Постанова

від 24.07.2023 по справі 909/1101/22

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" липня 2023 р. Справа №909/1101/22

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяО.В. Зварич

суддіВ.М. Гриців

І.Б. Малех,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс"</a> б/н та дати (вх. № 01-05/1084/23 від 10.04.2023 року)

на додаткове рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2023 року (суддя І.В. Ткаченко; повний текст додаткового рішення складено 23.03.2023 року)

за заявою Фізичної особи підприємця Будзяк Оксани Володимирівни про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу

у справі № 909/1101/22

за позовом: Фізичної особи підприємця Будзяк Оксани Володимирівни (надалі ФОП Будзяк О.В.)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс"</a> (надалі ТзОВ "Медекс Плюс")

про стягнення 320101,12 грн. заборгованості за договором оренди,

за участю:

від позивача: Яцків І.М. адвокат (ордер серії ВС № 1199535 від 12.04.2023 року);

від відповідача (в режимі відеоконференції): Запорожець І.А. адвокат (ордер серії ВК № 1076041 від 23.03.2023 року),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції

30.12.2022 року ФОП Будзяк О.В. звернулась до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ "Медекс Плюс" про стягнення 320101,12 грн., з яких: 299125,00 грн. основного боргу, 3180,31 грн. 3% річних, 17795,81 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.03.2023 року у справі №909/1101/22, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 24 липня 2023 року, частково задоволено позов ФОП Будзяк О.В. Стягнуто з ТзОВ "Медекс Плюс" на користь ФОП Будзяк О.В. 299125,00 грн основного боргу, 3134,06 грн. 3% річних, 17795,81 грн. інфляційних втрат та 4800,82 грн. витрат на сплату судового збору. Відмовлено в частині позовних вимог ФОП Будзяк О.В. про стягнення з ТзОВ "Медекс Плюс" 46,25 грн. 3% річних. Судовий збір в частині 70 коп. залишено за позивачем.

13 березня 2023 року до господарського суду Івано-Франківської області від позивача надійшла заява (вх. № 3057/23), в якій заявник просить стягнути з ТзОВ "Медекс Плюс" на користь ФОП Будзяк О.В. витрати на професійну правову (правничу) допомогу в сумі 8000,00 грн.

Відповідач не надавав письмового заперечення на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу.

Додатковим рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2023 року частково задоволено заяву ФОП Будзяк О.В. про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу у справі № 909/1101/22. Стягнуто з ТзОВ "Медекс Плюс" на користь ФОП Будзяк О.В. 7998,84 грн. витрат на професійну правничу допомогу. Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1,16 грн. залишено за позивачем.

Додаткове рішення суду мотивоване тим, що за наслідками розгляду справи №909/1101/22 позов ФОП Будзяк О.В. задоволено частково, тому підтверджені належними та допустимими доказами витрати на професійну правничу допомогу потрібно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи осіб, які подали апеляційну скаргу

Відповідач подав апеляційну скаргу на додаткове рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2023 року у справі № 909/1101/22. Просить скасувати зазначене додаткове судове рішення. Покликається на відсутність доказів про понесення позивачем заявлених до стягнення витрат на правову допомогу, а саме доказів про фактичне перерахування заявленої суми.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи скаржника безпідставними. Покликається на те, що витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляу справи незалежно від того, чи їх фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Звертає увагу, що дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду. Просить залишити без змін додаткове рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2023 року у справі № 909/1101/22, апеляційну скаргу ТзОВ "Медекс Плюс" без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, наведені в апеляційній скарзі.

Представник позивача просив залишити без змін оскаржене додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

У даній справі відповідач не заявив клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Вище зазначено, що за результатами розгляду справи, рішенням суду першої інстанції, яке залишив без змін апеляційний господарський суд, частково задоволено позов ФОП Будзяк О.В. Стягнуто з ТзОВ "Медекс Плюс" на користь ФОП Будзяк О.В. 299125,00 грн основного боргу, 3134,06 грн. 3% річних, 17795,81 грн. інфляційних втрат та 4800,82 грн. витрат на сплату судового збору. Відмовлено в частині позовних вимог ФОП Будзяк О.В. про стягнення з ТзОВ "Медекс Плюс" 46,25 грн. 3% річних.

На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката в суді першої інстанції позивач подав наступні документи: ордер серії ВС №1177545 від 27.12.2022 року на надання правничої (правової) допомоги ФОП Будзяк О.В. адвокатом Яцків І.М. (АБ «Яцків і партнери»), копії договору про надання правової (правничої) допомоги № 1/12/22 від 26.12.2022 року, акта приймання-передачі послуг від 09.03.2023 року до договору № 1/12/22 від 26.12.2022 року (а.с.35, 93-94, т.1).

Відповідно до п. 3.1 договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/03/23 від 28.03.2023 року, укладеного між АБ «Яцків і партнери» та ФОП Будзяк О.В. (клієнт), гонорар винагорода Адвокатського бюро (призначеного адвоката) за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта. Гонорар складається з суми вартості послуг на виконання п. 1.1 цього договору. Сторони погодили погодинну оплату порядку обчислення гонорару, а саме 1 година роботи адвоката становить 1000,00 грн.

Відповідно до умов договору про надання правової (правничої) допомоги № 1/12/22 від 26.12.2022 року та акта приймання-передачі послуг від 09.03.2023 року до договору №1/12/22 від 26.12.2022 року Адвокатське бюро надало ФОП Будзяк О.В. правничу допомогу на загальну суму 8000,00 грн.

Зазначена сума винагороди охоплює наступний перелік юридичних послуг Адвокатського бюро:

- написання позовної заяви 4 год;

- аналіз відзиву на позов 2 год;

- написання відповіді на відзив 2 год.

Позивач просить стягнути з відповідача 8000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, покликаючись на встановлений в договорі фіксований порядок обчислення гонорару, а саме 1 година роботи адвоката становить 1000,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість вимоги позивача щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за надані адвокатом послуги, враховуючи характер та обсяг наданих адвокатом послуг, написання та подання письмових заяв по суті спору. При цьому, суд першої інстанції правомірно частково задоволив заяву позивача, беручи до уваги часткове задоволення позову, та стягнув з відповідача 7998,84 грн. витрат на професійну правничу допомогу (пропорційно розміру заловолених позовних вимог).

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У даній справі колегія суддів вважає безпідставними доводи скаржника про те, що відсутність доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу, а саме доказів про фактичне перерахування заявленої суми (платіжне доручення, квитанція, прибутковий касовий ордер тощо), є підставою для відмови в їх стягненні.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 126 ГПК України розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

За приписами частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

У господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

З врахуванням вищеописаних правових норм та досліджених судом матеріалів даної справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції підставно та обґрунтовано частково задоволив заяву позивача та стягнув з відповідача на його користь 7998,84 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, наведених в додатковому рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2023 року у справі №909/1101/22, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись, ст. ст. 86, 123, 126, 129, 197, 244, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медекс Плюс"</a> б/н та дати (вх. № 01-05/1084/23 від 10.04.2023 року) залишити без задоволення, додаткове рішення господарського суду Івано-Франківської області від 23.03.2023 року у справі №909/1101/22 без змін.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

СуддяВ.М. Гриців

СуддяІ.Б. Малех