Ухвала

від 01.08.2023 по справі 640/20741/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

01 серпня 2023 року

м. Київ

справа №640/20741/21

адміністративне провадження №К/990/24554/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,

суддів: Стеценка С.Г., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі № 640/20741/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліса та Ко» до Департаменту міського благоустрою Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій, заборону вчиняти дії та зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень, у серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліса та Ко» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту міського благоустрою Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), Комунального підприємства «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), в якому просило:

- визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо анулювання контрольної картку №21060057-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з проведенням відновлювальних будівельних робіт нежитлового приміщення з №1 по 17 (групи приміщень № 190) літ. А загальною площею 463.4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі України, будинок 5 (лист №064-3750 від 29 червня 2021 року);

-визнати протиправними дії Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), які полягають у дорученні комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (лист- доручення № 064-3900 від 05 липня 2021 року) щодо вжиття заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм елементів благоустрою про демонтаж та видані припису №2124954 від 29 червня 2021 року;

- заборонити Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) вчиняти дії щодо винесення доручень та приписів по відношенню до нежитлового приміщення з №1 по 17 (групи приміщень №190) літ. А загальною площею 463.4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі України, будинок 5

- заборонити комунальному підприємству «Київблагоустрій» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснювати демонтаж нежитлового приміщення з №1 по 17 (групи приміщень № 190) літ. А загальною площею 463.4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі України, будинок 5;

- зобов`язати Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підставі письмового звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІСА ТА КО» видати контрольну картку на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення для проведення відновлювальних будівельних робіт нежитлового приміщення з №1 по 17 (групи приміщень №190) літ. А загальною площею 463.4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі України, будинок 5.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року, адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Департаменту, які полягають у дорученні листом-дорученням від 05 липня 2021 року № 064-3900 КП «Київблагоустрій» вжити заходів шляхом демонтажу самовільно встановлених тимчасових споруд, малих архітектурних форм елементів благоустрою за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки.

Визнано протиправними дії Департаменту, які полягають в анулюванні контрольної картки № 21060057-Пч на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з проведенням відновлювальних будівельних робіт нежитлового приміщення з №1 по 17 (групи приміщень №190) літ. А загальною площею 463,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки.

Зобов`язано Департамент повторно розглянути заяву позивача від 30 червня 2021 року за вих. № 12 про видачу контрольної картки на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв`язку з проведенням відновлювальних робіт нежитлового приміщення з №1 по №17 (групи приміщень №190) літ. А за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 5, строком на 3 місяці, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з судовими рішеннями, Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 липня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2021 року у справі № 420/7320/21 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження, суд виходить із такого.

Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.

Пунктом 7 частини третьої статті 2 та статтею 13 КАС України визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Відповідно до частини 4 статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років».

Відповідно до частини 1 статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

У даній справі суд першої інстанції, врахувавши наведені положення КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. За предметом спору дана справа не належить до тих, які повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Тлумачення положень вказаних норм у їхньому взаємозв`язку дає змогу дійти висновку, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі скаржник не обґрунтовує підстав для касаційного оскарження судових рішень, що передбачені частинами четвертою та п`ятою статті 328 КАС України.

В касаційній скарзі відповідач посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначає, що судом апеляційної інстанції не ураховано висновки Верховного суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені у постановах від 07 березня 2023 року у справі № 826/17303/18, від 21 липня 2022 року у справі № 826/11257/18.

Однак, вказані постанови та оскаржувані судові рішення, прийняті у різних правовідносинах, за різних фактичних обставин справи, що у своїй сукупності не дозволяє аналогічно застосувати ті ж самі положення законодавства та, відповідно, правові позиції у справі № 640/20741/21.

Скаржником не зазначено яку саме норму права суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував без урахування висновків, викладених у наведених ним постановах суду касаційної інстанції.

Загалом, скаржник на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність переоцінки встановлених судами у справі обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Для можливості відкриття касаційного провадження скаржнику потрібно обґрунтувати підстави касаційного оскарження судового рішення, що передбачені частинами четвертою та п`ятою статті 328 КАС України.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відтак, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Отже, касаційна скарга за формою та змістом не відповідає положенню пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, позаяк не містить чітко зазначених підстав касаційного оскарження з відповідним обґрунтуванням.

Відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд.

Відповідно до ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху.

У випадку не усунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до п. 1 ч.4 ст. 169 та ч. 2 ст. 332 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

у х в а л и в :

1. Касаційну скаргу Департаменту міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2023 року у справі № 640/20741/21 - залишити без руху.

2. Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог статті 330 КАС України касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець

Судді С. Г. Стеценко

Л. В. Тацій