Постанова

від 25.07.2023 по справі 902/919/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Справа № 902/919/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М. , суддя Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Комшелюку А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та Міністерства оборони України на рішення господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 (повний текст - 03.04.2023) у справі №902/919/22 (суддя Міліціанов Р.В.)

за позовом Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, вул.Армійська, 18, м.Одеса, 65058, в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, Повітрофлотський проспект, 6, м.Київ-168, 03168, код - 00034022

до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод", вул.Стрілецька, 57, м.Вінниця, 21100, код 08341806

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Дочірнього підприємства "Автомоторс", вул.Господарська, 1, с.Святопетрівське, Києво-Святошинський район, Київська область, 08141

про стягнення 1498290,40 грн

за участю представників:

Міністерства оборони України Москаленко А.О.;

ДП "Автомоторс"- Пахолюк О.Б.;

Прокурор - Запорожець Х.Ю.;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 у справі №902/919/22 частково задоволено позов Керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод". Стягнуто з Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" на користь Міністерства оборони України 123585,68 грн пені та 103548,07 грн штрафу за порушення терміну виконання зобов`язання за Договором №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0).

Відмовлено у задоволенні позову в частині вимог про стягнення з Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" на користь Міністерства оборони України 604687,08 грн пені, 414192,27 грн штрафу, 252276,90 грн штрафних санкцій за порушення терміну погашення попередньої оплати за Договором №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0).

Стягнуто з Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" на користь Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону 17035,03 грн судових витрат зі сплати судового збору. Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 5439,33 грн залишено за Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням керівник Одеської спеціалізованої прокуратуру у сфері оборони Південного регіону звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

В скарзі прокурор зазначає, що у ДП « 45 ЕМЗ» виникло зобов`язання повернути Міністерству оборони України суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) або надати звітні документи, що підтверджують факт їх виконання, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України з наступного дня після спливу строку виконання відповідних послуг, тобто з 30.11.2021.

Звертає увагу, що судом в якості подібних правовідносин зроблено посилання на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 у якій розглядалися кредитні правовідносини, які не є подібними зі спірними правовідносинами.

Зазначає, що у договорі сторони дійшли згоди і про встановлення різних видів відповідальності за невиконання/несвоєчасне виконання зобов`язань як під час надання послуг з ремонту виробів, так і під час надання звітних документів, що підтверджують їх виконання (п.7.2 Договору №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021).

Вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відсутності зауважень відносно повернення попередньої оплати та розірвання договору жодним чином не впливають на обов`язок ДП « 45 ЕМЗ» виконувати зобов`язання належним чином та не звільняють від застосування господарських санкцій.

Прокурор зазначає, що рішення суду, незважаючи на умови договору та домовленість сторін, самостійно об`єднано два господарських зобов`язання щодо виконання ремонту та надання звітних документів в одне та зроблено висновок про неподільність зобов`язання, що призводить до уникнення ДП « 45 ЕМЗ» передбаченої договором відповідальності.

Також, прокурор вважає помилковим висновок суду щодо визначеного договором моменту виконання зобов`язань виконавцем по наданню послуг, що призвело до невірного визначення періоду, за який підлягають стягненню штрафні санкції з відповідача за порушення строків надання послуг. На підставі п.7.2 Договору з відповідача підлягають стягненню штрафні санкції за порушення строків надання послуг у сумі 1246013,10 грн за період з 16.11.2021 (з наступного дня після завершення визначеного Календарним планом терміну виконання ремонту) по 22.02.2022 (до підписання та затвердження Акту приймання наданих послуг №1 від 23.02.2022) згідно з наведеним у позові розрахунком.

Крім цього зазначає, що введення правового режиму воєнного стану в Україні та правовий статус Міністерства оборони України у здійсненні заходів щодо відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, судом першої інстанції за власною ініціативою зменшено розмір штрафних санкцій на 80%, чим фактично звільнено ДП « 45 ЕМЗ» від відповідальності.

Звертає увагу, що клопотання про зменшення розміру неустойки з боку відповідача не подавалось та в ході судового розгляду не заявлялось, що може свідчити про порушення судом першої інстанції принципів процесуальної рівності та змагальності сторін.

На підставі викладеного прокурор просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 у справі №902/919/22 скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод» на користь Міністерства оборони України 604687,08 грн пені, 414192,27 грн штрафу, 252276,90 грн штрафних санкцій за порушення терміну погашення попередньої оплати за Договором №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) та ухвалити нове рішення про їх задоволення у цій частині.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/919/22 у складі: головуючий суддя Крейбух О.Г., суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М.

Листом №902/919/22/2607/23 від 26.04.2023 витребувано матеріали справи №902/919/22 до Північно-західного апеляційного господарського суду.

12.05.2023 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/919/22.

Розпорядженням керівника апарату суду від 15.05.2023, у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючої судді Крейбух О.Г. у період з 08 травня 2023р. по 26 травня 2023р. включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №902/919/22.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №902/919/22 у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на рішення господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 у справі №902/919/22. Розгляд апеляційної скарги призначено на 25.07.2023 об 10:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33001, м.Рівне, вул.Яворницького, 59 у залі судових засідань №4.

Крім цього, до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Міністерства оборони України.

В скарзі, міністерство, зокрема зазначає, що враховуючи фактичне надання послуг відповідачем 23.02.2022, що підтверджується Актом №1 приймання наданих послуг, прострочення по І етапу тривало з 16.11.2021 по 22.02.2022. За вказаний період розмір пені складає: 7356290,58 грн х 0,1% х 99 днів (період з 16.11.2021 по 22.02.2022) - 728272,76 грн, а не 617928,41 грн, як пораховано судом. З правильністю підрахунку штрафу, розмір якого склав 517740,34 грн, суд погодився.

Наголошує, що під час судового розгляду справи відповідач не звертався до суду першої інстанції із клопотанням про зменшення розміру штрафних санкцій, представник останнього у судових засіданнях жодним чином не обґрунтовувала наявність підстав для такого зменшення, зазначене питання взагалі не було предметом судового дослідження і, як наслідок, позивач з об`єктивних причин був позбавлений процесуальної можливості висловити свої заперечення з даного приводу.

Отже, у даному випадку необхідно прийти до висновку про порушення судом першої інстанції принципу диспозитивності, викладеного у статті 14 ГПК України, згідно змісту якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Зменшивши розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню на 80% від заявлених, суд першої інстанції не дотримався справедливого балансу інтересів сторін, не врахував що відповідач уклав вказаний контракт, зокрема з метою одержання прибутку, що вказаний випадок (порушення відповідачем умов контракту) не є винятковим з огляду на встановлені обставини справи; застосував до відповідача відповідальність не пропорційну вчиненому порушенню зобов`язання, тобто неправильно застосував положення частини 3 статті 551 ЦК України до спірних правовідносин.

Зменшивши стягнення штрафних санкцій на 80%, суд першої інстанції не дотримався принципів справедливості, добросовісності, розумності та пропорційності, врахував лише інтереси відповідача.

Посилається на правову позицію у постанові Верховного Суду від 02.11.2022 у справі №910/14591/21.

На підставі викладеного скаржник просить суд змінити рішення господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 у справі №902/919/22, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод» на користь Міністерства оборони України 728272,76 грн - пені; 517740,34 грн - штрафу».

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Міністерства оборони України на рішення господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 у справі №902/919/22 та об`єднано апеляційну скаргу Міністерства оборони України із раніше поданою і прийнятою скаргою керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону на це ж саме рішення в одне апеляційне провадження для спільного розгляду.

Розпорядженням керівника апарату суду від 24.07.2023, у зв`язку з перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі №902/919/22 - Юрчука М.І. у період з 10 липня 2023 по 11 серпня 2023р. включно, відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №902/919/22.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.07.2023 призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В.

Ухвалою від 24.07.2023 апеляційні скарги керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та Міністерства оборони України на рішення господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 у справі №902/919/22 прийнято до провадження у складі суду: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В.

20.07.2023 до суду від ДП «Автомоторс» надійшов відзив на апеляційну скаргу.

У відзиві ДП «Автомоторс» погоджується з висновком суду, що зобов`язання відповідача за Договором є простроченим, починаючи з 01.12.2021, а не з 16.11.2021, що в свою чергу призвело до необґрунтованого донарахування Одеською прокуратурою пені на 110344,35 грн

Акцентує увагу на тому, що Одеською прокуратурою при підготовці позову та судом першої інстанції, не було враховано, що порушення та перенесення строків виконання ДП « 45 ЕМЗ» своїх зобов`язань за Договороїм перед Міноборони відбулося внаслідок форс-мажорних обставин.

Звертає увагу, що дія форс-мажорних обставин (глобальне стихійне лихо в м.Кельн, за місцем реєстрації та фактичного знаходження німецької компанії-виробника DEUTZ AG) перешкодило ДП « 45 ЕМЗ» своєчасному виконанню робіт та наданню послуг на користь Міноборони за Договором, що свідчить про наявність прямого причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорними обставинами та несвоєчасним виконанням ДП «45 ЕМЗ» своїх зобов`язань за Договором.

Стверджує, що у зв`язку з форс-мажорними обставинами, які завадили ДП « 45 ЕМЗ» в межах строків виконати свої зобов`язання за Договором, та які підтверджуються листом Німецько-Української ТПП від 21.01.2022, листом-підтвердженням ТПП м.Кельна від 06.12.2021, Сертифікатом ТПП України №3100-22-0058 від 11.02.2022, Сертифікатом Вінницької ТПП №0500-22-0070 від 18.02.2022, відтак ДП « 45 ЕМЗ» відповідно до ч.1 ст.617 ЦК України звільняється від нарахування штрафних санкцій за Договором.

Також зазначає, що у зв`язку з недбалістю до своїх професійних обов`язків, працівник ДП «Автомоторс» ОСОБА_1 не передав листи з апеляційними скаргами Міноборони, Одеської прокуратури керівнику ДП «Автомоторс» та залишив листи з скаргами у себе в папці на робочому столі. В подальшому, 12.07.2023 працівник ДП «Автомоторс», перевіряючи документи знайшов у себе в папці на робочому столі листи з апеляційними скаргами, які передав керівництву ДП «Автомоторс». Зазначені обставини підтверджуються пояснювальною запискою працівника ДП «Автомоторс» та доганою ОСОБА_1 .

На підставі викладеного представник ДП «Автомоторс» просить суд апеляційної інстанції визнати поважними причини пропуску ДП «Автомоторс» строк на подання відзиву та поновити його; відмовити у задоволенні вимог Міністерства оборони України, Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, що викладені в апеляційних скаргах; скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення 123585,68 грн пені та 103548,07 грн штрафу та закрити провадження у справі №902/919/22.

Згідно з частиною 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд апеляційної інстанції при розгляді питання про поновлення процесуального строку на подання відзиву, керуючись нормами статті 119 ГПК України, оцінює наведені ДП «Автомоторс» обставини як поважні причини пропуску строку для подання відзиву, і тому поновлює пропущений процесуальний строк.

У судове засідання суду апеляційної інстанції 25.07.2023 Державне підприємство "45 експериментальний механічний завод" не забезпечило явку свого представника, хоч про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлялося належним чином.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Оскільки явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог ст.269 ГПК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив рішення господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 у справі №902/919/22 скасувати в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення з Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод» на користь Міністерства оборони України 604687,08 грн пені, 414192,27 грн штрафу, 252276,90 грн штрафних санкцій та ухвалити нове рішення про їх задоволення у цій частині.

Представник Міністерства оборони підтримав доводи та вимоги своєї апеляційної скарги, надав пояснення по справі. Просив змінити рішення господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 у справі №902/919/22, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції: «Позов задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства « 45 експериментальний механічний завод» на користь Міністерства оборони України 728272,76 грн - пені; 517740,34 грн - штрафу».

Представник ДП «Автомоторс» заперечив проти доводів та вимог апеляційних скарг, надав пояснення по справі. Просив відмовити у задоволенні вимог Міністерства оборони України, Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону, що викладені в апеляційних скаргах; скасувати рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення 123585,68 грн пені та 103548,07 грн штрафу та закрити провадження у справі №902/919/22.

Розглядом матеріалів справи встановлено.

26.07.2021 між ДП "45 експериментальний механічний завод" та ДП "Автомоторс" укладено Договір №009/05/21 на поставку двигунів внутрішнього згорання поршневих з компресійним запаленням (дизельний) DEUTZ типу BF4M2012C в зборі з механічною коробкою перемикання передач EATON FSH5206BLH у кількості 19 одиниць (т.2, а.с.20-28).

Відповідно до умов укладеного договору, строк поставки двигунів до 26.10.2021.

25.08.2021 між Міністерством оборони України (Замовник) та Державним підприємством "45 експериментальний механічний завод" (Виконавець) укладено Договір №370/3/5/2/1/8 про закупівлю послуг за державні кошти (т.1, а.с.16-29).

Згідно Договору Виконавець зобов`язується надати Замовникові Послуги з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (регламентований ремонт майстерні технічного обслуговування МТО-80 та її модифікацій з доведенням до виду МТО-80Д) (ремонт Виробів) за номенклатурою, у кількості, в терміни а за цінами, які зазначені у Календарному плані надання послуг (Додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Замочник зобов`язується прийняти та оплатити ці послуги.

Підставою для укладення Договору відповідно Закону України від 17.07.2020 №808-ІХ Про оборонні закупівлі (зі змінами) є Протокол від 12.08.2021 №75/203/3 засідання тендерного комітету Міністерства оборони України розгляду проведених переговорів та визначенню виконавців робіт з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) (регламентований ремонт майстерні технічного обслуговування МТО-80 та її модифікацій з доведенням до йду МТО-80Д) (п.1.2 Договору).

Вироби (вузли, блоки, агрегати, комплектуючі), які отримані Виконавцем для їх ремонту, є військовим майном та власністю держави.

Виконавець несе повну матеріальну відповідальність, визначену законодавством України, за передане йому військове майно до моменту належної його передачі Замовнику (п.1.3 Договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору Виконавець повинен надати Замовнику передбачені цим Договором послуги, якість яких відповідає Технічним умовам, державним стандартам, кресленням, технічним умовам та інше, які діють на підприємстві Виконавця.

Згідно п.2.4 Договору Виконавець сповіщенням (Форма 1 додатку 4 ГОСТ В 15.307-77), повідомляє філію 4277 ВП МОУ про готовність Виробів до проведення приймально-здавальних випробувань та приймання виробів.

Як погоджено п.3.1 Договору орієнтовна ціна цього Договору становить 20343984 (двадцять мільйонів триста сорок три тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) грн 00 коп. з ПДВ, за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 050/7/30 кошторису Міністерства оборони України, в тому числі ПДВ - 3390664,00 (три мільйони триста дев`яносто тисяч шістсот шістдесят чотири) грн 00 коп.

Обсяги закупівлі послуг, зазначені в Календарному плані надання послуг з ремонту Виробів (Додаток 1 до Договору), можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків Замовника, з відповідним зменшенням ціни Договору Замовник у 10-ти денний термін письмово повідомляє Виконавця про зменшення обсягів, на підставі цього Сторони вносять відповідні зміни до Договору (п.3.3. Договору).

Пунктом 3.6. Договору погоджено, що Замовник оплачує надані та прийняті послуги, які передбачені Календарним планом надання послуг (Додаток 1 до Договору), за договірною ціною, погодженою Сторонами та зафіксованою у Протоколі погодження договірної (фактично) ціни послуг (Додаток 2 до Договору), яка відповідає обґрунтованим фактичним витратам, понесеним Виконавцем (згідно даних бухгалтерського обліку) на прийнятим Замовником з урахуванням встановленого Договором рівня прибутку.

Договірна ціна визначається Замовником з урахуванням Висновку філії 4277 ВП МОУ щодо договірної (фактичної) ціни ремонту (надання послуг) шляхом аналізу собівартості послуг, трудомісткості їх надання та розгляду розрахунково-калькуляційних матеріалів (далі РКМ), складених Виконавцем на підставі понесених фактичних витрат, та Висновків військових представництв Міністерства оборони України щодо контролю співвиконавців, пов`язаних з виконанням зобов`язань за Договором. (п.3.7. Договору)

Виконавець повинен не пізніше 10 робочих днів до кінця терміну надання послуг (етапів послуг) підготувати та направити на адресу філії 4277 ВП МОУ повний комплект РКМ в підтвердження понесених ним фактичних витрат та надати первинні підтверджуючі документи для перевірки філією 4277 ВП МОУ (п.3.8. Договору).

Філія 4277 ВП МОУ перевіряє їх обґрунтованість та за результатом своєї перевірки складає Висновок щодо рівня договірної (фактичної) ціни, який направляється Замовнику. Висновок філії 4277 ВП МОУ повинен бути наданий Замовнику не пізніше 10 днів від надання Виконавцем документів підтверджуючих понесені ним фактичну витрати.

Згідно п.4.1. Договору Замовник здійснює розрахунки з Виконавцем поетапно за фактично надані послуги протягом 30 банківських днів з дати підписання Замовником Акту приймання наданих послуг, який є невід`ємною частиною цього Договору (Додаток 4 до Договору), відповідно до наданих Виконавцем рахунків, за умови надходження бюджетних кошті на рахунок Міністерства оборони України.

Пунктом 4.2. Договору погоджено, що до рахунку Виконавцем додається: Акти приймання-передачі Виробів (Додаток 3 до Договору); Акти приймання наданих послуг (Додаток 4 до Договору); Посвідчення (Додаток 5 до Договору), видане філією 4277 ВП МОУ про приймання наданих послуг (в цілому по завершенню надання послуг за етапи, або кожного окремого Виробу); Висновок філії 4277 ВП МОУ щодо рівня фактичних витрат (додається окремо Замовником).

На підставі зазначених документів не пізніше 10-денного терміну Сторонами оформляється та затверджується Акт приймання наданих послуг (Додаток 4 до Договору) за Договором, який є підставою для проведення розрахунків.

Згідно п. 4.4. Договору Замовник має право здійснювати попередню оплату за Договором у разі надходження коштів на рахунки Міністерства оборони України.

Відповідно до п.4.5 Договору Виконавець у строк не пізніше терміну поетапного надання послуг, після отримання попередньої оплати, повинен надати Замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути невикористані кошти на рахунок Замовника.

Пунктом 5.1. Договору встановлено термін надання послуг відповідно до Календарного плану надання послуг з ремонту Виробів (Додаток 1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору. Дострокове надання Послуг дозволяється за письмовою згодою Сторін.

Передбачені цим Договором послуги надаються у відповідності до вимог діючої нормативно-технічній документації визначеної в п.2.1 цього Договору.

Термін проведення ремонту Виробів встановлюється Календарним планом надання послуг (Додаток 1 до Договору).

Про початок робіт із надання послуг Виконавець повідомляє філію 4277 ВП МОУ.

Місце доставки Виробів до ремонту - м.Вінниця, вул.Стрілецька, 57 (п.5.2 Договору).

На підставі п. 5.2.1. Договору Виконавець має право залучити до виконання робіт за цим Договором співвиконавців. Відповідальним за результати роботи залишається Виконавець.

Як передбачено п.5.14. Договору Виконавець письмово, не пізніше ніж за три доби, направляє Замовнику погоджене із філією 4277 ВП МОУ письмове повідомлення про дату закінчення ремонту Виробів. Замовник у термін 10 робочих днів після одержання повідомлення забезпечує прибуття до Виконавця представників військової частини для приймання Виробів.

Замовник у термін 10 робочих днів після одержання повідомлення забезпечує прибуття до Виконавця представників військової частини для приймання виробів.

Відповідно до п.5.15. Договору приймання Виробів після проведення ремонту здійснюється представниками (представником) військової частини, у відповідності до вимог нормативно-технічної документації на здачу Виробів в ремонт та їх видачу з ремонту, та оформляється Актом приймання-передачі Виробів (Додаток 3 до Договору), підписується уповноваженими особами Виконавця, начальником ВТК Виконавця, представниками (представником) військової частини та затверджується Виконавцем. Затверджений Акт приймання-передачі Виробів складається у 4-х примірниках: 2 примірника - для Замовника, 1 примірник для представника військової частини, 1 примірник - для Виконавця та копію Акту приймання-передачі до філії 4277 ВП МОУ.

Згідно п.5.16 Договору Транспортування Виробів після проведення ремонту до місця експлуатації Виробів здійснюється власними силами та засобами Виконавця.

В силу п.5.17 Договору, після кінцевого приймання послуг філія 4227 ВП МОУ оформляє та надає Замовнику Посвідчення (Додаток 5 до Договору) в цілому по завершенню надання послуг за Договором або кожного окремого Виробу, яким підтверджується відповідність наданих Виконавцем послуг вимогам п.2.1.

Пунктом 5.18 Договору встановлено, що приймання наданих послуг Замовником здійснюється на підставі наданих Виконавцем:

- Актів приймання-передачі Виробів представнику військової частини (Додаток 3 до Договору);

- Посвідчення (Додаток 5 до Договору) видане філією 4277 ВП МОУ, про приймання наданих послуг (в цілому по завершенню надання послуг за Договором, за етапи, або кожного окремого Виробу);

- підписання Виконавцем протоколу погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів (Додаток 2 до Договору).

За результатом приймання наданих послуг складається Акт приймання наданих послуг (Додаток 4 до Договору). Акт приймання наданих послуг підписується уповноваженими особами Замовника та Виконавця та затверджується Замовником та Виконавцем не пізніше 5 робочих днів.

Зобов`язання Виконавця по наданню послуг за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження Акту приймання наданих послуг Замовника (Додаток 4 до Договору).

Згідно п.5.20 Виконавець гарантує:

- збереження Виробів та інших матеріальних цінностей на період надання послуг, без додаткової оплати;

- відповідність наданих за Договором послуг умовам Договору та визначених у пункті 2.1. Технічним умовам;

- наступне гарантійне напрацювання у межах гарантійного терміну експлуатації за умови дотримання правил експлуатації, та міжремонтні ресурси:

- справну роботу Виробів протягом 2 років з дня закінчення приймання продукції з відміткою філії 4277 ВП МОУ у відповідних документах (етикетки, паспорти тощо), гарантійний термін експлуатації - 2 роки та 350 м/г з дня введення в експлуатацію, або 5 років зберігання у неопалюваних складських приміщеннях (сховищах);

- проведення пломбування основних агрегатів пломбами підприємства Виконавця та філії 4277 ВП МОУ (згідно з КД);

- усунення несправностей відремонтованих Виробів протягом гарантійного терміну, які виникли з вини Виконавця.

Відповідно до п.7.2. Договору за порушення терміну виконання зобов`язання з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

За неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання Послуг, Виконавець сплачує проценти за кожний день користування грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невикористаних коштів.

Договір набирає чинності з моменту підписання його двома Сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а з питань розрахунків до повного виконання Сторонами зобов`язань по цьому Договору (п.10.1 Договору).

Також, до укладеного договору між сторонами підписано ряд додаткових угод, зокрема:

- Додаткову угоду №1 від 23.09.2021 якою, серед іншого, внесли зміни до п. 4.5. Договору та виклали його в наступній редакції: "За письмовим погодженням між Сторонами, відповідно до належним чином оформленого Рішення заступника Міністра оборони України, з метою виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави в умовах особливого періоду та у період проведення операції об`єднання сил, Замовник має право здійснювати попередню оплату у розмірі до 30 відсотків від ціни Договору терміном на три місяці (але не пізніше терміну надання послуг за Договором) згідно абзацу 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1070 "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти".

Виконавець у строк не пізніше терміну поетапного надання послуг, після отримання попередньої оплати, повинен надати Замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути невикористані кошти на рахунок Замовника" (т.1а.с.33-34,);

- Додаткову угоду №2 від 24.12.2021 якою, сторони серед іншого внесли зміни до п. 3.1 Договору та виклали його в наступній редакції: "Орієнтовна ціна цього Договору становить 10 171 992 (десять мільйонів сто сімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 00 коп. з ПДВ, за загальним фондом КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 050/7/30 кошторису Міністерства оборони України, в тому числі ПДВ - 1695332 (один мільйон шістсот дев`яносто п`ять тисяч триста тридцять дві) грн 00 коп." (т.1, а.с. 35-37);

- Додаткову угоду №3 від 29.12.2021 якою, сторони серед іншого внесли зміни в п. 3.1 Договору та виклали його в наступній редакції: "Орієнтовна ціна цього Договору становить 7628994 (сім мільйонів шістсот двадцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 00 коп. з ПДВ, КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 050/7/30 кошторису Міністерства оборони України, в тому числі ПДВ - 1271499 (один мільйон двісті сімдесят одна тисяча чотириста дев`яносто дев`ять) грн 00 коп., а саме: 5868784 (пять мільйонів вісімсот шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 03 коп з ПДВ - за загальним фондом, 1 760 209 (один мільйон сімсот шістдесят тисяч двісті дев`ять) грн. 97 коп з ПДВ - за спеціальним фондом" (т.1, а.с.38-41);

- Додаткову угоду №4 від 29.12.2021 якою, сторони внесли зміни в п. 10.1 і виклали його в наступній редакції: "10.1. Цей договір набирає чинності з дати його підписання Сторонами і діє - до 30.03.2022" (т.1, а.с.42);

- Додаткову угоду №5 від 03.03.2022 якою, сторони серед іншого внесли зміни в п. 3.1 Договору та виклали його в наступній редакції: "Ціна цього Договору становить 7356290 (сім мільйонів триста п`ятдесят шість тисяч двісті дев`яносто) грн 58 коп., в тому числі ПДВ - 1226048 (один мільйон двісті двадцять шість тисяч сорок вісім) грн. 43 коп., КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 050/7/30 кошторису Міністерства оборони України, а саме: 5 868 784 (п`ять мільйонів вісімсот шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 03 коп. з ПДВ - за загальним фондом та 1487506 (один мільйон чотириста вісімдесят сім тисяч п`ятсот шість) грн 55 коп. з ПДВ - за спеціальним фондом.

У 2021 році Ціна цього Договору становила 5868784 (п`ять мільйонів вісімсот шістдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн 03 коп., в тому числі ПДВ 978 130 (дев`ятсот сімдесят вісім тисяч сто тридцять) грн 67 коп., КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 050/7/30 кошторису Міністерства оборони України - за загальним фондом.

У 2022 році Ціна цього Договору становила 1487506 (один мільйон чотириста вісімдесят сім тисяч п`ятсот шість) грн. 55 коп, в тому числі ПДВ - 247917 (двісті сорок сім тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн. 76 коп., КПКВ 2101150/7, КЕКВ 2260, код видатків 050/7/30 кошторису Міністерства оборони України - за спеціальним фондом" (т.1, а.с.43-45).

27.09.2021 відповідачем виставлено позивачу вимогу на оплату №370/3/301 та рахунок №СФ-0000106 на оплату авансу за надання послуг з регламентованого ремонту та переобладнання машин і устаткування с/пр;р-ф на суму 5868784,03 грн в т.ч. ПДВ 978130,67 грн (т.1, а.с.46-48).

28.09.2021 сума попередньої оплати перерахована відповідачу згідно вимоги №370/3/301 від 27.09.2021 розмірі, що підтверджено обома сторонами.

24.12.2021 відповідачем на адресу Центрального управління забезпечення наземними системами озброєння Командування Сил Логістики Збройних Сил України надіслано лист (вих.№1050) щодо затримки постачання силових агрегатів та неможливості виконання вказаного договору у встановлений строк.

Вказане зумовлено затримкою у виконанні Договору від 26.07.2021, укладеного між ДП "45 ЕМЗ" та ДП " Автомоторс " (Генеральний представник АТ Дойтц в Україні), №009/05/21 на поставку двигунів внутрішнього згорання поршневих з компресійним запаленням (дизельний) DEUTZ типу ВF4М2012С в зборі з механічною коробкою перемикання передач та комплектуючими у зв`язку з наймасштабнішою повінню, яка сталася у Німеччині. В обґрунтування прострочення виконання зобов`язання внаслідок обставин непереборної сили, підтверджено копією сертифікату Вінницької ТПП про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) №23/12/501 від 24.12.2021 (т.1, а.с.51-58).

Міністерство оборони України зверталося до відповідача із претензіями щодо неналежного виконання умов Договору (вих.№717/4/8 від 12.01.2022 та вих.№717/4/532 від 07.02.2022) (т.1, а.с.59-68).

У відповідь на претензії відповідачем на адресу позивача надіслано висновок Вінницької торгово-промислової палати № 23/12/501 від 24.12.2021, щодо виникнення істотних обставин (форс-мажорні обставини, обставини непереборної сили) при виконанні зазначених договірних зобов`язань (т.1, а.с.53-58).

Також, претензії щодо неналежного виконання умов договору направлено позивачем 12.01.2022 та 07.02.2022 (т.1, а.с.59-68).

22.02.2022 ДП "45 експериментальний механічний завод" надано відповідь на претензії, у якій зазначено, з посиланням на наявність форс-мажорних обставин, що застосування до підприємства штрафів не відповідає законодавству та умовам договору.

Разом з тим, відповідач запевняє, що зобов`язання за договором будуть виконані найближчим часом (т.1, а.с.110, 111).

Згідно Акту №1 від 23.02.2022 приймання наданих послуг з ремонту виробів за Договором №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 ДП "45 ЕМЗ" регламентований ремонт майстерні технічного обслуговування МТО-80 та її модифікацій з доведенням до виду МТО-80Д виконано (т.1, а.с.69).

Також сторонами підписано Акти №1 та №2 від 23.02.2022 приймання-передачі виробів, складено Протокол №1 від 23.02.2022 погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту Виробів (т.1, а.с.70-72).

Філією №4277 ВП МОУ видано ДП "45 експериментальний механічний завод" Посвідчення №2 від 23.02.2022 в тому, що пред`явлена ним за сповіщенням пойменована продукція (послуги), яка виготовлена і укомплектована у повній відповідності з Додатковою угодою №3 від 29.12.2021 до Договору №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021, визнається прийнятною (т.1, а.с.73).

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзиву, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Міністерства оборони України, колегія суддів зазначає наступне.

03.08.2022 Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері Південного регіону, на виконання вимог ст.23 Закону України "Про прокуратуру", на адресу Міністерства оборони України спрямовано лист щодо вжитих міністерством заходів з метою стягнення з Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" штрафних санкцій за Договором №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021.

Згідно відповіді Міністерства оборони України (вих.№370/4541 від 03.08.2022) позов до Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" про стягнення відповідних штрафних санкцій не пред`являвся.

Тому, прокурором дотримано попереднього порядку звернення до суду, повідомлено позивача про намір подачі позовної заяви.

Закон не містить додаткових вимог для керівника прокуратури щодо узгодження процесуальних дій при звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч.1 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері Південного регіону діє на правах обласної прокуратури.

Отже, до відання керівника Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону віднесено підписання та подачу до господарського суду позовних заяв з метою представництва інтересів держави.

Така компетенція передбачена положеннями ч.3 ст.23 Закону України Про Прокуратуру.

Офісом Генерального Прокурора видано Наказ №370 від 22 листопада 2021 року Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері.

Згідно п.3 даного Наказу, спеціалізованим прокуратурам у військовій та оборонній сфері (на правах обласних) забезпечувати виконання повноважень, визначених Законом України Про прокуратуру, іншими законодавчими актами, наказами Генерального прокурора, з урахуванням положень цього наказу на території: Спеціалізованій прокуратурі у військовій та оборонній сфері Південного регіону - Дніпропетровської, Запорізької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей, а також акваторії поміж береговою лінією Одеської, Миколаївської та Херсонської областей і лінією державного кордону в територіальному морі України, у водах спільного використання.

Таким чином, виконання Наказу №370 від 22 листопада 2021 року на території Вінницької області не віднесено до повноважень Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону.

Однак, як вірно відмічено судом першої інстанції, визначення компетенції спеціалізованих прокуратур може здійснюватися Генеральним прокурором лише у випадках, коли такі повноваження не регламентовані нормами законодавства.

Наказ №370 від 22 листопада 2021 року Про особливості організації діяльності спеціалізованих прокуратур у військовій та оборонній сфері є підзаконним нормативно-правовим актом, тому не має вищої юридичної сили над нормами Закону України "Про прокуратуру".

Крім того, зазначений Наказ має широке застосування та не обмежується питання представництва інтересів держави у суді.

Відповідно до ч.7 ст.24 Закону України "Про прокуратуру", повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Тобто, обсяг повноважень прокурорів, в тому числі в аспекті територіальної юрисдикції здійснення повноважень, може визначатися саме процесуальним законодавством, а не наказами Офісу Генерального прокурора.

Також, положення ч.1 ст.24 Закону України "Про прокуратуру", визначаючи перелік суб`єктів звернення до суду, не містить приписів про можливість субсидіарного регулювання питань представництва окремими наказами Генерального прокурора, оскільки зміст відповідних повноважень та їх розмежування регламентовано іншими частинами цієї статті.

Підсумовуючи викладене, застосуванню підлягає положення нормативного акта, який має вищу юридичну силу ст.24 Закону України "Про прокуратуру" (ч.ч.1, 7 ст.24 Закону), порівняно до Наказу Офісу Генерального прокурора №370 від 22 листопада 2021 року.

Додатково слід зауважити, що ст.24 Закону України "Про прокуратуру" є спеціальною відносно приписів ст.ст.7, 9, 12 "Про прокуратуру", оскільки регулює вузьке коло правовідносин, пов`язаних з підставами представництва інтересів прокурора у суді.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що Керівником Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону визначено Міністерство оборони України, як належного позивача у даних правовідносинах, а також вчинено відповідну процесуальну дію з подачі позовної заяви до господарського суду Вінницької області з дотримання вимог ст.ст.23, 24 Закону України "Про прокуратуру".

Статтею 174 Господарського кодексу України визначено, що підставою виникнення господарських зобов`язань зокрема є господарські договори та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачених законом, але такі, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України зарахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Сторонами Договір №370/3/5/1/8 від 25.08.2021 про закупівлю за державні кошти було названо як договір про надання послуг.

Згідно ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Однак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що укладений між позивачем та відповідачем договір за своєю правовою природою є фактично договором підряду, що містить деякі елементи договору надання послуг.

Основний критерій відмінності роботи від послуги, на який найчастіше звертається увага при розгляді господарських справ (встановлення дійсних правовідносин між сторонами спору) - майновий результат роботи і відсутність такого у послуги.

Різниця між послугами і роботами полягає у тому, що саме оплачується - процес (послуги) чи результат (роботи). У зобов`язаннях по виконанню робіт на одного з контрагентів покладається обов`язок виконати роботу, яка б завершувалась досягненням певного матеріального результату, а в зобов`язаннях про надання послуг діяльність контрагента спрямована на вчинення юридичних і фактичних дій, які безпосередньо не породжують матеріальних наслідків або зовсім не повинні завершуватися матеріальними наслідками, тобто споживання послуги має місце в процесі її надання, на відміну від роботи, споживання результатів якої зазвичай не збігається з часом її надання.

Як передбачено ч.ч.1, 2 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Тобто, законодавцем віднесено договори, предметом виконання яких є ремонт речей, до правової категорії договорів підряду.

Статтею 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

За змістом ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України).

Так, пунктом 4.1. Договору сторони передбачили, що Замовник здійснює розрахунки з Виконавцем поетапно за фактично надані послуги протягом 30 банківських днів з дати підписання Замовником Акту приймання наданих послуг, який є невід`ємною частиною Договору (Додаток 4 до Договору), відповідно до наданих Виконавцем рахунків, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України.

Пунктом 5.2. Договору погоджено, що передбачені цим Договором послуги надаються у відповідності до вимог діючої нормативно-технічної документації визначеної в п. 2.1. цього Договору. Термін проведення ремонту Виробів встановлюється Календарним планом надання послуг (Додаток 1 до Договору).

Згідно п.5.18. Договору зобов`язання Виконавця по наданню послуг за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження Акту приймання наданих послуг Замовником (Додаток 4 до Договору).

За приписами ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як вірно відмічено судом першої інстанції, визначаючи зміст зобов`язання сторони визначили через категорію послуги, однак під виглядом послуг передбачили виконання ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення, що за правовим змістом відповідає предмету договору підряду (ч.2 ст.837 ЦК України).

Якість послуг повинна відповідати технічним умовам, державним стандартам, кресленням, які діють на підприємстві Виконавця (п. 2.1. Договору).

Замовник оплачує надані та прийняті послуги, які передбачені Календарним планом надання послуг (Додаток №1 до Договору).

Таким чином, перелік робіт визначено відповідним Календарним планом, згідно якого послуги (роботи) складаються із: виконання ремонту; надання звітних документів.

Тобто, предмет зобов`язань за договором становить якісне виконання ремонтних робіт та своєчасне надання звітних документів.

За змістом п.5.18 Договору приймання наданих послуг замовником здійснюється на підставі наданих виконавцем: актів приймання-передачі виробів представнику військової частини (додаток 3); посвідчення (додаток 5) видане філією 4277 ВП МОУ, про приймання наданих послуг (в цілому по завершенню надання послуг за договором, за етапи, або кожного окремого виробу); підписання виконавцем протоколу погодження договірної (фактичної) ціни надання послуг з ремонту виробів (додаток 2).

За результатом приймання наданих послуг складається акт приймання наданих послуг (додаток 4). Акт приймання наданих послуг підписується уповноваженими особами замовника та виконавця та затверджується замовником та виконавцем не пізніше 5 робочих днів.

Зобов`язання виконавця по наданню послуг за договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження акту приймання наданих послуг Замовника (Додаток 4 до Договору).

Хоча факт повного виконання послуг залежить від підписання та затвердження відповідного акту, однак особливістю надання послуг є споживання у момент їх виконання, а підрядних робіт матеріальний результат, який за змістом договору полягає у фактичному виконання ремонту техніки та передачі результату Замовнику разом із звітними документами.

Тобто, факт завершення ремонтних робіт є відмінним від факту підтвердження сторонами їх повного виконання шляхом підписання Акту приймання наданих послуг.

Таким чином, термін прострочення зобов`язань за договором повинен обмежуватись вчиненням зі сторони Виконавця усіх залежних від нього дій щодо виконання ремонтних робіт, повідомлення Замовника про готовність до передачі результатів, оформлення звітних документів та їх направлення Замовнику.

Обов`язок Виконавця направити не пізніше ніж за три дні письмове повідомлення про дату закінчення ремонтних робіт передбачено п. п. 2.4, 5.14 Договору.

Відповідне повідомлення направлено відповідачем, що підтверджено листом №1019 від 20.12.2021, отриманим уповноваженою особою Замовника (т.2, а.с.199).

З дотримання вимог п.5.14 Договору та у визначеній у даному листі триденний термін Замовником направлено відповідальних працівників для прийняття результатів ремонтних робіт та огляду техніки, що підтверджено наданими відповідачем технічними паспортами від 23.12.2021 (т.2, а.с.123-131).

Складення відповідних документів узгоджується з ДСТУ 2391:2010 Система технологічної документації. Терміни та визначення основних понять від 01.07.2011 та ДСТУ В-П 15.601:2018 Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Ремонтні документи на озброєння та військову техніку. Правила розроблення від 26.10.2022 (т.2, а.с.132-145).

24.12.2021 Державне підприємство "45 експериментальний механічний завод" згідно Листа №1054 направило Начальнику філії 4277 ВП МО України розрахунково-калькуляційні матеріали в обґрунтування договірної ціни послуг, який отримано представником військової частини (т.2 а.с.199).

Враховуючи підписання 23.12.2021 без зауважень уповноваженими представниками Виконавця, Замовника, військової частини технічних паспортів, які скріплені печатками, судом першої інстанції вірно враховано факт належного виконання відповідачем вимог п.5.15. Договору відносно прийняття виробів Замовником.

Враховуючи зміст п.5.15. Договору, після завершення процедури приймання виробів у відповідності до нормативно-технічної документації Сторони повинні були скласти у чотирьох примірниках Акти приймання-передачі виробів.

Однак, станом на 23.12.2021 таких дій вчинено не було.

Обов`язок Виконавця забезпечити транспортування виробів визначено п.5.16 Договору.

Матеріали справи не містять доказів такого транспортування, відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які надавали б можливість встановити точну дату такого транспортування.

Отже, як вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідачем належно та своєчасно виконано вимоги п.п.5.14, 5.15 Договору у частині передачі результатів ремонтних робіт.

Враховуючи відсутність доказів транспортування виробів та їх передачі до 23.02.2022 Замовнику, мало місце прострочення виконання зобов`язань зі сторони ДП 45 електромеханічний завод в частині транспортування виробів та їх передачі Замовнику.

Обставини невиконання зобов`язань за договором підтверджено відповідачем у відповідях на претензії Міністерства оборони України (т.1, а.с.110, 111).

Крім того, третьою особою та відповідачем підписано кінцевий Акт приймання-передачі послуг лише 15.02.2022, що спростовує доводи відповідача відносно повного завершення виконання робіт за договором 23.12.2021 (т.2, а.с.105-119).

Таким чином, наявними у справі доказами та самостійно підписаними відповідачем документами підтверджено юридичний факт порушення строків по виконанню повного комплексу ремонтних робіт та наданню звітних документів, оскільки лише 23.02.2022 підписано Акт №1 приймання наданих послуг з ремонту виробів за Договором №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 (т.1, а.с.69), дата підписання якого в силу умов п.5.18 Договору вважається і датою надання відповідачем послуг.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Вінницької області про правомірне заявлення позивачем і прокурором вимоги про нарахування визначених договором штрафних санкцій.

Доводи відповідача про відсутність правових підстав для застосування відповідальності у зв`язку з наявністю форс-мажорних обставин вірно відхилено з огляду на наступне.

Посилання на наявність форс-мажорних обставин не ставить у пряму залежність неможливість виконання Державним підприємством "45 експериментальний механічний завод" зобов`язання за Договором.

У постановах Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи №915/531/17, від 26.05.2020 зі справи №918/289/19, від 17.12.2020 зі справи №913/785/17 викладено висновок щодо застосування статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого:

- статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати;

- форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору (постанова КГС ВС у постанові від 30.11.2021 у справі №913/785/17).

Перед тим, як з`ясовувати правову природу обставин, які перешкодили належному виконанню договору, та їх правових наслідків, суди повинні з`ясувати право сторони посилатися на наявність форс-мажорних обставин (постанова Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

Згідно п.8.1. Договору №370/3/5/2/1/8 про закупівлю послуг за державні кошти від 25.08.2021 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею Сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Відповідно до Сертифікату Вінницької ТПП №0500-22-0070 (вих.№23/12/49 від 18.02.2022) засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): обмеження, встановлені адміністративними та нормативно-правовими актами у зв`язку з пандемією COVID-19 в Німеччині та наслідки повені, що сталася влітку 2021 року у районі м.Кельн (Німеччина).

Зазначене також підтверджується Сертифікатом ТПП України №3100-22-0058 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим ДП "Автомоторс" (т.2, а.с.68-69), відповідно до якого засвідчено: виняткові погодні умови, зокрема повінь 14 липня 2021 року в м.Кельн (Німеччина) за місцезнаходженням компанії DEUTZ AG; обмеження, встановлені адміністративними та нормативно-правовими актами у зв`язку з пандемією COVID-19 в Німеччині.

Тобто, як вірно відмічено судом першої інстанції, зазначені обставини існували на момент укладення сторонами Договору №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 і не могли бути невідомими ДП "45 експериментальний механічний завод", зокрема при виборі контрагента, який безпосередньо співпрацює з виробником продукції.

Враховуючи викладене, посилання відповідача на обставини непереборної сили, які існували на час укладення Договору не є підставою для звільнення останнього від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Пунктами 8.2, 8.3 Договору передбачено, що сторона, яка не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом п`яти календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідний документ - сертифікат, який видається ТПП або регіональними ТПП.

Відповідачем не було подано доказів своєчасного повідомлення позивача згідно з вимогами п.8.2. Договору (тобто з долучення висновку ТПП) про настання обставин непереборної сили, що перешкоджають виконанню саме спірного договору.

Листи щодо існування таких обставин, направлені у жовтні 2021 року, не містили у додатках висновку ТПП (т.1 а.с.128, т.2 а.с.100, 101).

Як вірно відмічено судом першої інстанції, потрібно розрізняти вчасне повідомлення сторони про виникнення форс-мажорних обставин (яке сторона має зробити у передбачений договором строк) від звернення до ТПП за отриманням сертифікату, яке є можливим лише після порушення виконання зобов`язання. Через це сертифікат ТПП може бути отриманий значно пізніше за дату, коли сторона з`ясувала неможливість виконання договору через вплив форс-мажорних обставин.

Саме ж повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов`язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).

Положення укладеного сторонами договору прямо не передбачають юридичні наслідки того, що виконавець не повідомив замовника в строки, визначені договором, про факт настання таких обставин (із посиланням на відповідний сертифікат ТПП чи без нього).

Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21).

У зв`язку з цим відсутні підстави вважати, що порушення відповідачем передбаченого договором строку повідомлення Міноборони про настання форс-мажору означає автоматичну втрату підприємством права посилатись на форс-мажор у відносинах з контрагентом.

Як вірно відмічено місцевим господарським судом, розділ №8 укладеного сторонами договору лише надає право сторонам внаслідок тривалої дії форс-мажорних обставин вимагати розірвання договору та не відшкодовувати завдані збитки, однак, зміст договору не містить положень щодо повного звільнення від заходів відповідальності, нарахування штрафних санкцій або їх зменшення.

Слід відмітити, що відповідач за відповідним сертифікатом звернувся до Вінницької торгово-промислової палати 15.02.2022, що вбачається зі змісту Сертифікату Вінницької ТПП №0500-22-0070, який надано у відповідь на лист №94 від 15.02.2022 (т.1, а.с.112). Тобто, відповідач лише після звернення позивача з претензіями про сплату штрафних санкцій ініціював отримання документів з метою підтвердження існування форс-мажорних обставин.

Також, відносно ДП Автомоторс встановлено їх дію з 14.07.2021 по 31.12.2021, при одночасному підтвердженні терміну дії щодо ДП "45 експериментальний механічний завод" з 21.10.2021 по 15.02.2022.

Судом першої інстанції також вірно відмічено непослідовність позиції відповідача щодо безпосередньої дії форс-мажорних обставин, оскільки згідно наданих доказів до матеріалів справи 23.12.2021 сторонами складено та підписано технологічні паспорти на проведення регламентованого ремонту (т.1, а.с.123-131); 20.12.2021 відповідач листом №1019 повідомив представника Замовника про завершення робіт та направлення представників для приймання техніки (т.2 а.с.199).

Тому, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Вінницької області, що дія форс-мажорних обставин перешкоджала виконанню робіт та наданню послуг за договором, що свідчить про відсутність прямого причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов`язань.

Щодо нарахування штрафних санкцій та терміну прострочення виконання зобов`язань, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відносно стягнення штрафних санкцій в сумі 252276,90 грн за порушення терміну погашення попередньої оплати за Договором №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0), суд виходив з наступного.

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У пункті 7.2. Договору сторонами зокрема передбачено, що за не повернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання Послуг, Виконавець сплачує проценти за кожний день користування грошовими коштами у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми невикористаних коштів.

У мотивах заявленого позову прокурором самостійно визначено єдину підставу нарахування штрафних санкцій порушення термінів погашення попередньої оплати.

На підставі п.4.5. Договору, виконавець у строк не пізніше терміну поетапного надання послуг, після отримання попередньої оплати, повинен надати Замовнику документи, що підтверджують фактичне надання послуг або повернути невикористані кошти на рахунок Замовника.

Тобто, встановивши зобов`язання Виконавця, договором надано Замовнику (позивачу) право вибору одного з видів правомірної поведінки: вимагати передання документів або повернення передплати.

У календарному плані виконання робіт сторонами погоджено строк надання звітних документів до 30.11.2021, тобто з 01.12.2021 у відповідача виникло зобов`язання з повернення попередньої оплати на користь позивача.

В силу ст.536 Цивільного кодексу України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (ч. 3 ст. 693 ЦК України).

Позов пред`явлено позивачем та прокурором з підстав неправомірного користування грошовими коштами, без посилань на положення ст.ст.536, 625, 693 ЦК України, нараховано штрафні санкції, а не плату за користування грошовими коштами.

Дані норми регулюють питання поставки товару.

Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ч.2 ст.846 ЦК України).

Згідно ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Матеріали справи не містять пред`явлення позивачем вимог про розірвання договору або відмову від прийняття результатів ремонтних робіт.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17 дійшла висновку, що наслідком неправомірного користування чужими грошовими коштами, тобто прострочення виконання грошового зобов`язання (як договірного, так і позадоговірного), є нарахування процентів річних відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України. Правомірне ж користування чужими грошовими коштами може передбачати сплату процентів, розмір яких визначений договором або законом.

З огляду на зазначене ключовим у застосуванні наведених вище норм є визначення моменту, з якого особа користується чужими грошовими коштами неправомірно, тобто настає прострочення виконання грошового зобов`язання. До цього моменту можливе нарахування процентів як плати, після цього моменту нараховуються проценти річні відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Суд виходить з того, що нарахування будь-яких штрафних санкцій повинно відповідати засадам добросовісності та не суперечити юридичним вчинкам учасників правовідносин.

Принцип свободи договору належить до загальних засад цивільного законодавства, закріплених у ст. 3 ЦК України, та є одним із принципів здійснення суб`єктивних цивільних прав.

Водночас в межах свободи договору дозволено все те, що не суперечить Закону.

Принцип добросовісності, який лежить в основі доктрини venire contra factum proprium, є стандартом чесної та відкритої поведінки. Це означає повагу до інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Сама доктрина venire contra factum proprium базується на римській максимі non concedit venire contra factum proprium не можна діяти всупереч своїй попередній поведінці.

Таким чином, добросовісності та чесній діловій практиці суперечать дії, що не відповідають попереднім заявам або поведінці, якщо інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанова ОП КЦС ВС від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17).

Право вибору поведінки у спірних відносинах надано позивачу, який повинен самостійно визначитись із способами захисту прав: або вимагати повернення передплати або ж наполягати на передачі оплаченого товару.

За матеріалами справи позивачем неодноразово направлялися претензії відносно виконання зобов`язань у натурі, передачі результатів робіт.

Однак, вимоги щодо розірвання договору та повного повернення передплати не направлялися.

Крім того, починаючи з 23.09.2021 між сторонами укладено ряд додаткових угод, відповідно до яких внесено зміни до Договору щодо строку попередньої оплати, ціни Договору, зміни до Специфікації та Календарного плану щодо кількості виробів відносно яких надаються послуги з регламентованого ремонту, строку дії Договору.

Додатковою угодою №4 від 29.12.2021 внесено зміни до п.10.1. Договору в частині строку дії договору до 30.03.2022. Поряд з цим в редакції Додаткової угоди №5 від 03.03.2022 внесено зміни в Календарний план надання послуг з ремонту Виробів, визначивши кількість регламентованого ремонту 3 одиниць виробів (т.1, а.с. 42).

При продовженні строку дії Договору Міністерством оборони України не висловлено зауважень відносно повернення попередньої оплати з посиланням на п. 4.5. Договору.

Тому, нарахування штрафних санкцій за порушення термінів її повернення, як міри господарської відповідальності, суперечать поведінці позивача у договірних відносинах, попередній діям щодо пролонгації терміну виконання зобов`язань.

Позивачем одночасно нараховано:

- за однаковий період з 01.12.2021 по 22.02.2022,

- за прострочення однієї і тієї ж суми зобов`язань штрафні санкції;

- як за прострочення зобов`язань з ремонту та передачі техніки;

- так і за порушення термінів повернення грошових коштів.

Як вірно відмічено судом першої інстанції, одночасне існування таких зобов`язань носить взаємовиключний характер, оскільки в силу вимог ст. ст. 846, 849 ЦК України, засад розумності та добросовісності Замовник може вимагати або виконання робіт або розірвання договору з поверненням коштів.

По суті, мало місце одне правопорушення у формі несвоєчасної передачі звітних документів та завершення ремонтних робіт.

Одночасне притягнення відповідача до відповідальності як за прострочення ремонту, так і за прострочення грошового зобов`язання з повернення вартості таких ремонтних робіт суперечить вимогам ст.ст.3, 846, 849 ЦК України.

Крім того, п.4.5. Договору передбачає правовий наслідок у вигляді повернення передплати саме через прострочення надання звітних документів, однак така дія є не грошовим зобов`язанням.

Відтак, застосування ч.6 ст.231 Господарського кодексу України та нарахування штрафних санкцій у даному випадку за прострочення виконання не грошового зобов`язання з передачі звітних документів є протиправним.

Оскільки, позивачем не заявлено у період прострочення вимог про повернення передплати, позивачем добровільно продовжено строк дії договору, прийнято належне виконання 23.02.2022 без зауважень, тому нарахування і стягнення з відповідача 252276,90 грн як штрафних санкцій є неправомірним.

На підставі викладеного, суд відмовляє у задоволенні позову у частині стягнення 252 276,90 грн штрафних санкцій за порушення терміну погашення попередньої оплати за Договором №370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0).

Щодо вимог про стягнення пені та штрафу колегія суддів зазначає наступне.

Як було погоджено сторонам у п.7.2. Договору за порушення терміну виконання зобов`язання з Виконавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків вказаної вартості.

Відповідальність у вигляді пені за змістом п.7.2. Договору сторони встановили саме за порушення терміну виконання зобов`язання в цілому, а не виконання певних етапів робіт.

Водночас, пунктом 5.18. Договору сторони визначили, що зобов`язання Виконавця по наданню послуг за Договором вважаються виконаними в повному обсязі після підписання та затвердження Акту приймання наданих послуг Замовником (Додаток 4 до Договору).

Відповідно до Календарного плану надання послуг з ремонту Виробів (Додаток №1 до Договору) Сторонами погоджено наступні строки:

- регламентований ремонт майстерні технічного обслуговування МТО-80 та її модифікацій з доведенням до виду МТО-80Д: термін виконання ремонту - 15.11.2021;

- термін надання звітних документів - 30.11.2021.

Тобто, Календарний план надання послуг містить у собі дві дати та етапи робіт, останньою з яких є 30.11.2021 (т.1, а.с.31).

Колегія суддів вважає вірним твердження суду першої інстанції, що незважаючи на наявність етапності виконання договору, дані умови Договору не змінюють самої правової природи зобов`язання з виконання підрядних робіт, яке в даному випадку по своїй суті є неподільним зобов`язанням, яке за наявності декількох дат виконання, має бути виконане не пізніше останньої дати, погодженої сторонами.

Системний аналіз умов Договору, які погоджені сторонами, приводить до висновку, що відповідальність відповідача як Виконавця за Договором у вигляді пені та штрафу має місце у разі виконання відповідачем зобов`язання за Договором поза межами строку до 30.11.2021, адже, невиконання погоджених робіт саме у вказаний строк призводить до прострочення виконання зобов`язання та настання відповідальності.

Факт остаточного (повного) виконання ремонту виробів, обумовлених у Специфікації, зафіксовано у Акті №1 приймання наданих послуг з ремонту Виробів, обопільно підписаного сторонами без жодних зауважень і застережень, який датовано 23.02.2022 (т.1, а.с.69).

Підписання такого Акту як засвідчення факту виконання зобов`язання щодо передання робіт підрядником і прийняття їх замовником відповідає приписам ч.4 ст.882 Цивільного кодексу України.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, зобов`язання відповідача за Договором є простроченим, починаючи з 01.12.2021, а не з 16.11.2021.

Перевіривши в апеляційному провадженні підрахунок пені за період прострочення з 01.12.2021 по 22.02.2022 на суму 735290,58 грн, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість її нарахування у розмірі 617928,41 грн, що на 110344,35 грн менше, аніж заявлено позивачем. Тому, у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 110344,35 грн відмовлено вірно.

Перевіривши в апеляційному провадженні нарахований позивачем штраф в порядку п.7.2. Договору (735629,58 грн х 7% = 517740,34 грн), колегія суддів вважає його вірним та обґрунтованим.

При цьому, згідно ст.233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому, повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням ч.1 ст.550 ЦК України.

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 №7-рп/2013.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

Висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (п.6 ст.3 ЦК України).

За своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності, та стягується в разі порушення такого зобов`язання.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника (постанова ВП ВС від 18.03.2020 у справі №902/417/18).

Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір пені та штрафу як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Судом першої інстанції при зменшенні розміру штрафних санкцій було враховано:

- термін прострочення виконання основного зобов`язання, який у межах предмету позову становить менше 3 місяців (з 01.12.2021 по 22.02.2022);

- повне та належне виконання основного зобов`язання відповідачем, що підтверджено підписаним сторонами без зауважень відносно якості робіт Актом;

- захищеність майнових інтересів позивача внаслідок нарахування одночасно як пені, так і штрафу.

Також звернено увагу на правовий статус сторін у справі, оскільки засновником відповідача є Державний концерн Укроборонпром, який у свою чергу засновано Кабінетом Міністрів України, до складу якого входить Міністерство оборони України.

Предмет спору стосується стягнення державою, в особі Міністерства оборони України, штрафних санкцій зі створеної державою юридичної особи публічного права.

Як вірно відмічено судом першої інстанції, відсутні підстави стверджувати про зменшення майнових активів держави в цілому у випадку повного або часткового задоволення позовних вимог, оскільки зменшена сума правомірно нарахованих штрафних санкцій залишатиметься у володінні державного підприємства та спрямовуватиметься на виконання оборонних завдань у період дії воєнного стану.

При визначенні розміру зменшення штрафних санкцій приділено увагу змісту договору щодо порядку приймання-передачі результатів наданих послуг, ступеню вини відповідача у прострочення термінів виконання, а також взаємопов`язаність дій сторін у процесі остаточного підписання звітних документів.

Зокрема, п.п.5.14 5.19 Договору встановлено поетапний алгоритм прийняття-передачі результатів ремонтних робіт, а також розмежовано зобов`язання зі складання звітних документів.

Особливістю договірних правовідносин є множинна участь на стороні Замовника учасників, які підпорядковані Міністерству оборони України, зокрема військової частини, її філії, Центрального управління забезпечення наземними системами озброєння Командування сил логістики Збройних Сил України, тощо.

Відтак, ступінь вини відповідача не може зводитись виключно до дати складення Акту приймання наданих послуг з ремонту виробів, оскільки обов`язок його складення є двостороннім.

Також, надання Виконавцем документів, необхідних для підсумкового прийняття наданих послуг, перелік яких визначений п.5.18 Договору, безпосередньо залежить від дій Замовника (позивача).

Саме на філію 4227 ВП Міністерства оборони України покладено обов`язок зі складення і передачі Замовнику Посвідчення (Додаток №5 до Договору) в цілому по завершенню надання послуг по Договору.

Тому, за відсутності відповідного повідомлення відповідач не мав змоги самостійно надати Замовнику повний перелік документації згідно вимог п.5.18 Договору.

Усі кінцеві документи за фактом надання послуг за Договором (Посвідчення, видане філією, Протокол погодження договірної ціни, Акт приймання-передачі виробів, Акт приймання-передачі послуг) складені сторонами 23.02.2022.

Тому, матеріали справи не дають змоги встановити протягом якого терміну позивач (Замовник) здійснював приймання результатів робіт та оцінював повноту і якість наданих послуг, як того вимагають п. п. 5.14-5.18 Договору.

Зважаючи на підписані сторонами технічні паспорти 23.12.2021, судом першої інстанції було витребувано у позивача інформацію щодо дати фактичного виконання ремонтних робіт за Договором.

Однак, чіткої відповіді Міністерством оборони України надано не було, інформацію обмежено цитуванням пунктів договору (т.2, а.с.203), тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про вірогідність доводів відповідача щодо початку передачі робіт з 23.12.2021.

Зволікання зі сторони Замовника (позивача) з підписанням відповідних документів, відсутність грошових коштів у межах бюджетних асигнувань, продовження строку дії договору з метою відповідності періоду наявності бюджетних видатків, не може покладати увесь обсяг відповідальності та штрафних санкцій на Виконавця (відповідача).

Позивач самостійно узгодив продовження дії договору та підписав наведені документи одного дня, хоча на прийняття результатів послуг відведено принаймні 10 робочих днів (п.5.14 Договору).

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що наведені обставини та досліджені докази створюють переконливе підґрунтя для висновку про істотне зниження ступеню вини відповідача у порушенні термінів підписання підсумкових документів за фактом повного надання послуг.

Зазначене вище є підставою для застосування положення ст. 551 ЦК України, ст. 233 ЦК України, як наслідок зменшення пені та штрафу, з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду.

Враховуючи ступінь виконання відповідачем основного зобов`язання та період прострочення, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, господарський суд Вінницької області дійшов вірного висновку про наявність підстав для зменшення на 80% пені та штрафу нарахованих за прострочення зобов`язання, нарахованих за період з 01.12.2021 по 22.02.2022 та стягнено з відповідача на корись 123585,68 грн пені та 103548,07 грн штрафу.

Зазначена сума у достатній мірі компенсуватиме майнові втрати позивача, понесені внаслідок несвоєчасного виконання робіт, відповідатиме діловим звичаям та нормальній діловій практиці, забезпечить дотримання розумного балансу, а також інтересів відповідача.

Відповідно до ст.ст.74, 76 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. (ст.78 Господарського процесуального кодексу України,)

Згідно з ст.79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про стягнення з Державного підприємства "45 експериментальний механічний завод" на користь Міністерства оборони України 123585,68 грн пені та 103 548,07 грн штрафу за порушення терміну виконання зобов`язання за Договором № 370/3/5/2/1/8 від 25.08.2021 року про закупівлю послуг з ремонту і технічного обслуговування транспортних засобів військового призначення (50630000-0) та відмову у позові в частині вимог про стягнення 604687,08 грн пені, 414192,27 грн штрафу, 252276,90 грн штрафних санкцій.

Згідно ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи "Серявін та інші проти України", "Пронін проти України", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначене судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.

При цьому, п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відхиляючи скаргу апеляційний суд у принципі має право просто підтвердити правильність підстав, на яких ґрунтувалося рішення суду нижчої інстанції (рішення у справі "Гарсія Руїс проти Іспанії").

В силу приписів ч.1 ст.276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції на підставі сукупності досліджених доказів повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Відповідно до положень ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за апеляційний перегляд рішення залишається за апелянтами.

Керуючись ст.ст.252, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги керівника Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та Міністерства оборони України на рішення господарського суду Вінницької області від 23.03.2023 у справі №902/919/22 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 31.07.2023

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Миханюк М.В.