Постанова

від 24.07.2023 по справі 910/9126/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Справа№ 910/9126/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Буравльова С.І.

Євсікова О.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Павленко М.В. (в режимі відеоконференції)

від відповідача: Дідик І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СЕРВІС АГРО"

про ухвалення додаткового судового рішення

у справі № 910/9126/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СЕРВІС АГРО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ІК МТС"

про стягнення 62 187,44 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКО СЕРВІС АГРО» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ІК МТС» про стягнення 62 187,44 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №910/9126/22 позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ІК МТС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО СЕРВІС АГРО» заборгованість у розмірі 62 187 грн 44 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 481 грн 00 коп.

16.12.2022 через загальний відділ діловодства суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО СЕРВІС АГРО» про ухвалення додаткового рішення по справі щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 34 000 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 18.01.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО СЕРВІС АГРО» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9126/22 задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛОГІСТИК ІК МТС» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО СЕРВІС АГРО» витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 14 000 грн 00 коп. В іншій частині заяви відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ІК МТС" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило:

- скасувати рішення повністю та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити;

- скасувати додаткове рішення в частині часткового задоволення та ухвалити в цій частині нове рішення, яким зменшити розмір присуджених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. У випадку скасування рішення, додаткове рішення скасувати повністю, як таке що втратило чинність.

Постановами Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2023 апеляційну скаргу залишено без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

29.05.2023 (30.05.2023- повторно) до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СЕРВІС АГРО» надійшла заява про прийняття додаткового рішення з посиланням на ст. 129 ГПК України, у якій заявник просить прийняти додаткове рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17 000,00 грн понесені у суді апеляційної інстанції. Також в прохальній частині заяви, позивач просить здійснювати розгляд заяви у його відсутність.

Заяву з посиланням на положення статті 123, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України обґрунтовано тим, що за час розгляду справи в суді апеляційної інстанції Товариство понесло витрати на правову допомогу в сумі 17 000,00 грн за вивчення та аналіз поданих апеляційних скарг, складання відзивів та заяви про ухвалення додаткового рішення.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 17.05.2023 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Демидова А.М., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 повідомлено учасників справи про призначення до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКО СЕРВІС АГРО» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9126/22 в порядку письмового провадження та встановлено учасникам апеляційного провадження строк до 30.06.2023 для надання своїх заперечень чи пояснень щодо поданої позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9126/22.

03.07.2023 до суду від відповідача надійшли письмові заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/9126/22, в якому виклав клопотання про призначення справи №910/9126/22 до розгляду в судовому засіданні.

Заперечення обґрунтовані тим, що зазначений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірною за складністю виконаних робіт, не відповідає критерію реальності таких витрат, є завищеною по вартості і часу, витраченого представником позивача на виконання робіт, а тому має бути зменшеною судом.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2023, у зв`язку з перебуванням судді Демидової А.М., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9126/22.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2023 заяву передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Буравльов С.І., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2023 заяву прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ІК МТС" про розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СЕРВІС АГРО" про ухвалення додаткового судового рішення у справі №910/9126/22 з повідомленням (викликом) учасників судового процесу - задоволено. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 24.07.2023.

У судове засідання 24.07.2023 з`явився позивач та відповідач.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СЕРВІС АГРО" про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України.

Частинами п`ятою, шостою статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене статтею 129 ГПК України. Верховний Суд звертає увагу, що зазначена норма є загальною та повинна застосовуватись у системно-логічному зв`язку із частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.

У частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначеними частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повиненконкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним, суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на приписи частини четвертої статті 129 ГПК України, суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

Така позиція випливає з правових висновків, які послідовно викладені у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2022 у справі № 922/1964/21, у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 18.03.2021 №910/15621/19 тощо.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статі 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п`ятою статті 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому числі і інших, передбачених частиною четвертою статті 129 ГПК України.

Колегія вважає, що суд під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу може одночасно застосовувати критерії, що визначені як у частинах п`ятій-сьомій статті 129 ГПК України (з власної ініціативи), так і в частині четвертій статті 126 ГПК України (за клопотанням сторони).

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

За приписами статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269). (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 22.11.2017 року у справі № 914/434/17).

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2022 між адвокатом Павлено Мар`яною Василівною (Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО СЕРВІС АГРО" (Клієнт) укладено Договір про надання правової допомоги, за змістом якого адвокат надає клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар адвокату в розмірі та в строк погоджені між ними.

Пунктом 2.1.2. адвокат зобов`язується представляти права і законні інтереси клієнта в судах всіх інстанцій.

Додатковою угодою №2 від 29.05.2023 до Договору про надання правової допомоги б/н від 01.07.2022 сторони погодили, що перелік, об`єм та вартість оплати наданих послуг в суді апеляційної інстанції до договору, а також порядок розрахунків, встановлюється незалежно від результатів наданих послуг та визначається на підставі актів надання правової допомоги, які підписуються сторонами протягом п`яти дів після прийняття рішення по справі та є невід`ємною частиною договору від 01.07.2022.

У відповідності до акту надання правової допомоги №2 від 29.05.2023 адвокат виконав та передав, а замовник прийняв наступні послуги:

1. вивчення та аналіз поданих апеляційних скарг ТОВ "ЛОГІСТИК ІК МТС" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 та на додаткове рішення від 18.01.2023 у справі №910/9126/22 тривалістю 1 година вартістю 2 000,00 грн;

2. складання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "ЛОГІСТИК ІК МТС" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022 у справі №910/9126/22 тривалістю 4 години вартістю 6 000,00 грн;

3. складання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу ТОВ "ЛОГІСТИК ІК МТС" на додаткове рішення від 18.01.2023 у справі №910/9126/22 тривалістю 3 години вартістю 3 000,00 грн;

4. складання та подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення по справі №910/9126/22 тривалістю 3 години вартістю 3 000,00 грн.

Всього: 17 000,00 грн.

Як було зазначено вище, відповідач заперечує проти заяви про ухвалення додаткового рішення, пов`язаних із розглядом справи. У поданих запереченнях на заяву від 29.06.2023 відповідач просив зменшити суму судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлених до стягнення позивачем.

Зокрема, відповідач зазначив про те, що:

- виокремлення окремої послуги «вивчення та аналіз поданих апеляційних скарг» є необгрунтваним та таким, що охоплюється послугою «складання та подання відзиву на апеляційну скаргу», а тому визначення оплати у розмірі 2000,00 грн є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичних послуг;

- визначена адвокатом позивача вартість у розмірі 6000 грн/4 год. часу, витраченого на послугу «складання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2022» та вартість у розмірі 3000 грн/3 год. часу, витраченого на послугу «складання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу на додаткове рішення від 18.01.2023» є завищеною та необґрунтованою, оскільки апеляційні скарги на рішення та на додаткове рішення є аналогічними за складністю та суттю.

Відповідач, пишучи про те, що підготовка і подання відзивів не потребували багато часу, бо справа не є складною, а значить і послуги адвоката не могли коштувати 17 000,00 грн, зазначив, що реальна вартість цих послуг складає 6000,00 грн.

Колегія суддів, дослідивши подані докази позивачем, та заперечення відповідача, зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Підставою оплати наданої правничої допомоги клієнту за умовами договору є фактичне її надання, що має бути підтверджено належними та допустимими доказами, які б підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону наданих послуг, їх справжність, економічну вигоду й ділову мету. Без цього неможливо перевірити факт надання правової допомоги та встановити обґрунтованість і правомірність її оплати. (Наведена правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №916/1830/19)

Оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом відповідача послуг, складністю справи, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Крім того, суд враховує, що наданий акт приймання-наданих послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони. Суд виходить з того, що розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до акту надання правової допомоги від 29.05.2023, окрім таких робіт та послуг як «підготовка відзивів на апеляційні скарги на рішення та на додаткове рішення» - тривалістю 7 год. в сукупності, окремо включив також інший вид послуги - «вивчення та аналіз поданих апеляційних скарг» - вартістю 2000 грн тривалістю 1 год.

Суд апеляційної інстанції вважає, що сама по собі послуга "складання відзивів на апеляційні скарги" охоплює вчинення відповідних дій, тому не вбачає підстав для здійснення окремої оплати цих послуг за рахунок сторони.

У цьому аспекті суд приймає до уваги правові висновки Верховного суду, наведені у Додатковій постанові від 08.04.2021 у справі №922/2321/20, від 14.07.2021 у справі №916/1914/20, від 28.04.2021 у справі №902/1051/19.

Послуги щодо «вивчення та аналізу поданих апеляційних скарг» колегія суддів визначає необґрунтованими та вважає, що відсутні підстави їх відшкодування за рахунок відповідача, оскільки ці послуги охоплюються послугою «складання відзивів».

Зокрема, колегією встановлено, що відзив №216 від 06.03.2023 складається з 4-х аркушів, з яких перша сторінка - вступна частина відзиву та п`ята сторінка - резолютивна частина відзиву; відзив №218 від 06.03.2023 складається з 2-х аркушів, з яких перша сторінка - вступна частина відзиву та третя сторінка - резолютивна частина відзиву.

Отже, колегія вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу за складання відзивів на апеляційні скарги у сумі 9000,00 грн є неспівмірним з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, отже така сума є необґрунтованою у зазначеному розмірі. Обгрунтованою сумою витрат на правову (правничу) допомогу у даному випадку є 5500,00 грн.

Щодо «складання та подання заяви про ухвалення додаткового судового рішення по справі №910/9126/22» колегія зазначає, що її тривалість - 3 год. та вартість - 3000 грн є завищеною та необґрунтованою. Враховуючи складність справи, а також те, що ця заява від №242 від 29.05.2023 складається з одного аркушу, де перша - це вступна, а третя - прохальна частини заяви, суд апеляційної інстанції вважає розмір судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 500,00 грн обґрунтованим і таким, що відповідає наведеним вище критеріям, які мають враховуватися судом при вирішенні розподілу цих витрат.

Дослідивши заяву відповідача та заперечення іншої сторони (відповідача у справі), а також надані заявником документи в їх сукупності, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, керуючись зокрема такими критеріями, як складність, обґрунтованість, пропорційнійсть, співмірність та розумність їхнього розміру, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу до 6000,00 грн від попередньо заявленої суми (17 000,00 грн) витрат на професійну правничу допомогу представника позивача. Тому заява позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СЕРВІС АГРО" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛОГІСТИК ІК МТС" (02154, м. Київ, проспект Возз`єднання, буд. 21-А, приміщення 2; ідентифікаційний код 37500026) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СЕРВІС АГРО" (18029, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд. 28, кв. 89; ідентифікаційний код 40405153) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп., понесені у зв`язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст додаткової постанови складено та підписано - 31.07.2023.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді С.І. Буравльов

О.О. Євсіков