Постанова

від 31.07.2023 по справі 915/695/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 рокум. ОдесаСправа № 915/695/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Колоколова С.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка

на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2023

по справі №915/695/23

за позовом Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка

до Приватного підприємства „МЕНАДА

про визнання договору про закупівлю товарів за процедурою закупівлі-відкриті торги від 28.06.2022 № 178 недійсним, та відшкодування шкоди у розмірі 149260 грн. 40 коп.,

(суддя першої інстанції: Коваль С.М., дата та місце прийняття ухвали: 12.05.2023, Господарський суд Миколаївської області, м.Миколаїв, вул.Фалєєвська, 14)

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Приватного підприємства МЕНАДА (далі ПП «МЕНАДА») з вимогами про: визнання договору про закупівлю товарів за процедурою закупівлі-відкриті торги від 28.06.2022 № 178 недійсним; застосування наслідків недійсності та стягнення збитків у подвійному розмірі, що складають 149260 грн. 40 коп.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2023 по даній справі позовну заяву та додані до неї документи повернуто Управлінню освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка без розгляду.

В оскаржуваній ухвалі суд першої інстанції зазначив, що дану позовну заяву не може бути прийнято, оскільки в ній порушені, передбачені ст.173 Господарського процесуального кодексу України, підстави об`єднання кількох позовних вимог.

На переконання суду, у позовній заяві об`єднані вимоги про визнання недійсним договору та відшкодування збитків. Кожна з указаних вище вимог є окремим предметом спору, і відносно кожного з них подано різні не пов`язані між собою докази, зокрема, правомірність укладення договору; різний розрахунок, різні підстави, тощо.

Також суд вказав, що до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі, оскільки позовна заява містить кілька вимог, а саме про визнання недійним договору та відшкодування збитків. Докази сплати судового збору взагалі не подано.

У відповідності до господарського процесуального законодавства в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги; похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги) (ч. 1 ст. 173 ГПК України).

Так, місцевий господарський суд, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку, що дана позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2023 по справі №915/695/23 скасувати та передати справу №915/695/23 на розгляд до Господарського суду Миколаївської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Апелянт вважає, що дана ухвала прийнята при неповному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, а також неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що заявлені ним вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, зокрема, в частині необхідності визнання договору про закупівлю товарів за процедурою закупівлі відкриті торги від 28.06.2022 №178 недійсним та застосування наслідків недійсності договору шляхом стягнення збитків у подвійному розмірі, що складають 149260,40 грн.

Апелянт вказує, що у випадку, коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені в частинах 4, 5 ст. 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог.

Також позивач вказує, що частинами 4, 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України не передбачено повернення позовної заяви з тієї підстави, що до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 23.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2023 по справі №915/695/23, вирішено розглянути апеляційну скаргу Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2023 по справі №915/695/23 у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав Південно-західному апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає її розгляду відповідно до приписів Господарського процесуального кодексу України.

За нормами ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 4 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку, що апеляційна скарга Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2023 по справі №915/695/23 підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2023 по справі №915/695/23 скасуванню, з огляду на наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Так, згідно з ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом.

Частиною першою статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, яка згідно з частиною другою вказаної статті подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Частиною третьою статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява повинна містити, зокрема зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову (п. 4,5).

Згідно з ч. 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, зазначеними нормами процесуального права передбачено право позивача пред`явити позов до кількох відповідачів, об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Отже, позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов`язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

За замістом частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України порушення правил об`єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги (1) не пов`язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); (2) не співвідносяться між собою як основна та похідна.

Крім того, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які можуть і відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.

Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України

Аналіз пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України у системному зв`язку з приписами статті 173 цього Кодексу свідчить про те, що у разі порушення правил об`єднання позовних вимог суд з метою виконання завдання господарського судочинства може не повертати позовну заяву, а за клопотанням учасника справи або за власною ініціативою самостійно роз`єднати позовні вимоги за правилами частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України та розглянути кожну з заявлених вимог окремо.

Отже, приписи частини 6 статті 173 Господарського процесуального кодексу України суд, з урахуванням конкретних обставин, має право застосувати як у разі дотримання правил об`єднання позовних вимог, так і у випадку їх порушення. Проте вчинення відповідної процесуальної дії є дискрецією господарського суду, яка застосовується (або не застосовується) ним за власним переконанням та з урахуванням конкретних обставин справи.

Проте у будь-якому випадку коли заявлені в одному позові вимоги є однорідними або співвідносяться як основна та похідна та не підпадають під заборони, визначені у частинах 4, 5 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, у суду відсутні підстави для повернення позовної заяви, незалежно від того, чи заявлено позивачем клопотання про об`єднання позовних вимог. У цьому разі суд має керуватися змістом самої позовної заяви, обставинами та доказами, якими обґрунтовано позов.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 902/434/19

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в даному випадку спільний розглядаються вимоги, що випливають з різних підстав і підтверджуються не пов`язаними між собою доказами, що в свою чергу унеможливлює вирішення спору та потребує значного часу дослідження таких доказів, з огляду на наступне.

Так, з позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом щодо визнання договору про закупівлю товарів за процедурою закупівлі відкриті торги від 28.06.2022 недійсним, а також щодо застосування наслідків недійсності договору та стягнення збитків у подвійному розмірі, яка є похідною від вимоги немайнового характеру.

Заявлений позов стосується одних і тих же осіб (позивача та відповідача), містить кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, а заявлені вимоги можна вважати похідними.

Отже, сумісний розгляд цих вимог не перешкоджав би з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, не утруднив вирішення спору та не потребував дослідження різних по своїй суті доказів та встановлення обставин, які не пов`язані між собою.

Відтак, доводи апеляційної скарги в цій частині колегія суддів визнає обґрунтованим та зазначає, що позивачем не було допущено порушення правила об`єднання позовних вимог,

Судова колегія також звертає увагу, що у відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви згідно з п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема порушення норм процесуального права.

Стосовно висновків суду першої інстанції в частині несплати позивачем судового збору за подання позовної заяви, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Частинами 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи приписи чинного процесуального законодавства, судова колегія зазначає, що у зв`язку з несплатою судового збору за подання позовної заяви, така заява залишається без руху з наданням строку на усунення відповідних недоліків. Несплата судового збору в даному випадку не може бути підставою для повернення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з чим доводи апелянта в цій частині є обґрунтованими та такими, що заслуговують на увагу.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

За статтею 280 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За результатами розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2023 по справі №915/695/23 підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2023 по справі №915/695/23 скасуванню, оскільки прийнята з порушенням норм процесуального права, а матеріали справи поверненню до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження.

У зв`язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського суду з передачею матеріалів справи для вирішення питання щодо відкриття провадження до суду першої інстанції, розподіл сум судового збору повинен здійснити суд першої інстанції за результатами розгляду ним заяви, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 269-271, 273, 275, 280-284, 287 Господарського процесуального кодексу, Південно-західний апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління освіти Южноукраїнської міської ради імені Бориса Грінченка на ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2023 по справі №915/695/23 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 12.05.2023 по справі №915/695/23 скасувати.

Матеріали справи 915/695/23 направити до Господарського суду Миколаївської області для вирішення питання щодо відкриття провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду в строки, передбачені ст.288 ГПК України.

У зв`язку з перебуванням учасника колегії Колоколова С.І. у відпустці з 26.06.2023 по 28.07.2023, постанову складено та підписано поза межами процесуальних строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Головуючий суддя Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

С.І. Колоколов