Постанова

від 25.07.2023 по справі 917/334/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. Харків Справа № 917/334/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А. , суддя Стойка О.В.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

за участю представників сторін:

прокурор: Ковальова І.І., посвідчення

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Коряк Д.О. (в порядку самопредставництва)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Інвестсервіс, м. Полтава (вх.1029 П/3) на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі №917/334/23 (повний текст рішення складено 02.05.2023, м. Полтава, суддя Білоусов С.М.)

за позовною заявою Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури, м. Полтава в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Полтавської районної державної адміністрації (Полтавської районної військової адміністрації), м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Інвестсервіс, м. Полтава,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Північно-Східний офіс Держаудитслужби, м. Харків

про стягнення грошових коштів

ВСТАНОВИВ:

01.03.2023 року до Господарського суду Полтавської області надійшов позов Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полтавської районної державної адміністрації (Полтавської районної військової адміністрації) до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" про стягнення надмірно сплачених коштів в сумі 768 260,08 грн (т. 1, а.с.1-19).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що на підставі додаткових угод до договору №45-19/ГК про постачання природного газу від 16.01.2019 року відбулось збільшення ціни договору, у зв`язку з чим відповідачем безпідставно отримано кошти за поставку газу у більшому розмірі, ніж це передбачено умовами самого договору.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.03.2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №917/334/23 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання); залучено до участі у справі № 917/334/23 у якості третьої особи на стороні позивача Північно-Східний офіс Держаудитслужби, м.Харків, як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (т. 1, а.с. 136-137).

Рішенням Господарського суду Полтавскої області від 02.05.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" на користь Полтавської районної державної адміністрації (Полтавської районної військової адміністрації Полтавської області) надмірно сплачені грошові кошти в сумі 768 260,08 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" на користь Полтавської обласної прокуратури витрати зі сплати судового збору в розмірі 11 523,90 грн (т. 1, а.с. 177-187).

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд виходив з того, що прокурор обгрунтовано подав позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області (Полтавської районної військової адміністрації). Господарським судом встановлено, що станом на момент підписання договору сторони погодили всі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини 3 ст.180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі». Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем збільшенням ціни товару (природного газу). Відповідно до додаткових угод сторони збільшили початкову ціну за договором природний газ на 21%. Підставою збільшення ціни на газ були листи ТОВ "ГК "Інвестсервіс" № 216-342-19 від 10.01.2019 року та № 216-343-19 від 15.01.2019 року, а також довідки Полтавської торгово-промислової палати № 24.14-05/621 від 26.12.2018 року "Про прогнозовану середньозважену ринкову ціну на газ природний у січні 2019 року" та прейскуранту на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з 01.01.2019 року. Вказана у довідках Полтавської торгово-промислової палати середньозважена ціна на газ природний у січні 2019 року є незмінною, тобто вказані довідки не підтверджують коливання такої ціни. Господарський суд погодився з твердженнями прокурора та Північно-східного офісу Держаудитслужби стосовно того, що у цих довідках не вказано даних щодо ціни природного газу на дату укладення договору між сторонам. Отже, довідки не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості ціни на природний газ на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі пункту 2 частини 4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі". Господарський суд зазначив, що необхідність внесення зазначених змін до ціни товару не можна вважати обґрунтованою та такою, що підтверджена документально. Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що при укладенні Відділом освіти Кобеляцької РДА та ТОВ "Газова компанія "Інвестсервіс" додаткових угод №1 від 18.01.2019 та №2 від 21.01.2019, не дотримано вимог п. 2 ч. 4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінено істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу в період виконання умов договору. Сторонами договору не підтверджено належними доказами коливання ціни природного газу і під час розгляду цієї справи. Отже, додаткова угода №1 від 18.01.2019 та додаткова угода №2 від 21.01.2019 до договору №45-19/ГК від 19.01.2019 є нікчемними згідно із ст.36, 37 Закону "Про публічні закупівлі", відтак не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Газова компанія "Інвестсервіс" з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої останній просить суд:

- застосувати строки позовної давності до позовної заяви Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полтавської районної державної адміністрації (Полтавської районної військової адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Інвестсервіс, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Північно-Східний офіс Держаудитслужби про стягнення грошових коштів;

- рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі №917/334/23 скасувати;

- прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, здійснити розподіл судових витрат.

ТОВ «ГК «Інвестсервіс» вважає, що суд першої інстанції не дослідив належним чином фактичні обставини справи, не надав належної правової оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, що в свою чергу, призвело до порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає таке:

- матеріали справи не містять доказів, що підтверджують необхідність представництва прокурором у суді інтересів держави в бюджетній сфері та не спростовано, що відповідно до своїх управлінських повноважень позивач не може самостійно звернутись до суду;

- жодним нормативно-правовим актом не передбачена необхідність у наданні документу, яким буде підтверджена ціна на природний газ на дату укладення договору для того, щоб в процесі виконання такого договору, керуючись ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», привести ціни до рівня ринкової ціни; по-друге, твердження щодо відсутності в довідках динаміки ціни, аналізу вартості є безпідставним та таким, що не грунтується на нормах законодавства, що регулюють відносини сторін у процесі здійснення публічних закупівель на ринку природного газу, оскільки зроблене судом без жодних посилань на відповідні норми законодавства;

- чинним законодавством не передбачено вичерпний перелік органів, установ та організацій, уповноважених надавати інформацію про рівень цін/коливання ціни, яка буде належним документальним підтвердженням факту коливання ціни на ринку; яким чином повинна бути викладена інформація про коливання ціни на ринку - виключно в одному документі повинен бути підтверджений факт коливання ціни чи його можливо встановити шляхом порівняння (співставлення) цін у різних документах, що видані різними датами; необхідність зазначення в документальному підтвердженні зміни ціни на ринку таких даних як динаміка ціни, аналіз вартості цін на конкретну дату;

- апелянт стверджує, що цінові довідки в сукупності підтверджують факт коливання («несталості», «мінливості») ціни на ринку від моменту укладення договору та протягом його дії і внесення відповідних змін до ціни договору;

- відповідачем у повній мірі виконані вимоги законодавства в частині порядку зміни ціни договору, а твердження позивача щодо необхідності зазначення в довідках саме процесу коливання ціни на ринку, тобто відображення декількох цін протягом періоду часу в одному документі, не підтверджується жодним нормативно-правовим актом, а, отже, рішення господарського суду апелянт вважає безпідставним та таким, що не грунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню;

-відповідач вважає, що прокурором подано позов після спливу позовної давності, тому просить суд застосувати строки позовної давності.

Відповідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 року сформовано склад колегії суддів Східного апеляційного господарського суду: головуючий суддя Радіонова О.О., судді Медуниця О.Є., Стойка О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.06.2023, зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Газова компанія «Інвестсервіс», м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі №917/334/23. Встановлено учасникам справи строк до 20.06.2023 року включно, для подання відзиву на апеляційну скаргу (заяв, клопотань, тощо) з доказами надсилання всім учасникам справи. Призначено справу до розгляду на "25" липня 2023 р. о 09:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №131. Запропоновано прокурору та третій особі в строк до 20.06.2023 включно надати пояснення (заперечення, міркування, тощо) щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності до позовної заяви Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого від імені держави здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах Полтавської районної державної адміністрації (Полтавської районної військової адміністрації) до ТОВ «Газова компанія «Інвестсервіс», третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Північно-Східний офіс Держаудитслужби про стягнення грошових коштів. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Витребувано матеріали справи №917/334/23 із Господарського суду Полтавської області.

13.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №917/334/23.

19.06.2023 за вх.№7073 (в строк, встановлений судом) від Заступника керівника Полтавської обласної прокуратури на поштову адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній зазначає, що не погоджується з доводами відподача щодо відсутності правових підстав для звернення прокурора з даним позовом в особі Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області та вважає їх необгрунтованими, оскільки у даному випадку звернення прокурора спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законністі при вирішенні суспільно значимого питання правомірності використання бюджених коштів, адже ненадходження вказаних коштів порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає функціям прокурора. Також прокурор не погоджується з доводами відповідача про наявність коливання ціни на газ за спірний період та належного їх підтвердження. Прокурор зазначив, що постачальнику необхідно не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обгрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обгрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору за запропонованою замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним.

Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Порушення процедури укладання додаткових угод, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару за відсутності підстав, в силу положень ст.ст.36,37,41 Закону України «Про публічні закупівлі» свідчить про нікчемність додаткових угод №1 та №2 до договору та здійснену переплату за поставлений товар у розмірі 768 260,08 грн., які, у свою чергу, підлягають поверненню на підставі ст.670 ЦК України. Щодо строку позовної давності, прокурор зазначив, що перебіг строку позовної давності слід рахувати з 31.10.2020. Крім того, строк позовної давності може бути застосовано виключно за заявою відповідача, поданою ним під час розгляду позовної заяви у суді першої інстанції (т. 1, а.с. 224-228).

20.06.2023 (в строк, встановлений судом) на електронну адресу суду від Північно-східного офісу Держаудитслужби до суду надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги, за змістом яких останнє зазначає, що в межах компетенції та повноважень органу державного фінансового контролю Пвінічносхідний офіс Держаудитслужби вважає твердження ТОВ «Газова компанія «Інвестсервіс» хибними та необґрунтованими, а вимоги такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Твердження апелянта про те, що «відповідач вважає, що прокурором подано позов після спливу позовної давності, тому просить застосувати строки позовної давності» є хибним, таким, що не засновано на фактичних обставинах і матеріалах справи та спростовується тим, що листом №24-537вих22 від 18.08.2022 прокурор повідомив Полтавську районну військову адміністрацію про те, що саме вона є правонаступником Відділу освіти Кобеляцької районної державної адміністрації, з огляду на що пропонував вжити заходи для повернення надмірно сплачених коштів до державного бюджету. В свою чергу, Полтавська обласна прокуратура 14.12.2022 листом №24-838 вих.22 звернулася до Полтавської районної державної адміністрації (Полтавської районної військової адміністрації), яким в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» повідомила про виявлені порушення Закону України «Про публічні закупівлі» та пропунувала самостійно вжити заходи щодо усунення порушень та стягнення з ТОВ «Газова компанія «Інвестсервіс» надмірно сплачені кошти в розмірі 768 260, 08 грн. Полтавська районна військова адміністрація Полтавської області листом №4621/1/01-29ВА віл 28.12.2022 повідомила, що не заперечує проти звернення органів прокуратури до суду з відповідним позовом в інтересах держави. Керуючись нормами ч. 1 ст.261 ЦК України висновується, що прокурором подано позов у межах строку позовної давності. Крім того, ТОВ «Газова компанія «Інвестсервіс» не скористалось наданими процесуальними правами і не надало до суду першої інстанції заяву про застосування строків позовної давності. Враховуючи ч.3 ст.267 ЦК України, суд не може взяти до уваги клопотання ТОВ «ГК «Інвестсервіс» про застосування строку позовної давності.

Встановлені органом державного фінансового контролю в ході проведення перевірки факти свідчать, що додаткова угода №1 від 18.01.2019 та додаткова угода №2 від 21.01.2019 укладені з порушенням пункту 2 частини 4 ст.36 Закону №922 та пункту 10.1 договору №45-19/ГК, що в наслідку призвело до зайво (надлишково) сплачених коштів у розмірі 768260,08грн. (т. 2, а.с. 2-11).

20.06.2023 на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду від Уповноваженої особи Північно-східного офісу Держаудитслужби - Коряка Дмитра Олеговича надійшла заява з додатками про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи "EasyCon", в якій заявник просить суд надати Уповноваженій особі Північно-східного офісу Держаудитслужби - Коряку Дмитру Олеговичу можливість участі у судовому засіданні по справі №917/334/23, яке призначене на 25.07.2023 о 09:30 годині, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою Електронного кабінету та підсистеми відеоконференцзв`язку.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.06.2023 заяву Уповноваженої особи Північно-східного офісу Держаудитслужби - Коряка Дмитра Олеговича про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №917/334/23, яке відбудеться "25" липня 2023 р. о 09:30 годині задоволено.

Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 у зв`язку з перебуванням у відпустці судді Медуниця О.Є., визначений наступний склад суду: головуючий суддя Радіонова О.О., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.

21.07.2023 від апелянта за підписом директора Марини Семеренко на електронну адресу суду надійшло клопотання від 21.07.2023 № 94/07-23, в якому останній просить суд у зв`язку з неможливістю направити представника для участі у судовому засіданні 25.07.2023, розглянути справу № 917/334/23 без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами, апеляційну скаргу підтримує в повному обсязі та просить суд її задовольнити.

В судовому засіданні прокурор заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі № 917/334/23, а апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи підтримав доводи, викладені у поясненнях на апеляційну скаргу, просив суд залишити без змін рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі № 917/334/23, а апеляційну скаргу без задоволення.

Враховуючи клопотання апелянта, приймаючи до уваги, що явка сторін у судове засідання не була визнана судом обов`язковою, судова колегія вважала за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Згідно ч. 12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до вимог статей 222, 223 ГПК України судом під час розгляду даної справи було здійснено повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі, відзиві на неї, у письмових поясненнях доводи та вимоги учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відділом освіти Кобеляцької районної державної адміністрації (далі - Відділ освіти) проведено відкриті торги щодо закупівлі товару №UА-2018-11-01-000312-а за кодом ДК 021:2015:09120000-6 - Газове паливо в обсягах 800 000 м. куб. з очікуваною вартістю 13 200 000 грн (т. 1, а.с. 39).

Під час оцінки тендерних пропозицій, яка проводилася автоматично електронною системою закупівель на основі методики оцінки, зазначеної в тендерній документації шляхом застосування процедури електронного аукціону найбільш економічно вигідною пропозицією визнано пропозицію ТОВ "Газова компанія "Інвестсервіс" (т. 1, а.с. 40-44).

За результатами проведених торгів між Відділом освіти та ТОВ "Газова компанія "Інвестсервіс" укладено договір №45-19/ГК від 16.01.2019 року про постачання природного газу (т. 1, а.с. 46-50).

Предметом даного договору є природний газ (код за ДК 021:2015-09120000-6) обсягом 800 тис м. куб. з помісячним визначенням обсягів поставки.

Згідно п. 2.1 договору ціна за 1000 куб. м. газу становить 9 500 грн. з ПДВ.

У подальшому, сторонами укладено ряд додаткових угод, якими неодноразово змінено ціну за одиницю товару.

Так, додатковою угодою № 1 від 18.01.2019 року збільшено ціну за 1 000 м. куб. природного газу з 9 500 грн. до 10 450 грн. з ПДВ (т. 1, а.с.54).

Додатковою угодою № 2 від 21.01.2019 року збільшено ціну за 1 000 куб. м газу з 10 450 грн. до 11 495 грн. з ПДВ (т. 1, а.с. 55).

Прокурор зазначає, що ціна товару після укладення вказаних додаткових угод, фактично протягом 5 днів збільшилась на 21%, при цьому, збільшена додатковими угодами № 1 і № 2 ціна сторонами застосована з 01.01.2019 року. Ціна, запропонована у тендерній пропозиції та відображена у договорі фактично сторонами не застосовувалась.

Зазначені додаткові угоди укладено сторонами на підставі листів ТОВ "ГК "Інвестсервіс" № 216-342-19 від 10.01.2019 року та № 216-343-19 від 15.01.2019 року, а також довідки Полтавської торгово-промислової палати № 24.14-05/621 від 26.12.2018 року "Про прогнозовану середньозважену ринкову ціну на газ природний у січні 2019 року" та прейскуранту на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з 01.01.2019 року.

При цьому, вказані документи не підтверджують коливання ціни природного газу на ринку в період з дати укладання договору - 16.01.2019 року.

З огляду на вищезазначене, прокурор стверджує, що Відділом освіти та Товариством з обмеженою відповідальністю Газова компанія "Інвестсервіс" при укладенні додаткових угод №1 від 18.01.2019 року та №2 від 21.01.2019 року до договору на постачання природного газу № 45-19/ГК від 16.01.2019 року не дотримані вимоги п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, що призвело до повного нівелювання результатів відкритих торгів та надмірної сплати грошових коштів в сумі 768 260,08 грн.

Викладені обставини стали підставою звернення прокурора до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Газова Компанія "Інвестсервіс" надмірно сплачених коштів в сумі 768 260,08 грн.

Щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави у даній справі колегія суддів виходить з такого.

Згідно зі ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка, зокрема, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з частинами 4, 5 ст.53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст.89 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть як збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, у чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Замовником, споживачем та стороною за договором був Відділ освіти Кобеляцької районної державної адміністрації-структурний підрозділ Кобеляцької РДА зі статусом юридичної особи (ЄДРПОУ 02145524).

Наказом №61 від 13.03.2020 Відділ освіти Кобеляцької РДА перейменовано у Сектор освіти Кобеляцької РДА (т.1, а.с. 110).

Відповідно до ст.7-1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Постанови ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів», Розпорядження КМУ від 16.12.2020 №1635-р «Про реорганізацію та утворення районних державних адміністрацій» та Порядку здійснення заходів щодо утворення та реорганізації районних державних адміністрацій, а також правонаступництва щодо майна, прав та обов`язків районних державних адміністрацій, що припиняються, затвердженого Постановою КМУ від 16.12.2020 №1321 повноваження, права та обов`язки Кобеляцької районної державної адміністрації переходять до Полтавської районної державної адміністрації.

Розпорядженням голови Полтавської районної державної адміністрації №111 від 25.03.2021 «Про затвердження передавальних актів» затверджено передавальні акти структурних підрозділів Кобеляцької районної державної адміністрації Полтавської області (код ЄДРПОУ 04057379) зі статусом юридичної особи публічного права, які реорганізуються шляхом приєднання до Полтавської районної державної адміністрації, зокрема і передавальний акт майна, прав та обов`язків Сектору освіти Кобеляцької районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 02145524) та передано до правонаступника Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області (код ЄДРПОУ 04057505) (т. 1, а.с. 111).

Враховуючи викладене, Полтавська районна державна адміністрація є правонаступником майна, прав та обов`язків Сектору освіти Кобеляцької районної державної адміністрації.

Відповідно до п.2 Указу Президента України №68/2022 від 24.02.2022 «Про утворення військових адміністрацій» на базі Полтавської районної державної адміністрації утворено Полтавську районну військову адміністрацію.

Правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників (частина 1 ст.104 ЦК України). У такому разі відбувається одночасне правонаступництво (передання) прав і обов`язків юридичної особи або, іншими словами, одночасне правонаступництво щодо майна, прав і обов`язків юридичної особи. Тому правонаступництво юридичної особи завжди є універсальним, тобто передбачає одночасний перехід до правонаступника за передавальним актом або розподільчим балансом, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами (частина 2 ст.107 ЦКУкраїни).

Таким чином, саме Полтавська районна військова (державна) адміністрація є уповноваженим органом на звернення до суду з позовом про стягнення надлишково сплачених коштів як правонаступник відділу освіти Кобеляцької районної державної адміністрації.

З огляду на викладене, господарський суд правильно зазначив, що прокурор обґрунтовано подав позов в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Полтавської районної державної адміністрації Полтавської області (Полтавської районної військової адміністрації).

З матеріалів справи убачається, що Полтавська обласна прокуратура листами №24-537 вих-22 від 18.08.2022 та №24-838вих-22 від 14.12.2022 звернулася до Полтавської районної державної адміністрації (Полтавської районної військової адміністрації) з пропозицією самостійно вжити заходи реагування для усунення порушень Закону України «Про публічні закупівлі» та стягнення надмірно сплачених коштів за додатковими угодами (т. 1, а.с. 112-114, 115-117).

Згідно листа №4621/1/01-29ВА від 28.12.2022 Полтавською районною державною адміністрацією (Полтавською районною військовою адміністрацією Полтавської області) надано відповідь про те, що заходи щодо стягнення надмірно сплачених коштів не вживались у зв`язку із відсутністю обсягу коштів для сплати судового збору на подання позову. Також, в листі зазначено, що Полтавська районна військова адміністрація Полтавської області не заперечує проти звернення органів прокуратури до суду з відповідним позовом і інтересах держави (т. 1, а.с. 118).

Відповідно до частини 4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" Полтавська обласна прокуратура 18.08.2022 та 14.12.2022 повідомила Полтавську районну державну адміністрацію (Полтавську районну військову адміністрацію) щодо здійснення представництва її інтересів у суді при стягненні з ТОВ "Газова компанія "Інвестсервіс" надлишково сплачених коштів у сумі 768 260,08 грн. Отже, між повідомленнями та зверненням прокурора з цим позовом було надано позивачу достатньо часу для подачі відповідного позову.

Тривале невжиття позивачем заходів щодо реагування на усунення порушень Закону України «Про публічні закупівлі» та стягнення надмірно сплачених коштів за додатковими угодами, стало підставою для звернення прокурора з позовом в межах спірних правовідносин.

Таким чином, прокурором належним чином підтверджено та доведено підстави представництва інтересів державі в суді, чим спростовуються доводи апелянта про не недоведеність необхідності представництва прокурором в суді інтересів держави у бюджетній сфері та неможливість звернутися з даним позовом позивачем самостійно.

Надаючи кваліфікацію спірним правовідносинам в межах даної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною 1 ст.175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст.185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст.656 Цивільного кодексу України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

16.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Газова компанія «Інвестсервіс» та Відділ освіти Кобеляцької райдержадміністрації уклали договір №45-19/ГК постачання природного газу за результатами процедури відкритих торгів на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади (т. 1, а.с. 46-50).

Положеннями статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі" (в редакції станом на дату укладання спірних додаткових угод).

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (частина 1 ст.36 Закону).

Відповідно до частини 4 статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній станом на 18.01.2019, 21.01.2019 - дати укладення додаткових угод) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі;

5) узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг);

6) зміни ціни у зв`язку із зміною ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок;

7) зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни;

8) зміни умов у зв`язку із застосуванням положень частини п`ятої цієї статті.

У абзаці 2 частини 3 ст.6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме, за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

Таким чином, відповідач ТОВ «Газова компанія «Інвестсервіс», повинен довести належними доказами наявність підстав для збільшення ціни товару та для застосування пункту 2 частини 4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №924/1240/18 з подібних правовідносин вказав, що у документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Необхідність зазначення такої інформації зумовлюється також тим, що у випадку коливання цін зміни до договору про закупівлю вносяться з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

Як правильно встановлено господарським судом, на момент підписання договору сторони погодили усі істотні умови - предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 Господарського кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі".

Необхідність укладення додаткових угод до договору обґрунтовано відповідачем збільшенням ціни товару (природного газу).

Відповідно до умов додаткових угод сторони збільшили початкову ціну за договором природний газ на 21%.

Як свідчать матеріали справи, підставою збільшення ціни на газ були листи ТОВ "ГК "Інвестсервіс" № 216-342-19 від 10.01.2019 року та № 216-343-19 від 15.01.2019 року, а також довідки Полтавської торгово-промислової палати № 24.14-05/621 від 26.12.2018 року "Про прогнозовану середньозважену ринкову ціну на газ природний у січні 2019 року" та прейскуранту па природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з 01.01.2019 року (т. 1, а.с. 51-53).

Як убачається зі змісту довідки Полтавської торгово-промислової палати та обгрунтовано встановлено господарським судом, довідка не підтверджує коливання ціни природного газу за 1 м.куб. у сторону збільшення, а лише визначає середню ринкову на вказаний товар за січень 2019 року.

Крім того, у довідці Полтавської торгово-промислової палати не зазначено ціни природного газу за попередні дати, з яких почалася зміна ціни на ринку, а лише зазначено вартість на конкретну дату. Крім того, вказані довідки не містять інформацію про те, чи є вказана ціна середньою по Україні та якою є середня ціна на природній газ на території окремих регіонів України. Таким чином, у вказаних довідках відсутня інформація, яка надає можливість прослідкувати динаміку цін, а, отже, встановити її рух у бік збільшення чи зменшення та встановити факт наявності коливання ціни після укладання договору.

Також вказана довідка не містять інформації щодо коливання ціни природного газу на ринку в бік її збільшення після укладення договору між сторонами.

Вищезазначеним спростовуються доводи апелянта про те, що цінові довідки у сукупності підтверджують факт коливання («несталості», «мінливості») ціни на ринку від моменту укладення договору та протягом його дії і внесення відповідних змін до ціни договору.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, довідка Полтавської ТПП не підтверджує коливання ціни такого товару на ринку в період з дати укладання договору (16.01.2019) до дати підписання додаткової угоди № 1 (18.01.2019) та у період між додатковими угодами № 1 та № 2 (21.01.2019), оскільки вона видана 26.12.2018 року, тобто до укладення договору, та зазначає лише прогнозовану ціну на природний газ у січні 2019 року без будь-якого порівняння цін та встановлення коливання у відповідний період.

Так само, наданий прейскурант на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з 01.01.2019 року не підтверджує коливання ціни на ринку газу у зазначені періоди. Крім того, порівняльний аналіз аналогічного прейскуранту на природний газ із ресурсів Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" з 01.12.2018 року свідчить про те, що у січні, в порівнянні з попереднім місяцем ціна на газ не зростала, а навпаки зменшувалась (з 12 180,20 грн. з ПДВ до 11 833,20 грн. з ПДВ).

Отже, вищевказані документи не містять відомостей щодо динаміки ціни на предмет закупівлі, у них відсутній аналіз вартості ціни природного газу на конкретну дату у порівнянні з попередніми періодами, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни природного газу на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов Договору на підставі п. 2. ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Законодавство не передбачає, які саме документи мають підтверджувати факт коливання цін. Верховний Суд у постанові від 07.02.2023 у справі №927/188/22 дійшов висновку щодо можливості змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% має на меті запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Разом з тим, ця норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Тому документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним.

Системний аналіз положень ч.1 ст. 525, ст. 526, ч.1 ст. 651 ЦК України та положень Закону України "Про публічні закупівлі" дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися (подібний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №927/636/21).

У пункті 2.5 договору сторони погодили, що зміна ціни природного газу визначається в додаткових угодах до даного Договору, після обов`язкового надання обґрунтованого підтвердження причин зміни ціни (зазначені у п.6 та п.7 статті 36 Закону україни «Про публічні закупівлі»), погоджується сторонами до 25-го числа місяця, що передує місяцю поставки та не може бути змінена після даного терміну, крім випадків, передбачених п.2.6 цього договору з обов`язковим оформленням додаткової угоди.

Зміна ціни на газ, що відбувається у зв`язку з набранням чинності відповідних нормативно-правових актів органів державної влади України, Регулятором, збільшення ціни реалізації газу газобудівними підприємствами України, які впливають на ціну, є обов`язковою для розрахунків між сторонами за даним договором. У випадку зміни ціни на газ, в тому числі протягом місяця поставки, споживач зобов`язаний перерахувати на рахунок постачальника грошові кошти, у розмірі, на який збільшилась вартість запланованого до поставки обсягу газу в термін згідно п. 3.1.1.

Розділом 3 «Порядок та умови проведення розрахунків», зокрема у п.3.4 договору визначено, що порядок зміни ціни газу встановлюється у цьому договорі наступним чином:

-надання оригіналу або належним чином завіреної копії обґрунтованого письмового підтвердження підстав зміни ціни газу відповідно до п.6 та п.7 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі» (п. 3.4.1);

-укладення додаткової угоди із зазначенням підстави зміни ціни з наданням додатку (оригінал чи належним чином завірена копія обґрунтованого письмового підтвердження підстави зміни ціни газу відповідно до п.7 ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі»).

З наведеного вбачається, що навіть якщо Відділ та ТОВ "ГК «Інвестсервіс»" у договорі передбачили можливість змінювати ціну природного газу шляхом укладення відповідних додаткових угод, той факт, що договір укладений шляхом проведення процедури закупівлі, встановлює обмеження, визначені Законом "Про публічні закупівлі". Зокрема, ціна на газ може збільшуватись у разі коливання ціни на ринку - обґрунтоване та документально підтверджене, якщо це робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим.

У даному випадку, ТОВ "ГК «Інвестсервіс»" не навів доводів на підтвердження того, що невнесення змін до договору в частині збільшення ціни на природний газ за спірний період було б очевидно невигідним та збитковим для товариства.

Доводи апелянта про те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачена необхідність у наданні документу, яким буде підтверджена ціна на природний газ на дату укладення договору для того, щоб у процесі виконання такого договору, керуючись ст.36 Закону України «Про публічні закупівлі», привести ціни до рівня ринкової ціни, а також твердження апелянта про безпідставність висновків суду першої інстанції щодо відсутності у довідках динаміки ціни, аналізу вартості, оскільки зроблені судом без жодних посилань на відповідні норми законодавства, колегія суддів вважає помилковими, оскільки такі твердження апелянта спростосуються вищенаведеними правовими висновками Верховного Суду, які суд ураховує при застосуванні норм права відповідно до частини 4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи апелянта про те, що чинним законодавством не передбачено вичерпний перелік органів, установ та організацій, уповноважених надавати інформацію про рівень цін/коливання ціни, яка буде належним документальним підтвердженням факту коливання ціни на ринку; яким чином повинна бути викладена інформація про коливання ціни на ринку - виключно в одному документі повинен бути підтверджений факт коливання ціни чи його можливо встановити шляхом порівняння (співставлення) цін у різних документах, що видані різними датами; необхідність зазначення в документальному підтвердженні зміни ціни на ринку таких даних як динаміка ціни, аналіз вартості цін на конкретну дату, колегія суддів вважає його суб`єктивної оцінкою та власним тлумаченням норм права, а тому не приймає до уваги.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про необгрунтованість та відсутність документального підтвердження необхідності внесення зазначених змін до ціни товару.

Верховний Суд у справі №927/491/19 у постанові від 18.06.2021 зазначив, що передбачена законодавством про публічні закупівлі норма (частина 4 ст.36 Закону "Про публічні закупівлі") застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Верховний Суд у справі №912/994/20 у постанові від 04.08.2021 виклав правову позицію про те, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом так званого "каскадного" укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Верховний Суд у справі №915/1868/18 у постанові від 12.09.2019 наголосив, що можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі, визначених преамбулою та ст.3 Закону "Про публічні закупівлі".

У частині 1 ст.37 Закону "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на дати укладення додаткових угод) вказано, що договір про закупівлю є нікчемним, зокрема, у разі його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

Отже, при укладенні Відділом освіти та ТОВ "Газова компанія "Інвестсервіс" додаткової угоди №1 від 18.01.2019 та додаткової угоди №2 від 21.01.2019 не дотримано вимог пункту 2 частини 4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінено істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни природного газу у період виконання умов договору. Матеріали справи не містять належних доказів коливання ціни природного газу і під час судового розгляду справи.

Таким чином, додаткова угода №1 від 18.01.2019 та додаткова угода №2 від 21.01.2019 до договору №45-19/ГК від 16.01.2019 є нікчемними в силу Закону (ст.36, 37 Закону "Про публічні закупівлі").

При цьому господарський суд правильно урахував висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №916/3156/17 та постановах Верховного Суду від 09.07.2019 у справі №910/17258/17, від 21.05.2020 у справі №920/551/19 та від 03.12.2020 у справі №909/703/19 щодо того, що визнання недійсним нікчемного правочину не є способом захисту прав та інтересів, установлених законом.

За змістом ст.15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст.20 Господарського кодексу України серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 частини 2 ст.215 Цивільного кодексу України).

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто, якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його недійсним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. Крім того, такий спосіб захисту як встановлення нікчемності правочину також не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом.

За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Верховний Суд у справі №912/994/20 у постанові від 04.08.2021 зазначив, що відповідно до частини 1 ст.37 Закону "Про публічні закупівлі" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір про закупівлю є нікчемним у разі його укладення з порушенням вимог частини 4 ст.36 цього Закону. Визнання додаткових угод до договору недійсними не є належним способом захисту прав, адже нікчемний правочин є недійсним у силу закону. Втім, позовна вимога про стягнення коштів з відповідача, може бути розглянута судом як вимога про застосування правових наслідків недійсності нікчемного правочину. Для з`ясування наявності підстав для стягнення коштів з відповідача, суд має визначити, чи є оскаржувані додаткові угоди нікчемними.

Оскільки додаткові угоди №1 від 18.01.2019, №2 від 21.01.2019 до договору №45-19/ГК про постачання газу від 16.01.2019 є нікчемними в силу Закону, то вони, відповідно, не породжують жодних правових наслідків для сторін.

Верховний Суд у справі №912/994/20 у постанові від 04.08.2021 року зазначив, що нікчемність додаткових угод (недійсність відповідно до закону) не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними; обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована ст.1212 цього Кодексу. Відтак суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених Відділом освіти за товар, який так і не був поставлений продавцем, хоча й припустилися при цьому помилкового мотивування щодо правових підстав для задоволення відповідної вимоги, застосувавши ст.1212 Цивільного кодексу України, замість частини 1 ст.670 Цивільного кодексу України.

Статтею 669 Цивільного кодексу України встановлено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Згідно з частиною 1 ст.670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як правильно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору №45-19/ГК від 16.01.2019 споживачем Відділом освіти, в період січень-червень 2019 року було спожито природного газу об`ємом 385,092 тис. м. куб., за який постачальнику відповідно до актів виконаних робіт перераховано 4 426 634,08 грн. за ціною, встановленою відповідно до додаткової у годи №2 (11 495 грн. з ПДВ). У той же час, відповідно до договору № 45-19/ГК на постачання природного газу від 16.01.2019 року постачальнику за постачання аналогічної кількості товару підлягало сплаті 6 658 374 грн (385,092 тис. куб. м. * 9 500 грн = 3 658 374 грн).

Отже, сума надмірно сплачених постачальнику грошових коштів, з урахуванням укладених нікчемних додаткових угод склала 768 260,08 грн.

Виходячи з вищевикладеного, на підставі нікчемних додаткових угод №1 від 18.01.2019, №2 від 21.01.2019 до договору №45-19/ГК постачання природного газу від 16.01.2019 Відділом освіти надмірно сплачено бюджетних коштів у розмірі 768 260,08 грн, які підлягають стягненню з ТОВ «Газова компанія «Інвестсервіс».

За зазначених вище обставин, доводи заявника апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції у даній справі.

Стосовно тверджень апелянта, що прокурором подано позов після спливу позовної давності, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного парава або інтересу.

За приписами ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

В суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було повідомлено належним чином про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Так, у рішенні Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі № 917/334/23 судом встановлено: «Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Пунктом 4 ухвали суду про відкриття провадження у справі від 06.03.2023 було встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали (т. 1, а.с.136-137).

Відповідач був належним чином та завчасно повідомлений про покладені на нього обов`язки, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали суду від 06.03.2023 року (вх. № 2161 від 20.03.2023 року)» (т. 1, а.с. 176).

Проте, ТОВ "Газова Компанія "Інвестсервіс" не скористалося наданими йому процесуальними правами, відзив на позовну заяву чи то будь-які інші заяви чи клопотання суду не надало.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 по справі № 367/2259/15-ц зазначено: «За змістом частини третьої статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Оскільки рішення по суті ухвалюється судом першої інстанції, а на стадії апеляційного провадження здійснюється лише перевірка законності й обгрунтованості рішення суду (статті 303 ЦПК України: у редакції, чинній на час розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанції), то заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції».

Аналогічна правова позиція міститься і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 907/547/16 (п.п.83,84,87,88).

За таких обставин, оскільки віповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, не заявив клопотання про сплив строку позовної давності до винесення рішення судом першої інстанції у даній справі, доводи апелянта з цього приводу суд апеляційної інстанції не може взяти до уваги.

Твердження апелянта про те, що відповідачем не заявлено дану заяву в суді першої інстанції в зв`язку з тим, що під час дії на території країни воєнного стану працівники підприємства працюють дистанційно, що іноді унеможливлює оперативно та/або у визначені процесуальним законодавством строки вчиняти процесуальні дії, тому і було пропущено строк на подання відзиву, в якому мала б бути заява про застосування строків позовної давності, не заслуговують на увагу, оскільки згідно ч. 5 ст.42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газова компанія Інвестсервіс, м. Полтава на рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі №917/334/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Полтавської області від 02.05.2023 у справі №917/334/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Східний апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 31.07.2023.

Головуючий суддя О.О. Радіонова

Суддя О.А. Істоміна

Суддя О.В. Стойка