Рішення

від 21.07.2023 по справі 916/409/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"21" липня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/409/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.

при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський обласний діагностичний центр САНІТАС за вх.№2-942/23 від 26.06.2023, подане у справі №916/409/23

за позовом: Управління обласної ради з майнових відносин (65032, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 23212638)

до відповідачів:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю Одеський обласний діагностичний центр САНІТАС (65006, Одеська обл., м. Одеса, вул. Краснослобідська, буд. 1/12, код ЄДРПОУ 42514879)

2.Комунального некомерційного підприємства Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр Одеської обласної ради (65055, Одеська обл., м. Одеса, вул. Нежданової, буд. 32, код ЄДРПОУ 02008342)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Одеської обласної ради (65032, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 25042882)

про визнання недійсним договору оренди та звільнення приміщення, -

за участю учасників справи: не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.06.2023 у задоволенні позову Управління обласної ради з майнових відносин відмовлено повністю.

26.06.2023 за вх.№2-942/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» надійшло клопотання про надання (приєднання) додаткових доказів на підтвердження понесених судових витрат та про їх розподіл за результатами розгляду справи, та додаткові документи, які залучено судом до матеріалів справи. У поданому клопотанні позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу адвокатів у сумі 20000,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.06.2023 клопотання ТОВ «ООДЦ «САНІТАС» за вх.№2-942/23 від 26.06.2023 призначено до розгляду у судовому засіданні на 12.07.2023 о 17:40.

Ухвалою суду від 04.07.2023 відкладено розгляд клопотання за вх.№2-942/23 на 19.07.2023 о 17:45.

14.07.2023 за вх.№23852/23 до суду від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги. В даному клопотанні позивач зазначає наступне:

-відповідачем-1 не надано доказів, які б свідчили про доцільність та неминучість витрат на професійну правничу допомогу;

-відзив, поданий відповідачем на позовну заяву значною мірою (текстуально й по суті) відтворює доводи, викладені у позовній заяві ТОВ «ООДЦ «САНІТАС» по справі №916/346/23 та його виготовлення не вимагало значного обсягу технічних робіт. Також додатки, долучені до відзиву на позовну заяву є тотожними до додатків, долучених до позовної заяви по справі №916/346/23, що свідчить про штучне збільшення обсягу робіт. На веб-сайті реєстру судових рішень є велика кількість судової практики з аналогічних спорів, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалося, тому заявлена сума вартості відзиву на позовну заяву у розмірі 11250 грн. не відповідає критерію співмірності;

-враховуючи незначну тривалість судових засідань, окрім слухання справи по суті, які відбулися 11.05.2023 року о 9:40 год. та 20.06.2023 року о 13:45 год., заявлені витрати на професійну правничу допомогу за участь в судових засіданнях в Господарському суді Одеської області не відповідають принципу співрозмірності відносно затраченого часу проведення вказаних судових засідань. Тому обсяг наданих послуг адвокатом в суді першої інстанції не відповідає критерію реальності таких витрат;

-складання клопотання про надання додаткових доказів на підтвердження понесених судових витрат має незначний обсяг юридичної та технічної роботи, а тому його вартість є також занадто завищена;

-просить суд врахувати те, що Управління обласної ради з майнових відносин є органом місцевого самоврядування та фінансується за рахунок коштів обласного бюджету, надходження до якого у зв`язку з військовим станом в країні значно скоротилися.

На підставі зазначених тверджень, позивач просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 2000 грн. та повернути Управлінню обласної ради з майнових відносин 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову по даній справі.

20.07.2023 за вх.№24595/23 до суду від позивача надійшла заява про відкладення судового засідання.

Ухвалою суду від 19.07.2023 відкладено розгляд клопотання за вх.№2-942/23 на 21.07.2023 о 10:40.

У судове засідання 21.07.2023 представники учасників справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви належним чином повідомлені, а тому господарський суд визнав за можливе розглянути подане клопотання у судовому засіданні 21.07.2023.

Клопотання про надання (приєднання) додаткових доказів на підтвердження понесених судових витрат та про їх розподіл за результатами розгляду справи №916/409/23 розглядаєится судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Жодних заяв та/або клопотань, пов`язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв`язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.

У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 21.07.2023 оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» за вх.№2-943/23 від 26.06.2023, господарський суд зазначає наступне.

Згідно з п.3 ч.1, ч.ч. 2, 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

У відповідності до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За ч.ч. 3-5 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У попередньому розрахунку судових витрат у справі, поданому у відзиві на позовну заяву, відповідач-1 попередньо повідомив суд про намір стягнути з позивача 20000 грн. витрат на професійну правничу допомогу. На підтвердження заявлених вимог відповідачем-1 надано:

-договір №158/1 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 17.02.2023. Відповідно до п.2 договору зміст доручення і де воно підлягає виконанню, інші деталі, якщо потрібно: представництво інтересів ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР «САНІТАС», як відповідача, у судовій справі №916/409/23, що перебуває в провадженні Господарського суду Одеської області, за позовом Управління обласної ради з майнових відносин до ТОВ «ОДЕСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР «САНІТАС», Комунального некомерційного підприємства «Одеський регіональний клінічний протипухлинний центр» Одеської обласної ради, третя особа - Одеська обласна рада, з вимогами до клієнта про визнання договору оренди недійсним, звільнення займаних приміщень, у тому числі: з правом знайомитися з матеріалами справи, складати відзив, подавати заяви, пояснення, заперечення та будь-якими іншими правами, що належать відповідачу в справі. Пунктом 4 передбачено, що гонорар за виконання доручення, визначеного в п.2 договору, ставить 20000,00 (двадцять тисяч) гривень та встановлений за виконання доручення в суді першої інстанції, з урахуванням всіх супутніх витрат;

-рахунок №2 від 16.03.2023 на оплату вартості гонорару за надання професійної правничої допомоги з виконання доручень клієнта згідно з договором №158/1 (представництво інтересів в судовій справі в Господарському суді Одеської області, справа №916/409/23) на суму 20000 грн.;

-платіжну інструкцію №518 від 16.03.2023, якою підтверджується оплата відповідачем-1 20000 грн. за послуги професійної правничої допомоги згідно договору №158/1 від 17.02.2023, рахунок 2 від 16.03.2023;

-детальний опис наданої АО «СІ.ЕЛ.ЕС.» професійної правничої (правової) допомоги на користь ТОВ «ООДЦ «САНІТАС» за договором №158/1 про надання професійної правничої допомоги від 22.06.2023, який містить найменуванням наданої послуги, її вартість та затрачений на неї час;

-акт приймання-передачі наданих послуг (наданої Адвокатським об`єднанням «СІ.ЕЛ.ЕС.» професійної правничої (правової) допомоги клієнту - підприємству ТОВ «ООДЦ «САНІТАС» за договором про надання професійної правничої (правової) допомоги №158/1 від 17.02.2023) від 22.06.2023. Зазначеним актом підтверджується, що Адвокатське об`єднання «СІ.ЕЛ.ЕС.» надало, а клієнт прийняв (отримав) професійну правничу (правову) допомогу в межах та в обсязі, передбачених дорученням - договором про надання правничої (правової) допомоги №158/1 від 17.02.2023. Загальна вартість наданих послуг, за даним актом, за домовленістю сторін, склала 20000,00 гривень.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

При цьому, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст. 126 ГПК України).

До таких висновків дійшов Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Згідно з положеннями п.4 ст. 1, ч.3 ст. 27 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 «Послуги. Загальні положення» цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Предметом договору про надання правової (правничої) допомоги є надання адвокатом послуг, зокрема, у зв`язку з вирішенням спору в суді.

У відповідності до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Судом враховується, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений за їх взаємною домовленістю.

Водночас, суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Господарський суд звертає увагу, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята, шоста статті 126 ГПК України).

Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі №910/353/19.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Щодо заперечень позивача господарський суд зазначає наступне.

Суд не приймає до уваги твердження позивача щодо тотожності відзиву на позовну заяву з доданими документами по справі №916/409/23 та позовної заяви з доданими документами по справі №916/346/23, оскільки процесуальні документи з поданими доказами не розглядаються в рамках справи №916/409/23. Окрім того, у суду відсутні процесуальні підстави для порівняння вказаних документів, а тому дані доводи позивача не створюють підстав для зменшення витрат на правничу допомогу, оскільки обґрунтованість розміру витрат підтверджена наданим відповідачем-1 документами.

Щодо участі у судових засіданнях незначною тривалістю господарський суд зазначає, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу досудового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.05.2021 року по справі №910/7586/19.

У запереченнях не наведено аргументів, які могли би свідчити про неспівмірність витрат на правову допомогу.

Разом з тим, господарський суд приймає до уваги посилання позивача на те, що виходячи з обставин та наслідків введення в Україні воєнного стану, заявлена сума адвокатських витрат може становити надмірний тягар.

Вирішуючи питання щодо розміру витрат відповідача-1 на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, суд враховує, що процесуальні документи адвокатом відповідача-1 складено якісно, так само як і представництво в засіданнях суду. З огляду на фактичні обсяги наданих послуг професійної правничої допомоги щодо представництва інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» у суді під час розгляду справи, враховуючи критерій реальності та розумності розміру таких витрат, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, в тому числі приймаючи до уваги обставини та наслідки введення в Україні воєнного стану, суд дійшов висновку, про необхідність зменшення заявлених судових витрат до 15000 грн., в решті заявлених витрат на правову допомогу судом відмовляється.

Інші наявні в матеріалах справи документи вищевикладених висновків суду не спростовують.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення судового збору, суд зазначає наступне.

Визнання відповідачем-2 у відповідній заяві позовних вимог позивача не створює підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позовні вимоги заявлені Управлінням до двох відповідачів, інший з яких позов не визнав, а тому господарським судом здійснений розгляд даної господарської справи не в рамках процедури визнання відповідачами позову, а внаслідок аналізу спірних правовідносин, встановлення обставин справи та застосування законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Підстав для повернення 50% суми сплаченого судового збору позивачем не доведено.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ДОДАТКОВО ВИРІШИВ:

1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» за вх.№2-942/23 від 26.06.2023 - задовольнити частково.

2.Стягнути з Управління обласної ради з майнових відносин (65032, Одеська обл., м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4, код ЄДРПОУ 23212638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Одеський обласний діагностичний центр «САНІТАС» (65006, Одеська обл., м. Одеса, вул. Краснослобідська, буд. 1/12, код ЄДРПОУ 42514879) 15000 /п`ятнадцять тисяч/ грн. витрат на професійну правничу допомогу.

3.В решті клопотання - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повний текст додаткового рішення складено 31.07.2023.

Суддя Ю.С. Бездоля