Ухвала

від 24.07.2023 по справі 373/94/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської областівід 13 червня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13.06.2023 задоволено частково клопотання начальника Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 та накладено арешт, який полягає у забороні розпоряджатися, на майно у частині, що належить ОСОБА_8 , а саме: причіп марки «Tiki-Treiler BT-1000 BBP», д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_8 ; автомобіль «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_6 .

Відмовлено у задоволенні клопотання в іншій частині.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк апеляційного оскарження, скасувати частково ухвалу слідчого судді, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в частині накладення арешту на майно третьої особи ОСОБА_6 , а саме на: автомобіль «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 та автомобіль марки «ВMW», д.н.з НОМЕР_3 .

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначав, що ОСОБА_6 не перебуває в статусі підозрюваної чи потерпілої у

---

Справа № 373/94/23 Слідчий суддя - ОСОБА_9

Апеляційне провадження № 11-сс/824/4168/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

кримінальному провадженні, та має процесуальний статус третьої особи у кримінальному провадженні № 12022111240000243.

В оскаржуваній ухвалі відсутнє належне обґрунтування необхідності арешту належного третій особі ОСОБА_6 автомобіля "Nissan Rogue", д.н.з. НОМЕР_2 , вартість якого перевищує більше 600 000 грн., оскільки цивільний позов заявлений до ОСОБА_8 складає 1239898,77 грн., при тому, що оскаржуваною ухвалою накладено арешт також на майно підозрюваного ОСОБА_8 , а саме причіп, вартість якого складає більше 90 000 грн.

Виділити в натурі частку автомобіля "Nissan Rogue", д.н.з. НОМЕР_2 , з огляду на його неподільність, не вбачається за можливе, тому накладення арешту на весь автомобіль, частка в якому належить ОСОБА_6 , порушує її законні права на володіння, користування та розпорядження майном, належним їй на праві власності.

Крім того, обгрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, захисник зазначав, що ОСОБА_6 не була присутньою під час розгляду клопотання та проголошення оскаржуваної ухвали, а про її існування дізналась лише 20.06.2023.

Прокурор та власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, клопотань про відкладення судового засідання не подавали.

З урахуванням положень ч. 4 ст. 405 КПК України, заслухавши думку захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , колегія суддів вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності учасників судового провадження, які не прибули в судове засідання.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та участі власника майна ОСОБА_6 , та дані про направлення і вручення їй копії ухвали слідчого судді у матеріалах справи відсутні.

Як зазначено у апеляційній скарзі, про існування оскаржуваної ухвали ОСОБА_6 стало відомо лише 20.06.2023. Дані на спростування вказаних обставин матеріали судового провадження не містять.

Апеляційну скаргу подано захисником 23.06.2023, тобто в строк, передбачений п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 395 КПК України, у зв`язку з чим відсутні підстави для розгляду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді фактично оскаржена лише в частині накладення арешту на автомобіля "Nissan Rogue", д.н.з. НОМЕР_2 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційної скарги, та лише щодо арешту автомобіля "Nissan Rogue", д.н.з. НОМЕР_2 .

Ухвала слідчого судді в частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на причіп марки «Tiki-Treiler BT-1000 BBP», д.н.з. НОМЕР_1 та в частині відмови у накладенні арешту на автомобіль марки «ВMW», д.н.з НОМЕР_3 , апелянтом не оскаржується, а тому колегією суддів не перевіряється.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, слідчим відділенням відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022111240000243 від 27.08.2022 за ч. 4 ст. 191 КК України.

Як зазначено у клопотанні, органом досудового розслідування встановлено, що 03.08.2021 в с. Ташань Бориспільського району Київської області (колишнього Переяслав-Хмельницького району Київської області) Виконавчим комітетом Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області (колишнього Переяслав-Хмельницького району Київської області), код 43446648, (Замовник) в особі сільського голови ОСОБА_10 з однієї сторони та ДП «Сітібуд» ПрАТ «Будівельник-14», код 32458745, (Підрядник) в особі генерального директора ОСОБА_8 з другої сторони, укладено договір підряду №50 щодо виконання робіт по реконструкції нежитлової будівлі - приміщення кафе «Полтавчанка» під адміністративну будівлю органу місцевого самоврядування з ЦНАП за адресою: вул. Центральна, 9-Г, с. Ташань, Бориспільського району Київської області (колишнього Переяслав - Хмельницького району Київської області), (за ДК 021:2015:45454000-4- Реконструкція).

Договірна ціна робіт визначена на основі зведеного кошторису і становить 10 082 826 грн. Підрядник розпочинає виконання робіт з дня підписання сторонами договору підряду і повинен завершити їх в строк до31.12.2021 (з правом дострокового виконання) за умови повного фінансування та оплати виконаних робіт.

У подальшому, строк виконання договору неодноразово продовжувався додатковими угодами укладеними сторонами.

В період часу з 03.08.2021 по 11.10.2021 у генерального директора ДП «Сітібуд» ПрАТ «Будівельник-14» ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на заволодіння частиною бюджетних коштів, що будуть перераховані Ташанською сільською радою Бориспільського району Київської області на рахунок ДП «Сітібуд» ПрАТ «Будівельник-14» на виконання умов договору підряду №50 від 03.08.2021.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння бюджетними коштами, діючи з корисливих мотивів, зловживаючи своїм службовим становищем, генеральний директор ДП «Сітібуд» ПрАТ «Будівельник-14» ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що будівельні роботи по реконструкції нежитлової будівлі-приміщення кафе «Полтавчанка» під адміністративну будівлю органу місцевого самоврядування з ЦНАП за адресою: вул. Центральна, 9-Г, с. Ташань, Бориспільського району Київської області (колишнього Переяслав-Хмельницького району Київської області) не виконані у повному обсязі, перебуваючи в м. Переяслав Київської області 11.10.2021, 06.12.2021, 02.02.2022, 23.02.2022, 18.05.2022, 11.11.2022, точний час в ході досудового розслідування не встановлено, склав та підписав акти виконаних будівельних робіт форми КБ-2В, зокрема акт №2 від 11.10.2021 на суму 523156,80 грн, акт №3 від 11.10.2021 на суму 577468,80 грн, акт №4 від 06.12.2021 на суму 526645,20 грн, акт №6/1 від 02.02.2022 на суму 529375,20 грн, акт №9 від 23.02.2022 на суму 728937,60 грн, акт №10/2 від 23.02.2023 на суму 442984,80 грн, акт №11 від 18.05.2022 на суму 1420425,60 грн, акт №12 від 18.05.2022 на суму 1144774,80 грн, акт №15 від 11.11.2022 на суму 93896,40 грн, які у подальшому стали підставою перерахування Ташанською сільською радою Бориспільського району Київської області, згідно з платіжними дорученнями №1 від 11.10.2021 на суму 189627,60 грн, №3 від 11.10.2021 на суму 387841,20 грн, №2 від 11.10.2021 на суму 523156,80 грн, №2 від 06.12.2021 на суму 526645,20 грн, №2 від 02.02.2022 на суму 529375,20 грн, №9 від 23.02.2022 на суму 728937,60 грн, №12 від 23.02.2022 на суму 442984,80 грн, №4 від 27.01.2023 на суму 1144774,80 грн, №3 від 27.01.2023 на суму 1420425,60 грн, №7 від 27.01.2023 на суму 93896,40 грн, на рахунок ДП «Сітібуд» ПрАТ «Будівельник-14», на виконання умов договору підряду №50 від 03.08.2021, бюджетних коштів в сумі 5 987 665,20 грн.

Водночас, сума не виконаних будівельних робіт за вказаними актами склала 123 989,77 грн, якими генеральний директор ДП «Сітібуд» ПрАТ «Будівельник-14» ОСОБА_8 заволодів зловживаючи своїм службовим становищем, що в свою чергу заподіяло майнову шкоду (збитки) Ташанській сільській раді Бориспільського району Київської області на вказану суму. При цьому, генеральний директор ДП «Сітібуд» ПрАТ «Будівельник-14» ОСОБА_8 акти виконаних будівельних робіт №11 від 18.05.2022, №12 від18.05.2022, №15 від 11.11.2022 склав та підписав відповідно 18.05.2022 та 11.11.2022 в м. Переяслав Київської області у період дії воєнного стану, який запроваджений на всій території України з 05:30 24.02.2022 та діє на даний час, відтак його дії кваліфікуються як такі, що вчинені в умовах воєнного стану.

Відповідно до висновку експерта №СЕ-19-22/49736-БТ від 10.05.2023 вартість фактично виконаних будівельних робіт за договором складає 9 753 828,23 грн. Обсяги та вартість фактично виконаних будівельних робіт за договором, на момент огляду об`єкта дослідження, частково не відповідають обсягам та вартості визначеним проектною та первинно-звітною документацією.

Відповідно до висновку експерта №25/05/23 від 25.05.2023 (економічна експертиза), розмір реальних збитків понесених виконавчим комітетом Ташанської сільської ради у зв`язку із виконанням будівельних робіт, які виконував ДП «Сітібуд» ПрАТ «Будівельник-14» на підставі договору №50 від 03.08.2021, документально підтверджується в сумі 123 989,77 грн.

29.05.2023 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в умовах воєнного стану, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 4 ст.191 КК України.

09.06.2023 начальником Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_11 в порядку ст. 128 КПК України в межах даного кримінального провадження пред`явлено цивільний позов до підозрюваного ОСОБА_8 про відшкодування завданої майнової шкоди (заподіяних збитків) та стягнення з ОСОБА_8 матеріальну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, на загальну суму 123 989,77 грн.

12.06.2023 начальник Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області із клопотанням, в якому просив накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_8 , яке перебуває у його власності, в тому числі спільній сумісній, а саме: причіп марки «Tiki-Treiler BT-1000 BBP», д.н.з. НОМЕР_1 ; автомобіль марки «ВMW», д.н.з НОМЕР_3 ; автомобіль «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 .

Ухвалою слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 13.06.2023 задоволено частково клопотання прокурора та накладено арешт, який полягає у забороні розпоряджатися, на майно у частині, що належить ОСОБА_8 , а саме: причіп марки «Tiki-Treiler BT-1000 BBP», д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_8 ; автомобіль «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_6 .

Відмовлено у задоволенні клопотання в іншій частині.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується частково.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

У своїх висновках Європейський Суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах, «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

З матеріалів судового провадження вбачається, що органом досудового розслідування під час складання вищевказаного клопотання та слідчим суддею під час його розгляду не в повній мірі дотримані вимоги вищевказаних норм КПК України та Конвенції про захист прав та основоположних свобод.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Слідчий суддя при накладенні арешту на майно у даному кримінальному провадженні, обґрунтовуючи підстави і мету накладення такого арешту, посилався на положення п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, якими передбачено арешт майна з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення (цивільний позов).

Дійшовши висновку про наявність підстав для арешту автомобіля «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 у частині, що належить ОСОБА_8 , слідчий суддя зазначив про належність частини вказаного транспортного засобу на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 .

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя, у порушення вимог ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт автомобіля «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_2 належним чином не перевірив правові підстави для такого арешту та не встановив достатність доказів на підтвердження підстав для накладення арешту з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Так, як зазначено у клопотанні та підтверджується матеріалами судового провадження, автомобіль «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_4 зареєстровано за ОСОБА_6 21.12.2019.

Відповідно до інформації Переяславського відділу ДРАЦС у Бориспільському районі Київської області, ОСОБА_6 є дружиною ОСОБА_8 з 19.10.1991.

Як зазначено у клопотанні прокурора та ухвалі слідчого судді, зареєстрований за ОСОБА_6 автомобіль «Nissan Rogue», д.н.з. НОМЕР_4 є спільною сумісною власністю подружжя, а тому частина вказаного транспортного засобу на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 .

Разом з тим, сама по собі наявність режиму спільної сумісної власності майна подружжя не передбачає повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про арешт майна встановлювати, яка саме частина майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, належить підозрюваному, оскільки це не передбачено нормами кримінального процесуального законодавства України, натомість, має встановлюватися в порядку цивільного судочинства.

У межах кримінального провадження питання, пов`язані з правами на частку майна вказаних осіб, мають вирішуватись судом при постановленні вироку.

Дослідженням матеріалів клопотання встановлено, що судове провадження не містить та стороною обвинувачення не надано відомостей про повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування, що у відповідності до ч. 5 ст. 170 КПК України, виключає можливість накладення арешту на зареєстроване за ОСОБА_6 майно з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

За таких обставин, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про накладення арешту на зареєстроване за ОСОБА_6 , яка не має статусу підозрюваної у кримінальному провадженні, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), самостійно визначивши при цьому, яка саме частина майна, що перебуває у спільній сумісній власності подружжя, належить підозрюваному.

Крім того, прокурор та слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі, в порушення ст. ст. 171, 173 КПК України, не оцінили розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для його власника.

Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.

З урахуванням вищевикладеного у сукупності, на думку колегії суддів, орган досудового розслідування в розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні, а слідчий суддя належним чином не оцінив ці докази, з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення.

Наведене дає колегії суддів підстави вважати, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна ОСОБА_6 здійснено в порушення вимог закону, а отже втручання в право власника майна на володіння таким майном здійснено без законних на те підстав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про накладення арешту на належнийОСОБА_8 причіп марки «Tiki-Treiler BT-1000 BBP», д.н.з. НОМЕР_1 та відмову у задоволенні клопотання прокурора у частині арешту майна, яке зареєстроване за ОСОБА_6 .

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської областівід 13 червня 2023 року скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання начальника Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 задовольнити частково.

Накласти арешт на належний ОСОБА_8 причіп марки «Tiki-Treiler BT-1000 BBP», д.н.з. НОМЕР_1 .

Відмовити в іншій частині клопотання прокурора.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3