нежилого приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 72,9 кв.м., та складається з другого поверху кабінети - 1-21, 1-24, 1-25, підсобне приміщення - 1-22, коридор 1-23, склад - 1-26. Договір посвідчено державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Гнатюк Т.А. та зареєстровано в реєстрі за №2-5226 (т.1 а.с.22).

Площа придбаних ОСОБА_1 частин нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі вказаних двох договорів купівлі-продажу складає 241,05 кв.м. (102/1000 від загальної площі 1648,5 кв.м. становить 168, 15 кв.м. + 72,9 кв.м.).

25 квітня 2001 року між Одеською міською радою та ОСОБА_1 було укладено Договір на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою. Згідно п.1.1. Одеська міська рада на підставі с.3, 10, 23, 30 Земельного кодексу України засвідчує, а Землекористувач приймає право на тимчасове користування 146/1000 частки земельною ділянки, площею 1799,80 кв.м., що складає 262,8 кв.м. по АДРЕСА_3 відповідно до плану земельної ділянки, що прикладається. Згідно п.1.2 Договору, право на ідеальну частку визначається відповідно до «Положення про порядок розрахунку плати за користування земельними ділянками і за ідеальну частку в землекористуванні в м. Одесі», затвердженого рішенням Одеської міської ради №702-ХХІІІ від 29.02.00р. і засвідчується терміном на 10 років для експлуатації стоматологічної клініки (т.1 а.с.25-27).

План тимчасового землекористування не зрозумілий, виходячи з умовних показників та відомостей про суміжних користувачів: від А до Б вул. Троїцька, від Б до А землі м. Одеси, які не надані у користування та не передані у власність, при тому що на схемі лише один показник А та один показник Б (т.1 а.с.28).

Відповідно до положень п.1 ч. 1 ст. 10 Земельного кодексу України від 18.12.1990 (в редакції станом на день укладення договору) до відання міських Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить: передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Згідно частин 1 статті 42 ЗК України від 18.12.1990 (в редакції станом на день укладення договору) громадяни, яким жилий будинок, господарські будівлі та споруди і земельна ділянка належать на праві спільної сумісної власності, використовують і розпоряджаються земельною ділянкою спільно. Використання і розпорядження земельною ділянкою, що належить громадянам на праві спільної часткової власності, визначаються співвласниками цих об`єктів і земельної ділянки пропорційно розміру часток у спільній власності на даний будинок, будівлю, споруду.

Згідно частин статті 22 ЗК України від 18.12.1990 (в редакції станом на день укладення договору) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час укладення договору) оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Положення ст. 13 Закону України «Про оренду землі» (в редакції на час укладення договору) визначають договір оренди землі угода сторін про взаємні зобов`язання, відповідно до яких орендодавець за плату передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» (в редакції на час укладення договору) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про плату за землю» (в редакції на час укладення договору) встановлено, що Власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Укладення договору на право ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою не передбачено ані Законами України «Про оренду землі», «Про плату за землю» (які були чинні на час укладення договору), ані Земельним кодексом України.

Вказаний договір не є договором оренди земельної ділянки у розумінні наведених норм права, а свідчить лише про фактичне землекористування метою якого є оплата за фактичне користування ідеальною часткою земельної ділянки, що не породжує прав користування земельною ділянкою.

Згідно із частиною 1 статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Стаття 22 ЗК України від 18.12.1990 (в редакції станом на день укладення договору) встановлювала, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право.

Згідно із статтею 23 цього Кодексу право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Так, згідно з пунктом 7 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові від 16.04.2004 №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" ( із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду №2 від 19.03.2010р.) надав роз`яснення про те, що громадяни та юридичні особи зберігають право на земельні ділянки (пункт 7 розділу X "Перехідні положення" ЗК), одержані ними до 1 січня 2002 р. у власність, у тимчасове користування або на умовах оренди в розмірах, що були раніше передбачені чинним законодавством.

Проте, ОСОБА_1 не представлено встановлення меж земельної ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

Більше того, наданий позивачем договір, як вірно зазначає представник відповідача, стосується частки земельної ділянки по АДРЕСА_3 , тоді як свідоцтво про право власності видано ОСОБА_1 на нежилу будівлю за адресою: АДРЕСА_2 .

Крім того, в договорі зазначено (п.1.2), що право на ідеальну частку засвідчується терміном на 10 років для експлуатації стоматологічної клініки. Пунктом 4.5 Договору закріплено, що за три місяці до закінчення терміну дії цього договору Землекористувач зобов`язаний узгодити з Міськрадою умови пролонгації цього договору (укладення договору на новий термін), при цьому умови ідеальної частки в користуванні земельною ділянкою визначаються Міськрадою.10-річнний термін з дня укладення договору сплив 25.04.2011 року і відомостей про його продовження (пролонгацію) суду не представлено.

Надані представником позивача податкові повідомлення-рішення та платіжні доручення підтверджують сплату ОСОБА_1 земельного податку з фізичних осіб, втім не вказують щодо якої земельної ділянки відбувається нарахування та сплата податку, міститься лише зазначення податкової адреси платника податків (т.2 а.с.9-24).

Виконавчим комітетом Одеської міської ради 19 вересня 2004 року видано свідоцтво про право приватної власності ОСОБА_1 на нежилу будівлю, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 та в цілому складається з нежилої будівлі літ. «Д1», загальною площею 331,1 кв.м., відображеної у технічному паспорті від 27.04.2004. Свідоцтво видано на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради від 21.09.2004 №3132 (т.1 а.с.20 на звороті).

Доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 не є власником цілої будівлі не приймаються судом до уваги, адже питання законності видачі позивачу свідоцтва про право власності на нежилу будівлі за адресою: АДРЕСА_2 не є предметом спору.

Однак отримання ОСОБА_1 29.09.2004 свідоцтва про право власності на нежилу будівлю свідчить про те, що ОСОБА_1 став приватним власником об`єкту нерухомості, в той час як до цього був власником в цілому 146/1000 частин об`єкту за адресою: АДРЕСА_1 .

Зареєструвавши за собою права приватної власності на нежитлову будівлю ОСОБА_1 мав укласти інший договір з Одеською міською радою, адже з 2004 року ідеальна частка у праві спільної часткової власності відсутня.

За наведених вище обставин, доводи позивача про те, що він є землекористувачем за адресою: АДРЕСА_2 чи за адресою: АДРЕСА_1 є необґрунтованими та не підтверджуються матеріалами справи.

ТОВ «Одеський земельний центр» в 2019 році виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПрАТ «АЛЬБАТРОС» для будівництва та обслуговування житлових багатоповерхових будинків з торгівельними приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (т.5).

Одеська міська рада рішенням №4652-VІІ від 24.04.2019, з урахування рішення Одеської міської ради №4780- VІІ від 12.06.2019, надала дозвіл ПрАТ «АЛЬБАТРОС» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтованою площею 0,5700 га за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - В.02.10 для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для будівництва та обслуговування житлових багатоповерхових будинків з торгівельними приміщеннями (т.1 а.с.152, 153, т.2 а.с.100).

Департаментом архітектури та містобудування 18.07.2019 за №01-11/2347-183 пз надано висновок по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та погоджено межі земельної ділянки також вважали за можливе передання земельною ділянки, площею 0,5700 га в оренду ПрАТ «АЛЬБАТРОС», цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для будівництва та обслуговування житлових багатоквартирних будинків з торгівельними приміщеннями (т.3 а.с.214-216).

Земельна ділянка площею 0,5700 га з кадастровим номером 5110137500:28:004:0004 зареєстрована 19.08.2019 відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (т.2 а.с.33).

Департаментом архітектури та містобудування 30.08.2019 за №01-11/3064-212оз надано висновок по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, цільове призначення якої змінюється та вважає за можливе зміну цільового призначення земельної ділянки (кадастровий номер 5110137500:28:004:0004), площею 0,3956 га в оренду терміном на 20 років ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ» за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 22-А, на цільове призначення - для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для будівництва та обслуговування житлових багатоповерхових будинків з торгівельними приміщеннями (т.3 а.с.217-220).

18 вересня 2019 року Одеською міською радою прийнято рішення №5167-VІІ «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,5700 га, за адресою: АДРЕСА_1 та надання її в оренду Приватному акціонерному товариству «АЛЬБАТРОС», яким зокрема вирішила: затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер: 5110137500:28:004:0004), площею 0,5700 га (землі житловою та громадської забудови), за адресою: АДРЕСА_1 ; надати ПрАТ «АЛЬБАТРОС» земельну ділянку, вказану в п. 1 цього рішення, в оренду на 20 років, цільове призначення - В.02.10 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для будівництва та обслуговування житлових багатоповерхових будинків з торгівельними приміщеннями; затвердити проект договору оренди землі між Одеською міською радою та ПРАТ «АЛЬБАТРОС» (т.1 а.с.23, т.4 а.с.7--8).

02 жовтня 2019 року між Одеською міською радою, яка діє від імені Територіальної громади м. Одеси та Приватним акціонерним товариством «АЛЬБАТРОС» було укладено договір оренди землі, згідно п.1.1 якого орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради №5167-VІІ від 18.09.2019 передає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 0,5700 га, місце розташування: АДРЕСА_1 .Договір зареєстровано в реєстрі за №488 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. (т.1 а.с.17-19, т.2 а.с.34 на звороті -35, т.4 а.с.14-19).

Департаментом архітектури та містобудування 10.10.2019 за №01-11/3631-239пз надано висновок по проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, погоджено межі земельної ділянки, площею 0,1306 га за адресою: м. Одеса, Приморський р-н, вул. Успенська, 22/1 та передача в оренду терміном на 20 років ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ» (т.3 а.с.221-223).

11 грудня 2019 року Одеська міська рада прийняла рішення №5562-VІІ «Про припинення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ПРАТ «АЛЬБАТРОС», шляхом його розірвання та надання ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ» в оренду земельної ділянки, площею 0,5700 га, за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури, вид використання - для будівництва та обслуговування житлових багатоповерхових будинків з торгівельними приміщеннями», яким затвердила: припинити договір оренди землі, укладений між Одеською міською радою та ПРАТ «АЛЬБАТРОС» щодо земельної ділянки (кадастровий номер: 5110137500:28:004:0004), площею 0,5700 га, за адресою: АДРЕСА_1 , посвідчений 02.10.2019 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою В.М. в реєстрі за №488, право оренди зареєстровано 02.10.2019 р. за №33500353, шляхом його розірвання; надати ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ» в оренду земельну ділянку (т.1 а.с.24, т.2 а.с.166, т.4 а.с.5-6).

22 січня 2020 року між Одеською міською радою, яка діє від імені Територіальної громади м. Одеси та Приватним акціонерним товариством «АЛЬБАТРОС» було укладено договір про розірвання Договору оренди землі, посвідченого «02» жовтня 2019 року Калгановою М.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, по реєстрі за №488 (т.1 а.с.16, т.4 а.с.9-11).

22 січня 2020 року між Одеською міською радою, яка діє від імені Територіальної громади м. Одеси та Товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ» було укладено договір оренди землі, згідно п.1.1 якого, орендодавець на підставі Закону України «Про оренду землі» та рішення Одеської міської ради №5562-VІІ від 11.12.2019 передає, а орендар приймає у строкове, платне володіння, користування земельну ділянку площею 0,5700 га, місце розташування: АДРЕСА_1 . Згідно п.3.1 Договору, договір укладено терміном до «02» жовтня 2039 року, для будівництва та обслуговування житлових багатоповерхових будинків з торгівельними приміщеннями. Договір посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №21 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М .В. (т.1 а.с.13-15, т.4 а.с.24-29).

20.02.2020 затверджено Наказом департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради за №01-06/34 містобудівні умови та обмеження проектування об`єкта будівництва №112 за адресою: АДРЕСА_1 (т.3 а.с.224-229).

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на земельній ділянці, площею 0,57 га кадастровий номер 5110137500:28:004:0004 розміщено наступні об`єкти з реєстраційними номерами: 1818720551101, 1831350051101, 1840409351101, 1834787251101, 1915442751101, 1829329051101, 1836936951101, 1438996651101, 1827689751101, 1916433751101, 1820416351101 (т.3 а.с.107, 121).

До позову долучено висновок спеціаліста ФОП ОСОБА_4 , наданий на замовлення ОСОБА_1 , згідно якого нежитлова будівля, що знаходиться у власності ОСОБА_1 (свідоцтво на право власності НОМЕР_1 від 29.09.2004 р.) повністю знаходиться на території земельної ділянки, що надана в оренду ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ» (5110137500:28:004:0004), який не приймається судом до уваги, виходячи з наступного (т.1 а.с.31).

ОСОБА_5 має кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста НОМЕР_3, виданий 26.04.2013 (т.1 а.с.32).

Згідно ч.1-3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною 7 статті 102 ЦПК України закріплено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Згідно ч.1, ч.5 ст. 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Статтею 110 ЦПК України закріплено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно ч.ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч.2 ст. 13 ЦПК України збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 в заяві з процесуальних питань №1 від 20.09.2021 вказав: «якщо суд і учасники справи мають сумніви щодо існування цих обставин, то позивач заявить клопотання про призначення судової експертизи. Якщо суд і учасники справи не мають обґрунтованих сумнівів щодо існування цих обставин, то визнати ці обставини такими, що не потребують доказуванню» (т.3 а.с.128). Під цими обставинами розуміється знаходження нежитлової будівлі позивача на території земельної ділянки, що надана в оренду ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ».

Як вказувалося вище у підготовчому засіданні 14.12.2021 ОСОБА_3 вказував, що постало питання про проведення експертизи та судом роз`яснено, що питання про призначення експертизи вирішується після дослідження доказів. Судом було задоволено клопотання представника позивача про продовження строку для подання додаткових доказів, які він вказав, що надасть з метою проведення експертизи.

Для з`ясування спірних питань та обставин справи щодо знаходження нежилого приміщення ОСОБА_1 на відведеній земельній ділянці, яка передана в оренду ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ», в даному випадку необхідні спеціальні знання в сфері землеустрою, а тому залучення до участі у справі фахівця в галузі судової земельно-технічної експертизи, однак, клопотання про призначення експертизи за час розгляду справи до суду не надходила, ані позивач, ані його представники, чи відповідачі не заявляли клопотань про призначення експертизи.

Висновок спеціаліста ФОП ОСОБА_5 не є висновком експерта в галузі судової земельно-технічної експертизи, спеціаліст не був повідомлений про кримінальну відповідальність та не внесений в реєстр експертів, тому не може взятий до уваги, як єдиний доказ того, що нежила будівля позивача знаходиться на земельній ділянці, переданій в оренду відповідачу ТОВ «АЛЬБАТРОС-НВЕСТ».

Як вказано у висновку спеціаліста ФОП ОСОБА_5 це є топографо-геодезична зйомка.

Згідно ст. 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Кадастрові зйомки - комплекс робіт, спрямованих на вивчення необхідних топографічних елементів місцевості щодо пунктів геодезичної мережі (зокрема меж земельних ділянок з їх найменуваннями, кількісними та якісними показниками) і нанесення їх на планшет для створення планів (карт), що служать основою для кадастрів (ст.1 Закону України «Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність»).

Основним нормативним документом щодо кадастрових зйомок в Україні є наказ Про затвердження Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000 та 1:500 (ГКНТА-2.04-02-98) №56 від 09.04.1998.

Пунктом 7 вищевказаного Наказу визначено методи виконання топографічних знімань.

У вказаному висновку спеціаліста ФОП ОСОБА_5 не вказано ані дати його складення, ані використаного методу топографічної зйомки, приладу за допомогою якого визначено межі земельної ділянки в натурі, перелік картографічної документації, яка використовувалася та інше, що є додатковою підставою не приймати такий висновок до уваги.

Суд враховує, що 2-й Держвзуттєвій фабриці правонаступником якої є ПрАТ «АЛЬБАТРОС» підтверджено право на земельну ділянку площею 1,9 га, в той час як відведено та передано в оренду спочатку ПрАТ «АЛЬБАТРОС», а потім ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ» земельну ділянку, площею 0,570 га.

Також як вказувалося, вище за інформацією з реєстрів на земельній ділянці, площею 0,57 га кадастровий номер 5110137500:28:004:0004 розміщені конкретні об`єкти, реєстраційні номери яких наведені вище. Відомостей про розміщення нежилого приміщення позивача на земельній ділянці немає.

Тому, матеріали справи в сукупності не свідчать про те, що нежиле приміщенні ОСОБА_1 розташоване на земельній ділянці переданій в оренду ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ».

Відповідно до статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю) (частина перша статті 81 ЗК України).

Згідно з частинами першою-третьою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться, зокрема, шляхом одержання громадянами земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання). Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. (ч.2 ст. 123 ЗК України).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не є землекористувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 та навіть за адресою: АДРЕСА_2 , тому надання його згоди не передбачалося.

Згідно ч.3 ст. 123 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Посилання представника позивача на ч.3 ст. 123 ЗК України є помилковим, адже положення частини третьої стосується надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, в той час як оскаржується рішення про затвердження проекту землеустрою.

Частиною 15 ст.123 ЗК України закріплено, що підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Зміна типу акціонерного товариства або перетворення акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою або технічної документації із землеустрою.

Невідповідність рішення Одеської міської ради №5567-VІІ від 18.09.2019 вимогам законів не встановлена судом.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 134 ЗК України е підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі: розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як вірно зазначає позивач, посилання на ч.2 ст. 134 ЗК України здійснюється позивачем у зв`язку з тим, що він вважає, що на такій земельній ділянці розміщений його об`єкт нерухомості, а не як зазначено у відзиві у зв`язку з відсутність проведення земельних торгів.

Однак, як встановлено судом, ОСОБА_1 не довів, що належна йому на праві приватної власності нежила будівля розміщена саме на відведеній та переданій в оренду земельній ділянці. Доводи позивача, про те, що ПрАТ «АЛЬБАТРОС» внесло недостовірні відомості щодо належності прав власності на будинок позивача, не підтверджуються матеріалами справи.

Визначення договору оренди землі містить стаття 792 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Статтею 203 ЦК України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Конструкція недійсності договору потрібна для того, щоб не допускати або припиняти порушення приватних прав та інтересів або ж їх відновлювати. В основі конструкції недійсності (нікчемності та оспорюваності), як правило, перебуває порушення правил ЦК України чи іншого закону.

Недотримання сторонами договору оренди землі ст. 203 ЦК України судом не встановлена, тому підстав для визнання недійсним договорів оренди землі з первинним орендарем ПрАТ «АЛЬБАТРОС» та теперішнім орендарем ТОВ «АЛЬБАТРОС-ІНВЕСТ» та договору про розірвання договору оренди землі та відповідно рішення №5562-VІІ від 11.12.2019 про припинення договору оренду землі й, відповідно, рішення про державну реєстрацію прав оренди, відсутні.

Не приймаються судом до уваги посилання позивача на те, що будівля взуттєвої фабрики є пам`ятником архітектури та містобудування, тому необхідно було отримання дозволу від міністерства культури України, адже доказів на підтвердження таких доводів представлено не було.

Слід звернути увагу на наступне.

Згідно зі статтею 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтями 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці.

Згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19) зазначено «недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси власне порушені, а учасники цивільного обороту використовують цивільне судочинство для такого захисту».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18) вказувала, що «застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19) від 04 вересня 2018 року вказано, що «ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту)».

На переконання суду, обраний ОСОБА_1 спосіб захисту не є ефективним, адже за умови задоволення позову, відповідач втратить право оренди землі, земельна ділянка знову стане не виділена в натурі, а позивач залишиться в такому ж правовому положенні, як до ухвалення рішення, відповідно до прийняття рішень та укладення договорів. В подальшому проходження наново всіх процедур з метою визначення меж земельної ділянки, затвердження землеустрою та укладення договорів, не відповідає принципам процесуальної економії.

Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

За встановлених судом обставин, суд дійшов переконливого висновку, що підстави для задоволення позову ОСОБА_1 відсутні, адже суду не представлено доказів тому, що відведена земельна ділянка включає в себе нежиле приміщення, яке належить на праві власності позивачу.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 2659769, м. Одеса, пл. Думська, 1), Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302595, м. Одеса, вул. Аритилерійська, буд. 1), Приватне акціонерне товариство «Альбатрос» (код ЄДРПОУ 00308258, м. Одеса, вул. Успенська, 22-а), Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбатрос - Інвест» (код ЄДРПОУ 32751462, м. Одеса, вул. Успенська, 22-а), Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871, м. Одеса, вул. Канатна, 83), Юридичного департаменту Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26302537, м. Одеса, пл. Думська, 1), третя особа: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Калганова Марія Володимирівна (м. Одеса, вул. Жуковського, буд. 2), про визнання незаконними та скасування рішень Одеської міської ради, визнання недійсними договорів оренди землі, скасування запису щодо державної реєстрації права оренди, скасування кадастрового номеру - залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 31 липня 2023 року.

Суддя: В.Я. Бондар