Постанова

від 27.07.2023 по справі 702/593/22

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2023 року

справа № 702/593/22провадження № 22-ц/821/839/23

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Василенко Л. І.,

суддів: Карпенко О. В., Нерушак Л. В.,

секретаря - Сергун Т. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Селянське (фермерське) господарство «Юлія»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Невгади Олександра Вікторовича на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 березня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Селянського (фермерського) господарства «Юлія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку та виплатити орендну плату, у складі головуючого судді Нейло І. М.,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

03 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом вищезазначеного змісту.

Позовні вимоги мотивовані тим, що йому на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку Серії ЧР № 0253088, виданого 28 березня 2003 року Шабастівською сільською радою належить земельна ділянка за кадастровим номером 7123488500:03:001:0045 площею 2,1111 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Шабастівка Монастирищенської міської громади Уманського району Черкаської області.

Вищевказана земельна ділянка перебуває в оренді СФГ «Юлія». Екземпляр договору оренди землі від 10 березня 2013 року позивачу не вручався та з умовами договору він не був ознайомлений.

Зазначене в договорі оренди земельної ділянки право оренди було зареєстровано 25 лютого 2016 року державним реєстратором Василенком О. В., Монастирищенського РУЮ, Черкаської області.

Відповідач не сплачував орендну плату та не надавав послуг в рахунок орендної плати з 01 січня 2019 року, що, на думку позивача, є підставою для розірвання спірного договору оренди, повернення земельної ділянки та зобов`язання відповідача виплатити орендну плату за весь строк користування земельною ділянкою.

За наведених обставин позивач просив суд розірвати договір оренди земельної ділянки площею 2,1111 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0045, укладений 10 березня 2013 року між ОСОБА_1 та СФГ «Юлія», зареєстрований 25 лютого 2016 року державним реєстратором Василенком О. В., Монастирищенського РУЮ Черкаської області.

Зобов`язати СФГ «Юлія» повернути у володіння і користування ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,1111 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0045, яка розташована на території с. Шабастівка Монастирищенської міської громади Уманського району Черкаської області.

Зобов`язати СФГ «Юлія» виплатити ОСОБА_1 орендну плату за весь строк оренди земельної ділянки площею 2,1111 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0045, яка розташована на території с. Шабастівка Монастирищенської міської громади Уманського району Черкаської області.

Вирішити питання судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 березня 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до СФГ «Юлія» про розірвання договору оренди земельної ділянки, зобов`язання повернути земельну ділянку та виплатити орендну плату, відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що строк дії договору оренди землі на момент звернення до суду не закінчився, заборгованість відповідача перед позивачем щодо виплати орендної плати за землю відсутня, орендар добросовісно виконував свої зобов`язання за договором оренди землі, з огляду на що суд дійшов висновку про недоведеність та необґрунтованість тверджень позивача щодо систематичного невиконання відповідачем умов спірного договору оренди земельної ділянки щодо сплати йому орендної плати та відсутність правових підстав для задоволення позову в цілому.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 29 квітня 2023 року, представником ОСОБА_1 - адвокатом Невгадою О. В., з посиланням на неповне з`ясування обставин місцевим судом, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, порушено питання про скасування оскаржуваного рішення з постановленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

При цьому скаржником зазначено, що місцевим судом безпідставно не взято до уваги заперечення ОСОБА_1 про те, що він 22 грудня 2016 року від відповідача не отримував орендну плату, а також те, що він не підписував наявний в матеріалах справи касовий ордер. Позивач дійсно, для спростування інформації, зазначеної у даному видатковому касовому ордері, не заявляв клопотання про призначення експертизи письмового доказу, оскільки у нього відсутня фінансова можливість оплати проведення такої експертизи, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, стосовно доходів ОСОБА_1 . Але враховуючи, що відповідно до ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, а тому висновок про те, що зміст видаткового касового ордеру містить недостовірні відомості, суд міг зробити на підставі інших наявних у справі доказів.

Зокрема, договір оренди не передбачає сплату орендної плати наперед, з позивачем це питання не погоджувалося і він своєї згоди на зміну умов договору не давав.

Скаржник зазначає, що умови, розмір, періодичність та строки внесення орендної плати за землю встановлюються у договорі оренди землі (ст. 21 Закону України «Про оренди землі»). Наданий відповідачем видатковий касовий ордер не є додатком до договору оренди чи додатковою угодою сторін, а тому висновок суду, що сторони погодили в письмовій формі сплату орендної плати наперед не відповідає дійсності, а тому є хибним.

З посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі № 703/2495/21, скаржник зазначив, що можливість сплати позивачем орендної плати за договором оренди землі наперед має бути передбачена саме договором.

Крім того, з відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків також вбачається відсутність видатків виплати позивачу відповідачем орендної плати в 2020-2021 роках.

Хоча відповідач стверджував, що ним повністю виплачено орендну плату за 2017-2021 роки, жоден з наданих відповідачем письмових доказів не підтверджував факт сплати відповідачем податку з доходів ОСОБА_1 у відповідному розмірі.

У відзиві на апеляційну скаргу представник СФГ «Юлія» - адвокат Добреля В. Ю. просив у задоволенні скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Невгади О. В. відмовити, а рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 березня 2023 року залишити без змін.

Крім цього, зазначив, що видатковий касовий ордер від 22 грудня 2016 року відповідно до якого ОСОБА_1 за спірним договором оренди земельної ділянки за 2017-2021 роки отримано 15 000 грн, є належним та допустимим доказом у справі, який підтверджує отримання позивачем орендної плати та містить особистий його підпис, а також написану ним особисто прописом суму, яку було отримано в рахунок сплати орендарем орендної плати. Більше того касовий ордер відповідає Положенню про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 29 грудня 2017 року № 148, з огляду на що є належним доказом у вказаній справі.

Також, автор скарги зазначив, що договір оренди не містить умов про сплату орендної плати наперед, а тому суд не врахував судову практику у подібних правовідносинах викладених у постанові Верховного Суду від 23 лютого 2023 року у справі № 703/2495/21 та не обґрунтовано застосував положення ст. 531 ЦК України. Водночас, сторона відповідача переконана, що приведені посилання на вказану позицію Верховного Суду мають бути відхилені, оскільки висновки у справі № 703/2495/21 та у справі, яка переглядається, а також встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, є різними і суди виходили з конкретних обставин справи та фактично-доказової бази з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінюючи їх у сукупності. Так, у справі на яку посилається скаржник, як доказ виплати орендної плати наперед, судом оцінювалася бухгалтерська довідка відповідача, про виплачену наперед орендну плату за договором в натуральній формі, тоді як у справі, яка переглядається, підставою виконання зобов`язання наперед за договором оренди земельної ділянки є касовий ордер за яким ОСОБА_1 за договором оренди земельної ділянки отримав кошти і власноручно розписався.

Таким чином сторони в письмовій формі погодили порядок сплати орендної плати і цей порядок було реалізовано, що відповідає положенням ст. 207 ЦК України.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 05 червня 2023 року відкрито провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Невгади О. В. на рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 березня 2023 року у приведеній справі.

Ухвалою Черкаського апеляційного суду від 15 червня 2023 року розгляд апеляційної скарги призначено на 27 липня 2023 року на 12 год. 00 хв. за участі сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

Матеріалами справи встановлено, що згідно Державного акту про право власності на земельну ділянку Серії ЧР № 0253088, виданого 28 березня 2003 року Шабастівською сільською радою ОСОБА_1 належить земельна ділянка за кадастровим номером 7123488500:03:001:0045 площею 2,1111 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території с. Шабастівка Монастирищенської міської громади Уманського району Черкаської області (а. с. 12).

10 березня 2013 року між ОСОБА_1 та СФГ «Юлія» укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, розміром 2,1111 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0045.

Сторони досягли згоди щодо початку дії його строку з моменту державної реєстрації, яка була проведена 25 лютого 2016 року.

Згідно з п. 2 договору оренди землі в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,1111 га, кадастровий номер 7123488500:03:001:0045.

Відповідно до п. 5 договору оренди землі нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 81 821,00 грн.

Згідно з п. 8 договору оренди землі договір укладено на 7 років (у разі укладення договору оренди землі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва - з урахуванням ротації культур згідно з проектом землеустрою). Договір діє з моменту його державної реєстрації.

Після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

У разі продовження терміну дії цього договору (за відсутності письмового заперечення орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору), договір підлягає поновленню на той самий термін на тих самих умовах.

Відповідно до п. 9 договору оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 2 454,63 грн або натуральній: 1 200 кг зерна (пшениці, ячмінь, кукурудза), 50 кг цукру, за мінусом податку з доходів фізичних осіб в розмірі 15%.

Згідно з п. 11 договору оренди землі, орендна плата вноситься до 31 грудня кожного року оренди (а. с. 45-48).

Відповідно до видаткового касового ордеру СФГ «Юлія» від 22 грудня 2016 року ОСОБА_1 отримав орендну плату за спірну земельну ділянку за період 2017-2021 роки в сумі 15 000 грн, (прописом отримувача), що підтверджується його підписом із зазначенням реквізитів паспорта (а. с. 52).

Мотивувальна частина

Позиція Черкаського апеляційного суду

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Мотиви, з яких виходить Черкаський апеляційний суд та застосовані норми права

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. (ч. 1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції цілком відповідає зазначеним вимогам виходячи з наступного.

Предметом даного спору є розірвання договору оренди земельної ділянки з посиланням на систематичне порушення умов спірного договору, що полягає в невиплаті орендної плати в повному розмірі.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вважав недоведеними позивачем обставини щодо несплати СФГ «Юлія» орендної плати за користування його земельною ділянкою, оскільки відповідач сплатив авансом у 2016 році наперед позивачеві орендну плату за період 2017-2021 роки в сумі 15 000 грн.

З наведеним висновком погоджується апеляційний суд, зазначаючи наступне.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 вказаного Закону договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату відноситься до істотних умов договору оренди землі.

Відповідно до ст. 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» ч. 1 ст. 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України (ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі»).

У пункті «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

До відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати застосуванню підлягають положення ч. 2 ст. 651 ЦК України. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі № 912/1385/17 (провадження № 12-201гс18).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 293/1011/16-ц (провадження № 61-29970сво18) дійшла висновку, що тлумачення пункту «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України, ч. 2 ст. 651 ЦК України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплата у розмірі меншому, ніж визначено договором (без урахування індексації, індексу інфляції тощо).

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Апеляційний суд вважає, що СФГ «Юлія» належно виконувало свої зобов`язання щодо оплати орендної плати, оскільки ними відповідно до умов договору за всі роки сплачувалася орендна плата, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вказаний договір не підлягає розірванню.

З наданого відповідачем та дослідженого, зокрема, під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції видаткового касового ордеру СФГ «Юлія» від 22 грудня 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав орендну плату за спірну земельну ділянку за період 2017-2021 роки в сумі 15 000 грн, що підтверджується його підписом. Крім того, сума отриманої орендної плати ним власноручно написана прописом, а сам касовий ордер містить реквізити паспорта отримувача (а. с. 52).

Отже, положення п. 9 договору оренди землі були погоджені сторонами на власний розсуд, і вони не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, не змінені та не визнані недійсними, а тому є обов`язковими для виконання сторонами правочину.

Посилання скаржника на правовий висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 703/2495/21, як на підставу того, що спірний договір оренди не містить домовленостей сторін про сплату орендної плати наперед авансом з огляду на що є недоведеним сам факт здійснення такої проплати, суд апеляційної інстанції розцінює як неспроможний, оскільки зміст сформованих правовідносин у даній справі та справі, у якій Верховним Судом зроблено наведений правовий висновок не є тотожними, з огляду на те, що у справі № 703/2495/21, як на доказ виплати орендної плати наперед судом оцінювалася бухгалтерська довідка про виплачену наперед орендну плату за договором в натуральній формі. Тоді як у справі, що є предметом даного апеляційного перегляду доказом виконання зобов`язання наперед є видатковий касовий ордер за яким позивач отримав кошти та власноручно розписався.

Крім того, відповідно з ст. 531 ЦК України боржник має право виконати свій обов`язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Чинне законодавство про оренду землі не містить заборони сплати орендної плати за майбутні періоди користування земельною ділянкою. Умови договору оренди землі про сплату орендної плати за майбутні періоди можуть бути погоджені сторонами договору оренди у формі, передбаченій ст. 14 Закону України «Про оренду землі».

Враховуючи положення ст. 531 ЦК України, зміст видаткового касового ордеру від 22 грудня 2016 року, а також неспроможність посилання скаржника на вищенаведений правовий висновок, встановлені судом обставини свідчить про те, що ОСОБА_1 погодився на отримання орендної плати за майбутні періоди згідно з укладеним договором оренди землі у загальному розмірі 15 000 грн, а також дії орендаря, який сплатив вказану суму, можливо дійти висновку, що сторони погодили у письмовій формі вказаний порядок сплати орендної плати, і цей порядок було реалізовано сторонами, отже у орендаря була відсутня заборгованість перед орендодавцем по сплаті орендної плати за користування земельною ділянкою станом на дату звернення до суду з позовом.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 321/329/17 (провадження № 61-16545св18) та від 20.11.2019 у справі № 704/236/17 (провадження № 61-32303св18) та від 22.01.2020 у справі № 387/193/19, провадження № 61-15879св19.

Суд відхиляє доводи апеляційної скарги на рахунок того, що ОСОБА_1 не підписувався видатковий касовий ордер на отримання орендної плати в розмірі 15 000 грн, оскільки ним не спростовано наявність його підпису на ордері. Аргументи на рахунок фінансової неспроможності проведення позивачем експертизи, щодо оспорення власного підпису на видатковому касовому ордері, судова колегія не враховує оскільки даний аргумент не ґрунтується на правових нормах, що вказують на те, що тягар доказування заявлених вимог лежить безпосередньо на заявникові, а також те, що у випадку задоволення заявлених ним вимог судом здійснюється розподіл витрат, до яких зокрема входить витрати на проведення експертизи, пропорційно до задоволених вимог (ст. 141 ЦПК України).

Зрештою, звертаючись до суду з позовом 03 листопада 2022 року та стверджуючи про неотримання з 2019 року орендною плати, позивач не надав суду жодного доказу в підтвердження того, що він протягом спірного періоду звертався до відповідача з приводу неотримання орендної плати.

Враховуючи приведені вище доводи а також те, що договір оренди земельної ділянки передбачає альтернативний спосіб сплати орендної плати (грошовий або натуральний) апеляційний суд погоджується, що позивач та його представник не довели істотного порушення орендарем умов договору, позбавлення його права на те, на що він розраховував при укладенні договору оренди (ст. 651 ЦК України).

В контексті наведеного, колегія суддів зазначає, що доводів в обґрунтування апеляційних вимог, які б свідчили про помилковість висновків місцевого суду у даній справі, скаржником не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За заведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу представника позивача - адвоката Невгади О. В. слід залишити без задоволення, а рішення районного суду - без змін.

На підставі положень ст. 141 ЦПК України судові витрати за розгляд справи в апеляційному суді слід залишити за особою, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Невгади Олександра Вікторовича залишити без задоволення.

Рішення Монастирищенського районного суду Черкаської області від 15 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та на умовах передбачених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 31 липня 2023 року.

Головуючий Л. І. Василенко

Судді Л. В. Нерушак

О. В. Карпенко