Рішення

від 02.08.2023 по справі 750/3528/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

Справа № 750/3528/23

Провадження № 2/750/747/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 серпня 2023 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі:

суддіСупруна О.П.,секретарі за участюСтеченко К.Л. , ОСОБА_2 , представника позивача - адвоката Савицького І.О., представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499» - адвоката Бабіча В.О., представника відповідача Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» - адвоката Костюка О.П., представника третьої особи - Суховолець У.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 750/3528/23 за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499», Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Міністерство оборони України,

в с т а н о в и в :

15.03.2023 до Деснянського районного суду м. Чернігова надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «ЧОПАС 17499», Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс», в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову у продажі пільгового квитка

Приватного акціонерного товариства «ЧОПАС 17499» щодо перевезення позивача у відповідності до вимог чинного законодавства;

- визнати протиправною відмову у забезпеченні безкоштовного перевезення Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» щодо перевезення позивача у відповідності до вимог чинного законодавства;

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ЧОПАС 17499» забезпечувати позивача безкоштовним перевезенням у відповідності до вимог статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Приватне акціонерне товариство «ЧОПАС 17499» усунути порушення прав позивача шляхом розміщення оголошення на автостанції

«Чернігів-1» щодо безкоштовного проїзду ветеранів війни та осіб прирівняних до них;

- стягнути з Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» понесену матеріальну шкоду у розмірі 290 грн;

- стягнути з Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» 1 000,00 грн в рахунок відшкодування завданої позивачу моральної шкоди.

Ухвалою судді від 21.03.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.03.2023 прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19.04.2023.

13.04.2023 відповідач ПП «Дружба Люкс Автотранс» подав до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

14.04.2023 відповідач ПрАТ «ЧОПАС 17499» подав до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

19.04.2023 розгляд справи відкладений на 25.05.2023 у зв`язку з клопотанням представника позивача.

24.04.2023 позивач подав до суду відповіді на відзиви відповідачів.

01.05.2023 відповідач ПП «Дружба Люкс Автотранс» подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

25.05.2023 розгляд справи відкладено на 29.05.2023 у зв`язку з масованою кібератакою на онлайн сервіс «EasyCon» підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

29.05.2023 розгляд справи відкладено на 20.06.2023 у зв`язку із залученням до участі у справі третьої особи.

20.06.2023 розгляд справи відкладено на 03.07.2023 у зв`язку з неявкою позивача та його представника.

У судовому засіданні 03.07.2023 позивач та його представник позов підтримали та просили задовольнити.

Представники відповідачів проти задоволення позову заперечували.

Представник третьої особи вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

03.07.2023 у судовому засіданні оголошено перерву до 01.08.2023 за клопотанням представника ПП «Дружба Люкс Автотранс».

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебуває на військовій службі та є офіцером Збройних Сил України (а.с. 10).

Як убачається з посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України 12.05.2014 безтерміново, ОСОБА_3 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (а.с. 7).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» держава забезпечує надання пільг учасникам бойових дій та особам прирівняних до них, зокрема - безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання за наявності посвідчення встановленого зразка, а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - також електронного квитка, який видається на безоплатній основі.

05.03.2022 позивач, маючи намір скористатися правом пільгового проїзду на автобусі за маршрутом «Чернігів-Київ» на рейс, що відправлявся 06.03.2023 о 07 год. 50 хв. з автостанції Чернігів-1, яка є структурним підрозділом ПрАТ «ЧОПАС 17499», пред`явивши касиру автостанції посвідчення учасника бойових дій, отримав відмову у продажі пільгового квитка на проїзд. У зв`язку з цим позивач не зміг скористатися своїм правом на безоплатний проїзд у пасажирському транспорті, передбаченим пунктом 7 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та був змушений придбати квиток на проїзд за повну ціну (квиток № НОМЕР_2 на а.с. 8). Факт відмови позивачеві у наданні пільгового проїзду не заперечувався представниками відповідачів та підтверджується також наданою відповідачем 06.03.2023 відповіддю на звернення ОСОБА_3 , залишеного 05.03.2023 у книзі відгуків і пропозиції, у якій зазначено, що перевізник не погоджується перевозити пільгових пасажирів у зв`язку із встановленою забороною продажу квитків для пільгового проїзду за всіма маршрутами, які обслуговує ПрАТ «ЧОПАС 17499» (а.с. 9).

Згідно пункту 1.1 Договору про надання послуг автостанціями ПАТ «ЧОПАС 17499» перевізникові від 01.04.2012 № 102, ПрАТ «ЧОПАС 17499» за дорученням ПП «Дружба Люкс Автотранс» за агентську винагороду надає йому на території своїх автостанцій комплекс обов`язкових послуг пов`язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів автобусами перевізника, спродажем проїзних квитків, диспетчерським управлінням, організацією прибуття та відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інших послуг відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом. Види та обсяги пільгових перевезень установлюються замовленням, у якому визначається порядок компенсації автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на маршрутах загального користування, збитків від цих перевезень.

Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про автомобільний транспорт», договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.

Згідно з приписами пункту 1 частини другої статті 41 Закону України «Про автомобільний транспорт» пасажир зобов`язаний: мати при собі квиток на проїзд, на перевезення багажу, а за наявності права пільгового проїзду - відповідне посвідчення.

Таким чином, Законом України «Про автомобільний транспорт» встановлено право пасажира, який користується пільгами на транспорті, безпосередньо скористатися пільговим проїздом, пред`явивши водієві автобуса посвідчення встановленого зразка.

Відповідно до підпункту 10 пункту 145 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997 № 176, перевізник зобов`язаний: здійснювати перевезення пасажирів з квитками і пасажирів, яким згідно із законодавством надано пільги щодо плати за проїзд.

Згідно з частиною сьомою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняних до них особам надаються пільги, зокрема, на безоплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту за наявності посвідчення встановленого зразка. Звуження змісту та обсягу права осіб з інвалідністю на пільговий проїзд транспортом не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, дані правовідносини, що є предметом позову, виникли між ОСОБА_3 як пасажиром, та ПП «Дружба Люкс Автотранс» - як перевізником, на якого за приписами статті 37 Закону України «Про автомобільний транспорт» покладається обов`язок з пільгового перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами.

За правилом частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Представники відповідача, визнаючи наявність у позивача право на пільгове перевезення, заперечували наявність документального підтвердження договірного обов`язку на забезпечення прав позивача на пільгові перевезення.

Натомість, суд зауважує, що оскільки на спірні правовідносини поширюється дія Закону України «Про захист прав споживачів», позивач як споживач підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності та розумності.

Доводи представника ПП «Дружба Люкс Автотранс» про не виконання державою обов`язку компенсації перевезення пільгових категорій населення, що унеможливлює отримання доходу від підприємницької діяльності, є неспроможними, оскільки покладення тягаря відповідальності за це на споживача не відповідатиме вищевказаним принципам його правового захисту.

Аналіз наданих доказів та вимог закону, що регулюють дані правовідносини, дає підстави для висновку про порушення ПП «Дружба Люкс Автотранс» прав позивача на пільговий проїзд, гарантований Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до вимог частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, позов в частині вимог про відшкодування матеріальної шкоди ПП «Дружба Люкс Автотранс», протиправними діями якого позивачеві завдано її завдано, підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих відносин через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У пункті 5 даної Постанови Пленуму зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач в обґрунтування завданої йому моральної шкоди в розмірі 1 000 грн вказує, що протиправними діями ПП «Дружба Люкс Автотранс», зокрема, завдано йому душевних страждань, емоційну напругу, нервозність, дратівливість та почуття обурення, викликало порушення сну, неприємні сновидіння.

Суд констатує, що позивачем не надано жодних доказів, що підтверджують заподіяння йому сильних душевних страждань, шкоди здоров`ю, чи інших втрат немайнового характеру, з яких суд, при обрахуванні розміру компенсації, міг би встановити характер та обсяг моральних страждань, що були понесені ним, та не доведено існування причинно-наслідкового зв`язку з предметом позову.

Разом з тим, протиправна відмова відповідача у пільговому перевезенні безумовно викликала у позивача негативні емоції.

За правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19), розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

З огляду на сутність порушеного права, матеріальний еквівалент якого складає 290 грн, виходячи з засад розумності та справедливості, суд вважає, що визначений позивачем розмір грошового відшкодування завданої йому моральної шкоди в сумі 1 000 грн є адекватною та справедливою сатисфакцією.

Щодо відповідальності ПрАТ «ЧОПАС 17499» та визнання його дій протиправними суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон) він регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Статтею 1 Закону визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; автостанція - споруда або комплекс будівель, споруд, стоянок та під`їздів для прийняття, відправлення, управління рухом автобусів та обслуговування пасажирів.

Згідно з частинами першою та другою статті 36 Закону автостанції надають пасажирам послуги, пов`язані з їх проїздом автобусними маршрутами загального користування, а автомобільним перевізникам, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, - послуги, пов`язані з відправленням та прибуттям автобусів згідно з розкладом руху.

До обов`язкових послуг, що повинні надаватися автостанціями пасажирам, належать: продаж квитків; користування приміщеннями для чекання поїздки, облаштованими місцями для сидіння; можливість користування громадськими вбиральнями; інформування щодо розкладу руху автобусів та вартості поїздки.

Відповідно до частин першої та другої статті 37 Закону пільгові перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами, забезпечують автомобільні перевізники, які здійснюють перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування. Автомобільному перевізнику, який здійснює перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування, забороняється відмовлятися від пільгового перевезення, крім випадків, передбачених законом.

Таким чином, відповідальність за безпідставну відмову від пільгового перевезення покладається саме на автомобільного перевізника.

Відповідно до частин першої та другої статті 39 Закону Автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення. Документи для регулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка чи довідка, на підставі якої надається пільга), а в разі запровадження автоматизованої системи обліку оплати проїзду - електронний квиток та документи для пільгового проїзду.

Статтею 42 Закону визначено, що договір перевезення пасажира автобусом на маршруті загального користування укладається між автомобільним перевізником та пасажиром. Цей договір вважається укладеним з моменту придбання пасажиром квитка на право проїзду, а для осіб, які користуються правом пільгового проїзду, - з моменту посадки в автобус.

З викладеного убачається, що ПрАТ «ЧОПАС 17499» не є автомобільним перевізником та не здійснює самостійно перевезення пасажирів власним автомобільним транспортом, а виступає лише посередником між пасажиром та перевізником, а отже не може надавати місця для пільгового проїзду та нести відповідальність за не вчинення таких дій.

Дані правовідносини, що є предметом позову, виникли між позивачем як пасажиром та ПП «Дружба Люкс Автотранс» як перевізником, на якого, відповідно до ст. 37 Закону України «Про автомобільний транспорт», покладається обов`язок з пільгового перевезення пасажирів, які відповідно до законодавства користуються такими правами.

За таких обставин, суд не знаходить правових підстав для визнання дій ПрАТ «ЧОПАС 17499» протиправними, зобов`язання його розмістити оголошення щодо безкоштовного проїзду та забезпечення безкоштовного перевезення позивача.

Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 267, 279, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499», Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» у безкоштовному перевезенні 06.03.2022 ОСОБА_3 на міжміському маршруті «Чернігів - Київ».

Стягнути з Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на користь ОСОБА_3 290 грн 00 коп. (двісті дев`яносто гривень 00 копійок) у відшкодування понесеної позивачем матеріальної шкоди.

Стягнути з Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на користь ОСОБА_3 1 000 грн 00 коп. (одну тисячу гривень 00 копійок) у відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Дружба Люкс Автотранс» на користь держави судовий збір у розмірі по 1 073 грн 60 коп. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).

Повне рішення складене 03.08.2023.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Чернігівське обласне підприємство автобусних станцій 17499», місцезнаходження: вул. Мстиславська, 57, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 03119552.

Відповідач: Приватне підприємство «Дружба Люкс Автотранс», місцезнаходження: пр-т Миру, 49-А, м. Чернігів, код ЄДРПОУ - 37021911.

Третя особа: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, місцезнаходження: пр-т Берестейський, 14, м. Київ, код ЄДРПОУ - 37472062.

Суддя