Рішення

від 31.07.2023 по справі 369/1030/22

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/1030/22

Провадження № 2/369/1263/23

РІШЕННЯ

Іменем України

31.07.2023 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ДубасТ.В.,

при секретарях судових засідань Житар А.А.

за участю представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лисенко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» (далі позивач, ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі відповідач), у якому просило:

стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» грошові кошти у розмірі 150000,00грн;

стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» судові витрати у розмірі 2481,00грн.

На обґрунтування вимог, ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» зазначає, що ОСОБА_2 , користуючись своїм посадовим становищем (обіймаючи посаду директора ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС»), самостійно склав договір позики від 19березня 2019року №19/03, на підставі якого відповідач отримав від позивача 150000,00грн. При цьому, на вимогу позивача про отримання екземпляру такого договору, ОСОБА_2 повідомив про його втрату.

ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» стверджує, що відсутність договору від 19березня 2019року №19/03 не позбавляє відповідача обов`язку повернути отримані ним кошти, оскільки така сума є поворотною фінансовою позикою.

Від ОСОБА_2 до суду не надходив відзив на позовну заяву, що не перешкоджає розгляду цього позову по суті.

У судове засідання 06.04.2023 представник позивача з`явилася. Позовні вимоги підтримала та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 06.04.2023 з`явився. Проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 06.04.2023 було оголошено перерву до 17 год. 30 хв. В подальшому учасники справи у судове засідання не з`явилися.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши наведені в позовній заяві доводи та перевіривши матеріали справи, суд установив таке.

У період з 01 лютого 2018 року по 22квітня 2021року ОСОБА_2 обіймав посаду директора ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС».

22квітня 2021року ОСОБА_2 звільнений з цієї посади, що підтверджується рішенням засновника ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» від 22квітня 2021року №22-04-21.

Зі слів позивача, 21 березня 2019 року з банківського рахунку товариства в АТ «ОТП Банк» на особистий рахунок ОСОБА_2 в ПАТ КБ «Приватбанк» було перераховано в безготівковому порядку 150000,00грн відповідно до платіжного доручення від 21березня 2019року №435. Підставою для такого перерахунку слугував договір позики від 19березня 2019року №19/03, на підставі якого нібито товариство надало відповідачу позику у розмірі 150000,00грн.

На прохання позивача про надання екземпляру цього договору, ОСОБА_2 повідомив ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» про відсутність (втрату) такого договору.

11 листопада 2021року ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» на адресу ОСОБА_2 направлено вимогу про повернення коштів, яку останній отримав 15листопада 2021року. Указане підтверджується роздруківкою трекінгу з офіційного веб-сайту Укрпошти. Однак, станом на момент подання цього позову кошти відповідачем не повернуто.

Уважаючи, що відповідач, користуючись своїм посадовим становищем, вчиним протиправні дії щодо укладання договору позики та перерахунку коштів з рахунку товариства на свій рахунок, ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» звернулося до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом вказаної норми, застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, та характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до положень статей 526, 530, 598, 599 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, установлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

З системного аналізу норм статті 1046, 1047 ЦК України вбачається, що оскільки договір позики є реальним, то факт передання грошових коштів може підтверджуватися договором позики, укладеними в письмовій формі, якщо в тексті останнього сторонами не зазначений інший строк передання грошових коштів.

Договір є обов`язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Порівняння диспозицій наведених норм права дає підстави стверджувати про наявність спільних ознак правових відносин та, відповідно, несуперечливе правове регулювання. Отже, договір поворотної фінансової допомоги за своєю правовою природою є договором позики, а тому під час вирішення спору потрібно керуватися положеннями ЦК України, що регулюють правовідносини, які виникли з договору позики.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Разом з тим, якщо факт передання грошових коштів відрізняється від моменту підписання договору між сторонами, то він може підтверджуватися розпискою або іншими документами (платіжними дорученнями, виписками з банку, тощо), тобто письмовими доказами.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08березня 2023 року у справі №640/3493/17.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №355/385/17 зазначено, що реальним вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії.

Таким чином, оскільки під час розгляду справи про стягнення заборгованості за договором позики до предмету доказування входять факти, що свідчать про укладення між сторонами договору позики, його умови, передання та повернення грошових коштів, то наявні в матеріалах справи нотаріально засвідчена копія договору позики та виписки по особовим рахункам сторін є належними доказами.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 05 червня 2019року у справі №359/9825/17-ц про стягнення коштів за договорами про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги зазначено, що суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову з тих підстав, що позивач не надав доказів наявності між сторонами правовідносин, які виникли із договорів позики, первинних документів про здійснення між сторонами фінансових операцій на виконання цих договорів фінансової допомоги, ні самих договорів, а встановити факт зобов`язальних правовідносин між сторонами на підставі дублікату договору, який не має самостійного значення і сили правочину без оригіналу договору неможливо. Верховний Суд зробив висновок про те, що апеляційний суд не надав належної правової оцінки тому, що одночасно із дублікатами договорів про надання поворотної безвідсоткової фінансової допомоги були надані виписки із банківських рахунків відповідача та акт звіряння взаєморозрахунків, що відповідачем не спростовується, а тому посилання на недоведеність позикових відносин є передчасними. З наведених підстав Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Верховний Суд звернув увагу на те, що під час нового розгляду апеляційний суд має надати оцінку доказам та дослідити, які саме первинні бухгалтерські документи підтверджують надання фінансової допомоги.

Як убачається з матеріалів справи, договір позики від 19березня 2019року №19/03, на підставі якого було надано ОСОБА_2 суму у розмірі 150000,00грн відсутній.

Поряд з цим, на доведеність перерахунку спірних коштів відповідачу, позивачем було надано до суду виписку з особового рахунку товариства у АТ «ОТП Банк», з якої убачається, що 21березня 2019року банком проведено транзакцію за платіжним дорученням №435 на суму 150000,00грн. Призначення платежу: «Поворотна фінансова позика згідно договору №19/03 від 19 березня 2019року на особовий рахунок НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІПН НОМЕР_2 , без ПДВ».

Отже, зарахування грошових коштів ТОВ «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» на рахунок ОСОБА_2 свідчить про виконання позивачем зобов`язань за договором позики та виникнення у відповідача обов`язку щодо їх повернення.

Однак, як установлено судом, ОСОБА_2 після отримання вимоги про повернення коштів, свого зобов`язання щодо їх повернення у строк тридцяти днів не виконав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 150000,00грн.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог позову.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судові витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору в сумі 2481,00 грн підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись статтями 4, 5, 12, 56, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» грошові кошти у розмірі 150000,00грн (сто п`ятдесят тисяч гривень) 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС» судовий збір у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) 00 коп.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мапекс Консьюмер Хелскер (Україна) ЛЛС», код ЄДРПОУ 41905017, місцезнаходження за адресою: вул.Бориспільська, 11а, м.Київ.

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Тетяна ДУБАС