Рішення

від 31.07.2023 по справі 320/9109/22

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2023 року № 320/9109/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (далі підприємство) з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 22.02.2022 № 0048100715.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки податкового органу, сформовані за результатами перевірки позивача, щодо обставин вчинення ним порушень податкового законодавства не відповідають дійсності, оскільки сформовані на підставі припущень ревізорів, не підтверджених документально належними і допустимими доказами, тож прийняте на підставі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.10.2022 позовну заяву залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк для їх усунення.

У зв`язку з усуненням позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою від 24.10.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі, визначивши її розгляді за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 06.12.2022 суд ухвалив перейти до розгляду справи в судовому засіданні.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому наголосив на правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення на підставі висновків акту за результатами перевірки позивача та відсутності правових підстави для його скасування.

Представник позивача подав до суду письмову відповідь на відзив відповідача, в якій з посилання на численну практику Верховного Суду навів доводи щодо необґрунтованості висновків відповідача, покладених в основу прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У судовому засіданні 22.04.2023 суд ухвалив про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Позивач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; є платником податку на додану вартість; основний вид діяльності 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; інші: 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт від 13.01.2022 № 373/10-36-07-15 (далі акт перевірки), яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем вимог законодавства, а саме:

-пункту 198.1., пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України, чим занижено податок на додану вартість на загальну суму ПДВ 4893632 грн, в тому числі: січень 2018 року 479984 грн, лютий 2018 року 306088 грн, березень 2018 року 22452 грн, квітень 2018 року 466667 грн, травень 2018 року 520707 грн, червень 2018 року 403137 грн, серпень 2018 року 692978 грн, жовтень 2018 року 861589 грн, листопад 2018 року 49852 грн, червень 2019 року 326667 грн, липень 2019 року 122577 грн, жовтень 2019 року 145539 грн, лютий 2020 року 39663 грн, березень 2020 року 318248 грн, травень 2020 року 47674 грн, червень 2020 року 50984 грн, липень 2020 року 38859 грн.

Такі висновки сформовані відповідачем виходячи з наступних обставин, наведених в акті перевірки.

За період з 01.01.2018 по 30.09.2021 позивачем задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 258 735 922 грн. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за вказаний період, встановлено його завищення на загальну суму 4893632 грн.

Згідно з наданими для перевірки документами відповідачем встановлено, що позивач (як замовник) за перевіряємий період мав взаємовідносини з ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» (як підрядником) (ЄДРПОУ 35198717) на підставі договорів підряду (з урахуванням додаткових угод до них) від 31.07.2017 № 45251/17/4 (далі- Договір 1), від 13.09.2017 № 45259/17/48 (далі- Договір 2), від 01.12.2017 № 45251/17/7 (далі- Договір 3), від 31.01.2018 № 45251/18/5 (далі- Договір 4), від 31.01.2018 № 45251/18/6 (далі- Договір 5), від 31.05.2018 № 45317/18/1 (далі- Договір 6), від 31.05.2018 № 45317/18/2 (далі- Договір 7), від 31.05.2018 № 45317/18/3 (далі- Договір 8), від 31.05.2018 № 45317/18/4 (далі- Договір 9), від 19.07.2018 № 4545/18/1 (далі- Договір 10), від 26.07.2019 № 030419-2/19 (далі Договір 11), від 10.10.2019 № 71321/19/1 (далі Договір 12), від 10.10.2019 № 71321/19/2 (далі Договір 13), від 14.09.2020 № 7132/20/1 (далі Договір 14), від 01.03.2016 № 01/03-16 (далі Договір 15), від 14.03.2016 № 14/03-16-П2 (далі Договір 16), від 22.03.2016 № 22/03-16 (далі Договір 17).

Предметом вказаних договорів визначено: Договором 1 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи по будівництву індивідуального джерела теплопостачання по вул. Коновальця, 27 Б з реконструкцією системи теплопостачання житлового будинку № 27 по вулиці Коновальця в м. Біла Церква Київської області; Договором 2 - за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи по ремонту системи ХВО із заміною 2-х резервуарів на котельні по вул. Шевченко, 91, прим. 2 в м. Біла Церква Київської області; Договором 3 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи зовнішні мережі на об`єкті «Будівництво індивідуального джерела теплопостачання по вул. Коновальця, 9А з реконструкцією системи теплопостачання житлових будинків № 3, 5 та 9 по вул. Коновальця у м. Біла Церква Київської області»; Договором 4 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи проектування та встановлення конденсаційного теплоутилізатора котельні по вул. Короленко, 49-Б в м. Біла Церква Київської області; Договором 5 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи проектування та встановлення конденсаційного теплоутилізатора котельні по вул. Гризодубової, 84-Б в м. Біла Церква Київської області; Договором 6 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи технічне переоснащення системи автоматичного керування водогрійними котлами КВГМ-10 на котельні по вул. Івана Кожедуба, 14 в м. Біла Церква Київської області; Договором 7 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи технічне переоснащення системи автоматичного керування водогрійними котлами КВГМ-10 на котельні по вул. Гайок, 4л в м. Біла Церква Київської області; Договором 8 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи технічне переоснащення системи автоматичного керування водогрійними котлами КВГМ-10 на котельні по вул. Дружби, 40 в м. Біла Церква Київської області; Договором 9 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи технічне переоснащення системи автоматичного керування водогрійними котлами КВГМ-20 на котельні по вул. Таращанська, 197 в м. Біла Церква Київської області; Договором 10 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи реконструкція димової труби котельні по вул. Шевченко, 91, прим. 2 в м. Біла Церква Київської області; Договором 11 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи проектування та реконструкція котельні по переведенню котлів КВГМ-10 в конденсаційний режим по вул. Дружби, 40 в м. Біла Церква Київської області; Договором 12 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати роботи, з виготовлення проектної документації на об`єкт «Реконструкція системи теплопостачання по котельні по вул. Сквирське шосе, 263 в м. Біла Церква Київської області»; Договором 13 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними виконати проектні роботи по об`єкту «Реконструкція системи теплопостачання по встановленню автоматизованого комплексу комерційного обліку та моніторингу енергоресурсів на котельні по вул. Сквирське шосе, 242 в м. Біла Церква Київської області»; Договором 14 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати проектні роботи по об`єкту «Технічне переоснащення котельні по переведенню котлів КВГМ-10 в конденсаційний режим за адресою вул. Гайок, 4Л, м. Біла Церква Київської області»; Договором 15 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати проектні роботи по об`єкту: «Роботи з виготовлення проектної документації на об`єкт «Реконструкція котельні по вул. Шевченко, 91, прим 2, в м. Біла Церква Київської області»; Договором 16 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати проектні роботи по об`єкту: «Роботи з виготовлення робочого проекту з «Реконструкції котельні по вул. Дачна, 14, в м. Біла Церква Київської області»; Договором 17 за дорученням замовника, в межах договірної ціни, підрядник мав власними та залученими силами виконати проектні роботи по об`єкту: «Роботи з виготовлення проектної документації на об`єкт «Реконструкція котельні по вул. А. Шептицького, 23а в м. Біла Церква Київської області».

В межах вказаних договорів сторонами складені та підписані такі первинні документи: локальні кошториси; об`єктні кошториси; смети; відомості про трудомісткість та заробітну плату до об`єктного кошторисів; договірні ціни; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних будівельних робіт; акти здачі-приймання робіт (надання послуг); підсумкові відомості ресурсів; акти вартості устаткування, що придбавалось виконавцем робіт; податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. У бухгалтерському обліку вказані операції відображені належним чином та проведено по рахункам 631, кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.

Разом з тим, в ході проведення перевірки відповідачем встановлено такі відомості щодо контрагента позивача ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» (ЄДРПОУ 35198717): стан платника податку « 0» за основним місцем обліку; основний вид діяльності 71.12.- діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування у цих сферах; свідоцтво платника ПДВ анульовано 28.12.2021 у зв`язку з неподанням протягом року податкових декларацій; ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» протягом 2018 року реалізовувало роботи 28 СГД, протягом 2019 року 36 СГД, протягом 2020 року 28 СГД, у той час, як кількість його працівників у 2018 році становила 12 осіб, у 2019 році 22 особи, а у постачальників ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» відсутні працівники для виконання робіт, передбачених договорами з позивачем.

Також в ході перевірки з`ясовано, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» (ЄДРПОУ 35198717) є фігурантом у кримінальному провадженні № 32019110000000047 від 29.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченою частиною п`ятою статті 27, частиною третьою статті 212 Кримінального кодексу України. З`ясовано, що в ході вказаного кримінального провадження досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб сприяє в ухиленні від сплати податків підприємствам реального сектору економіки, а саме: ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» та ряду інших, шляхом незаконного формування штучного податкового кредиту, використовуючи реквізити суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності, що становить особливо великі розміри. Зокрема ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» користується послугами конвертаційних центів шляхом підміни номенклатури груп товарів, з метою подальшого формування податкового кредиту з податку на додану вартість, після чого кошти з рахунків суб`єктів господарської діяльності з ознаками фіктивності перераховувались на платіжні картки підшуканих раніше фізичних осіб та знімалися готівкою у відділеннях банків.

Окрім того, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» є фігурантом у кримінальному провадженні № 42018111030000489 від 21.12.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченою частиною третьою статті 191 Кримінального кодексу України. З`ясовано, що службові особи з метою власного збагачення організували схему щодо привласнення та легалізації бюджетних коштів під час проведення реконструкції котельні по вул. О. Гончара, 1 в м. Біла Київської області. У свою чергу ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» вступивши в злочинну змову, з метою власного збагачення, організували схему щодо привласнення та легалізації бюджетних коштів під час проведення реконструкції котельні по вул. О. Гончара, 1 в м. Біла Київської області

Також, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» є фігурантом у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченою частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України.

Більше того, в ході перевірки встановлено, що постачальниками робіт для ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг», в межах виконання договорів з позивачем, були контрагенти ПП «Термокрай», ТОВ «Альфа-Артікс», ТОВ «Акорас-Альба», ТОВ «Емеральд Груп», ПП «Пожбудкласік», ТОВ «Відо-Буд», ТОВ «ВК Алькасар», ТОВ «Рода Транзіт», які не мали належних матеріальних та трудових ресурсів, управлінського персоналу, транспортних засобів, виробничих активів, основних засобів (у тому числі, орендованих), для виконання відповідних робіт, а більшість із них є фігурантами кримінальних проваджень., що свідчить про вчинення операцій, які не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вимоги. Окрім того, залучені зазначеними підприємствами контрагенти також не мали відповідних ресурсів, персоналу, основних засобів для здійснення відповідних операцій.

У взаємозв`язку з вищенаведеним відповідач дійшов висновку про те, що ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» та його контрагенти (у тому числі їх контрагенти), мають ознаки нереальності здійснення операцій по ланцюгу постачання, метою яких є надання податкової вигоди третім особам з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, та які не мають на меті реального характеру, натомість свідчать про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

Згідно проведеного аналізу відповідач дійшов висновку, що не встановлено проходження реалізованих робіт у ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» на адресу позивача в межах укладених ними договорів підряду.

Окрім наведеного перевіркою також встановлено, що позивач (замовник) у перевіряємий період мав договірні взаємовідносини з ТОВ «Держ-Буд» (підрядник, виконавець), які ґрунтувалися на договорах підряду: від 10.07.2018 № 45521/18/9, за яким виконавець зобов`язується виконати роботи ремонт теплоутилізаторів поверхневих конденсаційних УПК-0,7 на котельні по вул. І. Кожедуба, 14 в м. Біла Церква Київської області; від 10.07.2018 № 45259/18/1, за яким виконавець зобов`язується виконати роботи реконструкція котельні по переведенню котлів КВГМ-10 в конденсаційний режим за адресою: вул. Дружби, 40 в м. Біла Церква Київської області; від 11.07.2018 № 45259/18/10, за яким виконавець зобов`язується виконати роботи реконструкція котельні по переведенню котлів КВГМ-10 в конденсаційний режим за адресою: вул. Гайок, 4л в м. Біла Церква Київської області; від 31.07.2018 № 5053/18/3, за яким виконавець зобов`язується виконати послуги з ремонту котла ТВГ-4 котельні по вул. Росьова, 14; від 21.07.2017 № 45251/1/17/4; від 21.08.2017 № 45251/1/17/5.

В межах вказаних договорів сторонами складені та підписані такі документи: локальні кошториси; об`єктні кошториси; смети; відомості про трудомісткість та заробітну плату до об`єктного кошторисів; договірні ціни; акти-допуски для виробництва будівельно-монтажних робіт на території підприємства; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних будівельних робіт; підсумкові відомості ресурсів; акти вартості устаткування, що придбавалось виконавцем робіт; податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН. У бухгалтерському обліку вказані операції відображені належним чином та проведено по рахункам 631, кредиторська/дебіторська заборгованість відсутня.

Натомість встановлено, що ТОВ «Держ-Буд» та в ланцюгу постачання постачальник робіт та ТМЦ мають ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського та технічного персоналу, основних засобів та виробничих активів, транспортних засобів, орендованих основних засобів для здійснення господарської діяльності зі місцем фактичного знаходження; обрив ланцюгу постачання відповідних робіт (послуг); відсутня необхідна кількість працюючих для надання послуг та виконання робіт. Також з`ясовано, що ТОВ «Держ-Буд» є фігурантом кримінальних справ за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 364-1, частини п`ятої статті 191, статті 367, частини другої статті 358, частини першої статті 366, частини третьої статті 212, частини другої статті 205, частини другої статті 209 Кримінального кодексу України.

Враховуючи наведене відповідач дійшов висновку про те, що відбувається здійснення операцій з наданням податкової вигоди третім особам з метою штучного формування витрат, та які не мають реального характеру.

Таким чином перевіркою позивача не встановлена реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинах з ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» та ТОВ «Держ-Буд». Відповідно перевіркою не підтверджено реального руху активів на адресу між позивачем та контрагентами за період з 01.01.2018 по 30.09.2021, що свідчить про оформлення первинних документів з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди у вигляді сум податкового кредиту з ПДВ.

У зв`язку з вищенаведеним, задекларований позивачем податковий кредит за рахунок проведення господарський операцій з ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» та ТОВ «Держ-Буд» сформований неправомірно та документальною перевіркою не підтверджений.

Не погоджуючись з такими висновками Акту позивач подав відповідачу заперечення до Акту.

Листом від 17.02.2022 № 3278/12/10-36-07-15 про розгляд заперечень, відповідач повідомив позивача, що висновки Акту є обґрунтованими та залишаються без змін, а заперечення без задоволення.

На підставі Акту відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22.02.2022 № 0048100715, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 5382995 грн, з яких 4893632 грн за податковими зобов`язаннями, 489363 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з таким рішення відповідача, позивач подав до Державної податкової служби України скаргу на спірне рішення, за результатом розгляду якої, рішенням про результати розгляду скарги від 29.08.2022 № 9876/99-00-06-01-01-06, податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.02.2022 № 0048100715 залишене без змін, а скарга позивача без задоволення.

Натомість позивач, з метою спростування висновків Акту та доводів відповідача, що стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення, повідомив суд про таке (з наданням підтверджуючих документів).

Закупівля відповідних робіт проводилась через електронну систему публічних закупівель «Prozorro».

Оплата виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» підтверджується платіжними дорученнями від 16.01.2018 № 148, від 26.04.2018 № 290, від 13.09.2018 № 1896, від 31.01.2018 № 20, від 02.04.2018 № 90, від 26.04.2018 № 292, від 03.09.2018 № 1756, від 11.09.2018 № 1881, від 02.11.2018 № 2567, від 27.06.2019 № 1594, від 26.02.2020 № 506, від 31.01.2018 № 21, від 02.04.2018 № 89, від 26.04.2018 № 293, від 10.08.2018 № 1569, від 11.09.2018 № 1882, від 19.09.2018 № 1951, від 27.06.2019 № 1595, від 26.02.2020 № 507, від 31.05.2018 № 696, від 19.06.2018 № 847, від 31.05.2018 № 698, від 19.06.2018 № 845, від 01.08.2018 № 1408, від 30.03.2020 № 869, від 31.05.2018 № 699, від 19.06.2018 № 844, від 19.07.2018 № 1202, від 02.11.2018 № 2568, від 10.10.2019 № 2108, від 30.03.2020 № 870, від 13.05.2020 № 1232, від 04.06.2020 № 1493, від 18.06.2020 № 1590, від 07.07.2020 № 1732, від 04.11.2019 № 2202, від 04.11.2019 № 2201, від 22.01.2018 № 2, від 22.01.2018 № 3, від 22.01.2018 № 4.

Оплата виконаних робіт по взаємовідносинам з ТОВ «Держ-Буд» підтверджується платіжними дорученнями від 21.08.2018 № 1646, від 29.07.2019 № 1728, від 09.10.2019 № 2102, від 21.08.2018 № 1647, від 29.07.2019 № 1729, від 10.07.2018 № 1114, від 06.09.2018 № 1825, від 10.09.2018 № 1854, від 27.09.2018 № 2004, від 26.02.2020 № 478, від 10.07.2018 № 1113, від 11.07.2018 № 1126, від 06.09.2018 № 1824, від 10.09.2018 № 1853, від 27.09.2018 № 2003.

Відповідно до акту від 09.02.2022 № 71-30/25 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 та ревізії окремих питань в частині визначення достовірності розрахунків заборгованості з різниці в тарифах наданих територіальним комісіям за період з 01.01.2011 по 31.05.2021, складеного Північним офісом Держаудитслужби, за результатами проведених вибіркових контрольних обмірів по договорам з ТОВ «Стікс-Оіл-Інжиніринг» від 31.01.2018 № 45251/18/5, від 31.01.2018 № 45251/18/6; з ТОВ «ДЕРЖ-БУД» від 21.08.2017 № 45251/17/4, від 21.07.2017 № 45251/17/5, встановлено лише невідповідність фактично виконаних обсягів будівельних робіт контрагентом за договором від 31.01.2018 № 45251/18/6, чим завдано позивачу матеріальної шкоди на суму 15773,45 грн.

На виконання замовлених робіт в межах договірних правовідносин з контрагентами, позивачем надані суду фотознімки результатів таких робіт (зокрема, проектної документації, замінених агрегатів та їх запчастин, реконструйованих об`єктів (котелен) тощо), а також копії виконаних ТОВ «Стікс-Оіл-Інжиніринг» робочих проектів з експертними висновками в межах договірних правовідносин.

Згідно з висновком експерта ТОВ «Центр експертизи власності» від 16.06.2022 №160/01/09-22 (далі - висновок) за результатами проведеної судової економічної експертизи по замовленню директора комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» висновки акту перевірки від 13.01.2022 № 373/10-36-07-15, за результатами взаємовідносин позивача з контрагентами - ТОВ «Стікс-Оіл-Інжиніринг» та ТОВ «Держ-Буд», сформовані та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) податкові накладні. При реєстрації відповідних податкових накладних по взаємовідносинам позивача зі вказаними контрагентами, податковий орган не висував жодних зауважень до їх змісту, форми, реквізитів; не вказував на наявність обставин, що унеможливлюють їх реєстрацію в ЄРПН, отже платник виконав та дотримався законодавчо встановлених вимог для отримання податкового кредиту за належними зареєстрованими податковими накладними на загальну суму 4943597,54 грн., у тому числі: за 2018 рік - 3803450,96 грн, за 2019 рік 594782,51 грн, за 2020 рік 545364,47 грн. Також у висновку зазначено, що висновки податкового органу не є обґрунтованими. В ході перевірки податковий орган запити на проведення зустрічних звірок з питань підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин із суб`єктами господарювання-контрагентами не направлялись. Господарські операції позивача з ТОВ «Стікс-Оіл-Інжиніринг» та ТОВ «Держ-Буд» підтверджені належним чином складеними договорами та первинними документами, що відображають та підтверджують їх реальність. При цьому експерт зазначив, що вважати господарські операції між позивачем та контрагентами за перевіряємий період безтоварними та податковий кредит з ПДВ нікчемним відноситься до компетенції судів. Таким чином експерт дійшов висновку, що висновки акту від 13.01.2022 №373/10-36-07-15 нормативно та документально не підтверджуються.

У взаємозв`язку з вищенаведеним, вважаючи податкове повідомлення-рішення відповідача від 22.02.2022 № 0048100715 протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом про його скасування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 6 та частини другої статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені норми основного закону означають, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

При цьому, «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним. «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх. «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

У свою чергу, частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним закріпленим процесуальним законом критеріям.

При цьому, принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття.

Зокрема, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (заява № 37801/97, пункт 36), вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: взяти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Разом з тим, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Окрім того, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

У свою чергу, за приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі Кодекс), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно з підпунктами 16.1.2.-16.1.5. пункту 16.1. статті 16 Кодексу, платник податків зобов`язаний, зокрема: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язкова зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

У той же час, платник податків має право, зокрема: бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), у тому числі індивідуальну податкову консультацію, яка йому надана, а також узагальнюючу податкову консультацію; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (підпункти 17.1.6., 17.1.7., 17.1.8. пункту 17.1. статті 17 Кодексу).

Відповідно до пункту 44.1. статті 44 Кодексу, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У свою чергу, відповідно до статей 19, 20 Кодексу, контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, окрім іншого: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.

Контролюючі органи мають право, зокрема: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. пункту 20.1.); визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов`язань платників податків (підпункт 20.1.18. пункту 20.1.); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 20.1.19. пункту 20.1.).

Водночас, посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, окрім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (підпункти 21.1.1., 21.1.4. пункту 21.1. статті 21 Кодексу).

При цьому, податкове законодавство України ґрунтується, у тому числі, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу (підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 Кодексу).

Згідно з підпунктом 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 185.1. статті 185 Кодексу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку, зокрема:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За приписами пункту 187.1. статті 187 Кодексу, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з підпунктом а) пункту 198.1., пункту 198.2. статті 198 Кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з, окрім іншого, придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Абзацом 1 пункту 198.3. статті 198 Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (абзац 2 пункту 198.3. статті 198 Кодексу).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6. статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10. статті 201 Кодексу, податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У свою чергу, за змістом норм статті 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником податків при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують дійсно мали місце.

За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 Кодексу, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотного.

Наведене узгоджується як з нормою абзацу першого пункту 56.4 статті 56 Кодексу, відповідно до якої обов`язок доведення, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених Кодексом або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладено саме на контролюючий орган, так і з нормою підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Кодексу щодо презумпції правомірності рішень платника податків, які в сукупності закріплюють презумпцію добросовісності податкової поведінки платника податків.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків сформував свої дані податкового обліку, що не відповідають дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Відсутність відповідних доказів може бути підставою для відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення як протиправного, прийнятого контролюючим органом з підстав формування платником податків даних свого податкового обліку за наслідками фіктивних господарських операцій.

Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Визначальним щодо податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є сукупність обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій.

Отже висновок про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.07.2022 у справі №908/1719/21(908/2090/21).

При цьому, за приписами частин п`ятої, шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таки чином, при розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного Суду щодо застосування відповідних норм.

У взаємозв`язку з вищенаведеним в сукупності, здійснивши аналіз зібраних у справі доказів суд встановив, що в перевіряємий період позивач мав договірні взаємовідносини з контрагентами ТОВ «Стікс-Оіл Інжиніринг» та ТОВ «Держ-Буд», в межах яких, на підтвердження виконання умов договорів підряду, сторонами були оформлені первинні документи, а саме: локальні кошториси; об`єктні кошториси; смети; відомості про трудомісткість та заробітну плату до об`єктного кошторисів; договірні ціни; довідки про вартість виконаних будівельних робіт; акти приймання виконаних будівельних робіт; акти здачі-приймання робіт (надання послуг); підсумкові відомості ресурсів; акти вартості устаткування, що придбавалось виконавцем робіт; податкові накладні, зареєстровані в ЄРПН, а також платіжні доручення для підтвердження проведених взаєморозрахунків, які за висновками суду складені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV та підтверджують фактичний рух активів позивача за договірними відносинами зі зазначеними контрагентами

Відповідні документи подавалися позивачем відповідачу під час перевірки.

Разом з тим судом встановлено, що відповідач зустрічну звірку з контрагентами не провів та не навів зауважень до змісту і форми наданих під час перевірки первинних документів з контрагентами, натомість дійшовши висновку, що по ланцюгу постачання робіт наявна схема, яка може свідчить про узгодження дій позивача та контрагентів для одержання ним незаконної податкової вигоди виходячи з наявної інформації, зокрема, про: незвітування про діяльність; наявні кримінальні провадження по учасникам схеми постачання.

Водночас, враховуючи наведені норми та численну судову практику в аналогічних спорах, суд зазначає таке:

деякі помилки в документах чи неточності у їх оформленні, не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися) (постанова Верховного Суду від 05.01.2021 у справі № 820/1124/17 тощо);

податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, а відтак якщо контрагент не виконав свого обов`язку передбаченого податковим законодавством або мінімізував свої податкові зобов`язання, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, проте вказана обставина не є підставою для позбавлення платника податку-замовника права на отримання податкової вигоди у разі, якщо такий платник має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту (постанови Верховного Суду від 09.03.2021 у справі № 826/7270/18, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16);

виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, та податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи. Саме собою невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків (неподання звітності) не можуть бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаність платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків (постанови Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/11879/13-а, від 12.06.2018 у справі №802/1155/17-а, від 12.06.2018 у справі № 2а-1484/12/1370 тощо);

відсутність у контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру та аутсорсингу (оренда персоналу);

податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах щодо контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону (постанова Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №804/939/16);

сам факт порушення кримінальної справи та отримання свідчень (пояснень) посадових осіб господарюючих суб`єктів, в рамках такої кримінальної справи, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами (постанова Верховного Суду від 27.03.2018 у справі №816/809/16).

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та поданих сторонами доказів, норм податкового законодавства та правових позицій Верховного Суду, суд доходить висновків про те, що наведені відповідачем в акті перевірки висновки є необґрунтованими та не можуть бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит по взаємовідносинам з контрагентами, оскільки не підтверджені відповідачем належними та допустимими доказами, натомість спростовані позивачем.

Як вже зазначено в описові частині рішення, аналогічного висновку дійшов експерт ТОВ «Центр експертизи власності» у висновку від 16.06.2022 №160/01/09-22, дослідивши аналогічні матеріалам справи документи, встановивши, що висновки акту від 13.01.2022 №373/10-36-07-15 нормативно та документально не підтверджуються.

З наведеного в сукупності суд дійшов висновку, що реальність господарських операцій позивача із контрагентами підтверджується належним чином оформленими копіями первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку для такого виду послуг та, які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичне здійснення таких операцій, зокрема: договорами, податковими накладними, платіжними дорученнями тощо.

Відповідно, за наведених вище мотивів та враховуючи встановлені обставини справи, суд вважає спірне рішення таким, що не відповідає критеріям правомірності та підлягає скасуванню в силу своєї протиправності.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого ним спірного рішення. У той же час, позивачем документально підтверджено наведені ним у позові доводи та обставини.

У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачаєтеся, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 24810,00 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 6, 7, 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позовну заяву Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області податкове повідомлення-рішення від 22.02.2022 № 0048100715.

Стягнути на користь Комунального підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківтепломережа» (ЄДРПОУ 04654336) сплачений судовий збір у розмірі 24810 (двадцять чотири тисячі вісімсот десять) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (ЄДРПОУ 44096797).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Василенко Г.Ю.