Постанова

від 31.10.2023 по справі 918/496/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2023 року Справа № 918/496/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. , суддя Коломис В.В.

за участю представників сторін:

позивача : Емгрундт С.В. представника згідно виписки з ЄДР

відповідача : Токарчука Г.В. директора ТОВ "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ" LTD, Беляновського Р.Ю. адвоката, ордер серія ВК №1089123 від 28.09.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Рівненської області, ухваленого 26.07.23р. суддею Романюком Р.В. о 18:26 у м.Рівному, повний текст складено 31.07.23р. у справі № 918/496/23

за позовом Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо - комерційне підприємство

"ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD (далі - Відповідач) в якій просить стягнути штрафні санкції, інфляційні та 3 % річних за Договором № 595-22 (ЦЗ) від 14.10.2022 року у загальному розмірі 637 835,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 14.10.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD (Постачальник) було укладено договір № 595-22 (ЦЗ) на закупівлю електричних побутових приладів за рахунок коштів резервного фонду, за умовами якого, постачальник зобов`язався у 2022 році поставити замовнику товари, зазначені в специфікації (додаток № 1 до договору), а замовник прийняти і оплатити такі товари. Загальна сума договору складає 2 625 000,00 грн, у тому числі ПДВ 437 500,00 грн.

Згідно п. 4.6. Договору сторони погодили, що розрахунок за товар здійснюється у наступному порядку: попередня оплата у розмірі 30 % від загальної вартості товарів у сумі 787 500,00 грн у тому числі ПДВ 131 250,00 грн, здійснюється замовником на підставі рахунку фактури на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору сторонами на строк визначений пунктом 5.1. даного договору не пізніше 20.11.2022 року; перерахування 70 % від загальної вартості товарів у сумі 1 837 500,00 грн, у тому числі ПДВ 306 250,00 грн, замовником здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі товару за фактично поставлений товар, якщо сума поставки перевищує суму попередньої оплати.

Позивач зазначає, що на виконання умов п. 4.6. договору, замовником було здійснено оплату товару в розмірі 30 % від загальної вартості, що складала суму попередньої оплати 787 500,00 грн. У разі порушення постачальником зобов`язань за договором понад 2 календарні дні, постачальник зобов`язується повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 календарних днів з моменту направлення замовником вимоги. Кінцева дата поставки товару повинна бути не пізніше 20.11.2022 року. Проте, постачальником було поставлено товар лише частково - відповідно до видаткової накладної на суму 350 000,00 грн.

Враховуючи вищевказане, позивачем відповідно до п. 7.2, п. 7.7. Договору та ст. 625 ЦК України нараховано 637 835,83 грн, з яких: 97 125,00 грн - 0,1 % пені (за період з 21.11.2022 по 27.12.2022), 55 078,63 грн - інфляційних втрат, 284 794,53 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (за період з 28.10.2022 по 17.01.2023 ), 17 087,67 грн - 3 % річних (за період з 28.10.2022 по 17.01.2023), 183 750,00 грн 7 % штрафу (за період з 21.11.2022 за прострочення поставки понад 30 днів).

Позивач вказує, що Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) зверталася до ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD з листами, якими повідомлено наслідки неналежного виконання та несвоєчасного виконання обов`язків за договором.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 26.07.23 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо - комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD на користь Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) 29 137,50 грн пені, 55 125,00 грн штрафу та 4 213,13 грн витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

В обґрунтування рішення, суд з посиланням на ст. ст. 11, 14, 509, 524, 525, 526, 530, 533-535, 546, 549, 551, 610, 611, 612, 614, 625, 626, 627, 628, 629, 655, 663, 712 ЦК України, ст. ст. 173, 174, 179, 193, 216, 230, 231, 232, 233, 265 ГК України, умови договору, постанови Великої Палати верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, постанову Верховного Суду від 09.03.2023 у справі №902/317/22, сертифікат про форс-мажорні обставини від 12.12.2022 №19-22/01-3/171, докази наявні в матеріалах справи, вказав, що за результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених поданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про доведеність факту порушення відповідачем строків поставки товару, обумовлених Договором № 595-22(ЦЗ) на закупівлю електричних побутових приладів за рахунок коштів резервного фонду від 14.10.2022, що є підставою для застосування до останнього господарських санкцій, визначених п. 7.2. цієї угоди та ст. 231 ГК України. За таких обставин, суд, перевіривши подані позивачем розрахунки нарахування пені у розмірі 0,1 відсотка та штрафу у розмірі 7 %, передбачені п. 7.2. Договору, дійшов висновку про обґрунтованість заявлених до стягнення з відповідача 97 125,00 грн пені та 183 750,00 грн штрафу.

Разом з тим, суд оцінивши належність, допустимість, достовірність поданих доказів окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що з 24.02.2022 в Україні запроваджено воєнний стан, що призвело до порушення нормальної діяльності підприємств, зважаючи, що строк виконання взятих відповідачем за Договором зобов`язань припав на період постійних відключень електропостачання, спричинених ракетними ударами по об`єктах критичної інфраструктури, які унеможливили виконання відповідачем зобов`язань у встановлений договором строк, суд вважає за можливе скористатись правом, наданим ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України та зменшити заявлену до стягнення пеню та штраф на 70 % , а саме: пеню до 29 137,50 грн та штраф до 55 125,00 грн.

Щодо нарахування позивачем, відповідно до п. 7.7. Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, 284 794,53 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 17 087,67 грн - 3 % річних та 55078,63 грн - інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дані вимоги не підлягають до задоволення, оскільки вказані нарахування є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання.

Не погодившись із ухваленим рішенням, скаржник звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 26 липня 2023 року у справі № 918/496/23 в частині відмови в позовних вимогах. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 ) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю- виробничо-комерційне підприємство «ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна» LTD про стягнення штрафних санкцій за Договором: № 595-22 ЩЗ) від 14 жовтня 2022 року у розмірі: 637 835 гривень 83 копійки у тому числі: пеня 0,1 %: 97 125 грн інфляційні витрати: 55 078 грн 63 копійки; подвійна облікова ставка: 284 794 грн 53 копійки; штраф 3% річних: 17 087 грн 67 копійок; штраф 7%: 183 750грн, а також витрати на оплату судового збору у розмірі: 9 567 грн 54 копійки - задовольнити в повному обсязі.

В скарзі, зокрема, зазначає, що відповідачем не повернуто суму попередньої оплати протягом п`яти календарних днів з моменту направлення замовником листа, тому позивачем нараховано відповідно до абзацу 2 пункту 9.8 Договору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми попередньої оплати, а також відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України три відсотки річних від простроченої суми з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період користування бюджетними коштами.

Стверджує, що правовідносини, в яких у зв`язку із неналежним виконанням умов договору у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов`язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та три відсотки річних на підставі положень частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

В скарзі апелянт посилається на положення ст.ст.536, 625, 693 Цивільного кодексу України, умови пунктів 4.7, 5.1, 7.7, 9.8 Договору, практику Верховного Суду у постанові від 01.10.2019 у справі №910/12604/18.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Просить рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2023 у справі №918/496/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на підтвердження своєї позиції. Просить апеляційну скаргу задоволити, оскаржене рішення скасувати та ухвалити нове рішення у справі № 918/496/23 про задоволення позову в повному обсязі.

Представники відповідача заперечили проти задоволення апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві та надали пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, рішення господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

14.10.2022 між Військовою частиною НОМЕР_1 (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD (Постачальник) укладено договір № 595-22 (ЦЗ) на закупівлю електричних побутових приладів за рахунок коштів резервного фонду (далі Договір)

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.2. Договору, постачальник зобов`язується у 2022 році поставити замовнику товари, зазначені в Специфікації (Додаток №1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари. Найменування (номенклатура, асортимент) товару: камера холодильна низькотемпературна на 11-12,5 м.куб, код ДК 021:2015 - 39710000-2 "Електричні побутові прилади". Кількість товарів в асортименті та цінами згідно специфікації (додаток №1).

Згідно з п. 3.1. 3.3. Договору, загальна сума договору складає 2 625 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 20% 437 500,00 грн. Ціна на товар зазначається у специфікації (додаток № 1) із врахуванням тари, упаковки, транспортних та інших витрат. Підставою для оплати вважається рахунок (рахунок - фактура) та накладна постачальника, підписана сторонами. Загальна сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Пунктами 4.3, 4.4., 4.5., 4.6. та 4.7. Договору передбачено, що датою розрахунків за цим договором вважають день надходження коштів на розрахунковий рахунок постачальника. До кожної партії товару що постачається, постачальник обов`язково надає замовнику накладні (у двох примірниках) та рахунки - фактури, завірені представником постачальника, уповноваженим на підписання господарських та фінансових документів. Товар, що поставляється постачальником, оплачується замовником за попередньо узгодженою обома сторонами ціною відповідно до розділу ІІІ цього договору. Оплата товару здійснюється у такому порядку: попередня оплата у розмірі 30 % від загальної вартості товарів у сумі 787 500,00 грн, у т. ч. ПДВ 20 % - 131 250,00 грн, замовником здійснюється на підставі рахунку фактури на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10 банківських днів з дня підписання договору сторонами на строк визначений пунктом 5.1. даного договору; перерахування 70 % від загальної вартості товарів у сумі 1 837 500,00 грн, у т. ч. ПДВ 20 % 306 250,00 грн, замовником здійснюється протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання сторонами акту приймання передачі товару за фактично поставлений товар, якщо сума поставки перевищує суму попередньої оплати. У разі порушення постачальником зобов`язань за договором понад 2 (два) календарні дні, постачальник зобов`язується повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту направлення замовником вимоги (листа, претензії).

Строк (термін) поставки (передачі) товарів: постачальник зобов`язаний поставити товари у розпорядження замовника разом з усіма документами, необхідними для того, щоб прийняти поставку на умовах цього договору, не пізніше 20.11.2022 року (п. 5.1. Договору).

Згідно п. 5.2. Договору, місце поставки (передачі) товарів: поставка товару здійснюється транспортом постачальника. Поставка та передача товарів замовнику на умовах DDP (відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс у редакції 2010 р.) за адресою: м. Київ, вул. Світла, 6.

Приймання товару за кількість і якістю проводиться уповноваженими особами сторін у день поставки товару. У випадку, якщо в ході приймання товару буде встановлено порушення якості товару або нестача будь якої його кількості, замовник спільно з представником постачальника складає акт і залежно від причин і недоліків пред`являє претензію постачальнику. Постачальник зобов`язаний у строк не більше 2 календарних днів від дати отримання такої претензії поставити замовнику недопоставлену частину товару або усунути виявлені недоліки. Замовник може відкласти приймання товару за кількістю та якістю до моменту коли постачальник надасть документи, які підтверджують кількість та якість товару, що постачається (п. 5.6. п. 5.8. Договору).

Згідно з п.п. 6.1.1. п. 6.1. Договору, замовник зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.

Згідно з п.п. 6.3.1., п.п. 6.3.5. та п.п. 6.3.6. п. 6.3. Договору, постачальник зобов`язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; нести всі ризики, які можуть зазнати товари до моменту їх передачі замовнику; повернути попередню оплату відповідно до п. 4.7. цього договору.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товарів за бюджетні кошти постачальник (відповідно до ч. 2 ст. 231 ГКУ) сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів, з яких допущено прострочення виконання зобов`язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

У випадку перерахування Замовником коштів на умовах передоплати та не виконання постачальником своїх зобов`язань за Договором, що призвело до його розірвання замовником, сума коштів, на яку не виконане зобов`язання, повертається замовнику протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня повідомлення замовником постачальника про розірвання Договору. У цьому випадку сторони погоджуються, що у постачальника виникає перед замовником відповідне грошове зобов`язання (п. 7.6. Договору).

Відповідно до п. 7.7. Договору, постачальник у відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України за весь час користування чужими коштами з моменту отримання передоплати і до моменту отримання замовником зазначених грошових коштів, сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми передоплати, а також, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити зазначену суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період та три проценти річних від простроченої суми.

Згідно п. 9.1. Договору, сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін.

Пунктом 9.2. Договору сторони передбачили, що сторона, для якої склались обставини непереборної сили, зобов`язана не пізніше десяти днів з дати їх настання письмово (шляхом направлення цінного листа з описом вкладення та повідомлення про вручення) інформувати іншу сторону про настання таких обставин та про їх наслідки. Разом з письмовим повідомленням така сторона зобов`язана надати іншій стороні документ, виданий Торгово промисловою палатою України, яким засвідчене настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Аналогічні умови застосовуються стороною в разі припинення дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) та їх наслідків.

Цей Договір набирає чинності з дня підписання його уповноваженими на те сторонами і діє до 31.12.2022 (п. 11.1. Договору).

Згідно специфікації (додаток № 1 до договору на закупівлю камер холодильних низькотемпературних № 595-22 (ЦЗ) від 14.10.2022) сторони погодили: всього по договору 1 найменування (камера холодильна низькотемпературна на 11-12,5 м.куб, виробник ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD, опис ДК 021:2015 - 39710000-2, кількість 15 шт.) на суму 2 625 000,00 грн, у т. ч. ПДВ 20% 437 500,00 грн.

Крім того, між сторонами підписано технічний опис (додаток № 2 до договору на закупівлю камер холодильних низькотемпературних № 595-22 (ЦЗ) від 14.10.2022).

Вказаний Договір, специфікація та технічний опис підписані повноважними представниками сторін та скріплено відбитками печаток останніх.

Відповідно до платіжного доручення № 2327 від 27.10.2022 В/ч 1498 перераховано грошові кошти 787 500,00 грн ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD (призначення платежу попередня оплата за камери холодильні (розп. КМУ № 296-р), дог. № 595-22(ЦЗ) від 14.10.2022, рах. № СФ-0000108 від 25.10.2022, ПДВ-131250,00).

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000135 від 28.12.2022 поставлено товар у кількості 2 шт військовій частині НОМЕР_1 на суму 350 000,00 грн.

Посилання відповідача на поставку товару відповідно до видаткової накладної № РН-0000113 від 22.11.2022 на загальну суму 2 625 000,00 грн не знаходить свого підтвердження та не приймається судом як доказ отримання замовником товару, оскільки вказана накладна не підписана зі сторони одержувача про отримання вказаного товару. Крім того, також не приймається судом, як доказ поставки товару, товарно транспортна накладна № 22-3/11 від 22.11.2022 року, так як вказаний документ не містить підпису про прийняття товару зі сторони замовника (відповідальної особи вантажоодержувача).

Належних доказів поставки позивачу товару відповідачем відповідно до умов Договору на закупівлю електричних побутових приладів № 595-22 (ЦЗ) від 14.10.2022 на загальну суму 2 275 000,00 грн суду не надано.

Відповідно до листа № 701/7418-22-Вих від 19.11.2022 позивач повідомив відповідача про здійснення попередньої оплати та відсутність жодного підтверджуючого документа щодо здійснення постачання товару. При цьому, у вказаному листі просив надати обґрунтування щодо причин не виконання зобов`язань згідно умов договору, а також, у разі настання форс-мажорних обставин надати документи, що їх підтверджують (довідка з торгово промислової палати, тощо).

Відповідачем подано суду лист, який був направлений 20.11.2022 на електронну адресу командиру військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, з проханням пролонгувати дію договору № 595-22 (ЦЗ) від 14.10.2022 до 23.12.2022 , та в якому зазначено, що у зв`язку із продовженням воєнного стану в країні, враховуючи наслідки атак російською федерацією на критичну інфраструктуру та постійних віялових відключень електромережі, що значно ускладнює процес виробництва та поставок товару за договором, що робить неможливим вкластися у строки, передбачені п. 5.1. цього договору.

Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України листом № 701/7583-22-Вих від 23.11.2022, у відповідь на лист щодо виникнення обставин непереборної сили та продовження строків виконання зобов`язань за договором від 14.10.2022 № 595-22(ЦЗ), повідомила ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD, що станом на 22.11.2022 останнім порушено строки виконання зобов`язань за договором та у разі надання належним чином підтверджених доказів обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання зобов`язань, звернення щодо продовження строків виконання обов`язків за договором буде розглянуто встановленим порядком.

Позивачем подано суду Акт тимчасового зберігання матеріальних засобів від 30.11.2022 з якого вбачається, що комісією складено цей акт про тимчасове прийняття цінностей на позабалансовий облік, а саме камер холодильних низькотемпературних на 11-12.5 м. куб виробник ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD.

Крім того, відповідачем подано суду лист, який був направлений 05.12.2022 на електронну адресу командиру військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, в якому вказано, що включаючи зміну термінів поставки через причини неможливості прийняття товару, і незважаючи на постійні перебої в системі електромереж та повітряні тривоги, що значно ускладнюють поставку товарів та затримку в розвантаженні товару, оформлені документів по доставці, товариство виконує зобов`язання за договором у повній мірі. При цьому, просить сплатити за поставлений товар та товариство готове здійснити монтаж панелей металевих та дверей морозильних з витратними матеріалами камер холодильних за місцем, що ви пропонуєте, у разі якщо таке місце відповідає технічним вимогам до товару. Інших зобов`язань за договором № 595-22(ЦЗ)від 14.10.2022 товариство не має та сумлінно виконує покладені на нього обов`язки.

Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України листом № 701/9514-22-Вих від 30.12.2022 звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD відповідно до якого зазначила, що поставка товарів відповідно до п. 5.1. розділу V Договору не відбулась та посилаючись на абз. 3.5. п. 12.4. розділу ХІІ "Інші умови" Договору, повідомила про припинення дії даного Договору № 595-22(ЦЗ) від 14.10.2022 року в односторонньому порядку внаслідок порушення ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD зобов`язань, встановлених договором.

Позивачем доказів направлення вказаного листа про припинення дії даного Договору № 595-22(ЦЗ) від 14.10.2022 суду не подано.

Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України звернулася до Товариства з обмеженою відповідальністю - виробничо-комерційне підприємство "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD з вимогою щодо повернення суми попередньої оплати (№ 701/121-23-Вих від 09.01.2023) відповідно до якої вимагала повернути військовій частині НОМЕР_1 суму попередньої оплати з урахуванням 2-х поставлених камер холодильних низькотемпературних на 11-12,5 м. куб за Договором про закупівлю електричних побутових приладів № 595-22 (ЦЗ)від 14.10.2022, тобто сплатити грошові кошти у розмірі 437 500,00 грн протягом п`яти календарних днів з дня отримання даної вимоги.

Доказів направлення замовником зазначеної вимоги постачальнику, суду не подано.

Згідно виписки з системи дистанційного обслуговування клієнтів Державної казначейської служби України за 18.01.2023 року ТОВ ВКП "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD повернуто суму попередньої оплати згідно Договору № 595-22 (ЦЗ)від 14.10.2022 у розмірі 437 500,00 грн.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Як встановлено статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Положеннями ст.525, ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

На підставі укладеного договору між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару.

Відповідно до ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Як встановлено ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч.1 та ч.2 ст.614 ЦК України).

Також, згідно ч.2 ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Згідно з положеннями пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з приписами статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення відповідно до пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" цього Кодексу, враховуючи зміни, внесені Законом України від 15.03.2022 N2120-IX).

Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 Цивільного кодексу України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов`язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожний день прострочення виконання.

Штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 Господарського кодексу України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов`язання, пов`язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Пеня за порушення грошового зобов`язання обчислюється лише у відсотках до суми простроченого платежу.

Матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків поставки товару, обумовлених Договором №595-22(ЦЗ) на закупівлю електричних побутових приладів за рахунок коштів резервного фонду від 14.10.2022, що є підставою для застосування до останнього господарських санкцій, визначених п.7.2. цієї угоди та пунктом 2 частини 2 статті 231 ГК України.

Колегія суддів перевіривши подані позивачем розрахунки нарахування пені у розмірі 0,1 відсотка та штрафу у розмірі 7 %, передбачені п. 7.2. Договору, вважає їх арифметично вірними та погоджується із висновком суду першої інстанції про обґрунтованість заявлених до стягнення з відповідача 97 125,00 грн пені та 183 750,00 грн штрафу.

Разом з цим, статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При застосуванні ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку. При цьому слід враховувати, що правила ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

З аналізу зазначених норм вбачається, що зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. Отже, вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов`язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв`язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв`язку з порушенням зобов`язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Цій меті, насамперед, слугує стягнення збитків. Розмір збитків в момент правопорушення, зазвичай, ще не є відомим, а дійсний розмір збитків у більшості випадків довести або складно, або неможливо взагалі.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 ЦК України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

Зазначений правовий висновок було висловлено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

Сертифікатом № 0700-22-1722 про форс мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданого 12.12.2022 № 19-22/01-3/171, Волинська Торгово промислова палата засвідчує форс мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, ураження об`єктів енергетичної інфраструктури ракетними обстрілами; Товариству з обмеженою відповідальністю - виробничо - комерційному підприємству "ДОМІНІОН ТРЕЙДИНГ Україна" LTD щодо обов`язку (зобов`язання), а саме, здійснити поставку товарів у термін до 20.11.2022, зокрема, за Договором № 595-22 від 14.10.2022, які унеможливили його виконання в зазначений термін. Період дії форс мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 22.10.2022; дата закінчення тривають на 12.12.2022 .

Як вбачається із наявних в матеріалах справи доказів (публікацій засобів масової інформації, копії яких додано відповідачем до відзиву), вранці 22.10.2022 російські війська нанесли ракетний удар по об`єкту критичної інфраструктури, внаслідок удару пошкоджені електропідстанції. Ввечері 15.11.2022 російські війська нанесли ракетний удар по об`єкту критичної інфраструктури.

Листом ПрАТ "Рівнеобленерго" № 30-06/9634 від 08.12.2022 повідомило ТОВ ВКП "Домініон Трейдінг Україна" LTD , що з 22.10.2022 оперативним персоналом товариства, у відповідності до нормативно законодавчих актів, відбувалось та відбувається припинення електропостачання об`єктів. Після повторних масових ракетних обстрілів, пошкоджені об`єкти електроенергетики повністю не відновлені в ОЕС України та спостерігається значний дефіцит потужності і, як наслідок, товариство отримує від НЕК "Укренерго" значно занижений від потреби ліміт споживання потужності, який у свою чергу, не дозволяє надавати підприємствам необхідний обсяг для повноцінного забезпечення діяльності.

Судова колегія звертає увагу, як вбачається з заяв свідка (а.с. 96-97) та Акту тимчасового зберігання (а.с. 93) відповідачем було здійснено поставку товару за адресою вказаною в Договорі в повному обсязі, однак із невстановлених причин вона не була оформлена сторонами належним чином. Доказів невідповідності поставлених товарів по кількості чи якості, що могло б бути підставою для не прийняття товару, у порядку визначеному в розділі 2 Договору, позивачем суду не подано.

Зазначені вище докази в їх сукупності, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчать про намір постачальника (відповідача) виконати взяті на себе за Договором зобов`язання своєчасно та про добросовісність останнього у відносинах із замовником.

З огляду на належність, допустимість, достовірність поданих доказів окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, приймаючи до уваги, що з 24.02.2022 в Україні запроваджено воєнний стан, що призвело до порушення нормальної діяльності підприємств, зважаючи, що строк виконання взятих відповідачем за Договором зобов`язань припав на період постійних відключень електропостачання, спричинених ракетними ударами по об`єктах критичної інфраструктури, які унеможливили виконання відповідачем зобов`язань у встановлений договором строк, судова колегія погоджується із висновоком суду першої інстанції про зменшення заявленої до стягнення пені та штрафу на 70 % , а саме: пеню до 29 137,50 грн та штраф до 55 125,00 грн відповідно до ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.

При цьому, позивачем в апеляційній скарзі жодним чином не наводяться аргументи в спростування висновку суду першої інстанції в частині зменшення розміру пені та штрафу. Позивач лише просить стягнути їх в повному розмірі.

Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача відповідно до п. 7.7. Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, 284 794,53 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 17 087,67 грн - 3 % річних та 55 078,63 грн - інфляційних втрат.

Згідно умов пункту 4.7 Договору сторони обумовили обов`язок постачальника повернути суму попередньої оплати у повному обсязі протягом 5 календарних днів з моменту направлення замовником вимоги (листа, претензії).

Тобто, в даному випадку грошове зобов`язання відповідача виникає через п`ять днів з моменту направлення замовником листа - вимоги про повернення попередньої оплати.

До матеріалів справи позивачем подано лист від 09.01.2023 (а.с. 29-32) адресований відповідачу з вимогою повернути отримані в якості попередньої оплати кошти, однак жодних доказів направлення цього листа на адресу відповідача суду не подано, що робить неможливим суду встановити дату виникнення грошового зобов`язання щодо повернення попередньої оплати.

Крім того, з поданих позивачем розрахунків вбачається, що в їх основу покладено повну суму за Договором, а не суму простроченого грошового зобов`язання, що також робить неможливим здійснити перевірку правильності нарахування пені, інфляційних та 3 %.

З огляду на зазначене, враховуючи, що 18.01.2023 відповідачем повернуто позивачу суму попередньої оплати, суд оцінивши подані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов висновку про необгрунтованість та недоведеність позовних вимог в частині стягнення з відповідача 284 794,53 грн - пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 17 087,67 грн - 3 % річних та 55 078,63 грн - інфляційних втрат.

Приймаючи до уваги наведене вище, враховуючи встановлені факти та зміст позовних вимог, виходячи із засад розумності і справедливості, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 29 137,50 грн пені 55 125,00 грн штрафу та відмову у решті позову.

За наведеного, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.2023 у даній справі прийняте з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за подання апеляційної скарги залишається за апелянтом.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.23 у справі № 918/496/23 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 26.07.23 у справі № 918/496/23 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

4. Справу № 918/496/23 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "02" листопада 2023 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Коломис В.В.