УХВАЛА
31 липня 2023 року
м. Київ
справа №420/10201/22
адміністративне провадження №К/990/24144/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №420/10201/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення щодо припинення діяльності комунального некомерційного підприємства,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Одеської обласної ради, в якому, з урахуванням уточнення позовної заяви, просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської обласної ради «Про припинення діяльності КНП «ООШВД» ООР» шляхом приєднання до КНП «ОРКПЦ» Одеської обласної ради №449-VIII від 12 липня 2022 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року, у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалами Верховного Суду від 07 червня 2023 року та від 30 червня 2023 року касаційні скарги ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №420/10201/22 повернуто скаржнику.
10 липня 2023 року позивач втретє через підсистему «Електронний суд» звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з приписами частини третьої статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Одночасно із касаційною скаргою скаржник заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження в обґрунтування якого вказує, вперше касаційну скаргу було подано до суду касаційної інстанції з дотриманням встановленого законом строку на касаційне оскарження. Проте ухвалами Верховного Суду від 07 червня 2023 року та від 30 червня 2023 року касаційні скарги було повернуто скаржнику.
Оскільки вперше касаційну скаргу скаржником подано протягом тридцяти днів із дня отримання оскаржуваного судового рішення, а повторно із касаційними скаргами він звертався до Суду без суттєвих затримок та зайвих зволікань після отримання копій ухвал про повернення касаційних скарг, Суд уважає, що клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню.
Частиною першою статті 334 КАС України передбачено, що за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункти 1, 3, 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 7 частини третьої статті 353 КАС України.
Зокрема, скаржник, посилаючись на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, зазначає, що
суд апеляційної інстанції не застосував норми права, викладені в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі №227/2015/18.
Суд зазначає, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України в касаційній скарзі зазначається норма права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні; висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду із зазначенням дати її прийняття та номеру справи; обґрунтування подібності правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
При цьому необхідно виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови.
Проте, в порушення вимог цього пункту, скаржник чітко не вказує, які саме норми права судами попередніх інстанцій були застосовані без урахування таких висновків та в чому полягало їх неправильне застосування судами попередніх інстанцій.
Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції не застосовані певні норми права та правові висновки Верховного Суду щодо застосування цих норм права не є належним обґрунтуванням пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Також скаржник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказує, що наразі не має правової визначеності на рівні рішень суду касаційної інстанції в питанні:
- чи є правовою підставою для скасування рішення органу місцевого самоврядування про припинення закладу охорони здоров`я - неврахування органом місцевого самоврядування при прийнятті зазначеного рішення плану розвитку госпітального округу територіальної громади?
Так, пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках, зокрема, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Разом з тим, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт та зазначення щодо якого саме питання застосування норми права у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду. Необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно.
Проте, в порушення зазначених вимог, скаржник не указав конкретну норму права щодо застосування якої відсутній такий висновок та не обґрунтував у чому саме полягала помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Враховуючи викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Проте, обґрунтування скаржника, щодо наявності підстави для касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України у взаємозв`язку із пунктом 7 частини третьої статті 353 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів.
Ураховуючи доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі.
Скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328 - 330, 334, 335, 338 КАС України,
У Х В А Л И В :
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №420/10201/22.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року у справі №420/10201/22 за позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної ради, за участю третіх осіб, що не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Одеської обласної ради та Департаменту охорони здоров`я Одеської обласної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування рішення щодо припинення діяльності комунального некомерційного підприємства.
Витребувати справу №420/10201/22 із Одеського окружного адміністративного суду.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
С.А. Уханенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 31.07.2023 |
Оприлюднено | 01.08.2023 |
Номер документу | 112528984 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Радишевська О.Р.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Кашпур О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні