Ухвала

від 27.07.2023 по справі 461/4940/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/4940/23

Провадження № 1-кс/461/4106/23

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

27.07.2023 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Келихів Снятинського району Івано-Франківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, інваліда ІІІ групи загального захворювання, з середньою спеціальною освітою, працюючого приватним підприємцем в сфері перевезень, керівника ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс», одруженого, має на утриманні доньку ОСОБА_7 , 2016 р.н., та матір-пенсіонера ОСОБА_8 , 1951 р.н., військовозобов`язаного, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні, внесеному 18.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023142410000012, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, -

в с т а н о в и в :

26.07.2023 старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , у якому просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з його подальшим утриманням у ДУ «Львівська установа виконання покарань №19»,терміном на 60 діб, з альтернативою визначення застави у розмірі 1 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 220 800 грн.).

Клопотання обґрунтовує тим, щовідділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023142410000012 від 18.05.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що за невстановлених органом досудового розслідуванням обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 21.06.2023 до ОСОБА_6 звернувся ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з приводу з`ясування обставин перетину державного кордону України до Республіки Польща ним там його братом ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у власних потребах на декілька днів.

В свою чергу ОСОБА_6 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, переслідуючи мету незаконного збагачення, усвідомлюючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», введеного Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», із подальшими змінами, внесеними згідно з Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», востаннє № 254/2023 від 01.05.2023, та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995, №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила перетинання державного кордону), військовозобов`язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, за невстановлених органом досудового розслідуванням обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 23.06.2023, вирішив організувати незаконне переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України.

У цілях безпеки, зменшення ризику та для прикриття протиправних дій, пов`язаних із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_6 використовував ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс», (ЄДРПОУ: 41292820), зареєстроване 21.04.2017 за адресою: Івано - Франківська область, Снятинський район, с. Тулуків, вул. Головна, будинок 21, основним видом діяльності якого є інший пасажирський наземний транспорт, не введений в інші угрупування із чинною ліцензією з дозволеними видами робіт, серед яких: міжнародні перевезення пасажирів автобусами; міжнародні перевезення пасажирів легковими автомобілями на замовлення (наказ Державної служби України з безпеки на транспорті № 240 «Про прийняття рішень за результатами розгляду заяв здобувачів на отримання ліцензій» від 18.04.2023), керівником якого із 18.04.2017 є ОСОБА_6 .

Протиправна діяльність ОСОБА_6 полягала у наступних діях: 1) пошуку військовозобов`язаних громадян України, які бажали потрапити на територію Європейського Союзу з різних причин, однак не мали правових підстав для виїзду за кордон в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан»; 2) подачі заявок із фіктивними відомостями на внесення вищевказаних осіб до інформаційної системи «Шлях», адміністратором якої є Укртрансбезпека (далі - система «Шлях»), як водіїв ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс»; 3) переправленні їх через державний кордон України у міжнародних пунктах пропуску в межах Львівської області, при цьому забезпечуючи їх транспортними засобами, особисто або дистанційно (із використанням мобільного зв`язку) супроводжуючи під час перетину державного кордону, в ході чого - надаючи поради та засоби щодо місця і часу його перетину, інструктуючи при цьому щодо порядку дій під час проходження контрольних операцій у пунктах пропуску; 4) отриманні грошової винагороди за вказані протиправні послуги.

Так, достовірно знаючи що у військовозобов`язаних осіб (клієнтів), які мали намір виїхати за межі території України, немає законних підстав для перетину державного кордону в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи, що наявність відомостей про особу у системі «Шлях», відповідно до п. 2-9 Правил перетинання державного кордону, надасть їм право на безперешкодний виїзд за межі території України, ОСОБА_6 приймав вищевказаних осіб на посади водіїв ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс» та допускав до роботи на транспортних засобах, порушуючи при цьому вимоги ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України та п.п. 10, 11 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених Постановою КМУ від 02.12.2015 № 1001 (Далі - Ліцензійні умови), оскільки розумів, що останні не здійснюватимуть визначені їм обов`язки, а основною метою прийняття їх на вказану посаду було забезпечення внесення відомостей щодо них до системи «Шлях», з метою подальшого незаконного перетину такими державного кордону України.

В подальшому, ОСОБА_6 , як керівник ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс», що є суб`єктом господарювання, яке має ліцензію на право провадження господарської діяльності з міжнародних перевезень вантажів та пасажирів автомобільним транспортом (далі - ліцензіат), авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримував доступ до особистого кабінету ліцензіата де, керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укртрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua), подавав заяви на внесення військовозобов`язаних осіб (клієнтів) до системи «Шлях» як водіїв ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс» та після схвалення поданих заяв - виготовляв пакет документів, необхідний для перетину державного кордону України.

Надалі, після фіктивного працевлаштування на посаду водія ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс» та внесення відомостей до системи «Шлях», військовозобов`язані особи (клієнти), після проходження детального та ретельного інструктажу ОСОБА_6 , здійснювали перетин державного кордону України на одному з транспортних засобів ліцензіата через пункт пропуску в межах Львівської області.

В цілях безпеки та зменшення ризику викриття незаконної діяльності, пов`язаної із організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, пошук потенційних клієнтів, їх фіктивне працевлаштування та подальше внесення до системи «Шлях», ОСОБА_6 приймав через рекомендації осіб, з якими перебував у довірливих відносинах. Спілкування з клієнтами відбувалось за допомогою Інтернет - месенджерів, а особисті зустрічі у більшості випадків здійснювалися у приміщенні офісу ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс», що знаходиться за адресою: Івано - Франківська область, Снятинський район, с. Тулуків, вул. Головна, будинок 21.

Під час особистих зустрічей ОСОБА_6 зазначав вартість послуг з організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, вказував спосіб розрахунку та доводив до відома спосіб вчинення даного кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_6 , з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на організацію незаконного перетину державного кордону України, з корисливих мотивів, 23.06.2023 організував незаконне переправлення громадян України ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 через державний кордон України, за наступних обставин.

За невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 07.06.2023, згідно злочинного плану ОСОБА_6 , для досягнення злочинної мети пов`язаної з організацією незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_10 , діючи за вказівками ОСОБА_6 перереєстрував належні йому на праві власності транспортні засоби - автомобілі марок «MERCEDES - BENZ SPRINTER 313 CDI», р.н. НОМЕР_1 , та «MERCEDES - BENZ 316 CDI», р.н. НОМЕР_2 , надавши право користування даними автомобілями представникам ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс». Вказані дії надали ОСОБА_6 право на внесення змін в облікові дані щодо ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс» в кабінеті ліцензіата, зокрема, додати вищевказані мікроавтобуси до переліку транспортних засобів на яких вказане підприємство здійснює господарську діяльність. Після цього, для досягнення злочинної мети, ОСОБА_10 , діючи за вказівками ОСОБА_6 , за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 21.06.2023 виготовив сертифікати відповідності екологічним стандартам на дані автомобілі, необхідні для використання вищезгаданих транспортних засобів під час здійснення міжнародних перевезень, тобто ОСОБА_6 фактично надав останнім засоби для перетину державного кордону України.

У подальшому, ОСОБА_6 , достовірно знаючи що у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах дії правого режиму «Воєнний стан», усвідомлюючи що наявність відомостей про них у системі «Шлях», відповідно до п. 2-9 Правил перетинання державного кордону, надасть їм право на безперешкодний виїзд за межі території України, за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 23.06.2023, прийняв їх на посаду водіїв ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс» та допустив до роботи на транспортних засобах, порушуючи при цьому вимоги ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України, зокрема - не повідомив центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, переслідуючи злочинну мету протиправного збагачення, за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 23.06.2023 узгодив з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 обставини організації їх виїзду через державний кордон України в напрямку Республіки Польща, що полягало в наступному.

ОСОБА_6 , ігноруючи вказані норми законодавства в сфері належного оформлення трудових відносин, авторизуючись у системі «Шлях» за допомогою особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП), отримав доступ до особистого кабінету ліцензіата де, керуючись Інструкцією, опублікованою на офіційному сайті Укратрансбезпеки (https://dsbt.gov.ua), 23.06.2023 о 10.28 год. подав заяву на внесення ОСОБА_9 до системи «Шлях» як водія транспортного засобу марки «MERCEDES - BENZ SPRINTER 313 CDI», р.н. НОМЕР_1 (на праві приватної власності належить ОСОБА_9 з правом користування ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс») через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Краківець - Корчова», а 23.06.2023 о 10.47 год. подав заяву на внесення ОСОБА_10 до системи «Шлях» як водія транспортного засобу марки «MERCEDES - BENZ 316 CDI», р.н. НОМЕР_2 (на праві приватної власності належить ОСОБА_10 з правом користування ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс») через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Краківець - Корчова», чим забезпечив їх правом перетину державного кордону України в умовах дії правового режиму «Воєнний стан» на підставі п. 2-9 Правил перетинання державного кордону України. Також, ОСОБА_6 за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, спосіб та місце), однак не пізніше 23.06.2023. виготовив та передав пакети документів, необхідні для перетину державного кордону України ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

За вчинені дії та свої послуги з організації незаконного переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України ОСОБА_6 за невстановлених органом досудового розслідування обставин (час, місце, спосіб) отримав грошову винагороду.

Крім цього ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 та ОСОБА_10 через державний кордон України, сприяв такому переправленню військовозобов`язаних осіб шляхом надання вказівок, порад щодо місця і часу перетину державного кордону, інструктуючи їх з приводу версії, якої вони повинні дотримуватись під час проходження контрольних операцій у пункті пропуску для пояснень причин та мети виїзду.

В подальшому, 23.06.2023 близько 08.25 год. ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , перебуваючи в сервісній зоні міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Краківець - Корчова», що розташований в прикордонному населеному пункті - смт. Краковець, Яворівського району Львівської області в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 поінформували останнього про невдалу спробу перетину державного кордону України.

В свою чергу, ОСОБА_6 , не покидаючи злочинного умислу, спрямованого на організацію незаконного переправлення ОСОБА_10 через державний кордон України, будучи обізнаним в особливостях прикордонного контролю у пунктах пропуску для автомобільного сполучення, незважаючи на відмову ОСОБА_10 у перетині державного кордону України через міжнародний пункт пропуску «Краківець - Корчова», продовжив сприяти останньому шляхом надання вказівок та порад щодо місця і часу перетину державного кордону, інструктуючи його з приводу версії, якої він повинен дотримуватись під час проходження контрольних операцій у пункті пропуску для пояснень причин та мети виїзду, надав вказівку з приводу спроби перетину ним державного кордону через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення «Шегині - Медика».

Слідуючи вказівкам ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , 25.06.2023, перебуваючи на території міжнародного пункту пропуску для автомобільного сполучення «Шегині - Медика», що розташований в прикордонному населеному пункті - с. Шегині, Яворівського району Львівської області в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 поінформували останнього про повторну невдалу спробу перетину ним державного кордону України.

Викладені обставини свідчать про наявність достатніх доказів для повідомлення ОСОБА_6 про підозру в організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, сприянні порадами, вказівками та надання засобів, вчинене щодо кількох осіб, з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

26.07.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій в порядку ст.ст. 263 КПК України; протоколами обшуків; речовими доказами, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності та взаємозв`язку.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, що передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, за яке кримінальним законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

На даний час, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 , необхідно обрати щодо останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з огляду на ризики, що дали підстави для звернення до суду із даним клопотанням.

При оцінці обставин, передбачених ст. 178 КПК України, орган досудового розслідування приходить до висновку, що:

- наявні докази, які дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення є вагомими, належними, допустимими та отриманими у встановленому КПК України порядку;

- у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна;

- вік та стан здоров`я підозрюваного дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді позбавлення волі.

- майновий стан підозрюваного - ОСОБА_6 відповідно до витягів з реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстраційних карток транспортних засобів, на праві власності належить:

1. нежитлове приміщення, станція технічного обслуговування за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 45981926252, загальною площею 1225, 2 кв. м.;

2. земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0.2038 га для ведення особистого селянського господарства, реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 45981926252, кадастровий номер 2625285901:01:001:0170;

3. автомобіль (вантажний) марки «TOYOTA HILUX», 2014 р.в., р.н. НОМЕР_3 ;

4. автомобіль (вантажний) марки «VOLKSWAGEN CADDY», 2010 р.в., р.н. НОМЕР_4 ;

5. автомобіль (автобус) марки «MAN 10.220», 1998 р.в., р.н. НОМЕР_5 ;

6. автомобіль (автобус) марки «MAN 10.220», 1999 р.в., р.н. НОМЕР_6 ;

7. автомобіль (автобус) марки «MAN 10.220», 1999 р.в., р.н. НОМЕР_7 ;

8. автомобіль (автобус) марки «IVECO 40C13», 2002 р.в., р.н. НОМЕР_8 ;

9. автомобіль (автобус) марки «IVECO 65C13», 2001 р.в., р.н. НОМЕР_9 ;

10. автомобіль (автобус) марки «IVECO 35.C13», 2000 р.в., р.н. НОМЕР_10 .

Оцінюючи особу підозрюваного та обставини вчинення тяжкого кримінального правопорушення, в якому він підозрюється, орган досудового розслідування приходить до переконання в тому, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з огляду наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та ризиків, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років із конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинені ним діяння, може спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, тощо) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання та той факт що останній зареєстрований та фактично проживає за межами Львівської області. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі;

- необхідно зазначити, що ОСОБА_6 з метою уникнення кримінальної відповідальності, у випадку доведення його вини судом може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи залякування і схилити їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували ОСОБА_6 ;

- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється (у тому числі щодо організації незаконного перетину державного кордону України). Крім цього слід врахувати, що з огляду на характер та спосіб здійснення своєї протиправної діяльності, органом досудового розслідування вживаються заходи до встановлення спільників ОСОБА_6 та перевірки причетності останнього до вчинення інших епізодів злочинної діяльності;

- перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 матиме змогу та буде намагатись перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема може негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Згідно ст. 183 КПК України заборон щодо застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою немає.

З урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність застосувати щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`які запобіжні заходи запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного не в силі.

Відтак, з урахуванням кваліфікуючої ознаки в підозрі - «вчинене щодо кількох осіб, з корисливих мотивів», майновий стан підозрюваного, а також об`єктивну причетність ОСОБА_6 до ряду аналогічних правопорушень, відносно підозрюваного ОСОБА_6 необхідно застосувати заставу у розмірі не менше 3 220 800 грн. (1 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) з покладенням обов`язків, передбачених п. п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Саме такий розмір застави та покладення вказаних вище обов`язків забезпечить виконання підозрюваним ОСОБА_6 обов`язків, передбачених КПК України, належну процесуальну поведінку та зможе запобігти спробам останнього ухилитися від органів досудового розслідування та суду, зокрема незаконно виїхати за межі державного кордону України.

Беручи до уваги вищевикладене, просить клопотання задоволити.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали, надали пояснення, аналогічні доводам, викладеним у клопотанні. Вказали, що підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, та існують ризики, передбачені ст.177 КПК України. Вважають, що більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, зазначеним у клопотанні.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила щодо задоволення клопотання сторони обвинувачення, просила застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Також просила слідчого суддю врахувати той факт, що підозрюваний співпрацює зі слідством, має позитивну характеристику, нагороджений подяками за волонтерську діяльність. Зазначила, що підозрюваний має незадовільний стан здоров`я, є інвалідом ІІІ групи, чотири рази на день приймає ліки для лікування нирок.

Підозрюваний ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав думку захисника, просив застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 18.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023142410000012, за підозрою ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

26.07.2023 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Згідно змісту ст.ст.131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст.177 КПК України).

Згідно положень ст. 178 КК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч.1. ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно правової позиції викладеній у рішенні Європейського суду з прав людини від 10.02.2011 року по справі «Харченко проти України» (п. 80), при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Щодо обґрунтованості підозри.

Ухвалюючи судове рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Перевіряючи достатність доказів для такого висновку, слідчий суддя, разом з положеннями КПК України, враховує практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення «Чеботарь проти Молдови»), у відповідності до якої слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, які могли би переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин.

Натомість, не будучи наділеним повноваженнями щодо оцінки доказів на даній стадії кримінального судочинства, слідчий суддя позбавлений можливості надати перевагу одним доказам перед іншими шляхом їх оцінки та аналізу в сукупності. Питання щодо доведеності вини особи та правильності кваліфікації його дій у відповідності до закону про кримінальну відповідальність підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду кримінального провадження по суті.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: рапортом старшого оперуповноваженого а ОВС ДКР НП України ОСОБА_11 від 18.05.2023; протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 10.07.2023; повідомленням заступника начальника загону з оперативно-розшукової діяльності - начальника головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_11 прикордонного загону ОСОБА_12 від 18.07.2023 №5/1473-23 вих.; протоколами за ходом проведення негласної розшукової дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 15.07.2023 та від 18.07.2023, кінцевим обладнанням якого є номер мобільного телефону НОМЕР_12 , яким користується ОСОБА_6 ; аналізом перетинів державного кордону України старшого офіцера відділу боротьби з нелегальною міграцією відділу боротьби з транскордонною злочинністю головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_11 прикордонного загону ОСОБА_13 , виконаним з використанням автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» відносно ОСОБА_10 в період з 24.02.2022 по 24.07.2023; рішеннями про відмову в перетинанні державного кордону України ОСОБА_14 від 24.06.2023 від 25.06.2023; аналізом перетинів державного кордону України старшого офіцера відділу боротьби з нелегальною міграцією відділу боротьби з транскордонною злочинністю головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_11 прикордонного загону ОСОБА_13 , виконаним з використанням автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» відносно ОСОБА_9 в період з 24.02.2022 по 22.07.2023; рішенням про відмову в перетинанні державного кордону України ОСОБА_15 від 24.06.2023; повідомленням про підозру ОСОБА_6 від 26.07.2023; аналізом перетинів державного кордону України старшого офіцера відділу боротьби з нелегальною міграцією відділу боротьби з транскордонною злочинністю головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_11 прикордонного загону ОСОБА_13 , виконаним з використанням автоматизованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» відносно ОСОБА_16 в період з 11.04.2023 по 18.07.2023; аналітичною довідкою щодо проведеного оперативного кримінального аналізу в рамках кримінального провадження №42023142410000012 від 18.05.2023; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 26.07.2023.

За таких умов, слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред`явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв`язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність доказів, передбачених параграфами 3-5 Глави 4 КПК України, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, оскільки об`єктивно зв`язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити даний злочин.

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, а також більш вагомі докази причетності до кримінального правопорушення, належність та допустимість цих доказів, можуть бути більш ретельно досліджені в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Щодо наявності ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Слідчим суддею встановлено, що існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування від органу досудового розслідування/суду обумовлюється тим, що у разі визнання винуватим, ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років із конфіскацією майна, а тому страх та невідворотність в майбутньому покарання за вчинені ним діяння, можуть спонукати останнього перебуваючи на волі ухилитися (змінити місце проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, тощо) від органів досудового розслідування, суду з метою уникнення покарання та той факт що останній зареєстрований та фактично проживає за межами Львівської області. Окрім цього, тяжкість інкримінованого правопорушення та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного до втечі.

Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58).

На думку слідчого судді, наявні підстави вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_6 з метою уникнення від кримінальної відповідальності може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання чи залякування і схилити їх до зміни даних ними показань чи до дачі неправдивих показань, які б виправдовували ОСОБА_6 .

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження показань (ст. 23 КПК України) такі ще судом не допитані та надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу вироку відносно нього.

Також встановлено, що існує ризик вчинення ОСОБА_6 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється (у тому числі щодо організації незаконного перетину державного кордону України). Крім цього слідчий суддя врахувує, що з огляду на характер та спосіб здійснення своєї протиправної діяльності, органом досудового розслідування вживаються заходи до встановлення спільників ОСОБА_6 та перевірки причетності останнього до вчинення інших епізодів злочинної діяльності.

Наявні підстави вважати, що перебуваючи на свободі, ОСОБА_6 матиме змогу та буде намагатись перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема, може негативно впливати на хід досудового розслідування, перешкоджати проведенню слідчих дій, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, давати цим особам поради з врахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі алібі щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду ; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст. 178 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

При вирішенні клопотання слідчим суддею враховуються дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , якому станом на день вирішення клопотання виповнилося 48 років, з середньою спеціальною освітою, одруженого, має на утриманні доньку ОСОБА_7 , 2016 р.н., та матір-пенсіонера ОСОБА_8 , 1951 р.н., працює приватним підприємцем в сфері перевезень, є керівником ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс», раніше не судимий, його стан здоров`я дозволяє застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Оцінивши в сукупності всі обставини на підставі наявних матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, яке належать до тяжких злочинів, за вчинення якого законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, та доведених ризиків визначених пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що об`єктивно необхідним є застосування виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

Щодо неможливості застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Слідчий суддя вважає, що на даний час застосування більш м`якого запобіжного заходу не здатне забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та запобігти наявним ризикам. Наявність тих обставин, що підозрюваний ОСОБА_6 одружений, має на утриманні доньку ОСОБА_7 , 2016 р.н., та матір-пенсіонера ОСОБА_8 , 1951 р.н.,працює приватним підприємцем в сфері перевезень, керівник ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс», раніше не судимий, не мають такого ступеню довіри, що можуть бути враховані як такі, що мають запобіжний вплив на процесуальну поведінку підозрюваного та не є, в даному випадку, безумовними підставами для застосування йому більш м`якого запобіжного заходу.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що інші запобіжні заходи з об`єктивних причин не забезпечать законослухняну поведінку підозрюваного, та для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, підозрюваному слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що є достатнім та необхідним для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

Щодо можливості визначення розміру застави.

За приписами ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Водночас, за наявності виключних випадків, при встановленні, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

За приписами ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини, як приклад рішення від 22.05.2018 року у справі «Гафа проти Мальти», ЄСПЛ зазначає, що оскільки питання, яке розглядається, тобто питання тримання особи під вартою, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5 Конвенції, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

На переконання слідчого судді, розмір застави, про який просить слідчий у клопотанні є занадто непомірним для підозрюваного, слідчим не доведено наявності виключних обставин, які б зумовлювали необхідність призначення застави у розмірі, який перевищує 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а тому, за даних умов, враховуючи дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_6 , а саме те, що такий має на утриманні доньку ОСОБА_7 , 2016 р.н., та матір-пенсіонера ОСОБА_8 , 1951 р.н.,працює приватним підприємцем в сфері перевезень,керівник ТзОВ «Стрибко Транс Сервіс», слідчий суддя вважає, що необхідно визначити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

На погляд слідчого судді, застава у вказаному розмірі буде визначатися саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов`язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, впливати на свідків чи не виконувати процесуальні обов`язки.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, - тобто до 24.09.2023, із утриманням його у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19».

Визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 214720

/двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять/ гривень, яка буде достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №UA598201720355219002000000757, банк ДКСУ м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, одержувач ТУ ДСА України у Львівській області.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_6 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Львівський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_6 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , у разі внесення застави наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, в межах строку досудового розслідування, тобто до 26.09.2023:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

- не відлучатися із Івано - Франківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено 31.07.2023.

Слідчий суддя ОСОБА_1