Рішення

від 26.07.2023 по справі 918/496/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/496/23

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Шандалюк А.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо - комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: Емгрундт С.В. (самопредставництво);

від відповідача: Чепелюк О.О. (ордер серія ВК № 1030600 від 27.06.2023 р.).

ВСТАНОВИВ:

Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD (далі - Відповідач) в якій просить стягнути штрафні санкції, інфляційні та 3 % річних за Договором № 595-22 (ЦЗ) від 14.10.2022 року у загальному розмірі 637 835,83 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.10.2023 року між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD (Постачальник) було укладено договір № 595-22 (ЦЗ) на закупівлю електричних побутових приладів за рахунок коштів резервного фонду, за умовами якого, постачальник зобов`язався у 2022 році поставити замовнику товари, зазначені в специфікації (додаток № 1 до договору), а замовник прийняти і оплатити такі товари. Загальна сума договору складає 2 625 000,00 грн, у тому числі ПДВ 437 500,00 грн.

Згідно п. 4.6. Договору сторони погодили, що розрахунок за товар здійснюється у наступному порядку: попередня оплата у розмірі 30 % від загальної вартості товарів у сумі 787 500,00 грн у тому числі ПДВ 131 250,00 грн, здійснюється замовником на підставі рахунку фактури на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору сторонами на строк визначений пунктом 5.1. даного договору не пізніше 20.11.2022 року; перерахування 70 % від загальної вартості товарів у сумі 1 837 500,00 грн, у тому числі ПДВ 306 250,00 грн, замовником здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання передачі товару за фактично поставлений товар, якщо сума поставки перевищує суму попередньої оплати.

Позивач зазначає, що на виконання умов п. 4.6. договору, замовником було здійснено оплату товару в розмірі 30 % від загальної вартості, що складала суму попередньої оплати 787 500,00 грн. У разі порушення постачальником зобов`язань за договором понад 2 календарні дні, постачальник зобов`язується повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 календарних днів з моменту направлення замовником вимоги. Кінцева дата поставки товару повинна бути не пізніше 20.11.2022 року. Проте, постачальником було поставлено товар лише частково - відповідно до видаткової накладної на суму 350 000,00 грн.

Враховуючи вищевказане, позивачем відповідно до п. 7.2, п. 7.7. Договору та ст. 625 ЦК України нараховано 637 835,83 грн, з яких: 97 125,00 грн - 0,1 % пені (за період з 21.11.2022 р. по 27.12.2022 р.), 55 078,63 грн - інфляційних втрат, 284 794,53 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (за період з 28.10.2022 р. по 17.01.2023 р.), 17 087,67 грн - 3 % річних (за період з 28.10.2022 р. по 17.01.2023 р.), 183 750,00 грн 7 % штрафу (за період з 21.11.2022 р. за прострочення поставки понад 30 днів).

Позивач вказує, що Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) зверталася до ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD з листами, якими повідомлено наслідки неналежного виконання та несвоєчасного виконання обов`язків за договором.

28.06.2023 року до господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) з поясненнями та доводами з приводу суті спору в якому просить суд вважати пропуск строку на подання відзиву поважним та прийняти його (відзив) до розгляду, та відмовити в задоволенні позову. При цьому посилається на те, що 22.11.2022 року згідно видаткової накладної № РН-0000113 від 22.11.2022 року було доставлено 15 холодильних установок в м. Київ, вул. Світла, 6. Разом з тим, відповідач зазначає, що в рамках даної справи позивач звернувся із позовом та посилається на несвоєчасну поставку товару відповідачем, отже, в даному випадку існує не грошове зобов`язання. Відповідач вказує, що чинне законодавство України не передбачає можливість нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України за порушення не грошових зобов`язань, відтак, позивач у даному випадку безпідставно нарахував відповідачу інфляційні втрати та 3 % річних.

06.07.2023 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву в якій просить суд прийняти дану відповідь на відзив до розгляду та позовну заяву в новій редакції задовольнити в повному обсязі.

У поданій заяві позивач зазначає, що не заперечує факт доставки відповідачем товару у кількості 15 штук на адресу вказану в договорі, проте, здійснити приймання товару та підписання документів, що є було б належним підтвердженням факту приймання товару та підставою для оплати не виявилося можливим, тому до усунення причин неможливості приймання, товар залишився на зберіганні у військовій частині про що було складено акт тимчасового зберігання матеріальних засобів від 30.11.2022 року. У позивача наявна лише одна накладна відповідача № РН-0000135 від 28.12.2022 року на постачання камер холодильних низькотемпературних 11-12,5 м. кубічних у кількості 2 штуки на загальну суму 350 000,00 грн. Доказів про існування інших накладних з підписами сторін, що свідчать про прийняття товару замовником позивачем не надано.

10.07.2023 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів відповідно до якого просить суд долучити до матеріалів справи заяви свідків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та відмовити в задоволенні позову.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 22.05.2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено розгляд справи на "07" червня 2023 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.06.2023 року розгляд справи відкладено на "28" червня 2023 р.

В судовому засіданні 28.06.2023 року оголошено перерву до 11.07.2023 року.

В судовому засіданні 11.07.2023 року оголошено перерву до 26.07.2023 року.

Представник позивача в судовому засіданні 26.07.2023 року підтримав позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві з урахуванням відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.07.2023 року заперечив проти позовних вимог з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

14.10.2022 року між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD (Постачальник) укладено договір № 595-22 (ЦЗ) на закупівлю електричних побутових приладів за рахунок коштів резервного фонду (далі Договір)

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. Договору, постачальник зобов`язується у 2022 році поставити замовнику товари, зазначені в Специфікації (Додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: камера холодильна низькотемпературна на 11-12,5 м.куб, код ДК 021:2015 - 39710000-2 "Електричні побутові прилади". Кількість товарів в асортименті та цінами згідно специфікації (додаток №1).

Згідно з п. 3.1. 3.3. Договору, загальна сума договору складає 2 625 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 20% 437 500,00 грн. Ціна на товар зазначається у специфікації (додаток № 1) із врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок - фактура) та накладна постачальника, підписана сторонами. Загальна сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктами 4.3, 4.4., 4.5., 4.6. та 4.7. Договору передбачено, що датою розрахунків за цим договором вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника. До кожної партії товару що постачається, постачальник обов`язково надає замовнику накладні (у двох примірниках) та рахунки фактури, завірені представником постачальника, уповноваженим на підписання господарських та фінансових документів. Товар, що поставляється постачальником, оплачується замовником за попередньо узгодженою обома сторонами ціною відповідно до розділу ІІІ цього договору. Оплата товару здійснюється у такому порядку: попередня оплата у розмірі 30 % від загальної вартості товарів у сумі 787 500,00 грн, у т. ч. ПДВ 20 % - 131 250,00 грн, замовником здійснюється на підставі рахунку фактури на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору сторонами на строк визначений пунктом 5.1. даного договору; перерахування 70 % від загальної вартості товарів у сумі 1 837 500,00 грн, у т. ч. ПДВ 20 % 306 250,00 грн, замовником здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання передачі товару за фактично поставлений товар, якщо сума поставки перевищує суму попередньої оплати. У разі порушення постачальником зобов`язань за договором понад 2 (два) календарні дні, постачальник зобов`язується повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту направлення замовником вимоги (листа, претензії).

Строк (термін) поставки (передачі) товарів: постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору, не пізніше 20.11.2022 року (п. 5.1. Договору).

Згідно п. 5.2. Договору, місце поставки (передачі) товарів: поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Поставка та передача товарів замовнику на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 р.) за адресою: м. Київ, вул. Світла, 6.

Приймання товару за кількість і якістю проводиться уповноваженими особами сторін у день поставки товару. У випадку, якщо в ході приймання товару буде встановлено порушення якості товару або нестача будь якої його кількості, замовник спільно з представником постачальника складає акт і залежно від причин і недоліків пред`являє претензію постачальнику. Постачальник зобов`язаний у строк не більше 2 календарних днів від дати отримання такої претензії поставити замовнику недопоставлену частину товару або усунути виявлені недоліки. Замовник може відкласти приймання товару за кількістю та якістю до моменту коли постачальник надасть документи, які підтверджують кількість та якість товару, що постачається (п. 5.6. п. 5.8. Договору).

Згідно з п.п. 6.1.1. п. 6.1. Договору, замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Згідно з п.п. 6.3.1., п.п. 6.3.5. та п.п. 6.3.6. п. 6.3. Договору, постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; нести всі ризики, які можуть зазнати товари до моменту їх передачі замовнику; повернути попередню оплату відповідно до п. 4.7. цього договору.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч. 2 ст. 231 ГКУ) сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У випадку перерахування Замовником коштів на умовах передоплати та не виконання постачальником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до його розірвання замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається замовнику протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня повідомлення замовником постачальника про розірвання Договору. У цьому випадку сторони погоджуються, що у постачальника виникає перед замовником відповідне грошове зобов`язання (п. 7.6. Договору).

Відповідно до п. 7.7. Договору, постачальник у відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України за весь час користування чужими коштами з моменту отримання передоплати і до моменту отримання замовником зазначених грошових коштів, сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно п. 9.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.

Пунктом 9.2. Договору сторони передбачили, що сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов`язана не пізніше десяти днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) інформувати іншу сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово промисловою палатою України, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків.

Цей Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2022 року (п. 11.1. Договору).

Згідно специфікації (додаток № 1 до договору на закупівлю камер холодильних низькотемпературних № 595-22 (ЦЗ) від 14.10.2022 року) сторони погодили: всього по договору 1 найменування (камера холодильна низькотемпературна на 11-12,5 м.куб, виробник ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD, опис ДК 021:2015 - 39710000-2, кількість 15 шт.) на суму 2 625 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 20% 437 500,00 грн.

Крім того, між сторонами підписано технічний опис (додаток № 2 до договору на закупівлю камер холодильних низькотемпературних № 595-22 (ЦЗ) від 14.10.2022 року).

Вказаний Договір, специфікація та технічний опис підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Відповідно до платіжного доручення № 2327 від 27.10.2022 року В/ч 1498 перераховано грошові кошти 787 500,00 грн ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD (призначення платежу попередня оплата за камери холодильні (розп. КМУ № 296-р), дог. № 595-22(ЦЗ) від 14.10.2022, рах. № СФ-0000108 від 25.10.2022, ПДВ-131250,00).

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000135 від 28.12.2022 р. поставлено товар у кількості 2 шт військовій частині НОМЕР_1 на суму 350 000,00 грн.

Посилання відповідача на поставку товару відповідно до видаткової накладної № РН-0000113 від 22.11.2022 року на загальну суму 2 625 000,00 грн не знаходить свого підтвердження та не приймається судом як доказ отримання замовником товару, оскільки вказана накладна не підписана зі сторони одержувача про отримання вказаного товару. Крім того, також не приймається судом, як доказ поставки товару, товарно транспортна накладна № 22-3/11 від 22.11.2022 року, так як вказаний документ не містить підпису про прийняття товару зі сторони замовника (відповідальної особи вантажоодержувача).

Належних доказів поставки позивачу товару відповідачем відповідно до умов Договору на закупівлю електричних побутових приладів № 595-22 (ЦЗ) від 14.10.2022 року на загальну суму 2 275 000,00 грн суду не надано.

Відповідно до листа № 701/7418-22-Вих від 19.11.2022 р. позивач повідомив відповідача про здійснення попередньої оплати та відсутність жодного підтверджуючого документа щодо здійснення постачання товару. При цьому, у вказаному листі просив надати обґрунтування щодо причин не виконання зобов`язань згідно умов договору, а також, у разі настання форс-мажорних обставин надати документи, що їх підтверджують (довідка з торгово промислової палати, тощо).

Відповідачем подано суду лист, який був направлений 20.11.2022 р. на електронну адресу командиру військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, з проханням пролонгувати дію договору № 595-22 (ЦЗ) від 14.10.2022 року до 23.12.2022 року, та в якому зазначено, що у зв`язку із продовженням воєнного стану в країні, враховуючи наслідки атак російською федерацією на критичну інфраструктуру та постійних віялових відключень електромережі, що значно ускладнює процес виробництва та поставок товару за договором, що робить неможливим вкластися у строки, передбачені п. 5.1. цього договору.

Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України листом № 701/7583-22-Вих від 23.11.2022 року, у відповідь на лист щодо виникнення обставин непереборної сили та продовження строків виконання зобов`язань за договором від 14.10.2022 р. № 595-22(ЦЗ), повідомила ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD, що станом на 22.11.2022 року останнім порушено строки виконання зобов`язань за договором та у разі надання належним чином підтверджених доказів обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання зобов`язань, звернення щодо продовження строків виконання обов`язків за договором буде розглянуто встановленим порядком.

Позивачем подано суду Акт тимчасового зберігання матеріальних засобів від 30.11.2022 року з якого вбачається, що комісією складено цей акт про тимчасове прийняття цінностей на позабалансовий облік, а саме камер холодильних низькотемпературних на 11-12.5 м. куб виробник ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD.

Крім того, відповідачем подано суду лист, який був направлений 05.12.2022 р. на електронну адресу командиру військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, в якому вказано, що включаючи зміну термінів поставки через причини неможливості прийняття товару, і незважаючи на постійні перебої в системі електромереж та повітряні тривоги, що значно ускладнюють поставку товарів та затримку в розвантаженні товару, оформлені документів по доставці, товариство виконує зобов`язання за договором у повній мірі. При цьому, просить сплатити за поставлений товар та товариство готове здійснити монтаж панелей металевих та дверей морозильних з витратними матеріалами камер холодильних за місцем, що ви пропонуєте, у разі якщо таке місце відповідає технічним вимогам до товару. Інших зобов`язань за договором № 595-22(ЦЗ)від 14.10.2022 року товариство не має та сумлінно виконує покладені на нього обов`язки.

Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України листом № 701/9514-22-Вих від 30.12.2022 року звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD відповідно до якого зазначила, що поставка товарів відповідно до п. 5.1. розділу V Договору не відбулась та посилаючись на абз. 3.5. п. 12.4. розділу ХІІ "Інші умови" Договору, повідомила про припинення дії даного Договору № 595-22(ЦЗ) від 14.10.2022 року в односторонньому порядку внаслідок порушення ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD зобов`язань, встановлених договором.

Позивачем доказів направлення вказаного листа про припинення дії даного Договору № 595-22(ЦЗ) від 14.10.2022 року суду не подано.

Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD з вимогою щодо повернення суми попередньої оплати (№ 701/121-23-Вих від 09.01.2023 року) відповідно до якої вимагала повернути військовій частині НОМЕР_1 суму попередньої оплати з урахуванням 2-х поставлених камер холодильних низькотемпературних на 11-12,5 м. куб за Договором про закупівлю електричних побутових приладів № 595-22 (ЦЗ)від 14.10.2022 року, тобто сплатити грошові кошти у розмірі 437 500,00 грн протягом п`яти календарних днів з дня отримання даної вимоги.

Доказів направлення замовником зазначеної вимоги постачальнику, суду не подано.

Згідно виписки з системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України за 18.01.2023 року ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD повернуто суму попередньої оплати згідно Договору № 595-22 (ЦЗ)від 14.10.2022 року у розмірі 437 500,00 грн.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України, судом враховано законодавство що встановлює та регулює договірні зобов`язання, які виникають на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 14 ЦК України визначено, цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ч. 1 ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання. Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно з положеннями пункту 6 статті 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як унормовано положеннями частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 р. N 2120-IX).

Грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 ЦК України.

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Передбачене частиною шостою статті 231 ГК України формування відповідальності за порушення грошових зобов`язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.

Штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Пеня за порушення грошового зобов`язання обчислюється лише у відсотках до суми простроченого платежу.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених поданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про доведеність факту порушення відповідачем строків поставки товару, обумовлених Договором № 595-22(ЦЗ) на закупівлю електричних побутових приладів за рахунок коштів резервного фонду від 14.10.2022 року, що є підставою для застосування до останнього господарських санкцій, визначених п. 7.2. цієї угоди та ст. 231 ГК України.

За таких обставин, суд, перевіривши подані позивачем розрахунки нарахування пені у розмірі 0,1 відсотка та штрафу у розмірі 7 %, передбачені п. 7.2. Договору, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення з відповідача 97 125,00 грн пені та 183 750,00 грн штрафу.

Разом з тим, статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Відповідно до висловленої Великою Палатою Верховного Суду викладеної у постанові від 18.03.2020 року у справі № 902/417/18 правової позиції:

"Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві. "

Відповідно до висловленої Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.03.2023 року у справі № 902/317/22 позиції:

"Зі змісту вказаних норм вбачається, що законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, так і принципом справедливості, добросовісності та розумності. Положення статей 233 ГК України та 551 ЦК України при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій є універсальними у правозастосуванні, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду. При цьому слід враховувати, що застосування статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, Верховний Суд у низці постанов зазначав про те, що, вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки [аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 29.09.2020 у справі №909/1240/19 (909/1076/19), тощо].

Поряд із засадою цивільного законодавства свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6). Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об`єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19)."

Сертифікатом № 0700-22-1722 про форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданого 12.12.2022 року № 19-22/01-3/171, Волинська Торгово промислова палата засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, ураження об`єктів енергетичної інфраструктури ракетними обстрілами; Товариству з обмеженою відповідальністю - виробничо - комерційному підприємству "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD щодо обов`язку (зобов`язання), а саме, здійснити поставку товарів у термін до 20.11.2022 р., зокрема, за Договором № 595-22 від 14.10.2022 р., які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 22.10.2022 року; дата закінчення тривають на 12.12.2022 року.

Як вбачається з поданих суду доказів (публікацій засобів масової інформації, копії яких додано відповідачем до відзиву), вранці 22.10.2022 року російські війська нанесли ракетний удар по об`єкту критичної інфраструктури, внаслідок удару пошкоджені електропідстанції. Ввечері 15.11.2022 року російські війська нанесли ракетний удар по об`єкту критичної інфраструктури.

Листом ПрАТ "Рівнеобленерго" № 30-06/9634 від 08.12.2022 р. повідомило ТОВ ВКП "Домініон Трейдінг Україна" LTD , що з 22.10.20222 року оперативним персоналом товариства, у відповідності до нормативно законодавчих актів, відбувалось та відбувається припинення електропостачання об`єктів. Після повторних масових ракетних обстрілів, пошкоджені об`єкти електроенергетики повністю не відновлені в ОЕС України та спостерігається значний дефіцит потужності і, як наслідок, товариство отримує від НЕК "Укренерго" значно занижений від потреби ліміт споживання потужності, який у свою чергу, не дозволяє надавати підприємствам необхідний обсяг для повноцінного забезпечення діяльності.

З огляду на зазначене, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність поданих доказів окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що з 24.02.2022 р. в Україні запроваджено воєнний стан, що призвело до порушення нормальної діяльності підприємств, зважаючи, що строк виконання взятих відповідачем за Договором зобов`язань припав на період постійних відключень електропостачання, спричинених ракетними ударами по об`єктах критичної інфраструктури, які унеможливили виконання відповідачем зобов`язань у встановлений договором строк, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України та зменшити заявлену до стягнення пеню та штраф на 70 % , а саме: пеню до 29 137,50 грн та штраф до 55 125,00 грн.

При цьому судом також враховується, що як вбачається з заяв свідка (а.с. 96-97) та Акту тимчасового зберігання (а.с. 93) відповідачем було здійснено поставку товару за адресою вказаною в Договорі в повному обсязі, однак із невстановлених причин вона не була оформлена сторонами наженим чином. Доказів невідповідності поставлених товарів по кількості чи якості, що могло б бути підставою для не прийняття товару, у порядку визначеному в розділі 2 Договору, позивачем суду не подано.

Зазначені вище докази в їх сукупності, на переконання суду, свідчать про намір постачальника (відповідача) виконати взяті на себе за Договором зобов`язання своєчасно та про добросовісність останнього у відносинах із замовником.

Щодо нарахування позивачем, відповідно до п. 7.7. Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, 284 794,53 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 17 087,67 грн - 3 % річних та 55 078,63 грн - інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дані вимоги не підлягають до задоволення, оскільки вказані нарахування є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Згідно умов пункту 4.7 Договору сторони обумовили обов`язок постачальника повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 календарних днів з моменту направлення замовником вимоги (листа, претензії).

Тобто, в даному випадку грошове зобов`язання відповідача виникає через п`ять днів з моменту направлення замовником листа - вимоги про повернення попередньої оплати.

До матеріалів справи позивачем подано лист від 09.01.2023р (а.с. 29-32) адресований відповідачу з вимогою повернути отримані в якості попередньої оплати кошти, однак жодних доказів направлення цього листа на адресу відповідача суду не подано, що робить неможливим суду встановити дату виникнення грошового зобов`язання щодо повернення попередньої оплати.

Крім того, з поданих позивачем розрахунків вбачається, що в їх основу покладено повну суму за Договором, а не суму простроченого грошового зобов`язання, що також робить неможливим здійснити перевірку правильності нарахування пені, інфляційних та 3 %.

З огляду на зазначене, враховуючи, що 18.01.2023 року відповідачем повернуто позивачу суму попередньої оплати, суд оцінивши подані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку про необгрунтованість та недоведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 284 794,53 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 17 087,67 грн - 3 % річних та 55 078,63 грн - інфляційних втрат.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом частково, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 4 213,13 грн покладаються на відповідача у справі, а решта - на позивача у справі.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо - комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD (33005, м. Рівне, вул. Луцька, 19, кв. 2, код ЄДРПОУ 22573966) на користь Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ 14321955) 29 137,50 грн (двадцять дев`ять тисяч сто тридцять сім гривень 50 копійок) пені, 55 125,00 грн (п`ятдесят п`ять тисяч сто двадцять п`ять гривень 00 копійок) штрафу та 4 213,13 грн (чотири тисячі двісті тринадцять гривень 13 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Позивач (стягувач): Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (02121, м. Київ, вул. Світла, 6, код ЄДРПОУ 14321955).

Відповідач (боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю - виробничо - комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD (33005, м. Рівне, вул. Луцька, 19, кв. 2, код ЄДРПОУ 22573966).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 31 липня 2023 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк