Ухвала

від 27.07.2023 по справі 914/861/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.07.2023 Справа № 914/861/23

Господарський суд Львівської області в складі судді Запотічняк О.Д.

за участю секретаря судових засідань Яремко В.Я.

розглянувши матеріали заяви Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Імені Тараса Шевченка» про відстрочення виконання рішення у справі № 914/861/23

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт», с. Рованці, Волинська обл.,

до відповідача: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Імені Тараса Шевченка», с. Куликів, Львівська обл.,

про: стягнення 17 066 564, 96 грн

за участю представників сторін:

від заявника (боржника): Федик С.Є.;

від стягувача (позивача): Дей М.І. ;

встановив:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа № 914/861/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Тараса Шевченка» про стягнення 17 066 564,96 грн

Рішенням Господарського суду Львівської області від 31.05.2023 позовні вимоги задоволено частково. Стягнено з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Тараса Шевченка» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» 13 128 126,89 грн заборгованості, 150 000,00 грн штрафу та 255 998,47 грн судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено.

На адресу суду, 19.07.2023 (вх. № 2815/23) СТОВ «Імені Тараса Шевченка» подано клопотання про відстрочення виконання рішення, в якій просить відстрочити виконання рішення у справі №914/861/23 на 18 місяців.

Ухвалою суду від 19.07.2023 клопотання про відстрочення виконання рішення прийнято до розгляду та призначено судове засідання на 27.07.2023.

26.07.2023 на електронний суд позивач надіслав заперечення щодо заяви відповідача про відстрочку судового рішення (Вх. № 18586/23)

27.07.2023 через канцелярію суду заявник (відповідач) подав уточнення до клопотання, поданого відповідачем 19.07.2023 року.

В судове засідання 27.07.2023 з`явився представник заявника, надав пояснення по суті заяви, просив таку задоволити із врахуванням заяви про уточнення до клопотання від 19.07.2023. Стягувач (позивач) заперечив щодо відстрочення виконання рішення.

В обґрунтування клопотання заявник зазначає про те, що ТзОВ «імені Тараса Шевченка» знаходиться у скрутному фінансовому становищі. Така ситуація склалась внаслідок фінансово-економічної кризи в державі через повномасштабне вторгнення росії в Україну, що є форс мажорною обставиною, підтвердженою Президентом Торгово-промислової палати України (Лист Президента ТПП України наявний у матеріалах справи).

З метою організації сільськогосподарських робіт підприємства шляхом забезпечення збору врожаю та проведення посівної у поточному році 14 лютого 2023 року був укладений Рамковий договір фінансового лізингу № 13343-FL, між ТзОВ "ОТП ЛІЗИНГ" та Тзов "імені Тараса Шевченка", об`єктом якого виступають: транспортні засоби та/або спеціальна техніка, та/або навісне (причіпне) обладнання, та/або залізничний рухомий склад, та/або обладнання чи устаткування та інше (Рамковий договір Фінансового і лізингу додається до клопотання). Даний правочин спрямований на отримання прибутку підприємства з метою розрахунку по зобов`язаннях. Окрім цього, з метою стабілізації фінансового стану, 15.05.2023 року підприємство отримало кредит від АТ КБ "ПриватБанк" на суму 7 000 000 грн. на поповнення обігових коштів (кредитний договір додається до клопотання). За допомогою даного кредиту передбачається забезпечення функціонування підприємства з метою своєчасного отримання прибутку від збору врожаю та забезпечення посіву в осінній період 2023 року, що надасть можливість відповідачу розрахуватись по зобов`язаннях перед позивачем. На сьогоднішній день на балансі підприємства знаходиться лише 1 793 900 грн., (фінансова звітність додається до клопотання).

Крім того, заявник зазначає, що позивач вже звернувся до приватного виконавця з метою виконання судового рішення, наслідком чого стало відкриття виконавчого провадження приватним виконавцем в результаті здійснення виконавчих дій на рахунки відповідача було накладено арешт, в тому числі і на кредитний рахунок банку, 25.07.2023 приватним виконавцем вже стягнуто 429 342, 89 грн. заборгованості. Таким чином на рахунку підприємства відповідача кошти взагалі відсутні, а рахунки арештовані.

Стягувач (позивач) заперечує щодо клопотання про відстрочення виконання судового рішення. Зокрема, як вказано у запереченні, відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження необхідності застосування статті 331 Господарського процесуального кодексу України та доказів реальної неможливості виконання рішення суду, а також клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду на 18 місяців взагалі вважаємо жодним чином не аргументованим, а посилання на надзвичайні події, зумовлені воєнними діями маніпулятивними, оскільки територіально відповідач знаходиться в зоні відсутності бойових дій і може здійснювати господарську діяльність.

Розглянувши в судовому засіданні подану заяву про відстрочення виконання рішення суду та письмові докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав особи і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Савіцький проти України (Заява № 38773/05) від 26.07.2012 р. суд наголосив, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній із сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Згідно ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 ГПК, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України №15729/07 від 05.07.2012 р. суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.

Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.

Відповідно до ч.ч.3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Також суд наголошує на тому, що відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022р., в Україні оголошено воєнний стан.

Відповідно до ч. 5 ст. 331 ГПК України, розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, зокрема беручи до уваги розмір заборгованості, що встановлений рішенням суду у даній справі, суд приймає до уваги доводи Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Тараса Шевченка» з приводу того, що фінансове становище підприємства в силу військової агресії погіршилось, збір врожаю є критично важливим, підприємство підтримує життєво важливі функції у суспільстві, а також щоб не довести підприємство до стадії банкрутства, що на думку суду свідчить про існування в даному випадку виняткових обставин, які повинні бути враховані під час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення суду.

В даному контексті необхідно звернути увагу, що боржник не відмовляється від своїх зобов`язань щодо оплати по мірі надходження коштів, а також беручи до уваги винятковість обставин, що пов`язані із введенням в Україні воєнного стану, оцінюючи матеріальні інтереси сторін з огляду на такий принцип господарського судочинства як пропорційність, що включає в себе забезпечення розумного балансу інтересів, суд вважає, що в даному випадку існують обставини, що ускладнюють виконання рішення суду. При цьому, судом при розгляді заяви взято до уваги обгрунтування позивача (стягувача) з урахуванням поданих доказів з приводу його складного матеріального становища та потреби у забезпеченні життєдіяльності підприємства.

Рішенням у даній справі від 31.05.2023 було стягнуто 13 128 126,89 грн заборгованості, 150 000,00 грн штрафу та 255 998,47 грн судового збору разом становить 13 534 125, 36 грн. Враховуючи, що в процесі виконання рішення суду виконавцем накладено арешт на рахунки та стягнуто 429 342, 89 грн залишок несплаченої заборгованості складає 13 104 782, 47 грн., яку слід розстрочити на 10 місяців рівними частинами.

Господарський суд дослідивши усі обставини та надавши їм оцінку, врахувавши матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, з огляду на те, що виконання судового рішення одночасно і в повному обсязі може бути ускладнено та матиме негативні наслідки для фінансово-господарського стану боржника, зважаючи на те, що боржник не уникає від виконання рішення суду, а навпаки шукає способи погашення заборгованості перед позивачем, дотримання балансу інтересів сторін, суд дійшов висновку про можливість надання розстрочення суми заборгованості терміном на 10 місяців з 20 серпня 2023 року по 20 травня 2024 року, з урахуванням вимог ч.5 ст.331 ГПК України.

Керуючись статтями ст.ст. 13, 14, 15, 233, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

1. Заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Імені Тараса Шевченка», про розстрочення виконання рішення суду у справі №914/861/23 задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення у даній справі на 10 місяців зі сплатою щомісячно 20 числа -1 310 478, 27 грн за наступним графіком:

- 20.08.2023 -1 310 478, 27 грн;

- 20.09.2023 -1 310 478, 27 грн;

- 20.10.2023 -1 310 478, 27 грн;

- 20.11.2023 -1 310 478, 27 грн;

- 20.12.2023 -1 310 478, 27 грн;

- 20.01.2024 -1 310 478, 27 грн;

- 20.02.2024 -1 310 478, 27 грн;

- 20.03.2024 -1 310 478, 27 грн;

- 20.04.2024 -1 310 478, 27 грн;

- 20.05.2024 -1 310 478, 27 грн.

Ухвала є виконавчим документом, який може бути пред`явлено до виконання протягом 3- х років.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені розділом IV Господарського процесуального кодексу України

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 31.07.2023.

Суддя Запотічняк О.Д.