Рішення

від 31.07.2023 по справі 420/12247/23

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 420/12247/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2023 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хом`якової В.В., при секретарі Перебийніс Н.Ю.,

за участю прокурора Ломей Н.М.,

представника позивача Черевиченко Д.О.,

представника відповідача Орлової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси пред`явив позов в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області та Одеської обласної військової адміністрації до Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" , в якому просить :

- визнати бездіяльність Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" щодо утримання у неналежному технічному стані, не придатному для використання за цільовим призначенням, захисної споруди цивільного захисту № 56762, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29, протиправною,

- зобов`язати Акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ", привести у належний технічний стан, придатний для використання за цільовим призначенням, захисну споруду цивільного захисту № 56762, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Церковна 29.

Позовні вимоги обґрунтовані необхідністю забезпечувати обороноздатність держави, зокрема, в сфері цивільного захисту. Прокурором встановлено, що в межах Суворовського району м. Одеси, знаходиться захисна споруда цивільного захисту № 56762, розташована за адресою: м. Одеса, Церковна, 29, яка в умовах військової агресії Російської Федерації проти України через недодержання та порушення власником (балансоутримувачем) вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд) є не готовою до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити захист цивільного населення та, у разі використання за призначенням, може створювати загрозу для життя та здоров`я людей. Відповідно до паспорту споруди цивільного захисту № 56762, власником захисної споруди цивільного захисту є Держава Україна в особі Фонду державного майна України. Балансоутримувачем вказаної захисної споруди цивільного захисту є Акціонерне товариство ' "Одеська ТЕЦ".

Прокурор наполягає на протиправній бездіяльності відповідача щодо не приведення в належний стан протирадіаційного укриття та необхідності вжиття заходів державного примусу з метою спонукання відповідача привести у належний стан укриття.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими адміністраціями. Оскільки заходи державного нагляду і контролю не можуть здійснюватися у зв`язку з мораторієм на перевірки органами ДСНС на період воєнного стану, обласна військова адміністрація також не здійснює ніяких заходів щодо забезпечення цивільного захисту щодо вказаного укриття, тому такий позов є єдиним та ефективним засобом захисту порушених прав та інтересів держави.

Ухвалою суду від 06.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

16.06.2023 відповідачем до суду подано відзив, у якому зазначає про безпідставність звернення до суду прокурора, вказуючи на те, що 23 травня 2022 року комісією, що складалася зі співробітників АТ "Одеська ТЕЦ" було складено акт оцінки готовності захисної споруди цивільного захисту - сховища, протирадіаційного укриття №56762, відповідно до якого було зроблено загальний висновок, що сховище №56762 обмежено готове до укриття персоналу об`єкта від звичайних (постійних) засобів ураження до використання за призначенням. Представника ДСНС під час огляду захисної споруди цивільного захисту 23.05.2022 не було. ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо балансоутримувача захисної споруди (АТ "Одеська ТЕЦ") не здійснювало.

На даний час сховище №56762 є діючим та з початком повномасштабного вторгнення військ російської федерації на територію України, та запровадженням з 24 лютого 2022 року воєнного стану на всій території України, на постійній основі, під час повітряної тривоги, приймає як працівників товариства, так і мешканців міста Одеси. Товариством постійно проводиться робота щодо усунення недоліків, зазначених у акті від 23.05.2022., що підтверджується Планом основних заходів з ремонту та приведення до належного рівня споруд цивільного захисту №56761 та №56762, затвердженим 26.05.2022. Згідно зазначеного Плану вбачається, що відповідні заходи виконані, що спростовує твердження прокурора про невжиття АТ "Одеська ТЕЦ" будь-яких заходів спрямованих на приведення споруди цивільного захисту №56762 у стан, придатний для використання, тобто дані твердження не відповідають дійсності. Крім того, 23.02.2023 було складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища № 56762.

Відповідно до акту від 23.02.2023 комісією надано наступні рекомендації: Скласти план усунення виявлених недоліків та привести захисну споруду у відповідність до вимог керуючих документів. У відповідності до наказу МНС від 10.06.2009 року №390 зі змінами від 13.09.2010 №659 провести технічну інвентаризацію захисної споруди в БТІ. Строк виконання рекомендацій встановлено до 20.06.2023 . Наразі, триває виконання даних рекомендацій.

Прокурором не додано до позову жодного доказу, що підтверджує факт невиконання заходів, зазначених в акті оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №56762 від 23.05.2022 , а також не досліджено акту оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту сховища №56761 від 23.02.2023, що було складено до моменту подачі позову. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити.

Також відповідачем було заявлено клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін.

Прокурором подана відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю. Зазначив, що відповідачем жодний документальний доказ щодо належного технічного стану захисної споруди, відповідності технічного стану споруди існуючим нормативним вимогам для об`єктів цивільного захисту, тобто, повної готовності до укриття населення, не наданий. Чинним законодавством України не передбачено обов`язок окружних прокуратур, підрозділів державної служби з надзвичайних ситуацій, обласних військових адміністрації чи інших державних органів проводити щорічне обстеження стану захисних споруд чи спільні комісійні огляди об`єктів цивільного захисту. Заперечує проти розгляду справи у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою від 10.07.23 було задоволено клопотання представника відповідача та призначено судове засідання на 21.07.2023 о 10 год. 00 хвил.

В судовому засіданні представницею прокуратури підтримано позовні вимоги.

Представник Одеської обласної військової адміністрації підтримав позовні вимоги.

Представник ГУ ДСНС області не прибув в судове засідання.

Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

На балансі АТ "Одеська ТЕЦ" перебуває захисна споруда цивільного захисту (цивільної оборони) - сховище № 56762, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29. Власником даної захисної споруди є Держава, в особі Міністерства енергетики України.

23.05.2022 посадові особи АТ "Одеська ТЕЦ" провели оцінку стану готовності, експлуатації і використання захисної споруди, за результатами проведеної оцінки було складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту № 56762 від 23.05.2022.

Відповідно до акту оцінки: технічний стан сховища обмежено працездатний; двері зачиняються із зусиллям, немає розвантажуючих підставок, гумові прокладки пошкоджені, втратили еластичність; противибухові пристрої не обслуговані; повітропроводи пошкоджені корозією, не пофарбовані; електроручні вентилятори знаходяться в не справному стані, електродвигуни не справні; протипилові фільтри іржаві; фільтри-поглиначі вислужили встановлений термін; герметичні клапани відсутні; клапани надмірного тиску відсутні; прилад для виміру підпору повітря відсутній; регенеративні патрони не виявлені; прилади для виміру підпору повітря відсутні; відсутні покажчики руху води; водопровідні труби з ознаками корозії; лабораторні дослідження якості питної води у баках відсутні; труби каналізації не пофарбовані, з ознаками корозії; резервуари для збирання фекальних вод відсутні, насоси відкачування відсутні, запірна арматура відсутня; заземлення електрообладнання відсутнє; автоматична система пожежогасіння та сигналізації відсутня, труби системи пожежогасіння відсутні; вимірювальний пристрій температури та відносної вологості у приміщенні відсутній; журнал експлуатації фільтровентеляційного обладнання відсутній; формуляр фільтровентеляційних агрегатів відсутній; експлуатаційні схеми систем життєзабезпечення відсутні; захисна споруда підлягає капітальному ремонту.

Загальний висновок про стан захисної споруди № 56762 відповідно до акту оцінки від 23.05.2022 - сховище оцінюється як обмежено готове до укриття персоналу об`єкта від звичайних (простіших) засобів ураження, захисна споруда підлягає капітальному ремонту.

На запит прокурора до ГУ ДСНС України в Одеській області чи вживалися управлінням заходи щодо усунення виявлених порушень у сфері утримання, використання та реконструкції захисної споруди цивільного захисту № 56762 , розташованого по вул. Церковній, буд. 29, в м. Одесі, у тому числі у судовому порядку, була отримана відповідь про припинення проведення перевірок постановою КМУ від 13.03.2022 № 303.

Що стосується Одеської обласної військової адміністрації , то на запит прокурора вона відповіла, що обласна державна (військова) адміністрація не зверталася до суду з позовом до акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" про усунення виявлених порушень у сфері утримання, використання та реконструкції захисних споруд.

На підставі отриманої інформації про стан готовності споруд цивільного захисту на території Суворовського району, прокурор дійшов висновку, що балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту № 56762, розташованої за адресою: м. Одеса, Церковна 29, балансоутримувачем якого є АТ "Одеська ТЕЦ" , не забезпечено дотримання вимог законодавства щодо зберігання, утримання, обліку, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту. Бездіяльність органів, які повинні організувати виконання вимог законодавства щодо утримання фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту спонукала прокурора на подання позову до суду, оскільки невиконання вимог законодавства України у сфері цивільного захисту зі сторони ГУ ДСНС в Одеській області та Одеської обласній військової адміністрації призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності, насамперед в умовах збройної агресії російської федерації проти України.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Статтею 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід`ємне право на життя, обов`язок держави - захищати життя людини.

Відповідно до вимог частини 3-5 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою... Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" врегульоване питання представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до ч. 1 якої представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Абзацами 1 та 2 частини 2 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом 4 цієї частини.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Частиною 1 статті 24 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

У відповідності до норм вказаного Закону прокурор одержує передбачену законом можливість захищати права та інтереси не конкретного державного органу, а дещо абстрактні "інтереси держави", що в широкому сенсі можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів і являти собою потребу в здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих, зокрема, на гарантування державної, економічної, Інформаційної, екологічної безпеки, а також охорону землі, лісів, водойм як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, в тому числі, й територіальних громад.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1- 1/99 зазначено, що із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обгрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У цьому ж рішенні Конституційний Суд України зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини вказаного рішення).

Таким чином, інтереси держави охоплюють широке і водночас не визначене чітко коло законних інтересів, які можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Здійснювати захист інтересів держави, зокрема в адміністративному суді, прокурор може винятково за умови, коли захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі ГУ ДСНС в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України (далі - КЦЗ України).

Як вбачається з ч. 1 ст. 65 КЦЗ України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) щодо суб`єктів господарювання (пункт 2). За змістом ч. 2 статті 65 КЦЗ України визначено, що у суб`єктів господарювання приватної форми власності органи державного нагляду у сфері цивільного захисту контролюють виконання заходів щодо захисту населення та працівників на випадок надзвичайної ситуації, а також вирішення питань техногенної та пожежної безпеки, що стосуються прав та інтересів інших юридичних осіб і громадян.

Статтею 66 КЦЗ України встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Статтею 68 КЦЗ України встановлені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, за приписами якої посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом (частина перша).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (частина друга).

Частиною 1 статті 69 КЦЗ України передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, у межах своїх повноважень видають відповідно приписи, розпорядження чи постанови, зокрема:

2) з питань техногенної безпеки у разі: а) невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки; б) відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб`єкта господарювання; в) не проведення в установленому порядку навчання персоналу суб`єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій; г) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій; ґ) не проведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об`єкта; д) відсутності декларації безпеки об`єкта підвищеної небезпеки; е) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; є) невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів; ж) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; з) відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об`єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту; и) відсутності об`єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам; і) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; ї) відсутності або несправності на об`єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення; й) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; к) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; л) неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об`єкти та об`єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; м) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб`єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією; н) порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами; о) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до пп. 39 п. 3 положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1052 від 16.12.2015 ДСНС України відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання.

Як встановлено судом, органом що здійснює заходи контролю об`єктів цивільного захисту є ГУ ДСНС в Одеській області, а тому прокурором правильно визначено цей орган як уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Враховуючи, що в Україні на всій території введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації, стан споруд цивільної оборони слід віднести до таких, що стосується інтересів держави, а тому незалежно від встановлених обмежень щодо заходів державного нагляду (контролю) в цілому, перевірка таких об`єктів, приведення їх у належний стан не може бути обмежена, оскільки цільове призначення таких об`єктів це захист цивільного населення.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор, однак щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Однією з підстав для подання позову прокурором в інтересах держави в особі органу є наявність бездіяльності компетентного органу, яка повинна бути предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 303 від 13.03.2022 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" на період воєнного стану, введеного Указом Президента України No64 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту, у тому числі щодо готовності захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням, не здійснюється.

Доводи відповідача про те, що на період воєнного стану жодний державний орган не наділений відповідними повноваженнями, що свідчить про те, що законодавець вважає доцільним не проводити відповідні заходи в період воєнного стану взагалі, в тому числі органам прокуратури, суд відхиляє та зазначає, що у зв`язку із веденням воєнного стану існують об`єктивні причини неможливістю виконання підрозділами ДСНС своїх функцій. В свою чергу, до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор повинен звернутись до відповідного компетентного органу з відповідним запитом та фактично надати йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Судом встановлено, що з метою встановлення підстав для представництва інтересів держави в суді окружною прокуратурою було направлено до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області лист з вимогою надати інформацію, а також відомості про вжиті додаткові заходи, спрямовані на усунення виявлених порушень утримання та використання захисних споруд цивільного захисту № 56762, у відповідь на який прокурора повідомлено, що будь-які дієві заходи щодо усунення порушень вимог чинного законодавства в частині необхідності приведення приміщень сховищ у належний технічний стан, який б дозволяв використовувати укриття за призначенням, не було вжито, за відсутності можливості проведення заходів державного нагляду (контролю) в період дії правового режиму воєнного стану, враховуючи приписи постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 року №303, Головне управління позбавлене можливості звернутись до адміністративного суду із позовною заявою, тобто прокурором було дотримано порядку звернення з позовом до суду. Отже, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області було обізнане про необхідність захисту інтересів держави та мало відповідні повноваження для їх захисту, проте таких заходів не вживало, оскільки зазначені повноваження обмежені в період дії правового режиму воєнного стану, що відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" є підставою для звернення прокурора до суду з цим позовом в інтересах держави в особі зазначеного уповноваженого органу.

Вищенаведені обставини в своїй сукупності дають підстави дійти висновку, що у межах даної справи прокурором належним чином обґрунтовано наявність правових підстав для представництва інтересів держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області.

У даному випадку прокурор звертається з позовом на захист інтересів держави в зв`язку із невиконанням та порушенням вимог законодавства України у сфері цивільного захисту, що призводить до порушення державних інтересів та встановлених державою гарантій по забезпеченню конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я в умовах збройної агресії російської федерації.

Верховний Суд у постанові від 29.11.2022 року по справі № 240/401/19 відступив від раніше викладених висновків щодо права прокурора на звернення до адміністративного суду з позовом в інтересах держави, зазначивши таке: "…виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття "інтерес держави".

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99).

Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Громада володіє деякими ознаками суб`єкта публічно-правових відносин, яка може мати власні (публічні) інтереси, що є відмінними від інтересів конкретної (приватної) особи. При цьому, Основним Законом України (статті 13, 23, 41, 43, 89 та 95) передбачено, що суспільні (публічні) інтереси підлягають самостійному захисту, а також обов`язковому врахуванню при прийнятті найважливіших рішень на рівні держави або відповідної територіальної громади.

Хоча у Конституції України не йдеться про захист прокурором інтересів суспільства, але інтерес держави є насамперед інтересом більшості членів суспільства, якому вона служить. Отже, інтерес держави охоплює суспільні (публічні) інтереси. Тому прокурор може захищати і суспільні інтереси, зокрема, громад з тих самих підстав, що й інтереси держави. Відтак, звернення прокурора з позовом в інтересах держави охоплює, у тому числі, й захист інтересів громади.

Повноваження щодо здійснення захисту інтересів держави у сфері пожежної та техногенної безпеки покладено на органи ДСНС, спосіб реалізації яких визначений законом - КЦЗ України, приписами якого передбачено звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств.

В цьому випадку дійсно, звернення ДСНС з іншим позовом, ніж про застосування заходів реагування, передбачених статтею 68 КЦЗ України, чинним законодавством не передбачено.

Однак, як вже було вище зазначено сховище є захисною спорудою цивільного захисту протирадіаційного укриття, цільове призначення якого є захист цивільного населення, а тому його неналежний стан є неможливістю його використання за призначенням, що у період воєнного стану є реальною загрозою життю та здоров`ю громадян, а невжиття таких заходів може привести до трагічних наслідків, тому звернення до суду з позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення його роботи не є виправданим, оскільки зазначений об`єкт і так не може бути використаний за його призначенням.

Таким чином, саме позов прокурора із зазначеними вимогами є єдиним способом спонукання відповідача до приведення захисної споруди цивільного захисту у належний стан.

Велика Палата Верховного Суду у справі №820/4717/16 дійшла висновку про те, що спір такого характеру розглядається у порядку адміністративного судочинства, а також підтвердила право прокурора на звернення до суду з таким позовом в інтересах держави в особі територіального органу ДСНС.

Що стосується іншого органу, а саме Одеської обласної військової адміністрації, суд дійшов настпного. Законом "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року передбачено, що на територіях,на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадської безпеки і порядку, захисту критичної інфраструктури, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.

Указом Президента України від 24.02.2022 № №68/2022 на виконання Закону України ''Про правовий режим воєнного стану" для здійснення керівництва у сфері забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку постановлено утворити Одеську обласну військову адміністрацію. Статтею 1 Указу, встановлено, що у зв`язку з утворенням військових адміністрацій, зазначених у цій статті, обласні, Київська міська державні адміністрації та голови цих адміністрацій набувають статусу відповідних військових адміністрацій та начальників цих військових адміністрацій.

Враховуючи вищевикладене, Одеська обласна військова адміністрація є органом державної виконавчої влади та у своїй діяльності регулюється низкою законів та інших нормативно-правових актів, зокрема, Законом України "Про місцеві державні адміністрації".

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу цивільного захисту України до повноважень місцевих державних адміністрацій у сфері цивільного захисту належить в тому числі: організація виконання вимог законодавства щодо створення, використання, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту; визначення потреби фонду захисних споруд цивільного захисту; планування та організація роботи з дообладнання або спорудження в особливий період підвальних та інших заглиблених приміщень для укриття населення; прийняття рішень про подальше використання захисних споруд цивільного захисту державної та комунальної власності; організація обліку фонду захисних споруд цивільного захисту; здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту; організація проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, виключення їх за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, з фонду таких споруд.

Частиною 1 ст. 16, п.14 ст. 25, ст. 28 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" визначено, що місцеві державні адміністрації в межах, визначених Конституцією і законами України, здійснюють на відповідних територіях державний контроль за збереженням і раціональним використанням державного майна; станом захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони). Місцева державна адміністрація перевіряє наявність і готовність до використання у надзвичайних ситуаціях засобів колективного та індивідуального захисту населення, майна цивільного захисту, стан їх утримання та ведення обліку. Для реалізації наданих повноважень місцеві державні адміністрації мають право: проводити перевірки стану додержання Конституції України та законів України, інших актів законодавства органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами, керівниками підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і підпорядкування по напрямах, визначених статтею 16 цього Закону; давати згідно з чинним законодавством обов`язкові для виконання розпорядження керівникам підприємств, установ, організацій, їх філіалів та відділень незалежно від форм власності і громадянам з контрольованих питань, порушувати питання про їх відповідальність у встановленому законом порядку; звертатися до суду та здійснювати інші функції і повноваження у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 12 Порядку №138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

У вказаній справі судом також встановлено, що заступник керівника прокуратури, подаючи позов в інтересах держави в особі в тому числі військової адміністрації , долучив підтверджуючі документи, згідно з якими прокурор перед зверненням до суду із вказаним позовом встановив, що відповідач не забезпечив готовність захисної споруди № 56762, а військова адміністрація не вживає дієвих та достатніх заходів з метою зобов`язання відповідача привести захисну споруду до готового стану з метою використання за призначенням, що вказує на здійснення його повноважень неналежно.

Таким чином суд дійшов висновку, що прокурор має право самостійно звертатися до адміністративного суду із позовом у разі відсутності органу, який має повноваження на звернення до суду з таким самим позовом, а також, що звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як захист життя та здоров`я людей у період збройної агресії проти України, тому суд доходить до висновку, що за відсутності державного органу, уповноваженого на звернення з таким позовом (зобов`язання балансоутримувача привести у стан готовності захисну споруду) до суду, прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діяв відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, заступник керівника прокуратури звертаючись із цим адміністративним позовом тим самим сприяє захисту інтересів мешканців територіальної громади з метою збереження їхнього життя та здоров`я, на території якої знаходиться споруда цивільного захисту, в умовах введеного в Україні воєнного стану у зв`язку повномасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України.

Суд враховує, що згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини" передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Не приведення балансоутримувачем в стан готовності до використання за призначенням захисної споруди №56762 у період введення воєнного стану не відповідає інтересам Держави та є перешкодою для Держави у виконанні вимог статті 3 Конституції України.

Згідно ст.20 Кодексу цивільного захисту України до завдань і обов`язків суб`єктів господарювання у сфері цивільного захисту належить, зокрема, створення об`єктових формувань цивільного захисту відповідно до цього Кодексу та інших законодавчих актів, необхідної для їх функціонування матеріально-технічної бази і забезпечення готовності таких формувань до дій за призначенням; забезпечення дотримання вимог законодавства щодо створення, зберігання, утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту; здійснення обліку захисних споруд цивільного захисту, які перебувають на балансі (утриманні); забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; своєчасне інформування з питань цивільного захисту відповідних органів управління цивільного захисту за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту; виконання інших завдань і заходів у сфері цивільного захисту, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Згідно положень ч. 1 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.

Положеннями ч. 8 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України визначено, що утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Відповідно до ч. 7 ст. 32 Кодексу цивільного захисту України, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку визначає Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.03.2017 р. № 138 (далі - Порядок № 138).

Згідно пункту 4 Порядку № 138 фонд захисних споруд створюється міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, районними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання відповідно до Кодексу цивільного захисту України.

Положеннями п. 9 Розділу "Утримання фонду захисних споруд" Порядку № 138 передбачено, що утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами. Балансоутримувачами захисної споруди є власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 138 балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд. Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме: не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб`єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту; не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

За приписами пункту 12 Порядку № 138 здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 р. № 579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту (далі - Вимоги № 579).Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Вимог № 579 споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.

Згідно пункту 6 розділу VIII Вимог № 579 балансоутримувач відповідно до норм цих Вимог забезпечує утримання, контроль за станом, проведення перевірок, технічного обслуговування, поточних та капітальних ремонтів конструктивних елементів, спеціального обладнання, інженерних мереж та систем життєзабезпечення захисних споруд під час усього періоду використання сховищ у режимі ПРУ.

Положеннями п. 7 Розділу II Вимог № 579 визначено, що споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.

Відповідно до глави 2 розділу VI Вимог № 579, для забезпечення готовності захисних споруд, до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.

Оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням. Крім того, оцінка стану готовності здійснюється в таких випадках:

у разі проведення технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна;

у разі підготовки пропозицій щодо подальшого використання захисної споруди;

після пожеж, аварій, катастроф та інших надзвичайних ситуацій, що могли негативно вплинути на технічний стан захисної споруди;

у разі здійснення ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (далі - нагляд).

За результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог.

Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами (пп. 1-4). Про результати щорічних оцінок стану готовності, здійснених без залучення фахівців структурних підрозділів із питань цивільного захисту міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, органів і підрозділів ДСНС, балансоутримувачі інформують вищезазначені органи і підрозділи з наданням копій актів, складених за їх результатами (п.7).

За результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням. Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог (п.9).

Таким чином, після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії Російської Федерації ПРОТИ України, введення на всій території України воєнного стану, ракетних ударів по місту Одесі та Одеській області, атак ворога з використанням дронів-камікадзе, виникла реальна необхідність для використання укриття безпосередньо за призначенням, проте всупереч вищевказаним нормам законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту АТ "Одеська ТЕЦ" допускаються порушення та недотримання вимог законодавства України в сфері використання та забезпечення функціонування об`єктів цивільного захисту (захисних споруд), не вживаються заходи, спрямовані на приведення захисної споруди цивільного захисту № 56762, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29, у стан, придатний для його використання за цільовим призначенням для укриття людей.

На час подання позову захисна споруда є обмежено готовою до використання за призначенням, через що не здатна забезпечити в повному та належному обсязі захист цивільного населення та у разі використання за призначенням може створювати загрозу для життя та здоров`я людей.

Стосовно самого стану захисної споруди №56762, розташованої по вул. Церковна, 29, в м.Одесі, то справа містить акт повторної оцінки стану готовності захисної споруди від 23.02.2023, за яким за участю представників АТ "Одеська ТЕЦ" і спеціаліста з питань цивільного захисту, було проведено оцінку стану готовності захисної споруди цивільного захисту протирадіаційного укриття №56762, за результатами якої були встановлені недоліки, і за загальним висновком ця захисна споруда оцінюється як "обмежено готова" до використання за призначенням. Перевіркою було встановлено низку несправностей та недоліків. Із змісту актів від 23.05.2022 та 23.02.2023 прослідковується, що порушення балансоутримувачем усуваються, але не впоновму обсязі та повільно, що свідчить про не вжиття всіх необхідних заходів до їх усунення, що суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану.

Відповідач не заперечує факту не приведення укриття № 56842 в стан готовності для використання його в повному обсязі..

Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку про доведеність факту утримання АТ "Одеська ТЕЦ" в неналежному технічному стані, стані обмежено готовому для використання за цільовим призначенням в повному обсязі, споруди цивільного захисту (протирадіаційного укриття) №56762, яке знаходиться за адресою: м.Одеса, вул. Церковна, 29, що свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз .

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 КАС України , суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ".

Визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" щодо утримання у неналежному технічному стані, непридатному для використання за цільовим призначенням, захисної споруди цивільного захисту №56762, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29;

Зобов`язати Акціонерне товариство "Одеська ТЕЦ" привести у належний технічний стан, придатний для використання за цільовим призначенням, захисну споруду цивільного захисту №56762, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення підписаний 31.07.2023.

CуддяВ.В.Хом`якова