Рішення

від 24.07.2023 по справі 490/2081/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 490/2081/19

н\п 2/490/2252/2021

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2023 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва

у складі головуючого судді Шолох Л.М.,

за участі секретаря судового засідання Постолатій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Авто - Віола Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ПП «Авто - Віола Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , у якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в розмірі 7 246 грн 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 50000 грн 00 коп.

Ухвалами Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та витребувано з архіву Центрального районного суду м. Миколаєва кримінальне провадження №490/9814/14 та від ПП «Авто Віола Плюс» довідку про те, чи знаходився ОСОБА_2 у трудових відносинах з ПП «Авто Віола Плюс» під час ДТП 31 серпня 2015 року за участю водія ОСОБА_2 , який керував автомобілем «Рута 25», реєстраційний номер НОМЕР_1 та ОСОБА_1 , який керував мопедом «Ліфан», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

На виконання ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 квітня 2019 року ПП «Авто-Віола плюс» надало довідку за вих. №18/09-2 від 18 вересня 2019 року.

У період з березня 2019 року по 28 січня 2021 року справа перебувала в провадженні іншого складу суду.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2021 року визначено головуючого у справі суддю Шолох Л.М.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 лютого 2021 року справу прийнято до свого провадження суддею Шолох Л.М. та призначено її до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 22 веренся 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання з`явився позивач ОСОБА_1 , який позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити та стяогнути на його користь 7 246 грн 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн 00 коп.

Відповідач до суду не з`явилися з невідомих суду причин, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору до суду не з`явився про причини неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи № 490/2081/19 та №490/9814/17 (1кп/490/996/2017), надавши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Зі змісту ухвали Центрального районного суду м. Миколаєва від 03.10.2018 року №490/9814/17 слідує,що водій ОСОБА_2 , керував технічно справним автомобілем «РУТА 25», реєстраційний номер НОМЕР_1 , 31.08.2015 року при проїзді нерівнозначних доріг вул. Ульянових та вул. А. Старова, грубо порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.3, 16.11 та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, із відповідними змінами, а саме проявив неуважність до дорожньої обстановки, що склалася та її змін, не контролював рух свого транспортного засобу, хоча зобов`язаний був постійно це робити і мав таку можливість, не обрав швидкість, що забезпечує безпеку руху, перед початком перетину проїзної частини вул. Ульянових, не переконався в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, своєчасно не вжив заходів до зменшення швидкості руху (гальмування), аж до повної зупинки свого транспортного засобу, не надав перевагу в русі мопеду «ЛІФАН», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався зліва, в цей час проїжджав вказане перехрестя, внаслідок чого здійснив зіткнення передньою правою частиною свого транспортного засобу з правою частиною мопеду «ЛІФАН», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди водієві мопеду «ЛІФАН», реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спричинені тілесні ушкодження у вигляді вивиху правої ключиці із розривом зв`язки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1678 від 30.10.2015, відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Ця дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок злочинного порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п. 2.3 «б», 12.1, 12.3, 16.11 Правил дорожнього руху України та дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», які знаходяться в прямому, причинному зв`язку з наслідками, що настали.

Також цією ухвалою суду ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 286 КК Українина підставі ст. 49 КК Україниу зв`язку із закінченням строків давності. Кримінальне провадження №12015150010000252 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286КК Українизакрито а цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Як вбачається з довідки №18/09-2 від 18.09.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 станом на 31.08.2015 року знаходився в трудових відносинах із ПП «Авто Віола плюс».

З виписки 3-ї Міської Лікарні м. Миколаєва відділення травматології та ортопедії з історії хвороби слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має діагноз надакроміальний вивих правої ключиці, розрив акроміально-ключічного сочлененія (викладено на рос. мові).

З товарного чеку №365, копія якого долучено до матеріалів справи, ОСОБА_1 15.09.2015 року придбав ліків на загальну суму 7246,00 грн.

Як вбачається з розписки, оригінал якої перебуває в матеріалах справи №490/9814/17 (1кп/490/996/2017) за обвинуваченням ОСОБА_2 , 08.09.2015 року, позивач ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_2 грошові кошти за отримані травми в розмірі 3000,00 грн, що також підтвердив сам позивач ОСОБА_1 під час судового засідання.

Позивач в обґрунтування позовної вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн зазначив, що в наслідок ДТП отримав тілесні ушкодження завдяки чому був прооперований в лікарні та протягом 6 місяців не міг працювати, заробляти кошти та забезпечувати сім`ю. На той час він був єдиним годувальником сім`є, яка складалася з дружини, яка не працювала та двох дітей 14 років.

Вирішуючи обґрунтованість позовних вимог суд зазначає таке.

Цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників (частина перша статті 1 ЦК України).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особамає право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом,що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Частиною першоюстатті 1166 ЦК Українивизначено, щомайнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно зчастинами першою,другою статті1187ЦК Україниджерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку,є юридичнаабо фізичнаособа, що експлуатує такий об`єктв силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права.

Не вважається володільцем об`єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпекив силу трудових відносинз таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).

Відповідно до частини першої статті 1172 ЦК України,юридичнаабо фізична особавідшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Для покладення на юридичну особу відповідальності, передбаченої статтею 1172 ЦК України, необхідна наявність як загальних умов деліктної відповідальності (протиправна поведінка працівника; причинний зв`язок між такою поведінкою і шкодою; вина особи, яка завдала шкоду), так і спеціальних умов (перебування у трудових відносинах з юридичною особою або фізичною особою роботодавцем незалежно від характеру таких відносин; завдання шкоди під час виконання працівником своїх трудових (службових) обов`язків).

Під виконанням працівником своїх трудових (службових) обов`язків необхідно розуміти виконання роботи згідно з трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору або посадової інструкції, але доручається роботодавцем або викликана невідкладною виробничою необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами протягом усього робочого часу.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2019 року у справі №355/1394/16-ц.

З аналізу змісту глави 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття «особа, яка завдала шкоду» та «особа, яка відповідає за шкоду».

За наявності вини особи, яка завдала шкоду, особа, яка є відповідальною за шкоду, на підставі частини першої статті 1191 ЦК набуває права зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП із вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи у трудових відносинах з ПП «Авто Віола плюс», 21.08.2015 року, керуючи автомобілем «РУТА 25», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснив зіткнення з позивачем ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом мопедом «ЛІФАН», реєстраційний номер НОМЕР_2 . Внаслідок цього зіткнення позивач у справі отримав тілесні ушкодження. Наявними у справі доказами підтверджується, що це ДТП сталося з вини ОСОБА_2 .

Транспортний засіб «РУТА 25», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував в момент ДТП ОСОБА_2 , належить ПП «Авто-Віола плюс», згідно з тимчасово реєстраційним талоном НОМЕР_3 , тож роботодавцю та відповідачу у справі.

Тож з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ПП «Авто Віола плюс» є належним відповідачем, оскільки ОСОБА_2 керував транспортним засобом, «РУТА 25», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у зв`язку із виконанням своїх трудових обов`язків, тому саме ПП «Авто Віола плюс», як володілець транспортного засобу має нести обов`язок з відшкодування шкоди, завданої її працівником.

ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду у розмірі 7246,00 грн та 20000,00 грн моральної шкоди.

Однак враховуючи, що ОСОБА_2 сплатив ОСОБА_1 грошові кошти за отримані травми в розмірі 3000,00 грн, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають часткову задоволенню (20000,00 грн 3 000,00 грн = 17 000,00 грн).

Стягнути з ПП «Авто-Віола Плюс» на користь ОСОБА_1 7246 грн 00 коп. матеріальної шкоди та 17000 грн 00 коп. моральної шкоди.

Відповідно до приписівстатті 141ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути суму судового збору у розмірі 1 921 грн 00 коп. за подання позовної заяви.

Керуючись статтями141, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Авто-Віола Плюс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Авто-Віола Плюс» (ЄДРПОУ 30460256) на користь ОСОБА_1 7246 (сім тисяч двісті сорок шість) грн 00 коп. матеріальної шкоди.

Стягнути з Приватного підприємства «Авто- Віола Плюс» (ЄДРПОУ 30460256) на користь ОСОБА_1 17000 грн 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з Приватного підприємства «Авто- Віола Плюс» (ЄДРПОУ 30460256) на користь держави судовий збір за подачу позову до суду у розмірі 1921 грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення можебути оскарженешляхом поданнядо Миколаївського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 24 липня 2023 року.

Суддя Л.М. Шолох