Рішення

від 12.07.2023 по справі 921/195/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 липня 2023 року м. ТернопільСправа № 921/195/23

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участі секретаря судового засідання: Кульчицька Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛІТА», вул. Садова, буд. 3/5, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код 38493443;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПАРТНЕР ЮКРЕЙН», пр. Бандери Степана, буд.104, кв. 56, м. Тернопіль, 46013, ідентифікаційний код 43926531;

про: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» (пр. Бандери Степана, буд.104, кв. 56, м. Тернопіль, 46013, ідентифікаційний код 43926531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛІТА» (вул. Садова, буд. 3/5, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код 38493443) безпідставно отримані кошти в розмірі 6 490 230,00 грн. (шість мільйонів чотириста дев`яносто тисяч двісті тридцять гривень 00 копійок) та суму понесених судових витрат.

За участю представників, які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:

-позивач: Тищенко Андрій Вікторович, адвокат ордер, серія ВІ № 1095865 від 06.03.2023;

-відповідач: Каневська Майя Олександрівна, адвокат, ордер серія ВО № 1053735 від 24.05.2023.

Суть справи.

20.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «МОЛІТА» звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» (пр. Бандери Степана, буд.104, кв. 56, м. Тернопіль, 46013, ідентифікаційний 43926531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛІТА» (вул. Садова, буд. 3/5, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код 38493443) безпідставно отримані кошти в розмірі 6 490 230,00 грн. (шість мільйонів чотириста дев`яносто тисяч двісті тридцять гривень 00 копійок) та суму понесених судових витрат.

Позиція позивача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач зазначає, що 27.01.2023 о 08:07 год. з його рахунку невідомими особами протиправно без наявності будь якої правової підстави здійснено грошовий переказ в сумі 6 490 230,00 грн на рахунок Відповідача.

Станом на дату звернення до суду з даним позовом з приводу незаконних дій третіх осіб щодо грошових коштів Позивача триває досудове розслідування в межах кримінального провадження.

Також в обґрунтування власних доводів Позивач посилається на висновок розслідування проведеного професіоналами у сфері комп`ютерних технологій, згідно якого встановлено, що списання грошових коштів здійснено через незаконні дії третіх осіб шляхом накладання електронно-цифрового підпису особи яка згідно цивільно-правового договору здійснювала бухгалтерське обслуговування підприємства.

Так, Позивач зазначає, що у нього відсутні правовідносини з Відповідачем, а списання коштів відбулося поза його волею та без згоди, що відповідно є підставою для повернення заявленої до стягнення суми на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Заперечення відповідача.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» не було надано відзиву до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Рух справи.

Ухвалою від 22.03.2023 Заяву № без номера від 06.03.2023 (вх. №2398 від 20.03.2023) про забезпечення позову з додатками на 6 аркушах повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «МОЛІТА».

Ухвалою від 24.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/195/23 за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 19.04.2023 року на 11 год. 00 хв.

Ухвалою від 18.04.2023 у зв`язку з відпусткою судді перенесено підготовче засідання на 08.05.2023 року на 15 год.00 хв.

Ухвалою (повідомленням) від 08.05.2023 повідомлено відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПАРТНЕР ЮКРЕЙН», пр. Бандери Степана, буд.104, кв. 56, м. Тернопіль, 46013, ідентифікаційний 43926531, про відкладення підготовчого засідання на 24.05.2023 року на 12 год. 00 хв.

Ухвалою від 24.05.2023 клопотання представника відповідача № без номера від 24.05.2023 (вх.№ 4503 від 24.05.2023) про продовження строку задоволено та продовжено строк проведення підготовчого провадження до 26.06.2023 року включно та відкладено підготовче засідання на 26.06.2023 року на 15 год. 40 хв.

Ухвалою від 26.06.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу № 921/195/23 до судового розгляду по суті на 27.06.2023 року на 14 год. 30 хв.

Ухвалою від 27.06.2023 відкладено розгляд справи на 12.07.2023 року на 15 год. 00 хв.

Явка сторін.

Представник позивача в судове засідання з`явився (в режимі відеоконференції), просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з`явився, заперечив проти позовних вимог повністю.

Розгляд заяв та клопотань.

27.06.2023 від представника відповідача до матеріалів справи надійшла Заява № без номера від 26.06.2023 про визнання доказу недопустимим та неналежним.

Технічна підтримка.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) сервісу відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ВКЗ).

Господарський процес.

Судом оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Суд розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши надані докази, встановив наступні фактичні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач зазначає, що 27.01.2023 о 08:07 год. з його рахунку, відкритому у АТ КБ «Приватбанк», невідомими особами протиправно без наявності будь-якої правової підстави було здійснено грошовий переказ в сумі 6 490 230,00 грн. на рахунок Відповідача, відкритий у АТ «СЕНС БАНК».

На підтвердження зазначеного Позивачем до матеріалів справи надано банківську виписку з рахунку за 27.01.2023 та платіжну інструкцію № 90 від 27.01.2023. Призначення вказаного грошового переказу вказано як «оплата зг. рахунку № б/н від 26.01.2023 у сумі 6490230,00 грн. без ПДВ».

Згідно довідки Позивача директор ТОВ «Моліта» Таранченко М.М. повідомив, що 27.01.2023 грошові кошти в розмірі 6 490 230,00 грн були переведені з поточного рахунка ПАТ КБ «Приватбанк» належного Позивачу без наявності будь-якої правової підстави в наслідок злочинних дій невідомих осіб шляхом незаконного використання електронного цифрового підпису ТОВ «Моліта».

Також з матеріалів справи вбачається, що директор Позивача звернувся із заявою до ГУ НП в Харківській області з приводу незаконних дій третіх осіб щодо грошових коштів Позивача.

Згідно витягу Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023222010000044 триває досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного 31.01.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

Також з метою встановлення обставин заволодіння грошовими коштами Позивача, на замовлення останнього за договором № 2021-09-1 від 01.09.2021, Фізичною особою-підприємцем Котляровим Є.О. надано ( висновок) результати розслідування проведеного професіоналами у сфері комп`ютерних технологій, згідно якого встановлено, що списання грошових коштів здійснено через незаконні дії третіх осіб шляхом накладання електронно-цифрового підпису особи яка згідно цивільно-правового договору здійснювала бухгалтерське обслуговування підприємства.

Згідно наданої до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1 (до шлюбу прізвище-Черноморська) від 06.03.2023, підпис якої посвідчено нотаріально, остання з 01.09.2021 на умовах цивільно-правового договору здійснює бухгалтерське обслуговування (бухгалтерський аутсорсинг) Позивача без зарахування в штат компанії.

Так, ОСОБА_1 зазначає, що Позивач має відкритий поточний рахунок в АК КБ «Приватбанк» і в неї як в бухгалтера підприємства наявний доступ до системи «Приват24 для бізнесу», в який 27.01.2023 близько 08:16 год встановлено факт списання 27.01.2023 о 08:07 год. невстановленими особами з рахунку Позивача на користь Відповідача коштів в розмірі 6 490 230,00 грн нібито згідно рахунку № б/н від 26.01.2023 року.

ОСОБА_1 (до шлюбу прізвище-Черноморська) своїй заяві свідка стверджує, що даний платіж нею не здійснювався та не проводився, кваліфікований електронний підпис на електронний документ нею не накладався, згоду на виконання вказаної платіжної операції директор Позивача не надавав, у позивача відсутні будь-які договірні правовідносини, а логін та пароль до системи «Приват 24 для бізнесу» та кваліфікований електронний підпис третім особам нею не передавався.

Від відповідача відзив на позовну заяву до матеріалів справи не надходив.

Також суд вказує, що матеріали справи не містять доказів існування між Позивачем та Відповідачем договірних правовідносин, складання первинних документів бухгалтерського обліку.

Оцінивши подані позивачем та відповідачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу (надалі-ЦК) України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права, або може скористатися можливістю вибору між декількома іншими способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальними нормами конкретні способи захисту не встановлені, то особа має право обрати спосіб із передбачених статтею 16 ЦК України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.

Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 16 ЦК України відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відносини, які виникають у зв`язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна регулюються главою 83 ЦК України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

У пунктах 22-25, 34 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.02.2019 у справі № 923/921/17 Суд надав правовий висновок стосовно застосування положень наведеної статті та вказав, що:

- кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (пункт 22),

- у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (пункт 23),

- за змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав; вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях;натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (пункт 24),

- обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна (пункт 25),

- на відміну від збитків, для стягнення яких підлягає доведенню наявність складу правопорушення для висновків про наявність підстав для повернення безпідставно набутих коштів є встановлення обставин набуття або збереження майна за рахунок іншої особи (потерпілого) та те, що набуття або збереження цього майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (пункт 34).

Поряд з цим, за статтею 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (частина 1), а у разі такої неможливості відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення (частина 2).

Отже, за вказаними правовими положеннями та висновками по їх застосуванню для стягнення вартості безпідставно набутого майна потребується встановлення:

- факту набуття майна відповідачем за рахунок позивача,

- факту відсутності правової підстави, на якій майно набувалося відповідачем, у тому числі договірної,

- вартості майна у випадку неможливості його повернення в натурі.

Загальна умова частини 1 статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї норми за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Аналогічні висновки наведені в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.09.2022 у справі № 913/703/20, постановах Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18.

При цьому Верховний Суд неодноразово зазначав, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18).

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 ЦК України (постанова Касаційного господарського суду Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20).

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України обов`язок з доказування відповідних обставин лежить на Позивачеві. Зокрема, з урахуванням предмету спірних правовідносин, Позивач повинен довести факти перерахування коштів Відповідачу, їх отримання ним та відсутність договірних відносин стосовно такого перерахування.

Стосовно відсутності між сторонами договірних відносин суд зазначає, що частина 1 статті 174 Господарського кодексу України встановлює підстави виникнення господарських зобов`язань, серед яких є господарський договір.

У свою чергу, за статтею 180 того ж Кодексу господарський договір повинен містити його умови, визначені сторонами, які спрямовані на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань.

Отже, господарський договір є основною підставою для виникнення господарського зобов`язання, у тому числі підставою для перерахування коштів між суб`єктами господарської діяльності.

Судом вживалися можливі заходи для з`ясування наявності правових підстав для набуття відповідачем та утримання набутих від позивача грошових коштів в сумі 6 490 230,00 гривень.

Відповідно до частини 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відтак, суд в судовому засіданні 24.05.2023 пропонував представнику відповідача подати суду докази наявності договірних відносин.

Факт отримання відповідачем грошових коштів в сумі 6 490 230,00 гривень підтверджується наявними в матеріалах справи платіжною інструкцією № 90 від 27.01.2023, а також банківською випискою з рахунку Позивача ТОВ "Моліта" за 27.01.2023, та не заперечується відповідачем.

Відповідач будучи обізнаним про поданий до нього позивачем позов про стягнення коштів отриманих без достатньої правової підстави будь-яких доказів у спростування позовних вимог суду не надав, зокрема, й доказів того, що грошові кошти в сумі 6 490 230,00 гривень були отримані ним від позивача на відповідній правовій підставі (на виконання умов договору, відповідно до закону, тощо).

Отже, вказане свідчить, що набувач ТОВ "Інтер -Партнер Юкрейн" безпідставно отримав кошти від ТОВ "Моліта" поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Щодо наданого позивачем як доказ у справі до позовної заяви (висновок) результати розслідування незаконного списання грошових засобів з поточного рахунку ТОВ «МОЛІТА» від 27.01.2023, суд зазначає наступне.

Як вбачається з даних результатів дослідження розслідування незаконного списання грошових засобів з поточного рахунку ТОВ «МОЛІТА» від 27.01.2023, розслідження проведено фахівцями ФОП Котляров Є.О. в рамках договору № 2021-09-01 від 01 вересня 2021 р.

В даному розслідуванні фахівець зазначив, що виявлено вхід через програму AnyDesk в режимі консольного підключення. У програмі AnyDesk заданий пароль для підключення з «неконтрольованим доступом», що дозволило зловмиснику підключитися до сервера.

27.06.2023 від представника відповідача до матеріалів справи надійшла Заява № без номера від 26.06.2023 про визнання доказу недопустимим та неналежним.

За змістом ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ст.101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов`язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 Господарського процесуального кодексу України).

Суд звертає увагу, що результати розслідування незаконного списання грошових засобів з поточного рахунку ТОВ «МОЛІТА» від 27.01.2023, проведено фахівцем ФОП Котляров Є.О. в рамках договору № 2021-09-01 від 01 вересня 2021 р.

Проте доданий до матеріалів справи Договір №2021/09-1 від 01.09.2021 не скріплений печаткою та підписом керівника Замовника (Позивача) ТОВ «Моліта», а також те що в додатку № 1 до Договору відсутня послуга щодо проведення розслідування.

У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ст. 98 ГПК України).

Разом із тим, у поданому позивачем (висновку) результатах розслідування незаконного списання грошових засобів з поточного рахунку ТОВ «МОЛІТА» від 27.01.2023

не міститься зазначення про те, що експерт (фахівець) ФОП Котляров Є.О. обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а також про те, що висновок підготовлено для подання до суду.

Також у поданому позивачем (висновку) результатах розслідування незаконного списання грошових засобів з поточного рахунку ТОВ «МОЛІТА» від 27.01.2023 не міститься інформація щодо кваліфікації ФОП Котлярова Є.О. для проведення відповідного виду розслідувань.

Статтею 77 ГПК України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Викладене є підставою для визнання (висновку) результатів розслідування незаконного списання грошових засобів з поточного рахунку ТОВ «МОЛІТА» від 27.01.2023 неналежним доказом.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною 1 ст.77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частинами 2, 3 ст.80 ГПК України передбачено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Щодо Клопотання, яке заявлене представником відповідача у судовому засіданні 12.07.2023 щодо виклику свідка, суд зазначає наступне.

В судовому засіданні, після оголошення судового засідання по розгляду справи відкритим, під час розгляду справи по суті представник відповідача заявив усне Клопотання щодо виклику свідка.

Відповідно до ст.88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім`я (прізвище, ім`я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

Згідно ст.89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти. Суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.

З урахуванням того, що, усне Клопотання представника відповідача про виклик свідка заявлено після оголошення судового засідання по розгляду справи відкритим, під час розгляду справи по суті, завданням підготовчого провадження є, зокрема визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів, а згідно статті 118 ГПК України Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а також те, що в підготовчому провадженні відповідачем не було подано Заяви про виклик свідка, проте усне Клопотання заявив лише в судовому засіданні під час розгляду справи по суті, судом ухвалено залишити його без розгляду.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Сало проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людиниу справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене та враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку, що Відповідачем набуто спірні кошти в розмірі 6 490 230,00 грн за відсутності правової підстави, тобто за рахунок Позивача та поза підставою, передбаченою законом, а відтак вимоги Позивача є правомірними та обґрунтованими.

Судовий збір.

Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем за подання позовної заяви до суду сплачено судовий збір у розмірі 97 353 грн. 45 коп. згідно платіжної інструкції № 7 від 06.03.2023.

Витрати на правову допомогу.

Витрати на правову допомогу учасниками справи не заявлялись.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛІТА» -задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕР-ПАРТНЕР ЮКРЕЙН» (пр. Бандери Степана, буд.104, кв. 56, м. Тернопіль, 46013, ідентифікаційний код 43926531) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МОЛІТА» (вул. Садова, буд. 3/5, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код 38493443):

- 6 490 230,00 грн. (шість мільйонів чотириста дев`яносто тисяч двісті тридцять гривень 00 копійок) безпідставно отриманих коштів;

-97 353,45 грн. (дев`яносто сім тисяч триста п`ятдесят три гривень 45 копійок) - судового збору в повернення сплачених судових витрат;

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4.Копію рішення направити сторонам у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено: 01 серпня 2023 року.

Суддя С.О. Хома