Рішення

від 26.07.2023 по справі 275/799/22

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/799/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 липня 2023 року смт. Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Данилюк О. С.

при секретарі с/з Марієвській Н.А.,

за участю представника позивача Клокун Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Брусилів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша Київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції м. Києва, третя особа Перша Київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з об`єкту нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 1820988000:04:000:6019 та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запису про арешт, накладений реєстратором - Першою Київською державною конторою 24.02.2011 р. на підставі постанови слідчого Подільського РУ УМВС України в м. Києві Калмикова А.В. від 14.02.2010 року, к/с 60-3985, реєстраційний номер обтяження: 10873802.

В обґрунтування позову зазначила, що 29 січня 2016 року державним реєстратором Брусилівського районного управління юстиції у Житомирській області на підставі Розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації від 03.11.2015 року за № 314 за ОСОБА_1 було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1820988000:04:000:6019 площею 0,1 га, цільове призначення - для індивідуального дачного будівництва, розташовану в Брусилівському районі Житомирської області ( Яструбеньківська с/рада), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 838332018209, номер запису про право власності: 13084228.

05.04.2021 року з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 251279100 від 05.04.2021 вона дізналася, що на земельну ділянку з кадастровим номером 1820988000:04:000:6019, що належить їй на праві власності і яку вона мала намір подарувати своїй доньці, накладено арешт на підставі постанови слідчого Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Калмикова А. В. від 14.02.2010 року, кримінальна справа 60-3985, номер запису про обтяження: 13084259, дата, час державної реєстрації: 24.02.2011 15:55:07, державний реєстратор: Буравський Владислав Віталійович, Брусилівське районне управління юстиції Житомирської області. Підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із відкриттям розділу від 02.02.2016р. 11:58:22, індексний номер 28035061, вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: особи, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 ; обтяжувач: Подільське РУ ГУМВС України в м. Києві; відомості про реєстрацію до 01.01.2013р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10873802, 24.02.2011 15:55:07, реєстратор: Перша Київська державна нотаріальна контора, Київський міський нотаріальний округ; зміст, характеристика обтяження:р. № 143 вх. 927/02-32 від 24.02.2011; опис предмета обтяження: все майно.

Вказала, що постановою заступника прокурора Шевченківського району міста Києва радника юстиції Марущенка Є.Г. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи від 03.11.2010 року було порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, якій присвоєно реєстраційний № 60-3985. Заявою від 25.03.2011р. за № 15-1103 ВАТ «БГ «БАНК» повідомило Подільське РУ ГУ МВС України в м. Києві про врегулювання позивачкою питання погашення заборгованості перед ВАТ «БГ «БАНК», припинення її зобов`язань перед даною установою та просило розглянути питання про закриття кримінальної справи відносно позивачки, на той час ОСОБА_2 , порушеної за їхньою заявою, оскільки у ВАТ «БГ «БАНК» відсутні претензії щодо погашення кредитної заборгованості. Відсутність заборгованості перед ВАТ «БГ «БАНК» підтверджується також Довідкою ВАТ «БГ «БАНК» від 29.03.2011р. за вих. № 25-1143. В подальшому постановою слідчого СВ Подільського РУ ГУ МВС України в місті Києві капітана міліції Калмикова А.В. про закриття кримінальної справи та відмову в порушенні кримінальної справи від 28.03.2011 року було: 1) закрито в рамках кримінальної справи № 60-3985 кримінальну справу за фактом заволодіння шахрайським шляхом коштами ВАТ «БГ «БАНК», вчиненого ОСОБА_2 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, тобто в зв`язку з відсутністю в її діях ознак складу вказаного злочину; 2) в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 , 1960 року народження, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України, було відмовлено на підставі ч. 2 ст. 6 КПК України, тобто в зв`язку з відсутністю в її діях ознак складів вказаних злочинів.

Зазначила, що після одруження позивачка змінила прізвище з « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_1 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 05.08.2010 р.

Таким чином вважає, що з березня 2011 року по даний час її майно, включаючи і земельну ділянку, незаконно перебуває під арештом, що підтверджується Інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 21.11.2022 року за № 315613159, оскільки слідчим СВ Подільського РУ ГУ МВС України в місті Києві капітаном міліції Калмиковим А. В. при винесенні постанови про закриття кримінальної справи та відмову в порушенні кримінальної справи від 28.03.2011 року арешт її майна не скасовано, чим порушено її конституційне право вільно на свій розсуд розпоряджатися своєю власністю.

Просила суд зняти арешт з об`єкту нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 1820988000:04:000:6019 площею 0, 1 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, що розташована у Яструбеньківськійсільській радіБрусилівського районуЖитомирської областіі належитьна правіприватної власності ОСОБА_1 ,ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ,(реєстраційнийномер об`єктунерухомого майна:838332018209,номер записупро правовласності:13084228),накладений постановоюслідчого ПодільськогоРУ ГУМВСУкраїни вм.Києві КалмиковаА.В.від 14.02.2010року,к/с60-3985,номер записупро обтяження13084259,та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження з об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запису про арешт, внесений державним реєстратором Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області Буравським В.В. 02.02.2016р., номер запису про обтяження 13084259, та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис про арешт, накладений реєстратором - Першою Київською державною конторою 24.02.2011 р. на підставі постанови слідчого Подільського РУ УМВС України в м. Києві Калмикова А.В. від 14.02.2010 року, к/с 60-3985, реєстраційний номер обтяження: 10873802.

Ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 22 листопада 2022 року за вказаною позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

15 лютого 2023 року ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області за клопотанням представника позивача було замінено відповідача на належного відповідача Подільське районне управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві.

17.03.2023 року представником відповідача Замостним О. було подано до суду відзив на позовну заяву, в який представник відповідача вважає вимоги позивача безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню, оскільки в провадженні Подільського районного управління Головного управління МВС України перебувала кримінальна справа № 60-3985, порушена 03.11.2010 заступником прокурора Шевченківського району м. Києва за фактом шахрайських дій, вчинених по відношенню до ВАТ «БГ Банк» - службовими особами ТОВ «Центр «Енергогаз України», громадянами ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. Постановою слідчого Подільського районного управління Головного управління МВС України в місті Києві Калмикова А. В. від 14.02.2010 під час розслідування кримінальної справи № 60-3985 накладено арешт на рухоме та нерухоме майно (в тому числі транспортні засоби), які належать на праві приватної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де б воно не знаходилось та у чому б не виражалось, за винятком майна, яке не підлягає опису та арешту. Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (міститься в матеріалах справи) підставою для державної реєстрації права власності за позивачем на земельну ділянку кадастровий номер 1820988000:04:000:6019 було розпорядження голови Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області № 314 від 03.11.2015. Державний реєстратор Брусилівське районне управління юстиції, Житомирська область від 29.01.2016. 3 постанови слідчого про накладення арешту від 2010 року вбачається накладення арешту саме на майно позивача, яке вже перебувало у її власності станом на час її винесення, спірна земельна ділянка у вказаній постанові слідчим не визначена. До лютого 2010 спірна земельна ділянка не була у власності позивача, під час розслідування кримінальної справи арешт на неї не накладався, відповідно, на думку представника відповідача, не могли бути порушені відповідачем права позивача. Таким чином, вважають, що постановою слідчого про накладення арешту від 2010 року не приймалось та не могло бути прийнято рішення про арешт ділянки особи, отриманої у власність у майбутньому - у 2016 році.

З інформації про державну реєстрацію обтяжень № 13084259 вбачається, що підставою внесення запису такого обтяження є рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.02.2016, прийняте державним реєстратором Буравським В. В. Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області. Тобто вважають, що в даному випадку судом підлягають вирішенню питання наявності підстав здійснення державним реєстратором запису про обтяження - арешту земельної ділянки, отриманої у власність у 2016 році. Тобто, на думку представника відповідача, належним відповідачем у даному випадку має бути державний реєстратор Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області. З огляду на вказане просили відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 .

В свою чергу представником позивача ОСОБА_5 було подано до суду відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено, що у відзиві на позовну заяву відповідачем не наведено жодного належного доказу, аргументу на спростування доказів, доводів і фактів, викладених у позові. Відповідачем не наведено жодної підстави для накладення арешту на земельну ділянку, у той час, як існування відповідного обтяження фактично позбавляє можливості позивачку розпоряджатися своїм майном. Зауважила, що державний реєстратор Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області Буравський Владислав Віталійович при розгляді заяви щодо державної реєстрації права власності за позивачкою на земельну ділянку з кадастровим номером 1820988000:04:000:6019 згідно розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області від 03.11.2015р. за № 314 та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 28035061 від 02.02.2016 року та перенесення запису щодо суб`єкта обтяжень речових прав обтяження позивачки за номером запису про обтяження 13084259 діяв у відповідності до п.п. 6, 8 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, які зобов`язують державного реєстратора перенести записи з наведених Реєстрів до Державного реєстру прав у разі наявності у Реєстрах записів про обтяження, які є чинними та ідентифікують об`єкт нерухомого майна або суб`єкта речових прав. Тому вважає, що державний реєстратор не може бути відповідачем у даній цивільній справі, оскільки вінлише перенісзапис прообтяження (арештнерухомого майна)щодо суб`єктаобтяжень речовихправ - ОСОБА_2 (позивачки),що бувнаявний вЄдиному реєстрізаборон відчуженняоб`єктівнерухомого майназа реєстраційнимномеромобтяження: 10873802, а підставою для державної реєстрації обтяження була постанова слідчого Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Калмикова А.В. про арешт майна від 14.02.2010 к/с 60-3985, який станом на сьогодні не знятий, і порушує конституційне право позивачки вільно на свій розсуд розпоряджатися своєю власністю.

Вважає безпідставнимдоводи відповідача,що позивачемне наданодоказів,які булиб підставоюдля виконанняслідчим обов`язку,визначеного ч.6ст.126КПК Українив редакції1960року,а самескасування постановоюслідчого накладеногоарешту намайно,коли взастосуванні цьогозаходу відпадепотреба,оскільки позивачемдо позовув якостідоказу,що підтверджуютьнезаконність накладенняарешту (обтяження)на земельнуділянку позивачаі неправомірногопозбавлення позивачарозпоряджатися своєюприватною власністюна власнийрозсуд,додано постановуслідчого СВПодільського РУГУ МВСУкраїни вмісті Києвікапітана міліціїКалмикова А.В.про закриттякримінальної справита відмовув порушенні кримінальної справи від 28.03.2011 року, якою закрито в рамках кримінальної справи № 60-3985 кримінальну справу за фактом заволодіння шахрайським шляхом коштами ВАТ «БГ «БАНК», вчиненому ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, тобто в зв`язку з відсутністю в її діях ознак складу вказаного злочину, та в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 , 1960 року народження, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України, відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, тобто в зв`язку з відсутністю в її діях ознак складів вказаних злочинів, а також заяву ВАТ «БГ «БАНК» від 25.03.2011 р. за № 15-1103 та довідку ВАТ «БГ «БАНК» від 29.03.2011р. за вих. № 25-1143, що свідчать про врегулювання позивачем питання погашення заборгованості перед ВАТ «БГ «БАНК», припинення зобов`язань перед даною установою та відсутність претензії щодо погашення кредитної заборгованості. Вказала, що постанова про накладення арешту на майно позивача була постановлена слідчим СВ Подільського РУ ГУ МВС України в місті Києві капітаном міліції Калмиковим А.В. 14.02.2010 року за розглядом матеріалів кримінальної справи № 60-3985, що була порушена відносно позивачки 03.11.2010 року за ознаками злочинів передбачених ч. 4 ст. 190 КК України. Саме в рамках даної кримінальної справи № 60-3985 кримінальну справу за знаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, відносно позивачки на підставі п. 2 ст. 6 КК України закрито, тобто в зв`язку з відсутністю в її діях ознак складу вказаного злочину. Тобто вважає,що нескасування арешту відносно майна позивачки свідчить про безпідставне невиконання слідчим обов`язку, визначеного ч. 6 ст. 126 КПК України в редакції 1960 року. Тому просили суд задовольнити позов ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 , надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві та відповіді на відзив, просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином, причина його неявки до суду невідомі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Першої Київської державної нотаріальної контори, в судове засідання також не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи в їх відсутність.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, дійшов до наступного висновку.

Частиною 1 ст.4ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3, 4 ст.12ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. ч. 1, 2 ст. 77, ст. ст. 79, 80ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що постановою заступника прокурора Шевченківського району міста Києва радника юстиції Марущенка Є.Г. про скасування постанови про відмову в порушенні кримінальної справи та порушення кримінальної справи від 03.11.2010 року було порушено кримінальну справу за заявою т.в.о. голови правління ВАТ «БГ Банк» Барибіна С.М. щодо шахрайських дій посадових осіб ТОВ « Центр «Енергогаз Україна» ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 190 ч. 4 КК України, якій присвоєно реєстраційний № 60-3985 (а.с. 21-22).

14.02.2011р. постановою слідчого відділу Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві капітана міліції Калмикова А.В. у кримінальній справі № 60-3985 було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, в тому числі транспортні засоби, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , 1960 р.н., де б воно не знаходилось та у чому б не виражалось, за винятком майна, яке не підлягає опису та арешту. Накладення арешту було доручено Першій Київській міській нотаріальній конторі, Київському МБТІ та УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (а.с. 241-243).

В подальшому заявою від 25.03.2011р. за № 15-1103 ВАТ «БГ «БАНК» повідомило Подільське РУ ГУМВС України в м. Києві про врегулювання ОСОБА_2 питання погашення заборгованості перед ВАТ «БГ «БАНК», припинення її зобов`язань перед даною установою, та просило розглянути питання про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_2 , порушеної за їхньою заявою, оскільки у ВАТ «БГ «БАНК» відсутні претензії щодо погашення кредитної заборгованості (а.с. 19). При цьому довідкою ВАТ «БГ «БАНК» від 29.03.2011р. за вих. № 25-1143 підтверджувалась відсутність заборгованості ОСОБА_2 перед ВАТ «БГ «БАНК» (а.с. 20).

Постановою слідчого СВ Подільського РУ ГУМВС України в місті Києві капітана міліції Калмикова А.В. про закриття кримінальної справи та відмову в порушенні кримінальної справи від 28.03.2011 року було закрито в рамках кримінальної справи № 60-3985 кримінальну справу за фактом заволодіння шахрайським шляхом коштами ВАТ «БГ «БАНК», вчиненого ОСОБА_2 , за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, тобто в зв`язку з відсутністю в її діях ознак складу вказаного злочину, в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 , 1960 року народження, за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 358 та ч. 3 ст. 358 КК України було відмовлено (а.с. 16-18).

Як встановлено судом, ОСОБА_2 , 1960 р.н., після укладення шлюбу 05.08.2010р. змінила прізвище на ОСОБА_1 (а.с. 13).

Також судом з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 251279100 від 05.04.2021 на земельну ділянку з кадастровим номером 1820988000:04:000:6019, що належить ОСОБА_1 на праві власності, встановлено, що на зазначену земельну ділянку накладено арешт на підставі постанови слідчого Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Калмикова А. В. від 14.02.2010 року, винесеної у кримінальній справі № 60-3985; номер запису про обтяження: 13084259, дата, час державної реєстрації: 24.02.2011 15:55:07, державний реєстратор: Буравський Владислав Віталійович, Брусилівське районне управління юстиції Житомирської області; підстава внесення запису: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень із відкриттям розділу від 02.02.2016р. 11:58:22, індексний номер 28035061, вид обтяження: арешт нерухомого майна; відомості про суб`єктів обтяження: особи, майно/права якої обтяжуються: ОСОБА_2 ; обтяжувач: Подільське РУ ГУМВС України в м. Києві; відомості про реєстрацію до 01.01.2013р.: Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 10873802, 24.02.2011 15:55:07, реєстратор: Перша Київська державна нотаріальна контора, Київський міський нотаріальний округ; зміст, характеристика обтяження: р. № 143 вх. 927/02-32 від 24.02.2011; опис предмета обтяження:все майно (а.с. 14-15).

На заяву ОСОБА_1 від 05.07.2021р., адресовану до Подільської окружної прокуратури м. Києва, яка була перенаправлена до Подільського УП ГУНП в м. Києві, 27.10.2021р. було повідомлено про те, що слідчий Калмиков А.В. не працює у слідчому відділі Подільського УП ГУНП в м. Києві, та рекомендовано вирішувати питання скасування арешту майна в судовому порядку (а.с. 23-32).

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 18.10.2022 року по справі № 758/7923/22 було відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного постановою слідчого Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Калмикова А. В. від 14.02.2010 року у кримінальній справі № 60-3985, та роз`яснено, що спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та не знятого за цим Кодексом, розглядаються за правилами цивільного судочинства (а.с. 33).

Відповідно до ст.55Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із ст.124Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Законодавець у ч. 1 ст.16ЦК України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в ч. 2 цієї ж статті визначено способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Згадані вище способи захисту мають універсальний характер, вони можуть застосовуватись до всіх чи більшості відповідних суб`єктивних прав. Разом з тим, зазначений перелік способів захисту цивільних прав чи інтересів не є вичерпним.

Відповідно до ч. 1 ст.316ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст.321ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Uzan та інші проти Турції» (скарги № 19620/05, 41487/05, 17613/08 І и 19316/08) від 05.03.2019 року Європейський Суд встановив, що заявники скаржилися на тривале застосування тимчасових заходів щодо їхнього майна та відмову органів влади скасувати ці заходи протягом кількох років, навіть з урахуванням того, що заявників не було визнано винними у кримінальному провадженні або відповідачами у цивільному провадженні. Європейський Суд прийшов до висновку, що влада не змогла встановити «справедливий баланс» між захистом суспільних інтересів та вимог захисту прав заявників на повагу їх власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних І свобод (право на мирне володіння майном).

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Вендітеллі проти Італії суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також Європейськийсуд зправ людининаголошує на тому, що для того, що втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Як встановлено судом, слідчим СВ Подільського РУ ГУ МВС України у м. Києві при винесенні постанови про закриття кримінальної справи та відмову в порушенні кримінальної справа від 28.03.2011 року арешт майна позивачки не скасовано, чим, на думку суду, дійсно порушено конституційне право позивачки вільно на свій розсуд розпоряджатися своєю власністю.

Суд вважає,що наявністьарешту на земельну ділянку,що належитьна правіприватної власностіпозивачці,за відсутності правових підстав для цього, наявність зазначеного обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо арешту нерухомого майна, порушує право власності позивачки, внаслідок чого вона позбавлена можливості в повному обсязі користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставою для реєстрації припинення обтяження є в тому числі й рішення суду, що набрало законної сили.

В пунктах 35.2, 35.3 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 по справі № 727/2878/19 зазначено, що справу про звільнення майна з-під арешту, накладеного в кримінальній справі за правилами КПК України 1960 року та незнятого після закриття кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства. Вирішення порушеного позивачем питання про звільнення майна з-під арешту в порядку кримінального судочинства потребувало би відновлення кримінального провадження (кримінальної справи), яке закрито постановою органу досудового слідства у зв`язку з відсутністю складу злочину. Для такого відновлення необхідним є скасування процесуальних рішень, якими держава в особі уповноважених органів відмовилася від кримінального переслідування позивача. Початок нового розслідування додатково зумовить правову невизначеність у зв`язку з повторенням ризиків офіційної констатації злочинності поведінки позивача і таким чином призведе до погіршення його правового становища. Означений спосіб розв`язання порушеного позивачем питання є недопустимим з точки зору досягнення мети захисту його прав та законних інтересів.

Скасування арештумайна,накладеного слідчиму кримінальнійсправі післязакриття справи,не пов`язанез оцінкоюправомірності застосуванняорганом досудовогослідства такоюзаходу,а необхідністьприйняття відповідногорішення єбезспірною йбезальтернативною зогляду на припинення кримінальних процесуальних правовідносин.

Отже, відповідно до пункту 51 «Висновки щодо застосування норм права» Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 по справі № 727/2878/19 спори про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами КПК України 1960 року та незнятого за цим Кодексом після закриття кримінальної справи, слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

Наведене свідчить про те, що позивачка ОСОБА_1 має право на усунення свого порушеного права власності на земельну ділянку, оскільки безпідставне обтяження майна, що триває одинадцять років, створює перешкоди в його володінні використанні, зокрема, неможливості розпорядитись нею.

Таким чином, наявні законні підстави для зняття арешту з земельної ділянки, що належить позивачці на праві власності, накладеного на підставі постанови слідчого Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Калмикова А.В. від 14.02.2010 року, та виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження з об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запису про арешт, внесений державним реєстратором Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області Буравським В.В.

При цьому суд вважає безпідставними міркування представника відповідача щодо необхідності в даному випадку пред`явлення позову саме до державного реєстратора та встановлення в судовому порядку законності підстав здійснення державним реєстратором запису про обтяження - арешт земельної ділянки, отриманої у власність позивачкою у 2016 році, оскільки арешт в межах кримінальної справи накладався слідчим лише на майно, що належало позивачці станом на дату винесення постанови про накладення арешту, з огляду на наступне.

Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав (абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

При розгляді заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор керується положеннями Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ № 1127 від 25.12.2015 року, Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 № 1844/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 р. за № 2102/22414.

Відповідно до п. 19 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстраторза результатамиприйнятого рішеннящодо державноїреєстрації праввідкриває та/або закриває розділи вДержавному реєстріправ,вносить довідкритого розділуабо спеціальногорозділу Державногореєстру праввідповідні відомостіпро речовіправа таїх обтяження,про об`єктита суб`єктівцих прав. Під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор використовує відомості Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав.

За наявності зареєстрованих речових прав на такий об`єкт нерухомого майна, або обтяжень таких прав у спеціальному розділі Державного реєстру прав, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек державний реєстратор одночасно з відкриттям розділу у Державному реєстрі прав переносить такі відомості про речові права на таке майно та їх обтяження, про суб`єктівцих прав до відповідного відкритого розділу (абз. 2 п. 20 Порядку).

За пунктами 6, 8 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна перенесення записів з Реєстрів до Державного реєстру прав здійснюється державним реєстратором прав у разі, коли наявні у Реєстрах записи є чиннимита ідентифікують об`єкт нерухомого майна або суб`єкта речових прав, їх обтяжень.

За результатом перенесення записів щодо об`єкта нерухомого майна, наявних у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек, державний реєстратор робить у відповідних реєстрах відмітку про перенесення відомостей таких записів.

У разі коли у Єдиному реєстрізаборон відчуженняоб`єктів нерухомогомайна наявнізаписи щодосуб`єктаобтяжень речовихправ (особи,щодо майнаякої встановленообтяження/боржника),державний реєстратородночасно зперенесенням довідповідного розділуДержавного реєструправ,відкритого наоб`єкт нерухомогомайна,записів,що стосуютьсятакого об`єкта,переносить доспеціального розділуДержавного реєструправ записищодо суб`єктаобтяжень речовихправ таробить у відповідному реєстрівідмітку про перенесення таких записів.

Викладене вище свідчить про те, що державний реєстратор Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області Буравський Владислав Віталійович при розгляді заяви на державну реєстрацію права власності за позивачкою на земельну ділянку з кадастровим номером: 1820988000:04:000:6019 згідно Розпорядження Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області від 03.11.2015р. за № 314 та прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 28035061 від 02.02.2016 року, при перенесенні запису щодо суб`єкта обтяжень речових прав, а саме позивачки, за номером запису про обтяження 13084259, діяв у відповідності до зазначених вище правових норм і не може бути відповідачем у даній цивільній справі, оскільки він лише переніс запис про обтяження (арешт нерухомого майна) щодо суб`єкта обтяжень речових прав - ОСОБА_2 (позивачки), що був наявний в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за реєстраційним номером обтяження: 10873802, а підставою для державної реєстрації обтяження є постанова слідчого Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Калмикова Л.М. про арешт майна від 14.02.2010 року, к/с № 60-3985, який станом на сьогодні не знятий, і порушує конституційне право позивачки вільно і на свій розсуд розпоряджатися своєю власністю.

На підставі наведеного, суд з метою забезпечення в повній мірі захисту прав, свобод та інтересів позивача дійшов до висновку про задоволення позову у повному обсязі.

На підставі викладеного, ст. ст. 319, 321, 391 ЦК України, Конвенцією прозахист правлюдини іосновоположних свобод та керуючись ст.ст. 1-18, 76, 77-81, 95, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Подільського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в місті Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Перша Київська державна нотаріальна контора, про зняття арешту з майна, - задовольнити.

Зняти арешт з об`єкту нерухомого майна земельної ділянки з кадастровим номером 1820988000:04:000:6019 площею 0,1 га, цільове призначення для індивідуального дачного будівництва, що розташована у Яструбеньківській сільській раді Брусилівського району Житомирської області і належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 838332018209, номер запису про право власності: 13084228), накладений постановою слідчого Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві Калмикова А.В. від 14.02.2010 року, к/с 60-3985, номер запису про обтяження 13084259, та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження з об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запису про арешт, внесений державним реєстратором Брусилівського районного управління юстиції Житомирської області Буравським В.В. 02.02.2016р., номер запису про обтяження 13084259.

Виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис про арешт, накладений реєстратором - Першою Київською державною конторою 24.02.2011 р. на підставі постанови слідчого Подільського РУ УМВС України в м. Києві Калмикова А.В. від 14.02.2010 року, к/с 60-3985, реєстраційний номер обтяження: 10873802.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Рішення постановлено суддею у нарадчій кімнаті.

СУДДЯ О.С. Данилюк