Ухвала

від 28.11.2023 по справі 2-4378/07

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 2-4378/07

Провадження № 6/711/204/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2023 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Дубини В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про поновлення пропущеного строку пред`явлення до примусового виконання виконавчого листа по справі № 2-4378/07,-

в с т а н о в и в:

Представник ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» - адвокат Грищенко О.М. звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси із заявою, в якій просив поновити пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі № 2-4378/07, виданих 24.12.2007 на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2007 по справі № 2-4378/07, котре набрало законної сили.

В обгрунтування заяви зазначив, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2007 по справі № 2-4378/07 стягнуто із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість у сумі 11911,64 грн. на підставі договору кредиту № АЦ-00228 від 15.12.2006 та договору поруки № АЦ-00228-П від 15.12.2006. 24.12.2007 на виконання вищезазначеного рішення судом були видані відповідні виконавчі листи. Згідно відомостей, котрі містяться на офіційних сайтах , Судова Влада України, Автоматизована система виконавчих проваджень та Єдиний реєстр боржників, станом на 30.07.2023 зобов`язання згідно заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2007 по справі № 2-4378/07 боржниками не виконане. Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.07.2023 по справі № 2-4378/07 здійснено процесуальне правонаступництво у справі № 2-4378/07 за позовом КС «Федерація» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованостей згідно договору кредиту № АЦ-00228 від 15.12.2006 та договору поруки № АЦ-00228-П від 15.12.2006 КС «ФЕДЕРАЦІЯ» на правонаступника ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС». На виконання умов договору № 09-03-2023/9 купівлі продажу права вимоги дебіторської заборгованості від 09.03.2023 та акту прийому передачі документів від 09.03.2023 заявнику було передано оригінали виконавчих листів по справі № 2-4378/07, виданих 24.12.2007 на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2007 по справі № 2-4378/07. Після повернення виконавчого документу без виконання органом державної виконавчої служби, заявником повторно до примусового виконання такий документ не пред`являвся. Зважаючи на те, що рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2007 не виконане ні добровільно, ні в примусовому порядку, ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» просить поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі № 2-4378/07, виданих 24.12.2007 на виконання вищезазначеного рішення. При вирішенні даного питання заявник просить врахувати, що з 12.03.2020 до 30.06.2023 на території України було запроваджено карантин з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, а з 24.02.2022 введено воєнний стан, що значно ускладнило реалізацію права на своєчасний та належний захист процесуальних прав та інтересів.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями заява передана для розгляду судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Булгаковій Г.В.

19.09.2023 представником боржника ОСОБА_2 адвокатом Кірсою В.В. подано відзив на заяву про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання та додаткові пояснення, в яких останній просив відмовити у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» посилаючись на те, що заявником не доведено поважності причин пропуску такого строку.

В судове засідання представник ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС», а також боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомили.

Відповідно до частини 3 статті 433 ЦПК Українинеявка учасників справи не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.11.2007 Придніпровським районним судом м. Черкаси ухвалено заочне рішення по цивільній справі № 2-4378/07 за позовом КС «ФЕДЕРАЦІЯ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту та договором поруки, яким зокрема стягнуто зі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно борг за договором кредиту та договорами поруки в сумі 11764,36 грн., а також судові витрати в 147,64 грн.

Відповідно до довідки № 1.7/119/23-Вих/2-4378/07 від 04.08.2023, наданої завідувачем архівом Придніпровського районного суду м. Черкаси Носенко С.Г., оригінал рішення суду по цивільній справі № 22-4378/07 зберігається в архіві суду, сама ж цивільна справа № 2-4378/07 знищена за терміном зберігання.

Також судом встановлено, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07.07.2023 замінено сторону (позивача) у справі № 2-4378/07, а саме КС «ФЕДЕРАЦІЯ» на правонаступника ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».

Як зазначено заявником у своїй заяві, 24.12.2007 на виконання заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2007 по справі № 2-4378/07 судом були видані відповідні виконавчі листи, оригінали яких знаходиться у заявника ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС».

Згідно статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до частини 1 статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового провадження, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Відповідно до вимог частини 1, 3 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, у межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки, встановлені цим Законом, обчислюються в робочих днях, місяцях і роках, а також можуть визначатися посиланням на подію, яка повинна неминуче настати.

Виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців. Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1, 2, 6 статті 12 Закону).

На час набрання законної сили заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.11.2007 у справі № 2-4378/07 та на час видачі виконавчого листа у даній справі, діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV.

Згідно зі статтею 21 вищевказаного Закону (в редакції, чинній на момент вступу рішення в законну силу), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: виконавчі листи та інші судові документи - протягом трьох років; посвідчення комісій по трудових спорах - протягом трьох місяців; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не встановлено законом.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються: 1) для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; 2) для виконання рішень господарських судів - з наступного дня після набрання рішенням законної сили; 3) для виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; 4) для виконання рішень, зазначених у пункті 4 частини першої цієї статті, - з дня винесення відповідної постанови.

Згідно із статтею 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Підставою для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 23.09.2020 у справі № 27/2-3538/10 поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання. Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання пов`язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов`язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.

Єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Безпідставне та необґрунтоване поновлення строків порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд, закріплене в статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, яка набрала чинності для України з 11.09.1997 та згідно зі статтею 9 Конституції України є частиною національного законодавства України (п. 53 рішення Європейського суду з прав людини від 29.10.2015 року в справі Устименко проти України, заява № 32053/13 ).

Згідно з положеннями частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з заявою про поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, заявник як на поважність причин пропуску посилався на те, що на території України діяло ряд обмежень внаслідок карантину та оголошення воєнного стану, що ускладнило заявнику реалізувати своє право на своєчасний та належний захист власних процесуальних прав та інтересів, приписів норм чинного законодавства, виконання судових рішень.

Втім, на переконання суду, наведені заявником доводи не свідчать про поважність причин пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки вказані обставини виникли вже після спливу строку на пред`явлення виконавчого листа до виконання, а тому не мають жодного правового значення та не можуть бути підставами для поновлення такого строку.

Також не може бути підставою для поновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчого листа і сам пособі факт невиконання рішення суду, оскільки суду не надано доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію первісним стягувачем своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення.

Відповідно до частини 2 статті 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Так, укладаючи Договір купівлі-продажу права вимоги дебіторської заборгованості ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» мало оцінювати реальність ризику настання наслідків вчинення чи не вчинення первісним стягувачем КС «ФЕДЕРАЦІЯ» дій щодо виконання рішення суду, а також перспективи подальшого стягнення боргу з боржника.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» про поновлення строку для пред`явлення на виконання виконавчого листа слід відмовити.

Керуючись статтями 247, 258, 260, 261, 353-354, 433 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» про поновлення пропущеного строку пред`явлення до виконання виконавчих листів по справі № 2-4378/07 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий: