Ухвала

від 28.07.2023 по справі 2-4378/07

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2-4378/07

Номер провадження 2-др/711/88/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді: Демчика Р.В..

при секретарі Кофановій А.О.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» - адвоката Грищенка Олександра Миколайовича про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Придніпровського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа №2-4378/07 за позовом Кредитної спілки «Федерація» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та договором поруки. 04 листопада 2007 року у даній судовій справі судом ухвалено заочне рішення, яким суд вирішив розірвати договір кредиту №АЦ-00228 від 15.12.2008 року укладений між КС »Федерація» та ОСОБА_1 , стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки «ФЕДЕРАЦІЯ» борг за договором кредиту №АЦ-00228 від 15.12.2006 року та договором поруки в сумі 11764 грн.36 коп. а також стягнуто солідарно з відповідачів судові витрати в сумі 147.64 грн

Зазначене судове рішення набрало законної сили 24.11.2007 р. і відомості про його фактичне виконання у суду відсутні.

24.12.2007 р. на виконання рішення суду позивачем було отримано виконавчі листи від 14.11.2007 р..

Стосовно КС «Федерація» порушено провадження у справі про банкрутство в Господарському суді Черкаської області, справа №14/1313. Під час ліквідаційної процедури здійснювалась реалізація на аукціонах дебіторської заборгованості боржника-банкрута.

07 липня 2023 року за заявою ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» судом постановлено ухвалу, якою змінено стягувача - Кредитну спілку «Федерація» у виконавчих листах Придніпровського районного суду м. Черкаси у справі № 2-4378/07 - на його правонаступника ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».

20 липня 2023 року ухвалою суду виправлено описку в ухвалі від 07.07.2023 року.

24.07.2023 на адресу суду надійшла заява представника ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» - адвокат Грищенко О.М., який діє на підставі договору №03-04-2023/41 від 03 квітня 2023 року про надання адвокатських послуг, в якій заявлено вимогу про вирішення судом питання про покладання на відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в солідарному порядку судових витрат ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн. у зв`язку з розглядом судом заяви ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про заміну сторони виконавчого провадження.

В обґрунтування вимог у заяві вказується, що у зв`язку із розглядом заяви про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» понесло витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., що підтверджується договором №03-04-2023/41 від 03.04.2023 р. Відповідно до договору №03-04-2023/41 від 03.04.2023 р. із врахуванням акту від 18.07.2023 р. здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг, адвокат Грищенко О.М. надавав ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» правову допомогу: аналіз правовідносин між ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , КС «ФЕДЕРАЦІЯ», котрі виникли під час примусового виконання виконавчих листів по справі №2-4378/07; надання консультацій з приводу можливого, законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів та/або дій, направлених на примусове виконання виконавчого листа по справі №2-4378/07 та стягнення з боржників безспірного розміру грошових коштів; підготовка, написання та подання до суду відповідної заяви про заміну сторони (стягувача) у справі №2-4378/07; представництво інтересів ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у суді під час розгляду судової справи за поданою заявою; здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця за даним договором. Додатково в заяві про відшкодування судових витрат вказується, що підстави подання відповідної заяви про заміну сторони (стягувача) у справі №2-4378/07 під час примусового виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2007 р., були зумовлені фактичним невиконанням зі сторони боржників ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ) судового рішення, а також неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржниками грошового зобов`язання на підставі договору кредиту №АЦ00228 від 15.12.2006 р. та договору поруки.

В судове засідання сторони не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 9 статті 141 ЦПК України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Системний аналіз змісту положень ч. 2, 3, 9 ст. 141 ЦПК України свідчить, що розподіл судових витрат за своєю природою є право відновлювальною формою цивільної процесуальної відповідальності майнового характеру, що ґрунтується на сукупності методів правового регулювання відповідальності учасників справи, які допустили процесуальне правопорушення, що спричинило судові витрати, шляхом покладання на них обов`язку вчинити дії з відновлення майнового положення інших учасників цивільного процесу в порядку, передбаченому процесуальним законодавством. Основним принципом, за яким здійснюється розподіл судових витрат, є принцип пропорційності, відповідно до якого цілі обмежень прав мають бути істотними, а засоби їх досягнення обґрунтованими та мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються. У пропорційності розподілу судових витрат відображаються загальні засади справедливості та розумності.

Отже, одним з визначальних елементів, який є підставою для покладання на учасника справи обов`язку з відшкодування судових витрат іншому учаснику справи, є наявність причинного зв`язку між процесуальною дією, яку змушений вчинити один учасник справи, зазнаючи при цьому певних майнових втрат, та обставиною, що виникла з вини іншого учасника справи та зумовила необхідність вчинення певної процесуальної дії.

По обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що потреба у зверненні ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» до суду з заявою про заміну стягувача зумовлена процесуальним правонаступництвом після набрання судовим рішенням законної сили, а отже у відповідності до ч. 2 ст. 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив. За таких обставин до нового правонаступника переходить і ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій учасника справи, якого він замінив.

Визначаючи наявність правових підстав для відшкодування витрат на правову допомогу ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» за розгляд судом питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні суд бере до уваги, що необхідність вирішення судом процесуального питання про заміну стягувача в даному випадку обумовлена заміною кредитора у матеріальних правовідносинах, що відбулась внаслідок добровільного придбання ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» у КС «Федерація» права вимоги дебіторської заборгованості за договором №09-03-2023/9 від 09 березня 2023 року. Відступлення права вимоги відбулось без згоди боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та за вільним волевиявленням нового кредитора ТзОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», якому достеменно було відомо про те, що набуття ним права вимоги до боржників зумовить необхідність вчинення процесуальних дій по заміні стягувача у виконавчому провадженні. Придбаваючи відповідне право вимоги до боржників новий кредитор мав розуміти, що змушений буде вживати додаткових процесуальних заходів із оформлення правонаступництва у процесуальних правовідносинах. У свою чергу боржники не мають засобів впливу на таку ситуацію, а отже покладання на них обов`язку з відшкодування витрат на правову допомогу новому кредитору, що зумовлені вжиттям процесуальних заходів із оформлення переходу права вимоги в рамках процесуальних правовідносин, фактично тягне за собою збільшення розміру грошового зобов`язання боржників у спірних правовідносинах, що суперечить засадам справедливості і розумності.

За таких обставин суд доходить висновку, що в даному випадку покладання на боржників відповідальності у вигляді відшкодування правонаступнику кредитора (новому кредитору) витрат на правову допомогу у зв`язку із розглядом судом заяви про заміну сторони (стягувача) у справі №2-4378/07 є непропорційним процесуальним заходом, який суперечить засадам справедливості і розумності з урахуванням того, що понесення таких витрат зумовлено обставинами, які настали не з вини боржників, а отже на підставі ст. 11, ч. 3, 9 ст. 141 ЦПК України суд приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування таких витрат ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» за рахунок ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ..

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 11, 12, 55, 82, 141, 258-261, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» - адвоката Грищенка Олександра Миколайовича про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Головуючий: Р. В. Демчик