Рішення

від 25.07.2023 по справі 463/3772/21

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 463/3772/21

Провадження № 2/463/103/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року Личаківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Головатого Р.Я.

з участю секретаря судових засідань Афанасьєва Д.С.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», третя особа: Профспілковий комітет Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовною заявою до ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» Герасимюк О.М. №38-к від 03.03.2021 «Про дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 » у вигляді звільнення за прогул без поважних причин; визнати незаконним та скасувати наказ директора Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» Герасимюк О.М. №39-к від 03.03.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити з 03.03.2021 ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг»; стягнути з Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.03.2021 до ухвалення рішення у справі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що з 23.11.2018 до 03.03.2021 працювала на Львівському комунальному підприємстві «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» на посаді головного бухгалтера та належно виконувала покладені на неї функціональні обов`язки, до дисциплінарної відповідальності не притягалася, натомість неодноразово преміювалася за якісне виконання трудових обов`язків.

Перебуваючи на робочому місці 11.02.2021 позивачу було надано для ознайомлення акт №1 від 04.02.2021, акт №2 від 05.02.2021 та акт №4 від 09.02.2021 про її відсутність на робочому місці у вказані дні відповідно, ознайомившись з якими позивача зазначила, що з ними категорично не погоджується, оскільки у зв`язку із закінченням року та закінченням аудиторської перевірки для подачі річної звітності, виникла робоча необхідність працювати з аудитором для вирішення питань, пов`язаних з діяльністю підприємств, про що завчасно було повідомлено та погоджено з в.о. директора Річняка О.Я. Жодних заперечень чи зауважень щодо формату такої роботи не було. Попри те, що позивач ці дні працювала з аудитором, вона дистанційно та в поза робочий час теж виконувала усі покладені на неї функціональні обов?язки головного бухгалтера, пов?язані з бухгалтерським обліком (проводила банківські платежі, подавала звітність). Усі її дії були узгоджені з керівником підприємства (на той час в.о. директора Річняк О.Я.), зі сторони якого жодних зауважень не надходило. Робота з аудитором проводилася на виконання Договору №9 від 03.06.2020 про проведення аудиту, укладеного між ТзОВ «Аудиторська фірма «Фортнайк» та ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг».

Крім цього, перебуваючи на робочому місці 18.02.2021 позивачу було надано для ознайомлення акт №3 від 08.02.2021 про її відсутність на робочому місці в цей день, ознайомившись з яким позивач зазначила, що з його змістом та висновками категорично не погоджується з тих же підстав, що викладені у поясненнях наданих 11.02.2021.

Звертає увагу на те, що незважаючи на перебування позивача як 10.02.2021, так і 12, 15, 16, 17.02.2021 на робочому місці, їй ніхто не повідомляв про прогули та не надавав для ознайомлення вищевказані акти, а фактично ознайомили з ними лише 18.02.2021.

03.03.2021 відбулося засідання профспілкового комітету ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» на отримання попередньої згоди на звільнення позивача, на якому остання була особисто присутня та наголошувала на їх незаконності та не легітимності, а ще до закінчення зборів позивач виявила вже підготовлений протокол, на якому було зазначено поіменне голосування членів профспілки за її звільнення. Вважає, що члени комісії були упередженими, не хотіли слухати її пояснення та докази і фактично виставили її за двері.

Збори профспілки закінчилися орієнтовно о 17 год. 15 хв., після яких усі члени та працівники підприємства фактично покинули його, оскільки робочий час на підприємстві встановлений до 17 год. 00 хв., однак досі про результати профспілкових зборів їй ніхто нічого не повідомляв, з жодним протоколом, рішенням на звільнення чи інше позивача ніхто не ознайомлював.

В той же час після проведення зборів 03.03.2021 позивач орієнтовно до 20.30 год. перебувала на своєму робочому місці, так як готувала річні звіти для подачі у Львівську міську раду і про її звільнення їй ніхто нічого не повідомляв.

В січні 2021 року позивач перехворіла на коронавірус, після чого у неї систематично підвищується артеріальний тиск та наявні інші негативні наслідки (втома, запаморочення, біль у м?язах та інше), а тому в період з 04.03.2021 по 09.03.2021 вона перебувала на лікарняному, що підтверджується листком непрацездатності серія АЛБ №585354, а про своє звільнення дізналася лише 10.03.2021, вийшовши на роботу.

Вважає як наказ директора Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» Герасимюк О.М. №38-к від 03.03.2021 «Про дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 » у вигляді звільнення за прогул без поважних причин; так і наказ директора Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» Герасимюк О.М. №39-к від 03.03.2021 «Про звільнення ОСОБА_1 » незаконними та такими, що є помстою директора підприємства, оскільки на його вимогу позивач відмовилася від написання заяви на звільнення за власним бажанням, оскільки жодних причин для цього не існувало, про що зазначалося в її поясненнях від 11.02.2021 на акті №4 від 09.02.2021.

Крім цього, 10.03.2021 позивач звернулася з відповідною скаргою до Головного управління держпраці у Львівській області, однак результати розгляду такої на час звернення із позовною заявою невідомі.

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 протягом 04, 05, 08, 09.02.2021 виконувала покладені на неї трудові обов?язки, без поважних причин не була відсутня на робочому місці, оскільки в ці дні виконувала покладені на неї трудові обов?язки та фактично представляла в першу чергу інтереси Підприємства, а відтак не вчиняла прогул, вважає звільнення незаконним, тому просить вищевказаний наказ скасувати, поновити з 03.03.2021 позивача на займаній посаді та на підставі ч.2 ст.235 КЗпП України стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Ухвалою від 07.04.2021 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі; розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначити судове засідання для розгляду справи по суті 06.05.2021, яке за клопотання представника позивача було відкладено на 06.07.2021.

06.05.2021 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить в задоволенні позовних вимог відмовити, оскільки процедура звільнення ОСОБА_1 проведена з дотримання усіх вимог чинного законодавства у сфері праці, за згодою Профспілки ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», із з`ясуванням поважності причини відсутності працівника на роботі та з врахуванням поданих позивачем пояснень, а відтак, підстави для визнання незаконними та скасування Наказів ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» №38к «Про дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 » та №39 від 03 березня 2021 року «Про звільнення ОСОБА_1 », а також підстави задоволення її вимог щодо поновлення її на роботі та стягнення середнього заробітку за вимушений прогул відсутні.

Крім цього, 06.05.2021 від третьої особи надійшли письмові пояснення, у яких Голова профспілки зазначив, що вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 звільнено за прогул за згодою Профспілки ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» та з урахуванням її пояснень.

В судовому засіданні 06.07.2021 вирішено ряд клопотань, зокрема про допит свідків та витребування доказів, а судове засідання відкладено на 16.08.2021, а в подальшому оголошено перерву до 21.09.2021 та за клопотанням представника позивача до 02.11.2021.

На виконання вимог ухвал про витребування доказів відповідачем 13.08.2021 подано заяву про долучення документів, а 30.08.2021 від ТОВ «Аудиторська фірма «Фортнайк» надійшло повідомлення з копіями відповідних документів.

В судовому засіданні 02.11.2021 задоволено клопотання про виклик свідків, у зв`язку з чим судове засідання відкладено на 16.12.2021.

В судовому засіданні допитано свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і у зв`язку з неявкою інших свідків в судовому засіданні оголошено перерву до 07.02.2022, яке за клопотанням представника відповідача відкладено на 10.03.2022 та у зв`язку з неявкою учасників справи на 31.05.2022, а в подальшому за клопотанням представника позивача на 14.07.2022, 15.09.2022, 19.10.2022, 28.11.2021, 22.12.2022.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_6 та оголошено перерву до 09.02.2023, яке за клопотання представника відповідача відкладено на 20.03.2023.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_7 та оголошено перерву до 02.05.2023.

В судовому засіданні досліджено ряд письмових доказів та оголошено перерву до 14.06.2023, яке за клопотання представника позивача відкладено на 25.07.2023.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, і просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила з підстав, викладених у відзиві, та просила в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи на розгляд справи не з`явився повторно, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним, причин неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення учасників справи, покази свідків, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно всі обставини справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Наказом ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» №38-к від 03.03.2021 «Про дисциплінарне стягнення на ОСОБА_1 » визнано для ОСОБА_1 , головного бухгалтера, дні відсутності 04.02.2021 (з 08:30 год. до 17:00 год), 05.02.2021 (з 08:30 год. до 16:00 год), 08.02.2021 (з 08:30 год. до 17:00 год), 09.02.2021 (з 08:30 год. до 17:00 год) прогулами без поважних причин та застосовано до ОСОБА_1 за грубе порушення трудової дисципліни дисциплінарне стягнення у вигляді звільненні за прогули без поважних причин на підставі п.4 ст.40 КЗпП України (т.1 а.с.66).

На підставі вказаного наказу директором ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» того ж дня 03.03.2021 видано наказ №39-к від «Про звільнення ОСОБА_1 за прогул», яким ОСОБА_1 , головного бухгалтера, звільнено 03.03.2021 за прогули без поважних причин на підставі п. 4 ст.40 КЗпП України (т.1 а.с.65).

Відповідно до п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як вбачається з роз`яснень пленуму Верховного Суду України, наданих у п.24 Постанови від 6 листопада 1992 року N 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ст. 40 КЗпП, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв`язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов`язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Як вбачається з позовної заяви відсутність позивача на робочому місці, зокрема 04.02.2021 (з 08:30 год. до 17:00 год), 05.02.2021 (з 08:30 год. до 16:00 год), 08.02.2021 (з 08:30 год. до 17:00 год), 09.02.2021 (з 08:30 год. до 17:00 год) визнається позивачем, а також підтверджується копіями актів про відсутність на робочому місці ОСОБА_1 від 04.02.2021 №1, від 05.02.2021 №2, від 08.02.2021 №3, від 09.02.2021 №4 (т.1 а.с.70-73) та показами допитаних в ході розгляду справи свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а тому згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

В той же час, звертаючись до суду із позовними вимогами про визнання незаконним наказу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та виданого на його підставі наказу про звільнення позивача з роботи за прогули без поважних причин, остання посилається на поважність відсутності на робочому місці у зв`язку з тим, що в цей час вона працювала з аудитором для вирішення питань, пов`язаних з діяльністю підприємств, про що завчасно було повідомлено та погоджено з в.о. директора Річняка О.Я. Жодних заперечень чи зауважень щодо формату такої роботи не було. Попри те, що позивач ці дні працювала з аудитором, вона дистанційно та в поза робочий час теж виконувала усі покладені на неї функціональні обов?язки головного бухгалтера, пов?язані з бухгалтерським обліком (проводила банківські платежі, подавала звітність). Усі її дії були узгоджені з керівником підприємства (на той час в.о. директора Річняк О.Я.), зі сторони якого жодних зауважень не надходило. Робота з аудитором проводилася на виконання Договору №9 від 03.06.2020 про проведення аудиту, укладеного між ТзОВ «Аудиторська фірма «Фортнайк» та ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг».

Разом з тим, такі доводи позивача не дають підстав для задоволення вказаних позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Разом з тим, всупереч вказаним вимогам позивачем не представлено суду доказів на підтвердження тієї обставини, що її робота з аудитором та дистанційне виконання трудових обов`язків була погоджена з директором відповідача чи здійснювалась у відповідності до вимог ст.60-2 КЗпП України на підставі трудового договору про дистанційну роботу. Більше того, ні у заявах по суті справи, ні у своїх поясненнях під час розгляду справи позивач не вказує, що з цього приводу було видано відповідний наказ.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи дистанційна робота працівників АУП запроваджена наказам №25-Вв від 18.03.2020 «Щодо організації роботи підприємства на час карантину» (т.1 а.с.120), який втратив чинність на підставі наказу №35/1-вв від 14.05.2020 (т.1 а.с.119), згідно з яким всім працівникам ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» наказано з 14.05.2020 роботу здійснювати в звичному режимі з дотриманням Правил внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п.4.1 яких працівник зобов`язаний своєчасно до початку зміни прибути на робоче місце та перебувати на такому впродовж всієї зміни (т.1 а.с.113). При цьому, відповідно до наказу №34-в/1 від 28.04.2020 «Про визначення робочого місця для працівників АУП» для працівників АУП, зокрема головного бухгалтера, визначено з 04.05.2020 робочим місцем приміщення М-2 (2-й поверх) на АДРЕСА_1 (т.1 а.с.118).

Відсутність позивача на робочому місці у вищевказані дні без поважної причини підтверджується також актом за результатами службового розслідування від 18.02.2021 (т.1 а.с.77-82).

Не спростовує вказаних обставин і покази допитаного за клопотанням позивача свідка ОСОБА_7 директора ТОВ «Аудиторської фірми «Фортнайк», яка лише підтвердила співпрацю з ОСОБА_1 в її офісі на виконання договору №9 від 03.06.2020 про проведення аудиту, однак не зазначила дні, години та тривалість такої роботи, а також посилання позивача на підписання нею у ці дні електронним цифровим підписом відповідних документів, що стосуються діяльності підприємства, оскільки як вбачається з копії наказу №16-Вв від 04.02.2021 на період відсутності з невідомих причин головного бухгалтера ОСОБА_1 обов`язки здійснювати платежі та підписувати документи електронним цифровим підписом головного бухгалтера покладено на ОСОБА_5 (т.1 а.с.172), а доказів на підтвердження підписання таких не головним бухгалтером як довіреною особою ЛКП «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», а особистим цифровим підписом ОСОБА_1 останньою не представлено.

У справі «Серявін та інші проти України», №4909/04, §58, рішення від 10.02.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Враховуючи наведене, оскільки судом встановлено, що позивач була відсутня на робочому місці 04.02.2021 (з 08:30 год. до 17:00 год), 05.02.2021 (з 08:30 год. до 16:00 год), 08.02.2021 (з 08:30 год. до 17:00 год), 09.02.2021 (з 08:30 год. до 17:00 год), а поважності причин такої відсутності належними та допустимими доказами позивачем не доведено, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно видано наказ про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення та на його підставі наказ про звільнення позивача з роботи за прогули без поважних причин на підставі п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України, тому підстав для задоволення позовних вимог про визнання вказаних наказів незаконними і їх скасування немає.

При цьому, судом також враховано, що відповідачем дотримано вимоги ст.43 КЗпП України та звільнено відповідача за попередньою згодою первинної профспілкової організації ЛКП «Виробничо-реставраційного комбінату обрядових послуг», що підтверджується витягом з протоколу №2 від 03.03.2021 засідання профкому, на якому була присутня і надала свої пояснення ОСОБА_1 (т.1 а.с.83), повідомленням про ухвалення рішення про надання згоди на звільнення ОСОБА_1 (т.1 а.с.116).

Крім цього, оскільки позовні вимоги про поновлення ОСОБА_1 на посаді головного бухгалтера та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, суд приходить до висновку, що такі також задоволенню не підлягають.

Також згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Разом з тим, відповідно до ч.1, 2 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з п.5 ч.7 ст.265 ЦПК України у разі необхідності в резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Враховуючи наведене, оскільки представник позивача у справі заявив про неможливість подання доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат, а тому питання про судові витрати слід вирішити після ухвалення рішення по суті позовних вимог у судовому засіданні, визначивши позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Керуючись ст.12, 81, 89, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, -

ухвалив:

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг» відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 02 серпня 2023 року о 14 год. 20 хв. в приміщенні Личаківського районного суду м. Львова (79007, м. Львів, вул. Б. Лепкого, 16, другий поверх, зал судового засідання №6).

Визначити ОСОБА_1 строк для подання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, тобто до 31 липня 2023 року включно.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Львівське комунальне підприємство «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», місцезнаходження: 79017, м.Львів, вул.Левицького, 94, код ЄДРПОУ 02128230,

Третя особа: Профспілковий комітет Львівського комунального підприємства «Виробничо-реставраційний комбінат обрядових послуг», місцезнаходження: 79017, м.Львів, вул.Левицького, 94.

Повне судове рішення складено 31.07.2023.

Суддя: Р.Я. Головатий